23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 456/2087/16-а
адміністративне провадження № К/9901/33727/18, К/9901/33726/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О, Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області та Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.12.2016р. (суддя - Янко Б.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017р. (судді - Сеник Р.П., Хобор Р.Б., Попко Я.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати неправомірними дії відповідачів щодо відмови в нарахуванні та виплаті їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
визнати незаконним та скасувати рішення Дрогобицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області від 06.06.2016 року № 13 щодо відмови в нарахуванні та виплаті їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Дрогобицьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Львівської області зарахувати їй до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи в Дрогобицькому музичному училищі на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера з 02.08.1982 року по 19.04.2016 року, про що винести відповідне рішення;
зобов'язати Дрогобицьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Львівської області прийняти рішення про виплату їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Стрийське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Львівської області виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач з 02.08.1982р. і працювала в Дрогобицькому музичному училищі на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера. Стаж роботи позивача на посаді викладача становить понад 30 років.
Позивач звернулась до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, в подальшому до Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про призначення їй пенсії за віком та про виплату грошової допомоги.
Рішенням Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 06.06.2016р. № 13 позивачу відмовлено у призначені грошової допомоги, оскільки вона більшість годин працювала на посаді концертмейстера, стаж роботи на посаді викладача становить 29 років 06 місяців. Посада концертмейстера у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації постановою №909 не передбачена. У позивача недостатньо стажу роботи на посаді викладача, яка передбачена постановою №909, для призначена їй грошової допомоги згідно з п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». (а.с. 44-45)
Листом від 17.06.2016р. №5733/03-14 Стрийське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача, що відповідно до постанови №909 посада концертмейстера не відноситься до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Стаж роботи, який давав би право на призначення пенсії за вислугу років становить 29 років 06 місяців, тому право на виплату грошової допомоги відсутнє.
Вважаючи протиправними дії відповідача позивач звернулася до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що має право на призначення і виплату грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки має відповідний необхідний стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідачі протиправно відмовили у виплаті грошової допомоги.
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.12.2016р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2107р., позов задоволено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавством не встановлено вимогу про те, що позивач для отримання спірної грошової допомоги повинна була працювати лише на посаді викладача.
Судами встановлено, що позивач з 02.08.1982 року працювала в Дрогобицькому музичному училищі на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера, що підтверджується записами у трудовій книжці. Стаж роботи позивача на посаді викладача становить 30 років.
Суди дійшли висновку, що законодавством не встановлено вимогу про те, що позивач для отримання спірної грошової допомоги повинна була працювати лише на посаді викладача. Судами не взято до уваги посилання відповідачів на ту обставину, що кількість годин роботи позивача на посаді концертмейстера є більшим ніж на посаді викладача, оскільки, як вбачається з акту перевірки характеру виконаної роботи та умов праці для підтвердження права робітника на пільгове пенсійне забезпечення від 06.06.2016р., сумарна кількість годин на роботі викладача значно перевищує кількість годин роботи на посаді концертмейстера.
З ухваленими судовими рішеннями не погодилося Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області, звернулося з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що посада концертмейстера у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації постановою №909 не передбачена. У позивача не достатньо стажу роботи на посаді викладача, яка передбачена постановою № 909, що дає право на призначення грошової допомоги згідно із п.7-1 Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З ухваленими судовими рішеннями також не погодилося Стрийське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області, звернулося з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що при перевірці спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області встановлено, що в період роботи в Дрогобицькому державному музичному училищі ім. Барвінського в навчальних роках з 1982-1983рр, 1987-1988рр, 1989-1990рр, 2002-2003рр. більшість годин позивач працювала на посаді концертмейстера. Посада концертмейстера постановою №909 не відноситься до посад, робота на яких дає право на пенсію зва вислугу років. Стаж роботи, який давав би право на призначення пенсії за вислугу років становить 29 років 06 місяців, тому право на виплату грошової допомоги відсутнє.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» і «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Переліком № 909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років - вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
На спірні правовідносини розповсюджуються також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000р. №963, який відносить посаду викладач та концертмейстер до педагогічних посад.
Право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Враховуючи викладене, оскільки позивач працювала на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера, стаж роботи позивача на цих посадах складає понад 30 років, що дає право на отримання пенсії за вислугу років на підставі п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому суди дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позову.
Постановляючи рішення у схожих правовідносинах Верховний Суд зробив висновок, що стаж роботи викладачем та концертмейстером у дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909. (постанови Верховного Суду від 27.02.2019р. (справа №694/935/17), від 12.03.2019р. (справа № 647/514/17), від 31.10.2019р. (справа №686/19056/16-а), постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019р. (справа №876/5312/17) та від 13.02.2019р. (справа №233/4308/17).
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись ст. 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційні скарги Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області та Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.12.2016р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук