22 грудня 2020 року
м. Київ
справа №809/33/16
адміністративне провадження №К/9901/26285/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року (суддя Кишинський М.І.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 року (головуючий суддя Гінда О.М., судді: Качмар В.Я., Ніколін В.В.)
у справі № 809/33/16 (№ 826/2096/16)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перко»
до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області
про визнання дій протиправними, скасування запису та рішення, зобов'язання вчинити дії,
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Перко» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі відповідач, податковий орган), Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області (надалі другий відповідач, реєстраційна служба) в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просило визнати протиправними дії податкового органу щодо складення та направлення до реєстраційної служби повідомлення про відсутність Товариства за місцезнаходженням; визнати протиправними дії другого відповідача щодо внесення запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, скасувати цей запис та зобов'язати реєстраційну службу внести про це відповідний запис у ЄДРЮОФОП; визнати протиправним і скасувати рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ; поновити Товариство як платника ПДВ.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 25.02.2016 року задовольнив позовні вимоги.
Визнав протиправними дії податкового органу щодо складання та направлення до реєстраційної служби повідомлення №6261/09-15-1-0-1-036/1647 від 15.09.2015 року за формою 18-ОПП про відсутність за місцезнаходженням.
Визнав протиправними дії реєстраційної служби щодо внесення запису та скасував запис №11191440016002945 від 19.10.2015 року про «Внесення інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу» та зобов'язав реєстраційну службу внести про це відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Визнав протиправним та скасував рішення податкового органу №116/18 від 19.10.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.07.2016 року змінив постанову суду першої інстанції, вказавши в абзаці 1 резолютивної частини цієї постанови «Позов задовольнити частково.», а також доповнивши її абзацом наступного змісту: «У задоволенні решти позовних вимог відмовити.».
У решті постанову суду першої інстанції залишив без змін.
При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що податковим органом не було вжито жодних заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, вжиття заходів шляхом встановлення місця проживання керівників і засновників платника податків (запити до адресного бюро), відібрання пояснень, складення рапортів тощо, внаслідок чого безпідставно складено довідку № 1064/07-03 від 10.09.2015 року та повідомлення № 6261/09-15- 1-01-036/1647 від 15.09.2105 року.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.09.2015 року та 04.09.2015 року працівники податкового органу з метою проведення перевірки здійснили вихід за юридичною адресою Товариства та встановлено відсутність Товариства та його посадових осіб за цією адресою, про що складено акти від 03.09.2015 року № 104/009-15-22-01-01/33859841 та від 04.09.2015 року № 105/009-15-22-01-01/33859841.
У зв'язку з викладеним, податковим органом скеровано першому заступнику начальника - начальнику оперативного управління ДПІ запит від 07.09.2015 року № 8581/14/009-15-22-01-0155/5139 про встановлення місцезнаходження платника податків.
10.09.2015 року першим заступником начальника - начальником оперативного ДПІ складено довідку № 1064 про те, що за наслідками проведених заходів місцезнаходження позивача не встановлено.
З огляду на викладене, податковим органом скеровано до реєстраційної служби повідомлення від 15.09.2015 року № 6261/09-15-1-01-036/0647 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
У зв'язку з надходженням вказаного повідомлення, державним реєстратором скеровано позивачу повідомлення від 16.09.2016 року № 03.3-09/1041 щодо необхідності подання до 16.10.2015 року реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Оскільки Товариством на вказане повідомлення не подано реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державним реєстратором 19.10.2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вчинено запис № 11191440016002945 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
З огляду на наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вказаного вище запису, податковий орган керуючись пп. 184.1 «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України 19.10.2015 року прийняв рішення № 116/18 про анулювання реєстрації платника ПДВ з 19.10.2015.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, визначені приписами статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Відповідно до абзацу другого ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби (далі - ДПС) повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Суд погоджується з доводом суду апеляційної інстанції, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу можливе у випадку неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що державним реєстратором у зв'язку з отриманням від податкового органу повідомлення від 15.09.2015 року № 6261/09-15-1-0 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, 16.09.2015 скеровано на адресу Товариства повідомлення № 03.3-09/1041 про необхідність подання державному реєстратору картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
19.10.2015 року державний реєстратор вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис за № 11191440016002945 «Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу».
Судами попередніх інстанцій встановлено та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги, що відповідачем не надано доказів отримання вказаного вище повідомлення позивачем.
В касаційній скарзі податковий орган стверджує, що лист державного реєстратора було йому повернуто, що й слугувало підставою для внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей.
Проте, доказів такого повернення до матеріалів справи не надано.
В свою чергу, процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА від 22.12.2010 року № 979 який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1439/18734.
Відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу ДПС, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом ДПС. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.
В силу приписів пункту 12.5 розділу XII Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу ДПС приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим Наказом ДПА України від 17.05.2010 року № 336 (яке діяло на момент спірних правовідносин), зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.
Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що підрозділ органу ДПС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», лише після здійснення передбачених Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом не було вжито жодних заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, місця проживання керівників і засновників платника податків (запити до адресного бюро), відібрання пояснень, складення рапортів тощо.
Суд не погоджується з доводом касаційної скарги, що податковим органом вжито необхідні заходи, а саме, податковий орган виходив на юридичну адресу платника та телефонував на контактні телефони та до сина керівника Товариства, оскільки вказані дії не є достатніми з огляду на вимоги Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків.
Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що податковим органом не було вжито жодних заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, вжиття заходів шляхом встановлення місця проживання керівників і засновників платника податків (запити до адресного бюро), відібрання пояснень, складення рапортів тощо, внаслідок чого безпідставно складено довідку № 1064/07-03 від 10.09.2015 року та повідомлення № 6261/09-15- 1-01-036/1647 від 15.09.2105 року.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги
Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 року у справі № 809/33/16 (№ 826/2096/16) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко