22 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11646/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 р. (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі № 160/11646/19 за позовом Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування приписів і постанов, -
Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив:
1) визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Капітальний ремонт автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», за результатом якої складено акт №104 від 28.10.2019;
2) визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 28.10.2019, що винесений за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті: «Капітальний ремонт автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», яким встановлено порушення ч. 7 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 33 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» - неподання замовником, Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, інформації про зміну генерального підрядника на зазначеному об'єкті;
3) визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 05.11.2019 № 4/1482 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 40140,00 грн.;
4) визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 28.10.2019, що винесений за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті: «Капітальний ремонт автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», яким встановлено порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» затвердженого постановою КМУ від 13.04.2019 №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» - експлуатація об'єкту не прийнятого в експлуатацію, вчинено щодо об'єктів, що за класом наслідків належать до відповідальності зі значними наслідками (ССЗ);
5) визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 05.11.2019 № 3/1481 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 1806300,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач навів наступні аргументи:
Щодо протиправності дій відповідача з приводу проведення перевірки об'єкта «Капітальний ремонт автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську»:
- направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 104 від 09.10.2019 не відповідає вимогам статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері містобудівної діяльності» щодо обов'язкового зазначення кола питань, з яких проводилась перевірка.
Щодо протиправності Припису від 28.10.2019 та Постанови про накладення штрафу № 4/1482 від 05.11.2019 з приводу неподання Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, як замовником, інформації про зміну генерального підрядника на об'єкті «Капітальний ремонт автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську»:
- на виконання пункту 33 постанови Кабінету Міністрів України № 466 позивач 11.07.2018 направив кур'єрською службою доставки до ДАБІ України заяву про зміну генпідрядної організації, наказ на відповідальну особу № 103 від 09.07.2018 та копію ліцензії, що підтверджується копією накладної КДС № 2000973 із відміткою про отримання відправлення 12.07.2018.
Щодо протиправності Припису від 28.10.2019 та Постанови про накладення штрафу № 3/1481 від 05.11.2019 з приводу експлуатації об'єкта «Капітальний ремонт автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», не прийнятого в експлуатацію:
- Акт перевірки не містить обґрунтування висновку про експлуатацію об'єкта без введення в експлуатацію. Згідно проектної документації, по який проведена експертиза, повного перекриття мосту на період виконання робіт не передбачалося; міст не виводився із експлуатації; проектною документацією на час виконання робіт було передбачено рух автотранспорту спочатку на низовій частині мосту, потім - на його верховій частині; факт руху автотранспорту не може бути підставою для висновку щодо експлуатації об'єкту без введення в експлуатацію.
Позивач також зазначав, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середнім (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката, як це передбачено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011. Датою прийняття об'єкта в експлуатацію є дата реєстрації декларації або дата видачі сертифіката. Для отримання сертифіката замовник подає заяву, акт готовності об'єкта до експлуатації, проектну та виконавчу документацію. Подача заяви і документів виявилась неможливим внаслідок вилучення прокуратурою оригіналів зазначених документів на підставі ухвал суду, про що позивач повідомив ДАБІ у Дніпропетровській області листами від 09.10,2019, 31.10.2019, 01.11.2019. Окрім того, позивач є замовником таких об'єктів: «Капітальний ремонт автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську»; «Капітальний ремонт елементів деформаційних швів та опор зовнішнього освітлення автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську»; «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську». Незважаючи на те, що фактично ремонтні роботи проводилися на одному об'єкті - автодорожній міст № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську, відповідачем здійснені перевірки всіх зазначених об'єктів, за результатами яких зроблено однаковий висновок - експлуатація об'єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію, що за класом наслідків належить до об'єктів із значними наслідками (СС3). За одне і те ж порушення на одному об'єкті відповідач прийняв три постанови про накладення штрафу та три приписи, що свідчить про порушення статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами загального позовного провадження, позовні вимоги задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував спірні:
- припис від 28.10.2019, що винесений за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті: «Капітальний ремонт автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», яким встановлено порушення ч. 7 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 33 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» - неподання замовником, Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, інформації про зміну генерального підрядника на зазначеному об'єкті;
-постанову № 4/1482 від 05.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 40 140,00 грн.;
- припис від 28.10.2019, що винесений за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті: «Капітальний ремонт автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», яким встановлено порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» затвердженого постановою КМУ від 13.04.2019 №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» - експлуатація об'єкту не прийнятого в експлуатацію, вчинено щодо об'єктів що за класом наслідків належать до відповідальності зі значними наслідками (ССЗ);
- постанову № 3/1481 від 05.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 1 806 300,00 грн.
У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Капітальний ремонт автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», за результатом якої складено акт №104 від 28.10.2019, судом першої інстанції відмовлено.
Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку відповідачем та ОСОБА_1 , як особою, яка не була залучена до участі в розгляді справи. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржники просять оскаржуване рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Скаржники вказують на те, що в порушення частини 7 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивачем до 04.11.2019 не подавались заяви про внесення змін до дозволу про початок виконання будівельних робіт, доказом чого є лист Департаменту дозвільних процедур Держархбудінспекції № 40-305-85/19 від 28.10.2019; позивачем під час проведення позапланової перевірки та при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не заперечувався факт експлуатації не прийнятого в експлуатацію об'єкта будівництва «Капітальний ремонт автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську». Відповідно до частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність експлуатації об'єкта будівництва після завершення будівельних робіт без введення його в експлуатацію. Суд першої інстанції не взяв до уваги лист № 3/2-3217 від 31.10.2019, направлений позивачем на виконання вимог припису, зміст якого свідчить про його обізнаність із необхідністю прийняти об'єкт в експлуатацію; позивач безпідставно стверджує про неодноразове притягнення його до відповідальності за одне і те саме порушення, оскільки ним самим, як замовником будівництва, виділено окремі об'єкти будівництва, на які отримано різні дозволи на виконання будівельних робіт: № ІУ 11562521604 від 08.09.2016, № ІУ 115163221593 від 17.11.2016, № ІУ 115163292004 від 24.11.2016, № ІУ 113191930487 від 13.07.2019, № ІУ 113191931889 від 13.07.2019. Перевірки здійснювались окремих об'єктів будівництва, за результатами яких складались акти, вносились приписи та приймались постанови; відповідачем дотримані вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15.05.2012 щодо форми та змісту направлення на перевірку та його надання до початку перевірки уповноваженому представнику позивача.
У письмових відзивах на апеляційні скарги позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Доводи, викладені у відзивах на апеляційні скарги, є аналогічними доводам, викладеним в обґрунтування пред'явленого позову.
У судовому засіданні представники скаржників підтримали вимоги та доводи апеляційних скарг. Представники позивача просили залишити апеляційні скарги без задоволення, оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції в частині, якою відмовлено у задоволенні позову, позивач в апеляційному порядку не оскаржив, колегія суддів не здійснює перевірку правильності висновків суду першої інстанції щодо правомірності проведеної посадовими особами відповідача перевірки дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Капітальний ремонт автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», за результатом якої складено акт №104 від 28.10.2019.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини, які не оспорюються сторонами:
Згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 09.10.2019 №104 у період з 10.10.2019 по 24.10.2019 на підставі наказу Департаменту від 09.10.2019 № 35П призначено позапланову перевірку об'єкта «Капітальний ремонт автодорожнього моста № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську» щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (т.1 а.с. 176, 177). За результатами проведення позапланової перевірки 28.10.2019 інспекторами складено акт, протоколи та приписи, примірники яких підписано та одержано цього ж дня представником позивача. 05.11.2019 посадовою особою Департаменту винесено постанову № 3/1481 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пп. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф сумі 1806300 грн. Також винесено постанову №4/1482 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 40140 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних приписів від 28.10.2019 та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/1481 та № 4/1482 від 05.11.2019.
Щодо постанови №4/1482 суд зазначив, що позивач вжив всіх заходів для виконання свого обов'язку щодо вчасного повідомлення ДАБІ України про зміну генерального підрядника та не може нести відповідальність за те, що ДАБІ України не здійснило коригування у зв'язку зі зміною генерального підрядника.
Щодо постанови № 3/1481 суд зазначив, що Акт перевірки не містить даних, на підставі яких відповідач дійшов висновку про те, що закінчений будівництвом об'єкт експлуатується. Оскільки повного перекриття мосту на період виконання робіт проектною документацією не передбачалося, тому факт руху автотранспорту не може бути підставою для висновку щодо експлуатації завершеного будівництвом цього об'єкту до введення його в експлуатацію.
З цих же підстав суд скасував і спірні приписи від 28.10.2019.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду в оскарженій частині, як це передбачено пунктом 3 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як свідчать наявні у справі належні та допустимі докази, 28 жовтня 2019 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Данилів О.Г. внесено Припис, яким Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради зобов'язувався до 05.11.2019 подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України інформацію про зміну генерального підрядникам та зміну відповідального виконавця робіт на об'єкті «Капітальний ремонт автодорожнього моста № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську» (т. 1 а.с.47). Підставою для внесення Припису стала обставина встановлення під час перевірки порушення частини 7 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 33 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».
За приписами частини 7 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі, якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється. У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.
Пунктом 33 Порядку № 466 передбачено, що у разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), чи змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт, а також у разі коригування проектної документації замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без повідомлення про внесення змін забороняється.
Позивач на підтвердження належного виконання вимог наведених вище нормативно-правових актів надав суду копії заяви про внесення змін у дозвіл на виконання будівельних робіт у зв'язку із зміною генерального підрядника ТОВ «Завод МАЙСТЕР-ПРОФІ» на ТОВ «Підприємство «МАСТ-БУД» (т. 1 а.с.53), ліцензії № 19-Л від 04.04.2018 на право господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, виданої ТОВ «Підприємство «МАСТ-БУД» (т.1 а.с.56), декларації кур'єрської служби доставки від 11.07.2018 про направлення кореспонденції на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (отримувач ОСОБА_2 ) - (т. 1 а.с.57).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем вжито всіх заходів для виконання свого обов'язку щодо вчасного повідомлення ДАБІ України про зміну генерального підрядника, тому він не може нести відповідальність за те, що ДАБІ України не здійснило коригування у зв'язку зі зміною генерального підрядника.
Проте, за інформацією Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України, викладеної у листі № 40-305-85/19 від 28.10.2019, адресованого Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт містить відомості про підрядника об'єкта будівництва «Капітальний ремонт автодорожнього моста № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», яким є ТОВ «Завод «МАЙСТЕР-ПРОФІ». Інформація щодо внесення змін в дозвіл на виконання будівельних робіт на цьому об'єктів в частині зміни генерального підрядника відсутня. Згідно даних вхідної-вихідної кореспонденції Департаменту дозвільних процедур повідомлення щодо внесення змін в дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва в частині зміни генерального підрядника не надходило (т. 1 а.с.227).
За результатами дослідження наданих позивачем письмових доказів колегія суддів встановила, що заява про внесення змін в дозвіл на виконання будівельних робіт не містить дати її заповнення; в декларації кур'єрської служби отримувачем вказана фізична особа ОСОБА_2 (без зазначення її посади); опис вкладення поштового відправлення позивачем не надано.
Зважаючи на те, що Департамент дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України в межах своїх повноважень повідомив відповідача про відсутність даних про зміну генерального підрядника станом на 28.10.2019, колегія суддів дійшла висновку про наявність законних підстав для внесення 28.10.2019 Припису про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності. Слід зазначити, що позивачем вимоги Припису були виконані шляхом направлення 04.11.2019 на адресу ДАБІ відповідних документів, доказом чого є опис вкладення, накладна, що є, на думку колегії суддів, належними доказами повідомлення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зміну генерального підрядника (т. 1 а.с.59). Однак, таке повідомлення здійснено поза межами строку, встановленого частиною 7 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обґрунтованих підстав для визнання протиправним Припису від 28 жовтня 2019 р., внесеного на усунення порушень частини 7 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 33 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».
Також, Постановою № 4/1482 від 05.11.2019 на підставі пункту 7 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до позивача застосовано штраф на суму 40140 грн. (т. 1 а.с.48).
За приписами зазначеної норми суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Станом на листопад 2019 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2007 грн.; двадцять прожиткових мінімумів, відповідно, складає 40140 грн.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування Постанови № 4/1482 від 05.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Щодо правомірності Припису від 28 жовтня 2019 р., яким позивача зобов'язано усунути порушення частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно положень цієї норми експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Як зафіксовано в Акті № 104 від 28.10.2019, під час перевірки встановлено експлуатацію об'єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію щодо об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із значними наслідками (СС3) - (т. 1 а.с.43).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що Акт перевірки не містить даних, на підставі яких відповідач дійшов висновку про те, що закінчений будівництвом об'єкт експлуатується. Оскільки повного перекриття мосту на період виконання робіт проектною документацією не передбачалося, тому факт руху автотранспорту не може бути підставою для висновку щодо експлуатації завершеного будівництвом цього об'єкту до введення його в експлуатацію.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставина експлуатації автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпрі позивачем не заперечується, про що повідомив і його представник у судовому засіданні, яке відбулось 27 жовтня 2020 р. Крім того, зазначена обставина є загальновідомою у місті Дніпрі і не потребує доведенню, оскільки міст використовується за своїм призначенням - по ньому цілодобово здійснюється організований рух автомобільного транспорту з правого на лівий берег р. Дніпро і в зворотному напрямку.
Здійснюючи перевірку спірного Припису від 28.10.2019 на предмет правомірності, колегія суддів звертає увагу, що ним зобов'язано позивача в термін до 29.11.2019 «усунути порушення згідно чинного законодавства».
У судовому засіданні представники відповідача не змогли повідомити суд, яким чином позивач зобов'язувався усунути виявлені порушення, і що контролюючий орган вважав би належним виконанням припису. На їх думку, позивач самостійно на власний розсуд може визначити спосіб усунення виявленого порушення: або припинити експлуатацію об'єкта, або подати документи, необхідні для видачі сертифіката.
Верховний Суд у постанові від 05 березня 2020 р. у справі № 640/467/19 сформулював наступний правовий висновок:
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Враховуючи наведений правовий висновок суду касаційної інстанції, колегія суддів, у свою чергу, зазначає, що вимога про необхідність «усунути порушення згідно чинного законодавства» без конкретизації заходів, яких позивач має вжити у встановлений у Приписі від 28.10.2019 строк, способу усунення виявленого під час перевірки порушення, свідчить про його нечіткість та невизначеність. Поряд з цим, форма бланку припису передбачає наведення конкретних заходів щодо усунення порушень, які підлягають здійсненню.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Припису від 28 жовтня 2019 р., яким позивача зобов'язано усунути порушення частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Щодо правомірності Постанови № 3/1481 від 05.11.2019.
Підставою для її прийняття стало виявлене під час перевірки порушення частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Як зафіксовано в Акті № 104 від 28.10.2019, під час перевірки встановлено експлуатацію об'єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію щодо об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із значними наслідками (СС3) - (т. 1 а.с.43). Обставина належності об'єкта будівництва «Капітальний ремонт автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську» до об'єктів із значними наслідками (СС3) підтверджена позивачем у заяві про зміну генерального підрядника (т. 1 а.с. 53).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середнім (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката, як це передбачено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011. Датою прийняття об'єкта в експлуатацію є дата реєстрації декларації або дата видачі сертифіката. Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку. Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку. Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об'єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з'ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об'єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку. Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об'єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об'єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об'єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи). У разі потреби під час розгляду питань, пов'язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об'єкта будівництва.
Правовий аналіз зазначених положень Порядку № 461 дозволяє колегії суддів дійти висновку, що для отримання сертифіката замовник зобов'язаний надати акт готовності об'єкта до експлуатації, який підписується у випадку відповідності виконаних робіт проектній документації.
Як вбачається з матеріалів справи, оригінали проектної та виконавчої документації по об'єкту будівництва «Капітальний ремонт автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську» була вилучена за ухвалами Індустріального районного суду від 23.01.2019, Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06.09.2019, від 07.08.2019, від 24.10.2019 (т. 1 а.с. 66-124), що унеможливило їх надання відповідачу для отримання сертифіката.
Крім того, Акт перевірки № 104 не містить інформації про дату закінчення капітального ремонту автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро, зважаючи на те, що цей об'єкт будівництва був розділений на де кілька самостійних об'єктів, про що зазначав сам відповідач, а саме: «Капітальний ремонт аварійних балок пролонгованих будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», «Капітальний ремонт прогонів 25, 34, 36 із заміною дефектних балок на мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», «Капітальний ремонт елементів деформаційних швів та опор зовнішнього освітлення автодорожнього моста № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», «Капітальний ремонт сходів автодорожнього моста № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську» (т. 2 а.с. 6,7).
Колегія суддів вважає, що прийняття в експлуатацію в цілому об'єкта будівництва «Капітальний ремонт автодорожнього моста № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», можливо за умови прийняття в експлуатацію кожного із зазначених вище об'єктів.
Разом з цим, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 р. у справі № 160/11719/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2020 р. не встановлено факту експлуатації позивачем об'єкта будівництва «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього моста № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», не прийнятого в експлуатацію, як і не встановлено невиконання позивачем обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування після складання і підписання Акту готовності об'єкта до експлуатації. Також судом у зазначеній справі встановлено, що капітальний ремонт автодорожнього моста № 2 через р. Дніпро не передбачав визначально повного перекриття руху по мостовому переходу із зупиненням експлуатації цього об'єкту.
При прийнятті Постанови № 3/1481 від 05.11.2019 відповідач не перевірив встановлені під час перевірки обставини, які мають суттєве значення для притягнення позивача до відповідальності. Такими обставинами є дата закінчення капітального ремонту усіх об'єктів капітального ремонту, як складових капітального ремонту автодорожнього моста № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську в цілому; особливості експлуатації мосту під час його капітального ремонту, зважаючи на те, що проектною документацією не передбачалось припинення експлуатації мосту з початку проведення капітального ремонту і до його завершення.
Колегія суддів наголошує на тому, що Порядок № 461 визначає обов'язковим введення об'єкту будівництва із значними наслідками (СС3) в експлуатацію.
Однак, для притягнення замовника до відповідальності за підпунктом 3 пункту 4 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3)) необхідним є встановлення обставини закінчення будівництва на об'єкті. В протилежному випадку експлуатація мосту № 2, як об'єкту будівництва, була би неможливою в процесі його капітального ремонту, як це передбачено проектною документацією, яка затверджена у встановленому законом порядку.
Також, колегія суддів звертає увагу, що в Акті перевірки № 104 зафіксовано, що будівництво здійснюється не у відповідності до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм правил (п.п. 5.1 п.5 Акту), за результатом виконаних будівельних робіт належним чином та у повному обсязі виконавча документація не оформлена ( п.п. 5.2 п.5 Акту). Разом з тим, в Акті перевірки зроблено висновок , що об'єкт закінчений будівництвом (п.п 6.1 п. 6). Проте, обґрунтування такого висновку не наведено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що Постанова № 3/1481 про накладення на Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнята Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 28 жовтня 2019 р. без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття.
Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.
За результатами перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів визнає протиправними Припис, внесений 28 жовтня 2019 р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області на адресу Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради про усунення порушення «згідно чинного законодавства» (т. 1 а.с.49) та Постанову № 3/1481, прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 28 жовтня 2019 р. про накладення на Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради штрафу на суму 1806300 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (т 1 а.с.50). Способом відновлення порушених прав позивача є скасування зазначених Припису та Постанови № 3/1481.
Разом з тим, колегія суддів не знайшла обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог про скасування Припису від 28 жовтня 2018 р. про усунення порушення, передбаченого частиною 7 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови № 4/1482 від 05 листопада 2019 р. про накладення на Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради штрафу у розмірі 40140 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визнавши їх прийняття відповідачем на підставі, у відповідності та у спосіб, визначені чинним законодавством.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції - 26894 грн. (т. 1 а.с. 4). Зважаючи на часткове задоволення позову, відшкодуванню на користь позивача підлягає сума 23052 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційні скарги Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 р. в адміністративній справі № 160/11646/19 - скасувати в частині, якою позовні вимоги задоволено, та ухвалити в цій частині нове рішення.
Адміністративний позов Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Припис, внесений 28 жовтня 2019 р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області на адресу Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради про усунення порушення «згідно чинного законодавства».
Визнати протиправною та скасувати Постанову № 3/1481, прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 28 жовтня 2019 р. про накладення на Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради штрафу (1806300 грн.) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У задоволенні позову про визнання протиправними та скасування Припису від 28 жовтня 2018 р. про усунення порушення, передбаченого частиною 7 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови № 4/1482 від 05 листопада 2019 р. про накладення на Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради штрафу (40140 грн.) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - відмовити.
В інший частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 р. в адміністративній справі № 160/11646/19 - залишити без змін.
Стягнути на користь Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40506232, вул. Виконкомівська, буд. 6, м. Дніпро, 49000) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37471912, вул. В. Жуковського, 6А, м. Дніпро, 49605) судові витрати на суму 23052 (двадцять три тисячі п'ятдесят дві) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 грудня 2020 року і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 24 грудня 2020 р.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук