Справа № 645/873/18
Провадження № 2/645/32/20
07 грудня 2020 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В.
за участю секретаря судового засідання - Савченко В.Ю.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділ в натурі частки у спільному майні,-
Позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом, який в подальшому уточнювали, до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі частки у спільному майні.
В обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 27 березня 1998 року, реєстраційний номер № 8-98-178123 ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , загальною площею 118,5 м2. Право власності було зареєстровано у міському бюро технічної інвентаризації 17 квітня 1998 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 .. Після нього спадщину прийняла його дружина відповідач по справі - ОСОБА_7 .. Інші спадкоємці від своїх часток у спадщині відмовились на користь неї. Фактично квартира складається з двох, окремих, ізольованих квартир, які мають окремі межі, а всього квартира складається з 5 кімнат, житловою площею 68,8 м2 та з інших нежитлових приміщень, тобто фактично квартира складається з двох окремих квартир (квартира АДРЕСА_3 ).
На сьогоднішній день в силу того, що проживання в спільній квартирі між позивачами та відповідачами є неможливим, виникла необхідність реального поділу квартири з виділом позивачам окремої квартири.
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 28 грудня 2015 року ринкова вартість всієї квартири складає 957 000 (дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч) грн.
Згідно Висновку про можливість розподілу квартири від 22 березня 2016 року, складеного ФОП ОСОБА_9 визначено, що є реальна можливість розподілу квартири.
Так, позивачам можливо виділити у спільну сумісну власність наступні приміщення квартири: коридор, житлове приміщення, площею 16,7 м2, житлове приміщення, площею 11,7 м2, вбудована шафа, площею 0,5 м2, вбудована шафа, площею 0,4 м2, вбудована шафа, площею 0,4 м2, кухня, площею 8,3 м2, ванна, площею 2,6 м2, вбиральня, площею 1,2 м2, лоджія, площею 1,5 м2.
Загальна площа вищевказаних приміщень - квартири АДРЕСА_1 , за технічним паспортом, складає 50,2 м2, що становить 42/100 частин усієї квартири.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова по справі №645/3659/17 від 28 листопада 2017 року було визначено, що ідеальні частки співвласників спірної квартири є рівними та складають по 1/8 частині за кожним із них.
Після смерті ОСОБА_8 , його частку у праві власності на квартиру успадковано не було жодною особою.
Позивачі вважають, що запропонований варіант розподілу квартири відповідає їх інтересам, разом з цим, всі відповідачі своєї згоди на такий розподіл не надали.
Позивачі вважали можливим виділити їм зазначені приміщення, позов просили задовольнити.
Відповідачкою ОСОБА_4 подано відзив, згідно якого, відповідачі вважають, що вимоги позивачів суттєво порушують її права, та права інших відповідачів. Зазначена у позові інформація не повна, та використовується тільки в інтересах прав позивачів, але не відображає їх обов'язків щодо утримання свого майна, та прав інших співвласників. Таким чином, ця інформація може призвести до прийняття судом неправомірного рішення щодо відповідачів. Зазначена житлова площа, була виділена як одна квартира, загальною площею 118,5 кв.м. для багатодітної сім'ї ОСОБА_10 в 1978 році, та має п'ять кімнат. Фактично вона складає дві суміжні ізольовані двох та трикімнатну квартири. В 1998 році квартира була приватизована на праві спільної сумісної власності мешканцями, які були прописані на той момент. Приблизно з того часу, позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , як окрема сім'я, зайняли повністю двокімнатну частину квартири, та проживали ізольовано від інших співвласників донедавна, тому проживанню в спільній квартирі їм ніхто не заважав. Зазначені позивачі, хочуть реалізувати своє право на виділ у натурі частки із майна, зокрема двокімнатної ізольованої частини квартири, що є у спільній частковій власності, для того щоб її продати. Але й інші співвласники мають такі ж рівні права на такий вчинок, була надана усна згода лише для їх проживання на цій жилплощі, але не на продаж. Тому, що ринкова вартість окремої квартири в рази вище, ніж просто кімнати на загальній площі, які залишаються іншим, а це вже суттєво порушує їх права. До того ж, у спільній сумісній власності кожен співвласник не може володіти конкретною частиною спільного майна, а лише має право на частку спільного майна, яку ще треба виділити в натурі, не порушуючи прав інших співвласників.
Крім того, загальна площа приміщення, котру позивачі мають намір виділити в натурі, у частковому співвідношенні до всієї квартири перевищує їх частки у спільній сумісній власності. Позивачі, мають намір припинити за рішенням суду право відповідачів на частку у спільному майні на підставі свого позову, та збільшити розмір своїх ідеальних часток з присудженням грошової компенсації відповідачам, частка яких зменшиться. Але, відповідно до статті 364 ч. 2 ЦК України, компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Разом з тим, такі дії можуть завдати істотну шкоду інтересам відповідачів, та членам їх сім'ї.
Згоди на компенсацію вона не надавала. Зменшення її частки у спільному майні з боку позивачів завдає шкоди, їй та її родині, тому що житло, в якому вона проживає єдине, іншої квартири в неї має, і це призведе до погіршення її житлових умов. Разом з нею мешкають ще її двоє неповнолітніх дітей, а також 80-річна мати, яка важко хвора, та потребує постійного догляду. Навпаки, її сім'ї потрібна додаткова житлова площа, так як діти є різностатеві, а хворій матері потрібна окрема кімната. В даний час позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 у зазначеній квартирі не проживають, комунальних послуг не сплачують. Доступу до двокімнатної частини квартири вона, та інші відповідачі не мають. Утримання всієї житлової площі лягло на її матір пенсіонерку, та на неї, мати двох дітей. Ці кошти могли бути використані на потреби сім'ї.
В даній ситуації єдиним на її погляд вирішенням цієї проблеми, що не порушує прав усіх співвласників, та на що вона надає згоду, це застосування ст.364 ЦК України ч.2, а саме: якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Зазначила, що вона згодна виплатити позивачам компенсацію в розмірі 627014 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити, при цьому зазначили, що спірна квартира складається із двох окремих квартир, з окремими виходами. Був встановлений фактичний порядок користування спірною квартирою, виділ позивачам квартири АДРЕСА_1 є можливим, вони готові виплатити компенсацію відповідачам в розмірі різниці, що становить 5,5м2.
Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились.
Відповідачі ОСОБА_4 , яка також представляла інтереси ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 в судовому засідання з позовом не погодились, зазначили, що спірна квартира складається із 5 кімнат, які складаються з двох окремих квартир. Квартиру АДРЕСА_1 зайняли позивачі, та у них не має доступу до даної квартири 3 роки, але вони з приводу перешкод у користуванні квартирою до правоохоронних органів та суду не звертались. На виділ не згодні, так як на них буде покладено заборгованість, що виникла по спірній квартирі, так як позивачі не приймали участі у сплаті комунальних послуг. Позивачі на даний час квартирою АДРЕСА_1 не користуються. Отримувати компенсацію за різницю в частках, згідно експертизи, відповідач не згодна.
Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, подала заяву з проханням розглядати справу у її відсутність.
В судовому засіданні була допитана експерт ОСОБА_11 яка пояснила, що наданий висновок підтримує, спірна квартира складається із двох окремих ізольованих квартир. Квартирою АДРЕСА_1 користуються позивачі, квартирою АДРЕСА_4 - відповідачі. Відповідачу ОСОБА_7 належать в квартирі 2/8 частки, вона прийняла спадок після смерті чоловіка, але свідоцтво про право на спадщину не отримала. Також зазначила, що допущена у висновку технічна помилка в ініціалах сторін, не вливає на розмір часток.
Суд, вислухавши пояснення сторін, експерта, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316, 317 ЦК України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження.
Згідно ст. 355, 356 ЦК України - майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183 ЦК України).
Згідно ст. 367 ЦК України - майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 27 березня 1998 року реєстраційний номер № 8-98-178123 ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , загальною площею 118,5 м2. Право власності було зареєстровано у міському бюро технічної інвентаризації 17 квітня 1998 року.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року по справі № 645/3659/17 визначено, що ідеальні частки співвласників квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , яка знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , є рівними, та складають по 1/8 частині за кожним з них.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після його смерті спадок прийняла його дружина ОСОБА_7 , але свідоцтво про право на спадщину на частину квартири не отримала.
Із експертного висновку № 10335/10312 судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи вбачається, що можливо виділити в натурі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 частину квартири АДРЕСА_6 . У дослідженні зазначено один варіант виділу та які приміщення виділяються кожному із співвласників. Виділ в натурі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 , як окремого приміщення в квартирі АДРЕСА_1 ;8, АДРЕСА_2 можливий. Виділ ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 частини квартири АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , збільшує їх частки у праві спільної сумісної власності. Розмір та вартість збільшення зазначено у дослідженні. З мотивувальної частини експертного висновку вбачається, що позивачам належить 3/8 частини квартири, пропонується виділити наступні приміщення в квартирі АДРЕСА_1 : коридор, площею 6,9 кв.м., житлова кімната, площею 16,7 м2, житлова кімната, площею 11,7 м2, вбудована шафа, площею 0,5 м2, вбудована шафа, площею 0,4 м2, вбудована шафа, площею 0,4 м2, кухня, площею 8,3 м2, ванна, площею 2,6 м2, вбиральня, площею 1,2 м2, лоджія, площею 1,3 м2.
Загальна площа вищевказаних приміщень - складає 50,0 м2, що становить 42/100 частин усієї квартири, що на 5,6кв.м. більш ніж покладено на ідеальну частку співвласників (позивачів).
Відповідачам на 5/8 часток пропонується виділити наступні приміщення в квартирі АДРЕСА_4 : коридор, площею 11,3 кв.м., житлова кімната, площею 16,7 м2, житлова кімната, площею 11,0 м2, житлова кімната, площею 12,7 кв.м., комора, площею 0,4 м2, комора, площею 0,4 м2, комора, площею 0,4 м2, комора, площею 0,4 м2, кухня, площею 8,2 м2, ванна, площею 2,6 м2, вбиральня, площею 1,2 м2, лоджія, площею 1,6 м2, лоджія, площею 1,6 м2.
Загальна площа вищевказаних приміщень - складає 68,5 м2, що становить 58/100 частин усієї квартири, що на 5,6кв.м. менш ніж покладено на ідеальну частку співвласників (відповідачів)
Згідно п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» N 20 від 22.12.95 року, з подальшими змінами та доповненнями, судам було роз'яснено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Виходячи з положень ст. ст. 183, 367 ЦК України та роз'яснень, викладених у п. п. 6, 7 Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7«Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Таким чином, проаналізувавши усі обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, та оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, враховуючи, що судом встановлено, що виділ частини майна, яку просять виділили позивачі складає окрему ізольовану квартиру та якою вони користуються як родина, та згідно висновку експерта зазначено про технічну можливість поділу квартири АДРЕСА_7 в натурі, при цьому зазначений варіант з урахуванням часток співвласників. У запропонованому варіанті є розбіжність між ідеальними частками, що можуть бути виділені позивачам та відповідачам в розмірі 5,6 метрів та розрахована можлива компенсація за вказану різницю, але відповідачі від отримання зазначеної компенсації відмовились, тому це питання не вирішується судом. Зазначена різниця у виділених частиках, є на погляд суду не суттєвою, сторонами був фактично встановлений порядок користування даними квартирами, протягом тривалого часу, тому суд вважає за можливе виділити частину спільного майна із квартири АДРЕСА_8 позивачам.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, позивачами було сплачено судовий збір при зверненні до суду в розмірі 1196,25 грн. кожним, тому зазначені витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділ в натурі частки у спільному майні- задовольнити частково.
Виділити в натурі у спільну часткову власність ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 частину квартири АДРЕСА_6 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , що складається із наступних приміщень: житлові кімнати розміром 16,7 кв.м., 11,7 кв.м.; коридор розміром 6,9 кв.м.; комор розмірами - 0,4 кв.м, 0,4 кв.м., 0,5 кв.м.; кухні розміром 8,3 кв.м.; ванної розміром 2,6 кв.м., вбиральні розміром 1,2 кв.м., лоджії розміром 1,3 кв.м., загальною площею 50 кв.м., в тому числі житловою 28,4 кв.м..
Стягнути з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , судовий збір на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 по 897,19 грн. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачі: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 .
ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 .
Представник позивачів: ОСОБА_2 , адреса: м. Харків, вул. Амосова, 1.
Відповідачі: ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_11 , 8.
ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 .
ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_11 , 8.
ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_11 , 8.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2020 року.
Суддя - І.В. Ульяніч