22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 810/4962/15
адміністративне провадження № К/9901/25926/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №810/4962/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 (суддя Дудін С.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 (головуючий суддя Коротких А.Ю., судді: Літвіна Н.М., Файдюк В.В.),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (далі також ТОВ «Васт-Транс», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі також ДПІ, відповідач 1), Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі також Орган казначейства, відповідач 2), у якому позивач, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ДПІ щодо ненарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості у розмірі 143964,00грн. за період з 18.12.2006 по 07.05.2007 та на суму бюджетної заборгованості у розмірі 77398,48грн. за період з 08.05.2007 по 15.08.2015;
стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Васт-Транс» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 87494,48грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилається на порушення відповідачами своїх обов'язків по вчиненню дій, передбачених чинним податковим законодавством в якості необхідних для перерахування належних сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що є підставою для стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму бюджетного відшкодування, яка становить 87494,48грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Васт-Транс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Васт-Транс" у справі №810/4962/15.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №810/4962/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у попередньому судовому засіданні на 22.12.2020.
В обґрунтування касаційної скарги Товариство посилається на те, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального, процесуального права. Як вказує позивач, судами залишено поза увагою, що тривале невиконання судового рішення про відшкодування бюджетної заборгованості порушило законні права Товариства. При цьому, позивач звертає увагу, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства застосовується у вигляді штрафних санкцій та/або пені. У свою чергу, податковими правопорушеннями є протиправні діяння. У тому числі, посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством. Відтак, отримання позивачем фінансової санкції за судовим рішенням жодним чином не забезпечило отримання пені за несвоєчасне перерахування бюджетної заборгованості.
Відповідачі правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористались, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом надано ТОВ «Васт-Транс» довідку про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду, вих.№ 4124/20-139 від 27.07.2012. Зі змісту вказаної довідки вбачається, що станом на 27.07.2012 позивачу відшкодовано 77398,48грн., і відповідно залишок бюджетної заборгованості за звітний 2006 рік становить « 0» гривень основної заборгованості.
З метою виконання постанови Господарського суду Київської області від 01.10.2007 у справі № А6/432-07 платіжним дорученням №30400 від 15.09.2015 Державною казначейською службою України було перераховано на рахунок ТОВ «Васт-Транс» грошові кошти на загальну суму 188079,72грн., з яких 77398,48грн. - сума бюджетного відшкодування, 110681,24грн. - штраф (пеня) за прострочення повернення бюджетного відшкодування.
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач просить стягнути з відповідачів пеню за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування за наступні періоди:
з 18.12.2006 по 07.05.2007 - в сумі 5717,54грн. (143964,00грн. х 151/365дн. х 8% х 120%);
з 08.05.2007 по 14.08.2007 - в сумі 2015,33грн. (77398,48грн. х 99/365дн. х 8% х 120%);
з 15.08.2007 по 15.09.2015 - в сумі 79761,61грн.
Відповідно до пункту 1.8 частини першої статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, який був чинний до 01.01.2011 (в редакції станом на момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування) (далі-Закон №168/97) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджетного відшкодування у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону №168/97 встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до підпунктів 7.7.4-7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість визначено статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 (далі - Порядок №39), Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23 (далі - Порядок №68/23).
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктами 200.10 - 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Абзацом другим пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Таким чином, Податковим кодексом України визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що постановою Господарського суду Київської області від 01.10.2007 у справі № А6/432-07 за позовом ТОВ «Васт-Транс» до ДПІ про зобов'язання ДПІ відшкодувати заявлену суму бюджетного відшкодування відповідно до декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року в розмірі 77398,48грн. позов задоволено, стягнуто з відповідачів нарахований штраф (пеня) за прострочення повернення заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 110681,24грн.
Зі змісту вказаної постанови суду слідує, що ТОВ «Васт-Транс» було подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року, в якій позивачем була заявлена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 143964,00грн.
ДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Васт-Транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за вересень 2006 року, за результатами якої була складена довідка №1074/23-1/30367782 від 08.12.2006, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 143964,00грн.
У вказаній постанові зазначено, що ТОВ «Васт-Транс» на підставі відповідної заяви, 08.05.2007 погашено податкові векселі № 060517 та № 0605716 на загальну суму 66656,52грн. за рахунок підтвердженої суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року, внаслідок чого сума бюджетного відшкодування була зменшена до 77398,48грн.
Також, у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням вказаної суми бюджетного відшкодування судом було нараховано до сплати штраф на загальну суму 110681,24грн. за пропущення граничних строків бюджетного відшкодування.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008 апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 01.10.2007 без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011 постанову Господарського суду Київської області від 01.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008 залишено без змін.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), положення якої кореспондуються з припасами частини четвертої статті 78 КАС України (у чинній редакції) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судами враховано, що несвоєчасне перерахування органами казначейського обслуговування на рахунок платника податку суми бюджетного відшкодування передбачає нарахування пені, яка є видом відповідальності держави перед платником податків за допущені порушення строків повернення належних такому платникові коштів та одночасно стимулюючим заходом, направленим на забезпечення належного здійснення своїх повноважень органами ДФС та Держказначейства. Крім того, пеня також виконує компенсаторну функцію, яка запобігає втраті платником податків своїх коштів від можливого знецінення.
У справі, що розглядається, предметом є вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування йому суми бюджетного відшкодування, тобто, фактично, застосування заходу відповідальності до держави за порушення строків повернення платнику податків належних йому грошових коштів.
З метою виконання вимог постанови Господарського суду Київської області від 01.10.2007 у справі № А6/432-07 15.09.2015 Державною казначейською службою України були перераховані на рахунок ТОВ «Васт-Транс» грошові кошти на суму 188079,72грн., що підтверджується платіжним дорученням №30400 від 15.09.2015.
Касаційний суд, розглянувши доводи позивача про наявність підстав для скасування рішення судів попередніх інстанцій з'ясував, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли правомірного висновку, що перерахування позивачеві суми коштів в розмірі 110681,24грн. в повній мірі забезпечило право позивача на отримання пені за несвоєчасне отримання суми бюджетного відшкодування, передбачене Податковим кодексом України. Право позивача на отримання від держави компенсації за несвоєчасне перерахування на банківський рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість було реалізовано в повній мірі під час отримання грошових коштів, присуджених постановою Господарського суду Київської області від 01.10.2007 у справі № А6/ 432-07.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суди попередніх інстанцій всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, у яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 у справі №810/4962/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду