22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 820/729/16
адміністративне провадження № К/9901/41547/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азонтес» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 (суддя - Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 (головуючий суддя - Зеленський В.В., судді: П'янова Я.В., Чалий І.С.) у справі № 820/729/16.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Азонтес» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просило:
визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області по проведенню та оформленню зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Азонтес», за результатами яких складено акти № 27/223/38361657 від 16.01.2015, № 39235/7/04-64-22-03-9 від 05.12.2014, № 37233/7/04-64-22-03-9 від 20.11.2014 про неможливість проведення зустрічних звірок.
зобов'язати відповідачів вилучити з електронної базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також з інтегрованої картки, інформацію, яка була внесена на підставі актів № 27/223/38361657 від 16.01.2015, № 39235/7/04-64-22-03-9 від 05.12.2014, № 37233/7/04-64-22-03-9 від 20.11.2014, як податкової інформації, одержаної із порушенням вимог закону.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії податкового органу, які полягають у проведенні зустрічних звірок, складанні актів про неможливість їх проведення, висновки, викладені у таких актах, а також внесення інформації про складення актів до інформаційної бази податкових даних, порушують законні права, свободи та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Азонтес».
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, позов задоволено.
При прийнятті зазначених судових рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що звірки фактично не проводились, про що свідчать самі назви актів про неможливість проведення зустрічної звірки, відтак у цих же актах податковим органом безпідставно, без витребування інформації та з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій зроблені висновки про їх нікчемність. Щодо позовних вимог про зобов'язати відповідачів вилучити з електронної базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також з інтегрованої картки, інформацію, яка була внесена на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки суди виходили з того, що платник податків має право вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої податкової інформації про себе, виключення податкової інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначає, що висновки викладені в акті перевірки є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків; оспорювані дії контролюючого органу є лише збиранням податкової інформації з подальшим її відображенням в інформаційних базах; такі дії не впливають на права та інтереси позивача, не створюють для нього додаткових обов'язків та не визначають його правову поведінку.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
У пункті 2.1 зазначених Методичних рекомендацій визначено, що для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Згідно з підпунктом 2.3.6 пункту 2.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), при відборі для проведення зустрічних звірок (крім здійснення перевірок достовірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість) особливу увагу слід звернути на таких суб'єктів господарювання, з якими платником податків вчинено правочини, стосовно яких виникли сумніви щодо реальності їх вчинення, та/або наявні факти, що свідчать про їх недійсність.
Таким чином, зустрічна звірка є окремим самостійним заходом податкового контролю, який здійснюється з метою одержання податкової інформації, зокрема, щодо платників, по яким виникли обґрунтовані підозри щодо документування безтоварних операцій.
Податкові повідомлення-рішення за наслідками зустрічної звірки не приймаються.
Статтею 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань за наслідками проведення зустрічної звірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою і використовується органами доходів і зборів для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема, в постанові від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Корм» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Верховний Суд враховує, що у цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що коригування показників в автоматизованих системах та інтегрованої картки відбулося не за наслідком проведення перевірок або прийняття податкових повідомлень-рішень, а на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки.
Особливості розгляду даної справи полягають у встановленні обставин можливості настання правових наслідків внаслідок дій податкового органу з внесення до бази даних та інтегрованої картки інформації про результати перевірки, в межах якої встановлені податкові правопорушення без прийняття відповідних рішень про донарахування податкових зобов'язань. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось встановлення цих обставин або їх відсутності.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів настання для позивача вищезазначених правових наслідки такого корегування, зокрема зворотного боку інтегрованої картки платника податку із показниками іншими ніж задекларовані ТОВ «Азонтес». Судом першої та апеляційної інстанції не встановлено наявності порушення прав позивача оспорюваними діями суб'єкта владних повноважень з внесення до інформаційної системи висновків довідки про результати проведення зустрічної звірки.
Крім того, матеріали даної адміністративної справи не містять акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 27/223/38361657 від 16.01.2015, на який посилаються суди.
Відповідно до частин першої та другої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, вирішуючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок недослідження зібраних у справі доказів.
Частиною 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Пунктом 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 820/729/16 - скасувати.
Справу № 820/729/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова