24 грудня 2020 року
м. Київ
справа №200/8566/19-а
адміністративне провадження №К/9901/33382/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 200/8566/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН-САРАЙ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2019 року №0005161413 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1389990 грн та нарахування санкцій в сумі 347497,50 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, позов задоволено, внаслідок чого, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2019 року №0005161413 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1389990 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 347497,50 грн.
16 січня 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області на адресу Верховного Суду вперше направлено касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, яку ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року повернуто особі, яка її подала на підставі пункту першого частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області) повторно звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, яку ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
07 грудня 2020 року скаржник повторно звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою (направлено засобами поштового зв'язку 03 грудня 2020 року).
За правилами ч. 1 ст. 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.
Згідно з частиною другою вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 КАС України.
Як вбачається з Єдиного Державного реєстру судових рішень постанова Першого апеляційного адміністративного суду прийнята 17 грудня 2019 року, повне судове рішення складено також 17 грудня 2019 року, а касаційну скаргу подано до Верховного Суду лише 03 грудня 2020 року (відповідно до поштового конверту), тобто скаржником пропущено вищевказаний процесуальний строк.
Так, скаржник у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження, на обґрунтування якого зазначено, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду в належний строк, проте за відсутності коштів на рахунках по сплаті судового збору, до касаційної скарги не було додано доказів сплати судового збору, тому ухвалою Верховного Суду останню було повернуто.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Судом установлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі відповідачем подано в межах строків, проте, ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року повернуто особі, яка її подала на підставі пункту першого частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник вдруге, подав касаційну скаргу, яку ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
Втретє касаційну скаргу у цій справі скаржником було подано 03 грудня 2020 року, тобто майже через сім місяці після повернення вдруге касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.
Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної його сплати.
Також, слід зазначити, що повернення первинної касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Отже, зважаючи на значний пропуск строку (майже сім місяців після повернення касаційної скарги вдруге) на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У зв'язку з наведеним, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику часу на усунення виявлених недоліків: клопотанням/заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати докази на підтвердження поважності пропуску цього строку
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 200/8566/19-а залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов