Справа №635/6348/17
Провадження по справі №2-адр/635/2/2020
17 грудня 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Бобко Т.В.,
секретар судового засідання - Кондратенко Л.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Константинова Ганна Вікторівна,
відповідач - головний інспектор державної архітектурно-будівельної інспекції у харківській області Заіка Віталій Юрійович,
відповідач - Державна архітектурно-будівельна Інспекція у Харківській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Константинової Ганни Вікторівни про розподіл судовий витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Заіки Віталія Юрійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного інспектора державної Архітектурно-будівельної Інспекції у Харківській області Заіки Віталія Юрійовича, Державної архітектурної - будівельної Інспекції у Харківській області про скасування постанови № 189-п по справі про адміністративне правопорушення від 16.06.2017 задоволені. ОСОБА_1 поновлений процесуальний строк при подачі до суду позовної заяви про визнання протиправною та скасування Постанови головного інспектора будівельного нагляду державної Архітектурно-будівельної інспекції у Харківської області Заіка Віталія Юрійовича відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5950,00 гривень. Визнано противоправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення № 189-п від 16.06.2017, винесену головним інспектором будівельного нагляду державної Архітектурно-будівельної інспекції у Харківської області Заіка Віталієм Юрійовичем відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5950,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення; з Державної архітектурної будівельної Інспекції у Харківській області на користь держави стягнуто суму судового збору в розмірі 768,40 гривень. Рішення набрало законної сили 20 вересня 2019 року.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Константинова Г.В. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі, яку в подальшому уточнила та в остаточній редакції просила вирішити питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з проведення експертизи в сумі 5863 гривень. В обґрунтування вказаної заяви посилалась на те, що під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Заіки Віталія Юрійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якої було постановлено вищевказане рішення, було проведено почеркознавчу експертизу, вартість якої у розмірі 5863 гривень було сплачено позивачем, що підтверджується доказами. Однак під час постановлення Харківським районним судом Харківської області рішення від 12 серпня 2019 року питання щодо стягнення вказаних витрат вирішено не було.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 червня 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - Константинової Ганни Вікторівни про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 та призначено до судового розгляду.
01 липня 2020 року на адресу суду від директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Євгенії Іванівської надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення по справі, в яких остання просила відмовити у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на наступні обставини. Так, рішення за вищевказаною справою прийнято Харківським районним судом Харківської області 12 серпня 2019 року, під час постановлення рішення вирішено питання щодо стягнення судового збору. Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі «Судова влада України», зазначене судове рішення знаходиться на стадії виконання. Доказів того, що позивач не мав змоги подати докази оплати експертизи до початку закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, що прямо передбачено вимогами ст.ст. 139, 143 КАС України, до заяви про ухвалення додаткового рішення по справі ним не подано, у зв'язку з чим відповідач вважає, що ОСОБА_1 втратив право на звернення з відповідною заявою. Крім того, представник відповідача просить звернути увагу на те, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області не є юридичною особою, при цьому Державна архітектурно-будівельна інспекція України - як центральний орган виконавчої влади, який реалізує політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, стороною не була. Другий відповідач - інспектор Департаменту Заіка В.Ю. є посадовою особою відповідного органу, а не самостійним суб'єктом владних повноважень і взагалі не мав би виступати відповідачем у даній справі, як і не зобов'язаний компенсувати витрати, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідного органу. Також представник позивача звернув увагу на те, що договір про надання правничої допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Константиновою Г.В. має предмет та строк дії та не передбачає звернення з відповідними заявами про ухвалення додаткових рішень через рік після проголошення рішення. Викликає сумнів і сама копія квитанції, надана до суду, оскільки не містить підпису клієнта, печатки установи банку, а в призначенні платежу експертом зазначений ОСОБА_3 , який є посадовою особою Департаменту, а не експертом.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає наявними підстави для ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У частині третій статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до вимог частин 3-7 статті 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
У своїх заперечення представник відповідача Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області клопотань щодо зменшення розміру витрат на оплату послуг експерта не заявляла, щодо їх неспівмірності із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг), не заявляла.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Частиною ж першою статті 138 КАС України передбачено встановлення судом розміру витрат, пов'язаних, зокрема, з підготовкою справи до розгляду, на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до положень частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на залучення експерта та проведення експертизи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Такий висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 17 грудня 2020 року по справі №808/1948/19.
В матеріалах справи міститься висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №2555 від 01 квітня 2019 року та підтвердження щодо сплати вартості вказаної експертизи у розмірі 5863 гривні (а.с.130). Зі змісту ухвали Харківського районного суду Харківської області від 13 грудня 2018 року, якою було призначено вказану експертизу, вбачається, що оплату на проведення експертизи було покладено саме на ОСОБА_1 . Сам факт проведення вказаної експертизи та надання відповідного висновку відповідачем не заперечується.
Отже, на час постановлення рішення за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Заіки Віталія Юрійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи були наявними докази щодо понесення позивачем витрат на проведення експертизи.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов'язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
При цьому, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.
Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
Відповідно до частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Частина перша статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Отже, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Такі висновку суду повністю узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 20 жовтня 2020 року по справі № 520/928/19.
Отже, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до суду із даною заявою, а доводи представника позивача з приводу пропущення такого строку суд вважає безпідставними, оскільки достатні докази понесення позивачем витрат, пов'язаних з проведенням експертизи були наявними в матеріалах справи на день постановлення рішення за результатами розгляду справи. Додана до заяви про ухвалення додаткового рішення квитанція №0.0.1268357145.1 від 15 лютого 2019 року на суму 5863 лише зайвий раз підтверджує факт понесення позивачем таких витрат. Оскільки питання щодо розподілу цих витрат не було вирішено судом під час постановлення рішення по суті спору, суд, виходячи з вимог ст. 252 КАС України, вважає необхідним ухвалити додаткове рішення з цього питання, при цьому суд враховує, що заяву про ухвалення додаткового рішення позивачем подано до суду до закінчення строку на виконання судового рішення, що не заперечується представником відповідача Департаменту Державної архітектурно-будівельно інспекції у Харківській області.
Посилання представника відповідача на те, що представник позивача Константинова Г.В. не мала повноважень на звернення до суду із даною заявою суд також вважає безпідставними, оскільки ані договір про надання правової допомоги адвокатом, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4 27 жовтня 2017 року, ані ордер про надання правової допомоги №1010642 від 28 травня 2020 року на містять будь-яких обмежень з приводу, в тому числі з приводу звернення адвоката до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Надані представником документи на підтвердження своїх повноважень жодним чином не викликають сумнів у суду у їх дійсності, відповідають вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір містить підписи сторін та печатку адвокату.
Отже, виходячи з положень частини сьомої статті 139 КАС України, оскільки матеріали справи містять достатні докази на підтвердження понесення позивачем витрат на залучення експерта та проведення експертизи, суд вважає, що такі витрати підлягають розподілу.
Оскільки рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного інспектора державної Архітектурно-будівельної Інспекції у Харківській області Заіки Віталія Юрійовича, Державної архітектурної - будівельної Інспекції у Харківській області про скасування постанови № 189-п по справі про адміністративне правопорушення від 16.06.2017 задоволені у повному обсязі, суд вважає наявними підстави для стягнення понесених позивачем витрат на оплату експертизи у розмірі 5863 гривні з відповідача. При цьому, виходячи з положень ч. 1 ст. 139 КАС України, суд стягує такі витрати на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Державної архітектурно-будівельної інспекції України, як центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 132-139, 143, 244, 252, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Константинової Ганни Вікторівни про розподіл судовий витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Заіки Віталія Юрійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Заіки Віталія Юрійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із проведенням судово-почеркознавчої експертизи №2555 від 01 квітня 2019 року у розмірі 5863 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Комінтернівським РВ ХМУУМВС України в Харківській області 23.04.2008, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Головний інспектор державної Архітектурно-будівельної Інспекції у Харківській області Заіка Віталій Юрійович, місцезнаходження: м. Харків, вул. Космічна, б. 21-А;
Відповідач: Державна архітектурно-будівельна Інспекція у Харківській області, код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: м. Харків, вул. Космічна, б. 21-А.
Суддя Т.В.Бобко