22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 813/6571/15
адміністративне провадження № К/9901/25803/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2016 (суддя - Мартинюк В.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 (головуючий суддя - Глушко І.В., судді: Большакова О.О., Макарик В.Я.) у справі № 813/6571/15.
встановив:
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Західенерго») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ з ОВП у м. Львові) про невизнання податковою звітністю з підстав відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на прибуток за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року та про зобов'язання вчинити дії по відображенню показників таких декларацій в інтегрованій картці.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем без достатніх на те правових підстав, а саме не у відповідності до вимог статей 48 та 49 Податкового кодексу України, відмовлено у прийнятті податкових декларацій. Також позивач вважає, що правова позиція відповідача у неприйнятті до уваги показників податкових декларацій позивача прийнята без урахування пункту 9 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки у відповідності до даного пункту не лише збережено право, але й зобов'язано платників у січні-грудні 2015 року та січні-травні 2016 року сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла до 01.01.2015.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії СДПІ з ОВП у м. Львові з приводу прийняття до відома (не визнання податковою звітністю) податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року, які подані ПАТ«ДТЕК Західенерго» 21.08.2015. Зобов'язано СДПІ з ОВП у м. Львові зареєструвати податкові декларації з податку на прибуток за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року, які подані ПАТ «ДТЕК Західенерго» 21.08.2015. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ з ОВП у м. Львові оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог СДПІ з ОВП у м. Львові зазначає про правомірність дій щодо неприйняття поданої позивачем податкової звітності, оскільки платник може реалізувати своє право на подання «збиткової» податкової звітності з податку на прибуток та фінансової звітності за підсумками трьох кварталів 2015 року не пізніше 09.11.2015, з урахуванням положень пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, про що платника було повідомлено листом від 28.08.2015 №1875/28-06-41/205.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 21.08.2015 ПАТ «ДТЕК Західенерго» подано податкові декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року, які отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.
28.08.2015 листом за №1875/28-06-41/205 контролюючий орган повідомив позивача про те, що згадані податкові декларації прийняті до відома (не визнані податковою звітністю) з тих підстав, що оскільки нова редакція пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України вступила в дію 13.08.2015, то збитковий платник може реалізувати своє право на подання податкової звітності з податку на прибуток та фінансову звітність за підсумками трьох кварталів 2015 року (не пізніше 09.11.2015). Відповідно, припиниться нарахування авансових внесків з податку на прибуток, починаючи з грудня 2015 року.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Підпунктом 49.11.1 п. 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі отримання податкової декларації, надісланої платником податків до контролюючого органу поштою або засобами електронного зв'язку, заповненої з порушенням вимог підпунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати цьому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
За наслідками безпосереднього дослідження поданих позивачем податкових декларацій з податку на прибуток за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року судами встановлено її відповідність наведеним формальним вимогам у частині заповнення обов'язкових реквізитів. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не представлено.
Оцінюючи доводи відповідача щодо невизнання податкових декларацій як податкової звітності слід врахувати те, що відповідно до положень абзацу 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції до 01 січня 2015 року) у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VІІІ внесені зміни до статті 57 Податкового кодексу України, які вступили в силу 01.01.2015, зокрема пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, яким передбачено право платника податків на подання податкової декларації за перший квартал у разі отримання збитку за підсумками першого кварталу звітного року не передбачене.
Відмова відповідача у визнанні поданих декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року податковою звітністю обґрунтована саме положеннями статті 57 Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014.
Положеннями цього Закону України від 28.12.2014 передбачено також внесення змін до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме викладено пункт 9 у наступній редакції: «У січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік».
Положення пункту 9 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у редакції Закону № 71-VIII містять імперативну норму, відповідно до якої платники податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток підприємств, зобов'язані щомісячно сплачувати такі авансові внески відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.
Співставлення аналізу двох редакцій пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України свідчить, що у попередній редакції присутня норма, яка передбачала право платника податку, який сплачує авансовий внесок, подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал у разі, якщо він за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток. Це звільняло платника податку від сплати авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року та передбачало визначення податкових зобов'язань на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік. Нова редакція пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України такої норми не містить.
Таким чином, з огляду на положення пункту 9 підрозділу 4 Розділу XX Перехідні положення» Податкового кодексу України, при розрахунку та сплаті щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у звітному (податковому) 2015 році мають застосовуватися положення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла до 01.01.2015.
Системний аналіз змін, внесених до Податкового кодексу України Законом № 71-VIII від 28.12.2014, дає підстави стверджувати, що відповідно до положень пункту 9 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України збережено на 2015 рік право платника податку, який сплачує авансовий внесок, подати податкову декларацію за три квартали у разі, якщо він за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність неприйняття СДПІ з ОВП у м. Львові поданих ПАТ «ДТЕК Західенерго» податкових декларацій з податку на прибуток за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 у справі № 813/6571/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова