печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53881/20-к
10 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваної - ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної у кримінальному провадженні № № 42019080370000013 від 25.02.2019 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
07.12.2020 старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної у кримінальному провадженні № № 42019080370000013 від 25.02.2019 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений, проте завершити досудове розслідування у визначений ухвалою слідчого судді не представилось можливим, оскільки у кримінальному провадженні не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій. Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити.
Захисники в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначив, що підозра є необґрунтованою, а ризики відсутні. Одночасно вказували на незадовільний стан здоров'я підозрюваної, що в сукупності вказує на наявність підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Підозрювана в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Так, згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
При цьому, абсолютність права на свободу не передбачена ні Конституцією України, ні іншими джерелами права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019080370000013 від 25.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 410, ч. 3 ст. 425 КК України.
11.09.2020 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Миколаївка Софіївського району Дніпропетровської області, проживаючій (зареєстрованій) за адресою: АДРЕСА_1 , громадянці України, повідомлено про підозру у вчиненні:
- кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191
КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;
- кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28,
ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції від 13.05.2014), а саме складання та видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
17.09.2020 щодо підозрюваної ОСОБА_6 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 09.11.2020.
06.11.2020 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва продовжено раніше застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 строком до 11.12.2020.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Наряду з вказаним, слідчий суддя враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року продовжено строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження 20.01.2021 року.
Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, які направлені на закінчення досудового розслідування.
Проте, внаслідок виняткової складності даного кримінального провадження, закінчити досудове розслідування у кримінальному провадженні в указаний строк не представляється за можливе, оскільки необхідно виконати значний обсяг слідчих, процесуальних та негласних слідчих (розшукових) дій, що мають суттєве значення для судового розгляду, враховуючи, що дані обставини являлися предметом перевірки слідчого судді під час винесення судового рішення про продовження строку досудового розслідування.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Під час вивчення особи підозрюваної ОСОБА_6 , судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Миколаївка Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, яка має сталі соціальні зв'язки, одружена, виховує сина, має постійне місце проживання.
Одночасно сторона захисту вказала та підвердила, що ОСОБА_6 має серйозну хворобу - цукровий діабет. Медичними працівниками ДП «Центр охорони здоров'я» їй рекомендовано амбулаторне лікування, проведення аналізу крові, що неможливо в умовах СІЗО.
В той же час, слідчий суддя не в повній мірі може погодитися із ризиками, на які вказує сторона обвинувачення в клопотанні та про які прокурор наголошувала у судовому засіданні.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
В розрізі дослідження ризиків наявних в кримінальному провадженні, слідчим суддею встановлено наступне.
Так, сторона обвинувачення вказує, що один із злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Що стосується доводів прокурора щодо неявки підозрюваної на виклики до слідчого/прокурора, слідчий суддя відноситься критично, з урахуванням доводів сторони захисту, яка вказане спростувала.
Окрім цього, прокурор вказує, що працівник ТОВ «ВКФ «Астера» ОСОБА_8 , яка може бути причетна до внесення неправдивих відомостей до актів КБ-2в виїхала на постійне місце проживання до Російської Федерації. Також, згідно показів головного бухгалтера ТОВ «ВКФ «Астера» ОСОБА_9 та матеріалів Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань встановлено, що ОСОБА_6 виїздила до тимчасово окупованих територій Луганської області. Указані факти свідчать про існування певних зв'язків ОСОБА_6 , які дадуть їй змогу переховуватися від органів досудового розслідування на вказаній території, проте слідчий суддя відноситься критично, так як жодним чином вказане не підтверджено.
Сторона обвинувачення вказує, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться та заплановане проведення низки слідчих дій з метою отримання доказів, які підозрювана може знищити, сховати або спотворити, проте з урахуванням того, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється майже два роки, слідчий суддя вважає, що вказаному ризику можливо запобігти шляхом покладення відповідних обов'язків на особу підозрюваної, оскільки не можна стверджувати, що його можна запобігти лише шляхом тримання особи під варто.
Також, слідчий суддя вважає, що можливість незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні з урахуванням тривалого часу на протязі якого здійснюється досудове розслідування, можна запобігти лише шляхом тримання особи під варто.
Що стосується ризику, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то в даному випадку слідчий суддя до вказаного ризику теж відноситься критично, оскільки його обґрунтування носить формальний характер та жодним чином не наведено фактичних аргументів з підтверджуючими доказами в розрізі особи підозрюваної та відповідного даного кримінального провадження.
За таких обставин, тримання під вартою ОСОБА_6 є невиправданим, а таке втручання в її основоположні права і свободи жодним чином не забезпечить реалізацію завдань кримінального провадження та об'єктивний судовий розгляд, а відтак клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків на даний час, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у межах строку досудового розслідування, застосування якого зможе забезпечити завдання кримінального провадження.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної у кримінальному провадженні № 42019080370000013 від 25.02.2019 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звільнити підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Застосувати до підозрюваної у кримінальному провадженні № 42019080370000013 від 25.02.2019, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42019080370000013 від 25.02.2019, а саме до 19.01.2021 включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної до виконання органу Національної поліції за її місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1