465/5059/20
2-а/465/648/20
Іменем України
12.11.2020 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Ванівського Ю.М.,
за участю секретаря Кремса Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позовну заяву мотивує тим, що постановою серії ЕАМ №2830347 від 16.07.2020 р. інспектор УПП у Львів. наклав на ОСОБА_1 штраф у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення ч.2 ст. 122 КУпАП (на дорозі з двохстороннім рухом, котра має по одній смузі для руху в кожному напрямку, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та перетин вузької суцільної лінії - дорожня розмітка 1.1), чим порушив вимоги п. 11.3 ПДР.
З вищевказаною постановою позивач не погоджується, вважає таку протиправною, оскільки жодного порушення правил дорожнього руху не здійснював, крім того, йому не було роз'яснено прав згідно ст. 268 КУпАП, а також не складено протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, позивач просить поновити строк на оскарження постанови.
На підставі вищевикладеного просить заяву задоволити.
13.08.2020 року ухвалою Франківського районного суду м. Львова призначено розгляд справи №465/7614/219 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відзиву від представника відповідача не надходило, клопотання про перенесення розгляду справи чи розгляду за правилами загального провадження від сторін не надходило.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного провадження за наявних у справі доказів без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАМ №2830347 від 16.07.2020 р. інспектор УПП у Львів. наклав на ОСОБА_1 штраф у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення ч.2 ст. 122 КУпАП (на дорозі з двохстороннім рухом, котра має по одній смузі для руху в кожному напрямку, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та перетин вузької суцільної лінії - дорожня розмітка 1.1), чим порушив вимоги п. 11.3 ПДР.
Відповідно до п.11.3 ПДР, а дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Відповідно до ПДР, дорожня розмітка 1.1. (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Лінії 1.1., 1.3 перетинати забороняється.
У випадку обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год перетин дорожньої розмітки 1.1 не заборонено.
В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідності до ч.2, 4 ст.258 КУпАП, та, керуючись Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та Кодексом України про адміністративні правопорушення, не складають протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а виносять постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 № 596-VIII, який набув чинності 07.11.2015р. було внесено зміни до згаданого переліку, а саме змінено ч. 2, 4, 5 статті 258 КУпАП, відповідно до яких порушення в сфері безпеки дорожнього руху віднесено до категорії справ розгляд яких відбувається на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не додано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, вважаю, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача не надані.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Судом встановлено, що позивач з поважних причин пропустив строк на оскарження постанови, так як перебував за кордоном.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
На основі вищевикладеного, керуючись, ст.9,72,77, 241, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задоволити.
Поновити строк на оскарження постанови ЕАМ №2830347 від 16.07.2020 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Скасувати постанову ЕАМ №2830347 від 16.07.2020 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційну порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Ванівський Ю.М.