Справа № 752/26960/19
Провадження № 2/752/3816/20
Іменем України
23 листопада 2020 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Рожок В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Єнісейська садиба-1» про стягнення грошових коштів
ОСОБА_1 (надалі - позивачка) звернулася до суду з позовом про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Єнісейська садиба-1» (надалі - відповідач) 286800,00 грн пайових внесків за договором від 21.01.2014 № 21/01/17 та 5% штрафу в розмірі 1434,00 грн за порушення термінів здачі будинку в експлуатацію.
Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем строків здачі в експлуатацію будинку, в будівництві якого позивачка приймала пайову участь в силу укладеного з відповідачем договору. З огляду на прострочення відповідача позивачка звернулася до нього з повідомленням про розірвання договору та повернення сплачених пайових внесків. У зв'язку з невиконання вимоги про повернення пайових внесків позивачка звернулася до суду з цим позовом про стягнення 286800,00 грн боргу та 1434,00 грн 5 % договірної неустойки у вигляді штрафу.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03.01.2020 відкрито провадження у справі за описаним позовом, вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.06.2020.
У зв'язку з неявкою учасників провадження у підготовче засідання 17.07.2020, розгляд справи було призначено на 23.12.2020.
20.11.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, а також заява про визнання позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги, у тому числі судові витрати зі сплати судового збору Обслуговуючим кооперативом «Єнісейська садиба-1» визнаються повністю.
23.11.2020 року ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
У підготовче засідання сторони не з'явилися, уповноважених представників не направили. Зважаючи на викладене та з урахуванням поданих сторонами заяв, підготовче засідання проведено без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У підготовчому засіданні судом установлено, що заява про визнання позовних вимог підписана уповноваженою особою, яка наділена відповідними правомочностями - чинним головою Обслуговуючого кооперативу «Єнісейська садиба-1».
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що у випадку визнання позову відповідачем за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
21.01.2017 Обслуговуючий кооператив «Єнісейська садиба-1» та ОСОБА_1 уклали договір № 21/01/17 про пайову участь в ОК «Єнісейська садиба-1» і розподіл персоніфікованого пайового свідоцтва, за яким сторони дійшли згоди щодо спільного будівництва будинку з будівельною адресою: АДРЕСА_1 , який зводиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:415:0093, зокрема в частині будівництва квартири з проектним номером 21, загальною площею 27,10 кв м, для чого позивачка зобов'язалася здійснити оплату вступного і пайового внесків на розрахунковий рахунок або через касу Кооперативу з отриманням прибутково-касового ордеру, а відповідач зобов'язався після 100 %-ї сплати позивачкою пайового внеску за квартиру проставити в пайовому свідоцтві відмітку про виділення персоніфікованого паю та видати довідку про повну оплату квартири для подальшого оформлення позивачкою права власності на неї.
Строки виконання сторонами основних зобов'язань за договором становлять для позивачки - день укладення договору для сплати 18292,50 грн вступного внеску, до 27.01.2017 для сплати 81707,50 грн 5% пайового внеску; до 31.12.2018 для сплати решти пайового внески з розрахунку по 11000,00 грн щомісячно, тобто 253000,00 грн та до 30.01.2019 для проведення остаточного розрахунку в сумі 12850,00 грн, всього 365850,00 грн, для відповідача - 30.09.2018, що є датою закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію, а також кінцевим строком для передачі квартири за передавальним актом.
Відповідно до розділу V зазначеного договору відповідач закінчує будівництво та вводить об'єкт в експлуатацію не пізніше 30.09.2018. Після здачі об'єкта в експлуатацію протягом двох місяців, але не пізніше 30.12.2018 відповідач передає квартиру позивачці за передавальним актом. З моменту передачі позивачці квартири і підписання передавального акту зобов'язання відповідача перед позивачку вважаються виконаними.
У абз. 2 розділу VI договору сторони погодили, що у разі порушення термінів здачі будинку в експлуатацію більше, ніж на 60 робочих днів або реєстрації права власності більше ніж на 90 робочих днів позивачка має право розірвати договір і забрати сплачені за нього кошти в повному обсязі (включаючи 5 % вступного внеску), а також має право вимагати сплати штрафної санкції в розмірі 5% від внесеної суми грошових коштів. Термін повернення грошових коштів відповідачем становить 60-т календарних днів з моменту подачі заяви позивачки.
Звертаючись до суду з цим позовом позивачка зазначила, що загальна сума її пайових внесків за договором становить 347557,50 грн і сплачувала вона їх з 24.01.2017 по 19.06.2018, внісши всього 286800,00 грн, що підтверджується квитанціями, копії яких приєднано до позовної заяви. За умовами договору відповідач мав закінчити будівництво не пізніше 30.09.2018 та у строк до 30.12.2018 мав передати квартиру. Оскільки будинок весь час не будувався позивачка написала заяву про розірвання договору та повернення сплачених грошових коштів, що повинно було відбутися упродовж 60-ти днів з моменту подачі заяви. Станом на час звернення до суду у грудні 2019 року кошти не повернуто. Також позивачка вказує, що 19.07.2019 направила відповідачу рекомендований лист (претензію) з вимогою повернути борг та повідомленням про те, що у випадку неповернення грошових коштів вона може подати позов до суду. Відповідь на лист (претензію) не надійшла. Описані обставини зумовили звернення до суду з позовом про стягнення сплачених коштів та 5% штрафу. Ціна позову, за розрахунком позивачки, становить 286800,00 грн основного боргу та 1434,00 грн 5 % штрафу від суми в розмірі 286800,00 грн.
На підтвердження позовних вимог до позовної заяви приєднано у засвідчених копіях договір від 21.01.2017 № 21/01/17, 19-ть квитанцій до прибуткового касового ордеру на загальну суму 286800,00 грн, заяву від 03.12.2018 про повернення вступного внеску в сумі 18292,50 грн та частини пайового внесу в сумі 268707,50 грн, претензію без вихідної дати на суму 286800,00 грн, докази направлення заяви від 03.12.2018 та претензію відповідачу, паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру.
Як вказувалося вище, відповідач позов визнав і обставини порушення договірних зобов'язань щодо строків будівництва, передачі квартири за передавальним актом жодним чином не заперечив та не спростував.
Дослідивши подані документи суд встановив, що документально підтвердженими належними і достовірними доказами є обставини сплати позивачкою відповідачеві 286800,00 грн пайових внесків. Для цього судом враховано всі приєднані до позовної заяви квитанції до прибуткового касового ордеру, а саме: від 23.01.2017 № 110 на суму 31607,50 грн, від 24.01.2017 № 111 на суму 49900,00 грн, від 22.02.2017 № 390 на суму 11000,00 грн, від 23.01.2017 № 109 на суму 18292,50 грн, від 25.04.2017 № 794 на суму 11000,00 грн, від 27.03.2017 № 681 на суму 11000,00 грн, від 27.06.2017 № 971 на суму 11000,00 грн, від 23.05.2017 № 849 на суму 11000,00 грн, від 14.08.2017 № 1161 на суму 11000,00 грн, від 24.07.2017 № 1093 на суму 11000,00 грн, від 20.11.2017 № 1544 на суму 11000,00 грн, від 20.10.2017 № 1456 на суму 22000,00 грн, від 29.01.2018 № 1860 на суму 11000,00 грн, від 27.12.2017 № 1779 на суму 11000,00 грн, від 26.03.2018 № 2098 на суму 11000,00 грн, від 16.02.2018 № 2033 на суму 11000,00 грн, від 18.05.2018 № 2301 на суму 11000,00 грн, від 03.05.2018 № 2225 на суму 11000,00 грн, від 19.06.2018 № 2396 на суму 11000,00 грн.
Також документально доводяться обставини звернення позивачки до відповідача з вимогою про повернення сплачених пайових внесків у зв'язку невиконанням основних зобов'язань за договором (повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек, накладна відділення поштового зв'язку в матеріалах справи, відмітка про отримання заяви від 03.12.2018 вміщена на примірнику цієї заяви).
Суд зауважує, що подані позивачкою звернення до відповідача не містять даних, на підставі яких ствердно можна вести мову про зроблену заяву щодо розірвання договору. Так, заява від 03.12.2018 не містить інформації про розірвання договору, а у претензії, що надіслана 19.07.2019, лише описується, що ОСОБА_1 заяву про розірвання договору зробила у зв'язку з тим, що будинок не будувався, тобто міститься посилання на заяву, примірник якої до матеріалів справи не приєднано.
На переконання суду, відсутність в матеріалах справи заяви про розірвання договору у зв'язку з порушенням строків виконання відповідачем зобов'язань за договором, яка б була складена окремими документом, не вливає на фактичний стан правовідносин, що складися між сторонами, адже обставини порушення відповідачем обов'язків з передачі в установлений строк позивачці квартири, яку вона оплачувала у вигляді пайових внесків, Обслуговуючим кооперативом «Єнісейська садиба-1» визнані і у суду відсутні сумніви щодо добровільності та щирості визнання цього факту. А у зв'язку з тим, що інших претензій у позивачки до відповідача немає, суд виходить з того, що відповідач прийняв факт відмови позивачки від договору при заявлені нею вимоги про повернення сплачених пайових внесків.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У зв'язку з викладеним, суд виходить з того, що вимогу про розірвання договору позивачкою було фактично заявлено при виставленні претензії про повернення сплачених пайових внесків з огляду на те, що будинок не будувався та не був збудований у встановлений термін і квартиру не було передано у визначений спосіб та строки - у грудні 2018 року.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України порушенням зобов'язання, у розумінні ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, якими є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи, визнання позовних вимог відповідачем, наведені положення законодавства та умови укладеного сторонами договору, позовні вимоги про стягнення пайових внесків за договором № 21/01/17 про пайову участь в ОК «Єнісейська садиба-1» і розподіл персоніфікованого пайового свідоцтва в сумі 286800,00 грн та 5% штрафу за порушення термінів здачі будинку в експлуатацію в сумі 1434,00 грн (286800 х 5%) є правомірними, обґрунтованими, такими, що відповідають договору сторін та ґрунтуються на вимогах законодавства.
Таким чином, позов задовольняється судом повністю, а судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2882,34 грн розподіляються судом відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Так, за приписами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд, у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, 1441,17 грн стягується з відповідача на корить позивача та 1441,17 грн підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 76-83, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Єнісейська садиба-1» про стягнення грошових коштів задовольнити повністю.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Єнісейська садиба-1» (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 1, ідентифікаційний код 39470508) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 286 800 (двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот) грн 00 коп. заборгованості з повернення пайових внесків, 1434 (одну тисячу чотириста тридцять чотири) грн 00 коп. штрафу та 1441 (одну тисячу чотириста сорок одну) грн 71 коп. судового збору, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 289 675 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень 71 копійка.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 1441 (одну тисячу чотириста сорок одну) грн 71 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або ж через суд, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Суддя К.Г. Плахотнюк