Справа №155/1437/20
Провадження №2/155/866/20
15 грудня 2020 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Адамчук Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому просить визнати в порядку спадкування за законом її право власності на земельну ділянку площею 2,22 га на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0215474, який виданий на ім'я ОСОБА_2 , як на спадкове майно померлого власника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на майно до складу якого входить вищевказана земельна ділянка. Позивач є спадкоємцем майна померлого за законом, прийняла спадщину, однак в нотаріальному порядку не може оформити її. Враховуючи вищенаведене, просить поданий позов задовольнити.
Позивач, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак в поданій до суду позовній заяві зазначила, що розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача, Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області, в заяві до суду просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.527 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до ч.1 ст.534 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ст.548 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Відповідно до ст.549 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 25 грудня 2002 року, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Документами про родинні відносини стверджується, що померлий ОСОБА_2 був батьком ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК, серії ВЛН №0069399, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом з дитинства, група інвалідності друга.
Довідкою Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 28 березня 2019 року №284 стверджується, про те, що згідно запису в по господарській книзі 2019 по особовому рахунку 381-3 значиться житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 . В даному житловому будинку проживав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В даному житловому будинку спадкодавець проживав разом із дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дружина ОСОБА_4 вдруге зареєструвала шлюб 22 серпня 2011 року. Мати померлого ОСОБА_6 проживає в АДРЕСА_2 , батько спадкодавця ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Заповіт ОСОБА_2 в Квасівській сільській раді не посвідчував. Спадкоємцями за законом після померлого є дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка не прийняла спадщину. Спадкоємець ОСОБА_1 вступила у фактичне володіння майном до шести місяців шляхом спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 липня 2020 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 було відмовлено.
Згідно з наданої інформації від 11 листопада 2020 року №01-09/873 Горохівської державної нотаріальної контори Волинської області, спадкової справи після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.
Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0215474, ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності селянської спілки «Хлібороб» розміром 2,22 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної частки в натурі (на місцевості).
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Судом також встановлено, що позивачка ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_2 прийняла спадщину, є його спадкоємцем за законом першої черги.
А тому, суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом першої черги, право на земельну частку (пай) відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0215474, як на спадкове майно померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст.259,263-265,268,273 ЦПК України, ст.392 ЦК України, ст.ст.527,529,534,548,549 ЦК УРСР, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом першої черги, право на земельну частку (пай) відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0215474, як на спадкове майно померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У відповідності до п.п.15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий