22 грудня 2020 року
м. Київ
справа №640/21446/18
адміністративне провадження №К/9901/4094/20
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 (головуючий суддя Мельничук В.П., судді: Лічевецький І.О., Оксененко О.М.) у справі №640/21446/18.
встановив:
Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно у розмірі: 78127,21грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2019 позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №640/21446/18 відмовлено відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, далі - «КАС України»).
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження колегія суддів встановила, що апеляційна скарга подана з пропуском строку встановленого частиною першою статті 295 КАС України, а причини пропуску строку вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції визнав неповажними.
Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки, наведеним скаржником підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказує, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки поштову кореспонденцію і судове рішення, суд першої інстанції надсилав на адресу реєстрації, то скаржник не мав можливості отримати її, тому вважає таку обставину поважною, а оскаржувану ухвалу необґрунтованою у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 та направити справу №640/21446/18 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною першої статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Як встановив суд апеляційної інстанції і підтверджується матеріалами справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав до Шостого апеляційного адміністративного суду 09.12.2019.
Листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва для виконання вимог статті 188 КАС України, оскільки відповідно до пункту 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігається порядок подачі апеляційних скарг та надсилання їх до суду апеляційної інстанції, що діяв до набрання чинності цією редакцією Кодексу (а.с. 59).
Апеляційна скарга надійшла до суду першої інстанції 12 грудня 2019 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Одночасно апелянтом було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник зазначав, що про ухвалення оскаржуваного рішення йому стало відомо тільки після отримання смс-повідомлення із банківської установи про накладення арешту на рахунок. Апелянт вказував, що з текстом рішення Окружного адміністративного суду від 10.05.2019 ознайомився 29.11.2019 за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки судом першої інстанції вказане рішення йому не надсилалося. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду від 10.05.2019.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку у цій справі колегія суддів встановила, що зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019, є необґрунтованим, оскільки як видно з матеріалів справи, оскаржуване рішення було надіслано судом першої інстанції ОСОБА_1 за адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 . Проте вказана рекомендована кореспонденція повернулась на адресу суду з довідкою відділення зв'язку форми ф.20 від 14.06.2019, в якій вказано причину повернення «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.34).
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду.
У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи положення статті 251 КАС України копія рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019 згідно з довідкою відділення зв'язку форми ф.20 від 14.06.2019, в якій вказано причину повернення «за закінченням встановленого строку зберігання» вручена адресату 14.06.2019.
У зв'язку з цим обставини, пов'язані неотриманням поштового відправлення за адресою реєстрації, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Тому, суд апеляційної інстанції визнав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження необґрунтованими, а причини пропуску такого строку неповажними і ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу залишив без руху, надавши апелянту строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали протягом якого він має право звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строків і вказати інші поважні причини його пропуску, надавши відповідні докази.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 09.01.2020 ОСОБА_1 надіслав до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку. У заяві зазначав, що причиною неотримання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019 є постійне місце проживання відповідача за іншою адресою. ОСОБА_1 підтверджує, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_2 , з якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах. Також вказував, що є інвалідом ІІ групи та через стан здоров'я потребує цілодобового догляду та уваги, проживати самостійно не має можливості. ОСОБА_1 зазначає, що вищезазначені обставини свідчать про відсутність зловживання процесуальними правами, як сторони справи, оскільки у разі своєчасного отримання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019, апеляційна скарга була би подана у встановлений законом строк з метою виконання обов'язків, як учасника справи і наміру добросовісної реалізації права на апеляційне оскарження. У зв'язку з наведеними обставинами просив суд поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019.
Суд апеляційної інстанції повторно вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив, що згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд встановив, що враховуючи положення статті 251 КАС України копія рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019 згідно з довідкою відділення зв'язку форми ф.20 від 14.06.2019, в якій вказано причину повернення "за закінченням встановленого строку зберігання" вручена адресату 14.06.2019, а отже початок строку на апеляційне оскарження вказаного рішення необхідно обраховувати саме з цієї дати.
Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019 є 15.07.2019.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 було чітко визначено спосіб усунення недоліку апеляційної скарги шляхом звернення з заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження та вказати інші поважні причини його пропуску з наданням відповідних доказів.
Однак, ОСОБА_1 не вказав жодних інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не підтвердив їх належними в розумінні положень статей 72,73, КАС України доказами, а отже не виконав вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 про залишення апеляційної скарги без руху. Також, апелянтом не наведено з яких причин дані документи не можуть бути надані суду.
Тому, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Оскільки, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 недоліки апеляційної скарги в наданий строк не усунуто, то відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 20.08.1996 за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві (а.с.23) і перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.
При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до статті 45 Податкового кодексу України (далі - «ПК України») платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Підпунктом 66.1.1 пункту 66.1 статті 66 ПК України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів державної реєстрації.
У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації (пункт 66.3 статті 66 ПК України).
З аналізу зазначених норм випливає, що наявність податкової адреси для платника податків є обов'язковою, а у разі її зміни, - обов'язком платника податків є повідомлення податкового органу про таку зміну.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в цій справі обставини, пов'язані з неотриманням поштового відправлення за адресою реєстрації, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження в розумінні статей 72,73, КАС України. Оскільки в скаржник не надав доказів і в матеріалах справи відсутня інформація про наявність у ОСОБА_1 зміненої податкової адреси чи наявності фактичної адреси проживання на момент ухвалення рішення Окружним адміністративним судом міста Києва від 10.05.2019.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі 640/21446/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова