Провадження № 3/679/840/2020
Справа № 679/1598/20
23 грудня 2020 року м.Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Стасюк Р.М., за участю особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продавець мобільної кав'ярні, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
направлену за частиною 1 статті 44-3 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №692991 від 24.11.2020 року, цього ж дня близько 14 години 48 хвилин по просп.Незалежності, 13 в м.Нетішин, здійснювала торгівлю кавою для громадян без захисної маски, що закриває ніс та рот, в тому числі виготовлених самостійно, чим порушила п.п. 1 п.10 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що коли біля кав'ярні не було людей маску опустила нижче носа, торгівлю без захисної маски не здійснювала.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'активне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадоваособа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису ,у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими,що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З відеозапису долученого до протоколу не вбачається, що ОСОБА_1 здійснює торгівлю продуктами харчування без засобів індивідуального захисту. Інші докази на підтвердження вини останньої матеріали справи не містять.
Частиною 1 ст. 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідальність за вказаною статтею нестиме посадова особа суб'єкта господарювання, на якому сталося порушення, тобто особа, яка виконує функції керівника (директор, голова правління тощо) і на яку покладені обов'язки щодо організації дотримання санітарно-гігієнічних правил і норм.
Підпункт 1 пункту 10 Постанови КМУ №641 від 22.04.2020 року передбачає заборону на території України на період дії карантину перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Згідно зі ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До скасування карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
З вищевикладеного вбачається, що суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП, є виключно суб'єкти господарювання.
До протоколу про адміністративне правопорушення, який складено суб'єктом владних повноважень, та не може бути беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, не додано доказів того, що ОСОБА_2 є суб'єктом господарювання та здійснює відповідну господарську діяльність у встановленому законом порядку.
Посадовими особами, якими складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.44-3 КУпАП, не зібрано та не надано суду переконливих доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_1 торгівлі (чеки, квитанції та ін.), не з'ясовано кому конкретно, коли саме, за яку плату та що саме остання продала. Будь-які свідчення свідків відсутні.
У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247 п.1, 251, 280, 283 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Р.М. Стасюк