Справа № 552/3051/19
Провадження №2/552/581/20
21.12.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Горошко О.О.,
учасники справи та їх представники:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна ярмарка «Добриня - 2007»,
представник позивача - адвокат Ковжога Олександр Іванович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
представник відповідачів - адвокат Куліш Сергій Миколайович,
розглянувши у м. Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна ярмарка «Добриня - 2007» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, -
Позивач 31 травня 2019 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договорів недійсними.
Справа неодноразово призначалась до розгляду, але представник позивача в судове засідання не з'являвся.
У зв'язку з цим ухвалою суду від 20 листопада 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна ярмарка «Добриня - 2007» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними було залишено без розгляду (т.1 а.с.223).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 20 листопада 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2 а.с.17-20).
Після цього справа також неодноразово призначалась до розгляду, всього було судом призначено одинадцять судових засідань:
20 березня 2020 року,
09 квітня 2020 року,
05 травня 2020 року,
02 липня 2020 року,
20 липня 2020 року,
05 серпня 2020 року,
21 серпня 2020 року,
12 жовтня 2020 року,
28 жовтня 2020 року,
01 грудня 2020 року,
21 грудня 2020 року,
але в жодне з цих засідань представник позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, кожного разу звертаючись до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи.
Факт належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи підтверджується долученими до справи рекомендованими повідомленнями Укрпошти та розписками про отримання повісток (на 20 березня 2020 року - т.2 а.с.35, на 09 квітня 2020 року - т.2 а.с.39-40, на 05 травня 2020 року - т.2 а.с. 59-60, на 02 липня 2020 року - 74-75, на 20 липня 2020 року - т.2 а.с.86-87, на 05 серпня 2020 року - т.2 а.с. 108-109, на 21 серпня 2020 року - т.2 а.с.135-136, на 12 жовтня 2020 року - т.2 а.с.157-158, на 28 жовтня 2020 року - т.2 а.с. 180-181, на 01 грудня 2020 року - т.2 а.с. 202-203, на 21 грудня 2020 року - т.2 а.с. 219-220).
Двічі суд направляв на адресу позивача листи-роз'яснення (від 21 липня 2020 року та від 03 вересня 2020 року) щодо необхідності явки в судове засідання представника або звернення до суду з заявою про розгляд справи за відсутності представника позивача (т.2 а.с.105, 150).
Але на такі роз'яснення суду позивач жодним чином не відреагував. Кожного разу від представника позивача надходили лише клопотання про відкладення розгляду справи: 19 березня 2020 року (т.2 а.с. 36), 08 квітня 2020 року (т.2 а.с. 56), 04 травня 2020 року (т.2 а.с. 71), 02 липня 2020 року (т.2 а.с. 83), 20 липня 2020 року (т.2 а.с. 97), 05 серпня 2020 року (т.2 а.с. 121), 21 серпня 2020 року (т.2 а.с. 140), 12 жовтня 2020 року (т.2 а.с. 165), 28 жовтня 2020 року (т.2 а.с. 190), 01 грудня 2020 року (т.2 а.с. 209), 21 грудня 2020 року (т.2 а.с. 228).
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Обґрунтованість залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки в судове засідання позивача неодноразово була предметом розгляду Верховного Суду.
При цьому Верховний Суд зазначав, що згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зокрема в Постанові від 07 грудня 2020 року у справі №686/31597/19, провадження №61-15254св20 Верховний Суд зазначив наступне:
«Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій встановивши, що позивач будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи в суді першої інстанції не з'явилася у судові засідання, призначені на 10 червня та 03 липня 2020 року, і не надіслала заяви до суду про розгляд справи за її відсутністю, дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223, 257 ЦПК України. Разом з тим, законних підстав для відкладення розгляду справи суд першої інстанції не мав.
Доводи касаційної скарги про те, що суд не послався на належні та допустимі докази про повідомлення про судовий розгляд спростовуються змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, яка містить дані про повідомлення позивача у встановленому законом порядку про розгляд справи і таке підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення про призначені судові засідання на 10 червня та 03 липня 2020 року.
Аргументи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції міг приступити до розгляду справи без її участі суперечать положенням пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України, яка містить імперативний припис про залишення позову без розгляду у разі повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача. Винятком із цього правила є подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, однак матеріали справи не містять доказів подання позивачем такої заяви.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц».
Позивачем у даній справі є юридична особа - ТОВ «М'ясна ярмарка «Добриня-2007», яка могла уповноважити будь-якого іншого представника на розгляд справи в суді, якщо представник ОСОБА_4 не міг з'явитися в судове засідання, або звернутися до суду з заявою про розгляд справи за відсутності її представника.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (частини 1, 2, пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Обрана позивачем тактика у справі, що зводиться до неявки представника в судове засідання, жодним чином не сприяє досягненню мети цивільного судочинства, як то своєчасний, неупереджений та справедливий розгляд цивільної справи.
У зв'язку з цим цивільна справа №552/3051/19, провадження у якій відкрито 31 травня 2019 року, більше, ніж півтора роки не знаходить свого вирішення.
Тому суд, враховуючи, що з заявою про розгляд справи за відсутності його представника позивач до суду не звертався, в судове засідання представник позивача не з'явився повторно, розгляд справи за відсутності позивача неможливий, справа перебуває в провадженні суду та тривалий час не знаходить свого вирішення, суд приходить до висновку, що позов необхідно залишити без розгляду, роз'яснивши позивачу наслідки залишення без розгляду, передбачені ч. 2 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна ярмарка «Добриня - 2007» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 24 листопада 2020 року.
Головуючий О.А.Самсонова