Справа № 308/10207/20
Закарпатський апеляційний суд
21.12.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/611/20 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26. 11. 2020.
Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 та продовжено строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування до 31. 12. 2020, щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахчисарай Республіки Крим, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, росіянина, тимчасово не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, вважається таким, що не судимості, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України.
Органом досудового розслідування, ОСОБА_7 підозрюється в тому, що близько 09 год. 01. 10. 2020 сприяв ОСОБА_10 у вчиненні розбійного нападу з метою заволодіння майном громадянина України ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого, на транспортному засобі марки «FORD», модель «FOCUS», державний номерний знак НОМЕР_1 , прибули в село Циганівці Ужгородського району, де за кермом останнього перебував ОСОБА_7 , який надав поради громадянину ОСОБА_10 , з приводу вчинення розбійного нападу, поза тим ОСОБА_7 надав засоби та знаряддя для вчинення кримінального правопорушення, а також іншим чином сприяв приховуванню кримінального правопорушення, а саме прибувши до будинку власником якого є ОСОБА_12 , на автомобілі марки «FORD», модель «FOCUS», державний номерний знак НОМЕР_1 , останній висадив з автомобіля ОСОБА_10 біля будинку потерпілого. Після чого, ОСОБА_10 проник на територію дворогосподарства та направився у напрямку вхідних дверей, а ОСОБА_7 в свою чергу покинув місце для забезпечення приховування злочину, де заздалегідь обговорили план дій та місце зустрічі після вчинення розбійного нападу.
-2-
Після вчинення розбійного нападу ОСОБА_10 , разом із здобутим злочинним шляхом майном направився у напрямку м. Ужгород, Закарпатської області, до обумовленого заздалегідь місця, де його повинен був підібрати на транспортному засобі ОСОБА_7 . В той час ОСОБА_7 , замінивши транспортний засіб для забезпечення конспірації та подальшого приховування злочину прибув до обумовленого заздалегідь місця на автомобілі марки «Mercedes» модель «ML» державний номерний знак НОМЕР_2 , де повинен був зустрітись із ОСОБА_10 та поїхати до обумовленого місця для подальшого розподілу викраденого майна.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України.
Також у клопотанні слідчого зазначено, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, застосований ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02. 10. 2020, закінчується 29. 11. 2020. Завершити досудове розслідування у зазначений строк, прийнявши одне з рішень передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, враховуючи його особливу складність, не можливо, оскільки у ході досудового розслідування з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, необхідно провести ряд слідчий (розшукових) та процесуальних дій, у тому числі щодо отримання речей чи документів, проведення необхідних експертиз, а також встановлення та допиту свідків або очевидців події, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На думку слідчого необхідність у продовженні щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлена метою запобігти ризикам вчинення ним спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 на 60 діб.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінального правопорушення. Також слідчим суддею взято до уваги дані про особу підозрюваного, а також те, що по даному кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій, судових експертиз та інших заходів, направлених на повне, об'єктивне, всебічне та неупереджене розслідування вищевказаного кримінального провадження, у зв'язку з чим постановою керівника Ужгородської місцевої прокуратури від 23. 11. 2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тому слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою. Зазначені в клопотанні слідчого обставини у їх сукупності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, на думку слідчого судді, об'єктивно свідчать про існування у даному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів.
-3-
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді від 26. 11. 2020 скасувати та постанови нову, якою обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а у разі неможливості його застосування, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В обґрунтування апеляційних вимог вказує про незаконність та необгрунтованість ухвали слідчого судді, оскільки при вирішення питання про продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поза увагою слідчого судді залишилася відсутність фактів та доказів того, що ОСОБА_7 міг вчинити правопорушення, в якому він підозрюється, а також доказів того, що він якимось чином пов'язаний з вчиненням цього злочину. Також, на думку захисника,приймаючи оскаржуване рішення, слідчий суддя взяв до уваги лише формально обґрунтовані доводи клопотання та проігнорував відсутність додаткових ризиків, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що підозрюваний належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від нього не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін. Крім того апеляційний суд враховує заяву підозрюваного ОСОБА_7 про розгляд апеляційної скарги у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який вважав апеляційну скаргу необґрунтованою, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
У відповідності до ст. 29 Конституції України та ст. ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дотримано.
-4-
З матеріалів судового провадження вбачається, що у провадженні СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про які 01. 10. 2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070170001065. 01. 10. 2020 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 02. 10. 2020 за клопотанням слідчого щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою до 09 год. 50 хв. - 29. 11. 2020 без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді від 26. 11. 2020 продовжено строк тримання ОСОБА_7 під вартою до 31. 12. 2020.
Постановою керівника Ужгородської місцевої прокуратури від 23. 11. 2020 досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 25. 04. 2003 № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
У відповідності до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України, слідчим суддею визнана і така підтверджується наявними в провадженні доказами. Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у
-5-
вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_7 у вчиненні цього злочину на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується ОСОБА_13 від 01. 10. 2020; заявою ОСОБА_11 від 01. 10. 2020; протоколом огляду місця події від 01. 10. 2020; протоколом огляду місця події від 01. 10. 2020; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 від 01. 10. 2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 01. 10. 2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01. 10. 2020; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_10 ; повідомленням про підозру ОСОБА_10 від 01. 10. 2020; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 від 01. 10. 2020; повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 01. 10. 2020; протоколом пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 01. 10. 2020.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 , відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України, колегія суддів відхиляє, оскільки фактичних даних, які містяться в наведених вище доказах, на цій стадії досудового розслідування є достатньою для висновку про можливу причетність підозрюваного до вищевказаного злочину.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення ЄСПЛ від 13. 11. 2007 «Чеботарь проти Молдови» Європейський суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Колегія суддів констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції та апеляційним судом, перевірці не підлягають.
Таким чином, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
З таким висновком слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.
Крім того, слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02. 10. 2020, якою щодо ОСОБА_7 був обраний запобіжний захід - тримання під вартою до 29. 11. 2020, та з урахуванням необхідності виконання ряду слідчих та процесуальних дій, а також з урахуванням існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не змінилися, та не зменшилися.
-6-
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки таке продовження, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав та інтересів як суспільства, так і потерпілого, свідків, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника стосовно відсутності передбачених законом підстав для продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
Також колегія суддів констатує, що слідчим суддею, у відповідності до положень ст. 178 КПК України здійснено оцінку даних про особу підозрюваного, в тому числі, з огляду на суспільну небезпечність інкримінованого злочину вказані факти не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами для обрання підозрюваному ОСОБА_7 більш м'якого виду запобіжного заходу, оскільки не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної його поведінки.
Враховуючи вищевикладене, доводи захисника про відсутність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, є непереконливими.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
З урахуванням конкретних обставин та обсягу слідчих дій, які необхідно виконати у кримінальному провадженні, та виходячи з того, що продовження строку тримання під вартою здійснено в межах досудового розслідування і не перевищує розумних меж, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», порушень норм міжнародного права та кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.
-7-
На переконання колегії суддів, приймаючи рішення, слідчий суддя правильно прийняв рішення, не визначивши ОСОБА_7 розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи продовження існуванні ризиків, дані про особу підозрюваного, а також те, що ОСОБА_7 підозрюється в пособництві у вчиненні насильницького злочину, пов'язаного з погрозою застосування насильства, тому доводи захисника - адвоката ОСОБА_6 в цій частині також не підлягають до задоволення.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, і таке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_6 з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26. 11. 2020 про продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31. 12. 2020 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :