Справа № 686/15507/20
Провадження № 2/686/3727/20
08 грудня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Мазурок О.В
при секретарі Колісник Л.В.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На обґрунтування свого позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_4 , який проживав за адресою с. Данюки Хмельницького району Хмельницької області. Після його смерті відкрилась спадщина. Спадкоємцями за законом після його смерті є:дружина померлого - ОСОБА_5 , дочка померлого - ОСОБА_6 та внук померлого - ОСОБА_3 .
ОСОБА_5 звернулась до Хмельницької районної державної нотаріальної контори із заявою №1250 від 30.11.2019 року про відмову від прийняття спадщини, ОСОБА_6 було подано заяву за №1251 від 30.11.2019 року про прийняття спадщини, але в подальшому подано заяву за №360 від 24.04.2020 року про відмову від прийняття спадщини. ОСОБА_3 подано заяву за №359 від 24.04.2020 року про прийняття спадщини, що підтверджується повідомленням Хмельницької районної державної контори від 28 травня 2020 року вих. №664/02-14.
Отже, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_3
14 травня 2020 року, для реалізації своїх спадкових прав вона звернулась до Хмельницької районної державної нотаріальної контори для оформлення спадщини.
У відповідь на її звернення було надано повідомлення від 28 травня 2020 р. вих. № 664/02-14 про те, що нотаріальні контора не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом на її ім'я, оскільки нею було пропущений термін прийняття спадщини після його смерті.
Вона просить врахувати, що звернутись до нотаріальної контори до 14 травня 2020 року (останній день для прийняття спадщини) вона не мала можливості, з огляду на те, що -з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі коронавірусу, відповідно до Постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 11.03.2020 №211.
Враховуючи жорсткі обмеження введені органами державної влади, поширення в засобах масової інформації (офіційний та неофіційних джерелах) відомостей про небезпеку гострої респіраторної хвороби СОУГО-19 для життя та здоров'я громадян, а також рекомендації «залишатись вдома» вона прийняла рішення про те, що і відвідування будь-яких громадських місць, включаючи нотаріальну контору, є небезпечним для мого життя та здоров'я, а також моєї родини.
Вона звернулася до нотаріальної контори лише 14 травня 2020 року після того як дізналась про зняття карантинних обмежень, зокрема: 11 травня 2020 року набрали чинності зміни внесені до пп. 8 п. 2 вказаної вище постанови КМУ, якими доповнено абзацом згідно з Постановою КМУ № 343 від 04.05.2020 року про те, що заборонено роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес- центрів, закладів культури, крім, серед іншого, діяльності адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів. Проте, таке звернення відбулось після закінчення терміну для прийняття спадщини (на три дні пізніше).
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
30 листопада 2019 року дружиною померлого ОСОБА_5 було подано заяву про відмову від прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 дочкою померлого ОСОБА_6 було подано заяву про прийняття спадщини за №1251.
ІНФОРМАЦІЯ_3 дочкою померлого ОСОБА_6 подано заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , на користь онука померлого ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 онуком померлого ОСОБА_3 було подано заяву про прийняття спадщини за №359.
28.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницької районної державної нотаріальної контори з питань спадкування майна після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28.05.2020 року завідувач Хмельницької районної державної нотаріальної контори направив їй відмову у видачі свідоцтва про право на майно померлого, у зв'язку з пропуском терміну прийняття спадщину після його смерті.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Частиною другою статті 1270 ЦК України визначено, що якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є онукою померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження та про укладення шлюбу.
При цьому, суд вважає, що спірні правовідносини регулюються вимогами
ч. 2 ст. 1270 ЦК України, а тому ОСОБА_1 не пропустила трьохмісячного терміну прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки його донька ОСОБА_6 , яка є мамою позивача та відповідача, 24 квітня 2020 року подала заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , а тому відсутній спір між
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.
Статтею 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
А тому, суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисті порушених прав.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст..ст. 4, 12, 15, 16, 81, 258, 354 ЦПК України суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .
Позивач: ОСОБА_1 , 1977 року народження, проживає в
АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_3 1984 року, проживає в
АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 19.12.2020 року.
Суддя: