24 грудня 2020 року
м. Київ
справа №820/7316/15
адміністративне провадження №К/9901/7779/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Харківської митниці ДФС
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 (головуючий суддя Бартош Н.С., судді: Мельнікова Л.В., Яковенко М.М.)
у справі № 820/7316/15
за позовом Приватного підприємства «Спецімпекс»
до Харківської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності,
У липні 2015 року Приватне підприємство «Спецімпекс» (далі - ПП «Спецімпекс», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 27.01.2015 за №№ 807000011/2015/000152/2, 807000011/2015/000165/2, 807000011/2015/000166/2; від 28.01.2015 за №№ 807000011/2015/000176/2, 807000011/2015/000177/2, 807000011/2015/000178/2, 807000011/2015/000179/2; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нескасування цих рішень.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 по справі №820/7316/15 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішень Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів від 27.01.2015 за №№ 807000011/2015/000152/2 , 807000011/2015/000165/2, 807000011/2015/000166/2; від 28.01.2015 за №№ 807000011/2015/000176/2, 807000011/2015/000177/2, 807000011/2015/000178/2, 807000011/2015/000179/2. Прийнято в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, Харківська митниця ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016, залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги наявність у митниці обґрунтованих сумнівів щодо повноти та правильності заявлених декларантом відомостей про митну вартість товару у зв'язку з низькою вартістю транспортування, низькою вартістю товару, порівняно з наявною у митниці інформацією. Судом апеляційної інстанції проігноровано наявні в матеріалах справи докази, не досліджено належним чином митну декларацію країни відправлення, яка не містить перекладу, верифікації та у якій вказано інший код товару згідно з УКТ ЗЕД, митну декларацію, на підставі якої товари було розміщено на митному складі, митну декларацію, яка була джерелом інформації при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів. Також судом апеляційної інстанції зроблено неправильні висновки щодо ваги товарів, які ввозились і з якими здійснювалось порівняння, щодо одиниці виміру товару.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, у яких заперечував проти її задоволення, просив залишити в силі постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 у справі №820/7316/15 як таку, що ухвалена без порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та китайською компанією Anji WEILONG WPC Environmental Protection Materials Co., Ltd 08.10.2014 укладено контракт №141008WL на поставку композитних матеріалів.
Сторони 19.11.2014 відповідно до умов контракту уклали специфікацію №1, де погодили замовлення на поставку партії дошки з деревно-полімерного композиту WL-W003 загальною кількістю 5 550 штук за ціною 4, 7894 дол. США за штуку. Загальна вартість партії склала 26 581, 17 дол. США. В контракті та специфікації визначено, що умова поставки - FOB Шанхай, Китай, а оплата вартості товару здійснюється протягом 90 днів з моменту прибуття контейнера в порт покупця. Додатковою угодою строк оплати продовжено до 31.08.2015.
Партія товару 14.01.2015 надійшла на митну територію України, а 16.01.2015 товар було розміщено на митному складі за МД №807100000/2015/000723.
Позивачем весь товар поділено на партії та подано до митного оформлення за електронними МД №807100000/2015/001752 від 23.01.2015, №807100000/2015/002104 від 27.01.2015, №807100000/2015/002210 від 28.01.2015, №807100000/2015/002108 від 27.01.2015, №807100000/2015/002247 від 28.01.2015, №807100000/2015/002248 від 28.01.2015, №807100000/2015/002250 від 28.01.2015.
Позивач визначив і заявив у вказаних митних деклараціях митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору.
Разом із митними деклараціями до митного оформлення позивачем надано наступні документи на підтвердження митної вартості товару: інвойс №WL-BW02 від 19.11.2014, контракт №141008WL від 08.10.2014, специфікацію №1 від 19.11.2014, декларацію країни відправлення №223120140813665673 від 20.11.2014; коносамент №MRFB14110734, СМR A № 035344, рахунок за транспортно-експедиційні послуги №297 від 12.01.2015, договір на транспортно-експедиторське обслуговування №011014 від 01.10.2014.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару співробітниками відповідача встановлені наступні обставини: заявлено низьку вартість транспортування 40-футового контейнера (на дату рахунку 12.01.2015) - 2350,00 дол. США. Згідно інформації, викладеної в листі посольства України в КНР щодо вартості про тарифи на транспортування з КНР, надісланої листом Держмитслужби України від 19.09.2012 № 6156/10-200-1914, вартість перевезення складає 3550 дол. США за 40-футовий контейнер; низьку вартість задекларованого товару у порівнянні з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. Згідно цінової інформації ЄАІС ДФСУ рівень митної вартості складав 1,93 дол. США/кг, а вартість товару позивача складала 1,13 дол. США/кг.
Вказані обставини стали підставою для проведення процедури консультації між митним органом та декларантом, витребування додаткових документів, перелік яких передбачений частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.
Позивач відмовив у наданні додаткових документів, просив визначити митну вартість товарів.
У зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, розбіжностями у документах, непідтвердженими відомостями неможливо було використати основний метод визначення митної вартості товарів.
У всіх випадках митну вартість визначено за другорядним резервним методом, як джерело інформації використано МД №500060001/2014/41532 від 17.12.2014. Митну вартість скориговано до 23,0284 дол. США/м2.
Відповідно до вищевикладеного, Харківською митницею ДФС прийняті рішення про коригування митної вартості від 27.01.2015 за №№ 807000011/2015/000152/2, 807000011/2015/000165/2, 807000011/2015/000166/2; від 28.01.2015 за №№ 807000011/2015/000176/2, 807000011/2015/000177/2, 807000011/2015/000178/2, 807000011/2015/000179/2.
Позивачем 17.04.2015 листом №59 додатково надав висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №621 щодо вартісних характеристик товару, просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.
Листом від 23.04.2015 №20-70-25-02/00-2/3054 Харківською митницею ДФС відмовлено у перегляді рішень про коригування митної вартості товарів, зазначено, що висновок зроблено на інший товар.
Задовольняю частково адміністративний позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем були подані до відповідача всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України. Коригування митної вартості товару відповідачем за другорядними методами проведене з порушенням вимог частини 9 статті 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Колегія суддів погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Суд зазначає, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Ввезеному товару «Покриття з деревинно-полімерного композиту» відповідає товарна підкатегорія 3918 90 00 00 УКТ ЗЕД, для якої згідно з Законом України «Про Митний тариф України» встановлена додаткова одиниця вимірювання - метр квадратний.
Цінова база ЄАІС дає можливість митним органам здійснювати порівняння рівнів вартості товарів як за рівнем ціни за кілограм, так і за рівнем вартості за додаткову одиницю виміру.
Оскільки коригування митної вартості здійснюється митним органом з розрахунку за додаткову одиницю виміру - метр квадратний, то і порівняння рівнем митної вартості повинно було здійснюватися в таких же одиницях.
Вартість однієї одиниці (м2) товару з МД №500060001/2014/41532 від 17.12.14 складає 86,459963 грн. - 5,48 дол. США, а вартість за митними деклараціями позивача - 13,46 дол. США, тобто вище, ніж за МД, з якою здійснювалося порівняння.
Сумніви митного органу щодо правильного визначення ціни товару ґрунтувались на наявній в нього інформацій щодо вищої митної вартості на аналогічні/подібні товари, розмитнені в попередні періоди, однак порівняння цін відбулось із застосуванням різних одиниць виміру товару - метрів квадратних (щодо товару позивача) та кілограмів (щодо товару, розмитненого раніше).
Додаткові документи витребувалися митницею без конкретизації та обґрунтування того, які дані вони можуть підтвердити, в той же час було наголошено на необхідності подання документів, які підтверджують фрахт.
Вартість фрахту 2350 дол. США підтверджується наданими позивачем договором на транспортно-експедиторське обслуговування №011014 від 01.10.2014 між ПП «Спецімпекс» та «SEAMAR INVESTMENTS» LP, довідкою про транспортно-експедиційні послуги, інвойсами №294 від 06.01.2015, №297 від 12.01.2015, актом виконаних робіт від 12.01.2015, платіжним дорученням №49 від 28.01.2015.
Відтак, у даній справі позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну товару. Ці дані не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України обов'язок декларанта надати на письмову вимогу органу доходів і зборів додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів настає лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно, наслідки від ненадання декларантом додаткових документів у вигляді відмови у митному оформленні товарів можуть бути застосовані, якщо вимога про надання додаткових документів дійсно мала під собою підстави.
Проте, жодної з підстав, встановленої частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, судом не встановлено.
Верховний Суд вважає обґрунтованими висновок Харківського апеляційного адміністративного суду, що у спірних правовідносинах у митниці були відсутні підстави для витребування додаткових документів та в результаті їх ненадання визначення митної вартості за іншим, ніж основний, методом.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Суд касаційної інстанції в силу положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 у справі №820/7316/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко