465/1272/20
2-а/465/444/20
Іменем України
24.12.2020 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Дзеньдзюри С.М.
при секретарі Іванику Р.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Мельника О.Р. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відшкодування матеріальної шкоди, принесення публічного вибачення та інформування про це Приватбанк та Українське бюро кредитних історій -
встановив:
Позивач звернувся з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Мельника О.Р. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову інспектора поліції Мельника О.Р. серії ДП 18 №452141 від 11.02.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В подальшому ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги та просить суд зобов'язати Управління патрульної поліції ініціювати припинення проти нього виконавчого провадження, а також визнання через ЗМІ неправомірності такого рішення яке призвело до обмеження його громадянських прав, нанесло репутаційні та фінансові збитки, компенсувати моральні збитки в сумі визначеній у виконавчому провадженні Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, зобов'язати УПП у м.Львові відшкодувати матеріальні збитки, завдані незаконними діями, а саме витрати на пальне на загальну суму 4539,41 грн., а також суму кредиту в розмірі 6000 грн., судовим рішенням зобов'язати УПП принести публічні вибачення за незаконні дії та інформувати про це Приватбанк та Українське бюро кредитних історій.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 11.02.2020 року об 11 год.20 хв. рухався на своєму автомобілі Рено Дустер д.н. НОМЕР_1 по вулиці Кульпарківській в сторону центру в крайньому правому ряду. На перехресті з вул.Садовою зупинився на червоний сигнал світлофора. Водій автомобіля який зупинився поруч з ним посигналив, привернув його увагу і жестом вказав на задню частину його автомобіля. Включивши правий поворот та дочекавшись сигналу світлофора який дозволяє рух, з'їхав на парковочну площадку поруч щоб перевірити технічний стан автомобіля. Слідом за ним на ту ж площадку заїхав патрульний автомобіль і інспектор поліції Мельник О.Р. виніс постанову серії ДП 18 №425141 від 11 лютого 2020 року про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення Правил дорожнього руху, а саме п.8.7.3е - проїзд на заборонений сигнал світлофора.
Вважає винесену постанову серії ДП 18 №425141 від 11 лютого 2020 року необгрунтованою та такою що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Крім цього, в додатках до позовної заяви зазначив, що відносно нього Пустомитівським районним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції відкрито виконавче провадження та накладено арешт на його банківський рахунок, також вказав що його усно попередив власник компанії ПП «МСЛ Центр» про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати через утруднення виконання посадових обов'язків пов'язаних з неможливістю використання цифрового підпису. Також банк позбавив його кредиту в розмірі 6000 грн. та передав інформацію про нього як боржника, рахунки якого заарештовано до Українського бюро кредитних історій. Весь цей час змушений був працювати в режимі особистої присутності в м.Самбір і крім репутаційних втрат поніс ще значні матеріальні затрати, а тому просить суд зобов'язати Управління патрульної поліції ініціювати припинення проти нього виконавчого провадження, а також визнання через ЗМІ неправомірності такого рішення яке призвело до обмеження його громадянських прав, нанесло репутаційні та фінансові збитки, компенсувати моральні збитки в сумі визначеній у виконавчому провадженні Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, зобов'язати УПП у м.Львові відшкодувати матеріальні збитки, завдані незаконними діями, а саме витрати на пальне на загальну суму 4539,41 грн., а також суму кредиту в розмірі 6000 грн., судовим рішенням зобов'язати УПП принести публічні вибачення за незаконні дії та інформувати про це Приватбанк та Українське бюро кредитних історій.
В судовому засіданні, позивач позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та додатках до неї.
Представник відповідача, відповідач, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомляли, хоча належним чином повідомлялись про час та місце слухання справи. Представник відповідача УПП у Львівській області надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що зі змісту ст.252 КУпАП слідує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. У відзиві вказує, що у діях заявника наявний склад адміністративного правопорушення, який кваліфікується за ч.2 ст.122 КУпАП, що виявлено інспектором безпосередньо (особисто). Просить залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, неявка відповідачів повідомлених належним чином, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як встановлено судом, 11.02.2020 року інспектором патрульної поліції УПП у Львівській області, старшим лейтенантом поліції Мельником О.Р. винесена постанова серії ДП 18 №452141 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 про те, що він 11.02.2020 року о 11 год. 15 хв. в м.Львові на перехресті вулиць Кульпарківська - Садова проїхав на заборонений сигнал світлофора (червоний) чим порушив п.8.7.3е Правил дорожнього руху України відповідальність за яке передбачена за ч.2 ст.122 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п.2 розділу 4 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015р. №1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.
Частиною 3 ст.283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, крім іншого, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Також, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у справі - представник Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України не надав суду доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а також не спростовано доводів, на які він покликається у адміністративному позові. З досліджених в судовому засіданні матеріалів, в тому числі відеозапису наданого позивачем, постановисерії ДП 18 № 452141 не можливо зробити висновок, що ОСОБА_1 проїхав на заборонений сигнал світлофора.
Згідно зі ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву в частині скасування постанови слід задоволити, скасувати постанову серіїДП 18 № 452141 від 11.02.2020 року про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.
Щодо інших позовних вимог заявлених позивачем в додатках до позовної заяви, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинств.
Зі змісту ч.1 ст.43 КАС України вбачається, що здатність мати процесуальні права та обов'язки сторони (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Разом з тим відповідно до ч.1 ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи.
Позивачем заявлено позов до Управління патрульної поліції у Львівській області, поліцейського Мельник О.Р.
Як встановлено судом, Управління патрульної поліції у Львівській області не є самостійною юридичною особою, а відтак не наділено цивільною правоздатністю.
Згідно ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
З огляду на вищевказану норму, залучення співвідповідача можливе судом лише за клопотанням позивача.
З клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача Департаменту патрульної поліції України, позивач у передбаченому процесуальному порядку не звертався.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викледене, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позову прозобов'язання Управління патрульної поліції ініціювати припинення проти нього виконавчого провадження, а також визнання через ЗМІ неправомірності такого рішення яке призвело до обмеження його громадянських прав, нанесло репутаційні та фінансові збитки, компенсувати моральні збитки в сумі визначеній у виконавчому провадженні Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, зобов'язати УПП у м.Львові відшкодувати матеріальні збитки, завдані незаконними діями, а саме витрати на пальне на загальну суму 4539,41 грн., а також суму кредиту в розмірі 6000 грн., судовим рішенням зобов'язати УПП принести публічні вибачення за незаконні дії та інформувати про це Приватбанк та Українське бюро кредитних історій не має.
Ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позов про скасування постанови інспектора патрульної поліції підлягає задоволенню та зазначені норми КАС України, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 грн. на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 19, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП 18 №452141 від 11.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП в користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівський області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ: 39962825, місце знаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19;
Відповідач: Інспектор другого батальону четвертої роти Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Мельник Олег Романович, місце праці: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Дата складення повного тексту рішення суду: 24 грудня 2020 року.
Суддя Дзеньдзюра С.М.