єдиний унікальний номер справи 423/3195/20
номер провадження 4-с/423/11/20
21 грудня 2020 року м. Попасна
Попаснянський районний суд Луганської області в складі
головуючої судді Лизенко І.В.,
за участі секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Попаснянського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні №56005431, відкритому на виконання виконавчого листа №423/1323/15-ц, виданого 09.02.2016 Попаснянським районним судом Луганської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
20.11.2020 скаржник звернувся до суду із вищевказаною скаргою, у якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця та поновити вказаний строк; зобов'язати начальника Попаснянського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) або посадову особу, яка виконує його обов'язки, у межах виконавчого провадження №56005431, відкритого на виконання виконавчого листа №423/1323/15-ц, виданого 09.02.2016 Попаснянським районним судом Луганської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , скасувати арешт грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 в філії Луганського обласного управління ТВБВ №10012/0193 АТ «Ощадбанк» МФО 304665, які надходять йому в якості заробітної плати.
Скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2018р. державним виконавцем РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області відкрите виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 423/1323/15-ц, виданого Попаснянським районним судом Луганської області 09.02.2016р. про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 03.04.2012р. і до її повноліття. 01.10.2020 року державним виконавцем РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову про арешт коштів боржника відповідно до якої накладено арешт
на грошові кошти на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть
відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що
містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
У зв'язку з цим, було арештовано його рахунок № НОМЕР_1 в філії Луганського обласного управління ТВБВ №10012/0193 АТ «Ощадбанк» МФО 304665, який використовується для перерахування йому заробітної плати. В теперішній час він працює в ВП «Попаснянський департамент КП «Попаснянський районний водоканал» машиністом екскаватора-навантажувача JСВ ЗСХ і заробітна платає єдиним джерелом його доходу.
10.11.2020 року він намагався отримати заробітну плату через банкомат, але не зміг, у зв'язку з чим скориставшись додатком «Ощад-24» отримав інформацію, що на його рахунок накладено арешт. 11.11.2020року він звернувся з заявою про отримання ним копії постанови про арешт коштів боржника до Попаснянського РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). 13.11.2020 року він отримав вищевказану постанову про арешт коштів боржника та копії інших документів виконавчого провадження. При отриманні документів його також повідомили, що арешт з його карткового рахунку може бути знято лише за рішенням суду.
Вважає, що накладення арешту на його рахунок, який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату йому заробітної плати, що є порушенням його конституційних прав.
Про існування постанови про арешт коштів боржника від 01.10.2020р. він дізнався лише 13.11.2020р., коли вже отримав її копію у Попаснянському РВ ДВС Східні міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). У зв'язку з чим вважає, що строк для звернення до суду зі скаргою був пропущений ним з поважних причин.
Боржник до суду не з'явився, надав заяву, в якій заявлені вимоги підтримує, просив суд розглядати справу без його участі.
Стягувач до суду не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила.
Представник Попаснянського РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до суду не з'явився, надавши відзив на скаргу (а.с.20-29), у яких просив в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що у Відділі на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження за № 56005431, відкрите на підставі заяви стягувана - ОСОБА_2 , по примусовому виконанню виконавчого листа Попаснянського районного суду Луганської області № 423/1323/15-ц від 09.02.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, щомісяця, починаючи з 03.04.2012 року і до її повноліття. Виконавче провадження було відкрито державним виконавцем 19.03.2018 на підставі заяви стягувача та у відповідності до ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії якої були направлені сторонам виконавчого провадження, боржнику до виконання - за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме АДРЕСА_1 , рекомендованою кореспонденцією. Згідно супровідного листа боржника було зобов'язано прибути до державного виконавця у 2 денний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та надати державному виконавцю документи про сплату аліментів, або пояснення стосовно невиконання рішення суду. Боржник до відділу не з'явився, квитанцій про сплату боргу або пояснень стосовно невиконання рішення суду не надав.
12.04.2018 на адресу відділу з'явився боржник та від якого було відібрано пояснення згідно якого було встановлено, що боржнику відомо про перебування на примусовому виконанні у Відділі вищевказаного виконавчого документу та обов'язку ОСОБА_1 проводити щомісячно сплату аліментів на користь стягувана на утримання неповнолітньої дитини, згідно чинного рішення суду. Боржник не відмовлявся від сплати аліментів, але пояснив, що на даний момент він ніде не працює, на обліку у Попаснянському районному центрі зайнятості не перебуває, пенсію чи іншу державну допомогу не отримує, доходів, нерухомого майна, автомототранспорту, рахунків у банках, паю не має та проживає за рахунок випадкових підробіток за адресою АДРЕСА_2 - винаймає помешкання, а за адресою АДРЕСА_1 боржник лише зареєстрований, але фактично не мешкає. Боржника було ознайомлено з розміром поточних аліментів, та боржник зобов'язався щомісячно сплачувати аліменти у розмірах, встановлених Законом, а документ про сплату надавати державному виконавцю щомісячно. Також боржник зобов'язався при працевлаштуванні, постановці на облік до центру зайнятості, отриманні пенсії, інших державних виплат, виїзді за межі України, зміні адреси місця фактичного мешкання письмово повідомляти державного виконавця у 2 денний термін, та надавати довідку з місця роботи, на виклики державного виконавця боржник зобов'язався негайно з'являтись.
Однак всупереч зобов'язанням, та чинному рішенню суду під час примусового виконання виконавчого документу боржником ОСОБА_1 у самостійному порядку несвоєчасно та не в повному обсязі проводилась сплата аліментів, що призвело до виникнення заборгованості з аліментів, а також неодноразовими зверненнями стягувача на адресу відділу щодо отримання відомостей для можливості звернення стягувача до правоохоронних органів стосовно порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ст.164 Кримінального кодексу України - злісне ухилення від сплати аліментів на неповнолітню дитину. Боржник також не завжди з'являється на виклики державного виконавця, які повертаються на адресу відділу з пошти без вручення їх адресату, не надає відомостей про працевлаштування.
З метою виявлення джерел доходу, майна боржника державним виконавцем були направленні запити до відповідних установ та банків.
У зв'язку зі встановленням джерела отримання доходу - КП “Попаснянський районний водоканал” у відповідності до вимог ст.68, 69, 70 Закону , державним виконавцем 29.09.2020 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку разом з супровідним листом направлено на виконання до вищезазначеного підприємства, та згідно якої даним підприємством проводиться щомісячне утримання аліментів з доходу боржника у розмірі 50 % заробітної плати, - до погашення наявної заборгованості з аліментів.
Під час примусового виконання даного виконавчого документу, та у зв'язку з наявністю заборгованості з аліментів державним виконавцем були застосовані заходи примусового виконання, а саме у відповідності до вимог ст.71 Закону винесено постанови про встановлення боржнику чотирьох тимчасових заборони, а у відповідності до вимог ст.57 Закону накладено арешт на все нерухоме майно боржника.
Згідно відповіді на запит державного виконавця з АТ “Ощадбанк” було встановлено, що у ОСОБА_1 наявні відкриті розрахункові рахунки у вказаній банківській установі, та не було зазначено, що за призначення даних рахунків, а також було зазначено, що на рахунках відсутні кошти.
01.10.2020 у відповідності до ст. 56 Закону, державним виконавцем постановою про арешт коштів боржника ВП № 56005431 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках в АТ “Ощадбанк”, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та які належать боржнику у межах загальної суми боргу.
Копії постанови про арешт коштів боржника відповідно до ст. 28 Закону були направлені на адресу сторін виконавчого провадження - простим поштовим відправленням, та на виконання до банківської установи. Загальна сума заборгованості за даним виконавчим провадженням склала 53339,76 грн.
Боржник з'явився до відділу щодо з'ясування причин накладення арешту на його кошти на рахунках, відкритих в АТ “Ощадбанк”, та боржнику було надано роз'яснення стосовно можливості зняття державним виконавцем арешту з рахунків боржника у відповідності до вимог Закону, а саме у випадку сплати боржником всієї суми заборгованостіза даним виконавчим документом, або за рішенням суду.
Боржником не було надано жодних документів на який саме рахунок зараховуються кошти заробітної плати, що на нього надходять лише кошти заробітної плати та що на нього не можуть бути зараховані будь-які інші кошти, та взагалі боржник не повідомив державного виконавця стосовно працевлаштування.
У відповідності до вимог ст.48 Закону стягнення за виконавчими документами звертається на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Вимогами ст.73 Закону перелічено види коштів, на які не може бути звернено стягнення, до яких не віднесено заробітну плату.
Таким чином, у державного виконавця не було заборони, щодо накладення арешту саме на цей рахунок, оскільки звернення стягнення законом не заборонено.
З відповіді банку про наявність рахунків боржника ОСОБА_1 не було зазначено щодо віднесення його рахунків до будь-якого з виду коштів, які зазначені у ст.73 вищевказаного Закону, а також боржником не було надано державному виконавцю жодних документів стосовно цільового призначення арештованих рахунків, та стосовно того кошти від якого виду доходу зараховуються на арештовані рахунки.
Враховуючи, вищевикладене, вважають постанову про арешт коштів боржника від 01.10.2020 ВП № 56005431 правомірною та винесеною у відповідності до вимог чинного законодавства.
Постанова про арешт коштів боржника винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, законних підстав для зняття арешту чи скасування постанови про арешт коштів боржника у Відділі немає, зняття арешту з рахунку позивача, на який надходить заробітна плата, яка за твердженням заявника є єдиним його доходом, в даному випадку у відповідності до ч.5 ст. 59 Закону можливе лише за рішенням суду.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду від 19.04.2012 року у цивільній справі №423/1323/15-ц, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 03.04.2012р. і до її повноліття, Попаснянським районним судом Луганської області 09.02.2016 року виданий дублікат виконавчого листа № 423/1323/15-ц (а.с.6).
Згідно вказаного дубліката виконавчого листа боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі заяви стягувача ОСОБА_4 від 16.03.2018р. Попаснянським РВ ДВС 19.03.2018 відкрито виконавче провадження ВП №56005431 з виконання вказаного виконавчого листа, що підтверджується копією відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.7).
01.10.2020 державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 53339,76 грн. (а.с.8).
Заявником доведено, що на зазначений рахунок перераховується належна йому заробітна плата від Відокремленого підрозділу «Попаснянський департамент КП «Попаснянський районний водоканал», що підтверджується довідкою (а.с.10).
Законом передбачено окремий, спеціальний порядок звернення стягнення на заробітну плату.
Так, відповідно до ч.3 ст.68 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.69 Закону України "Про виконавче провадження" підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Відповідно до ч.3 ст.70 Закону України "Про виконавче провадження" загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Таким чином, суд вважає, що арешт грошових коштів, які перераховуються працедавцем працівнику як заробітна плата, не передбачено законом.
Приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону 1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, фактично є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
За змістом статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи, що внаслідок накладення арешту на рахунок заявник позбавлений єдиного джерела доходу, з метою оперативного припинення такого порушення прав заявника, суд вважає необхідним зобов'язати начальника ДВС скасувати арешт грошових коштів, розміщених на зазначеному рахунку в порядку ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд вважає, що заявником не пропущено строк звернення зі скаргою до суду, оскільки постанову ним отримано 13.11.2020 (а.с.9).
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.447-451ЦПКУкраїни, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавці задовольнити.
Зобов'язати начальника Попаснянського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) або посадову особу, яка виконує його обов'язки, у межах виконавчого провадження №56005431, відкритого на виконання виконавчого листа №423/1323/15-ц, виданого 09.02.2016 Попаснянським районним судом Луганської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, зняти арешт з карткового рахунку № НОМЕР_1 в філії Луганського обласного управління ТВБВ №10012/0193 АТ «Ощадбанк» МФО 304665, на який надходять грошові кошти як заробітна плата ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Луганського апеляційного суду через Попаснянський районний суд Луганської області.
Суддя А.В. Лизенко