24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/20683/19
адміністративне провадження № К/9901/6965/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за заявою Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро- Інтер» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міста Києві про визнання протиправним та скасування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Науково- виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від ЗО січня 2020 року (суд у складі судді-доповідача - Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (суд у складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів: Мельничука В.П., Оксененка О.М.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. 24 грудня 2019 року Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" (далі - НВ ТОВ «Агро-Інтер», позивач, заявник) подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі №640/20683/19, шляхом вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. У жовтні 2019 року НВ ТОВ «Агро-Інтер» звернулося суду з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління кости ції у міста Києві (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича від 07 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 60204263.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено.
3.1. Визнано протиправною та скасовано постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 07 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 60204263.
3.2. Стягнуто на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» 1 921 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
4. 24 грудня 2019 року НВ ТОВ«Агро-Інтер» подало до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, шляхом вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
5. В обґрунтування заяви, позивач вказав, що 14 січня 2019 року між позивачем та адвокатським об'єднанням "Щиглов і Партнери" укладено договір про надання правової допомоги №14-01, відповідно до якого клієнт доручає юридичній фірмі надавати юридичні послуги, а юридична фірма погоджується надавати клієнту такі послуги згідно з умовами цього договору, а клієнт погоджується сплачувати за надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.
6. Згідно з пунктом 5.1 вказаного договору плата за надані адвокатським об'єднанням послуги встановлюється відповідно до виставлених останнім актів наданих послуг згідно переліку вартості послуг, зазначених у Додатку №1, що є не від'ємною частиною договору.
7. Відповідно до акту наданих послуг та звіту про обсяг наданих послуг від 20 грудня 2019 року адвокатським об'єднанням "Щиглов і Партнери" надана наступна професійна правнича допомога у справі №640/20683/19:
- юридичний аналіз документів, написання та подання адміністративного позову від 25.10.2019 року (адвокат, кількість потрачених годин-7);
- підготовка заяви про усунення недоліків адміністративного позову від 08 листопада 2019 року (адвокат, кількість потрачених годин -1);
- підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення від 20 грудня 2019 року (адвокат, кількість потрачених годин - 3);
- уточнення інформації про судовий розгляд справи в суді 1-ої інстанції (адвокат, кількість потрачених годин - 0,5).
8. Оплата позивачем правничої допомоги підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №51 від 20 грудня 2019 року.
9. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від ЗО січня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
10. Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на оплату послуг адвоката не співмірний із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), оскільки вартість наданих позивачу відповідно до рахунку послуг є завищеною. Також вказано, що позивачем не надано розрахунку вартості кожної окремо наданої адвокатом послуг, а зі змісту судовому рішення вбачається, що позовні вимоги задоволено не з тих підстав, які зазначені в позовній заяві, тобто суд не погодився з правовою позицією, викладеною у позові, і за яку позивачем було сплачено кошти на правову допомогу.
11. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано. Заяву ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.
12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач недотримав вимог частини сьомої статті 139 КАС України, а саме: не було подано доказів про розмір витрат, які сплатила у зв'язку з розглядом справи до закінчення судових дебатів у справі.
ІV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕННЯ)
13. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення, та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
14. В касаційній скарзі вказано, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку клопотанню Товариства про поновлення строку для звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, чим порушено статтю 121 КАС України, адже не було постановлено ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку.
15. Також заявником подані до Верховного Суду пояснення до касаційної скарги, в яких зазначено, що, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 червня 2020 року у справі №140/2024/19, Товариство не пропустило строк на подання заяви про ухвалення судового рішення. Вказано, що судові дебати у цій справі не проводились, а тому строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення повинен відраховуватись з 20 грудня 2019 року (час опублікування рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
16. Відзиву на касаційну скаргу Товариства подано не було.
V ДЖЕРЕЛА ПРАВА
17. Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України передбачено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
18. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
19. Частинами другою-п'ятою статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
20. Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
21. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
VI ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460- IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460- IX).
23. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом N 460-ІХ.
24. Частиною третьою статті З КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
25. Товариство подало до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі у березні 2020 року.
26. Враховуючи дату подання касаційної скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.
27. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
28. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 16 березня 2020 року касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
29. Відповідно до частин другої та третьої статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
30. Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
31. Частиною третьою статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.
32. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (стаття 244 КАС України).
33. Оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.
34. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви Товариства, не надав оцінку клопотанню заявника щодо поновлення строку на звернення до суду із цією заявою.
35. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення, дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви Товариства про ухвалення додаткового судового, оскільки заявником пропущений строк подання доказів для підтвердження витрат на правову допомогу, який визначено статтею 137
КАС України. Однак, до такого висновку суд дійшов також без надання правової оцінки клопотанню позивача щодо поновлення строку на звернення до суду.
36. Також Верховний Суд наголошує, що з аналізу статей 134 та 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
37. Також законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п'ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.
38. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19), в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі №520/8309/18.
39. З матеріалів справи вбачається, що Товариство, звертаючись до суду із позовною заявою, у прохальній частині цієї заяви просило покласти судові витрати на відповідача.
40. Таким чином, Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанції передчасними, оскільки, суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не надали належної правової оцінки дотриманню Товариством вимог статті 139 КАС України: не враховано, при ухваленні оскаржуваних судових рішень наявність клопотання Товариства про поновлення строку на звернення до суду із заявою щодо ухвалення додаткового судового рішення, не враховано вимогу позивача, викладену у позовній заяві щодо здійснення розподілу судових витрат.
41. Наведене дає підстави стверджувати про невжиття належних заходів щодо офіційного з'ясування обставин справи.
42. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів першої та апеляційної інстанції, тому, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити Верховним Судом правильність його висновків в цілому по суті спору.
43. Пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
44. Оскільки суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, колегія суддів дійшла висновку, що, відповідно до положень частин другої-четвертої статті 353 КАС України, рішення судів попередніх інстанцій в цій справі необхідно скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
45. Під час нового розгляду справи судам слід дати юридичну оцінку вказаним обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми процесуального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
46. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» задовольнити.
Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від ЗО січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року.
Справу №640/20683/19 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська