24 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2896/19 пров. № А/857/14634/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Шинкар Т. І.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року про визнання протиправними дій на виконання рішення суду у справі №460/2896/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2020 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
У зв'язку з критичною ситуацією, що склалася із фінансовим забезпеченням діяльності судів, зокрема, відсутністю асигнувань на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції, за допомогою електронних засобів зв'язку на адресу електронної пошти masyk_p_m@ukr.net скаржнику надіслано копію зазначеної ухвали 04.12.2020.
10.12.2020 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору. На обгрунтування клопотання вказує, що судом не враховано, що скаржник являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням, а тому відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору. З даного клопотання вбачається, що скаржник отримав копію даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та був обізнаний з її змістом.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору та про продовження строку на усунення недолків апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вирішуючи питання стягнення судового збору, суддя суду апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.03.2020 у справі №805/3982/17-а.
Окрім того, слід зазначити, що положеннями ч.1 ст.133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За правилами ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до пункту 13 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Вирішуючи питання стягнення судового збору, апеляційний суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 25 березня 2020 року у справі №805/3982/17-а. Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що пункт 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Конструкція пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Оскільки підставою для звернення позивача до адміністративного суду з даною позовною заявою стала протиправність дій відповідача щодо зменшення йому розміру пенсії та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення, то колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги, та продовження у зв'язку з цим строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги - відмовити.
Продовжити строк для усунення ОСОБА_1 недоліків апеляційної скарги на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року про визнання протиправними дій на виконання рішення суду у справі №460/2896/19, зазначених в ухвалі судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
Т. І. Шинкар