22 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7766/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 р. в адміністративній справі №160/7766/20 (суддя Бондар М.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09 червня 2020 року, яким його було звільнено зі служби в поліції. Позивач просив суд також поновити його на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Покровського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ НП у Дніпропетровській області, стягнувши з відповідача середній заробіток (дохід) за час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по дату прийняття судом відповідного рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі.
21 серпня 2020 р. ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач виклав позовні вимоги в наступній редакції: визнати протиправним та скасувати наказ №149 о/с від 09.06.2020 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області зі змінами, внесеними наказом №207 о/с від 03.08.2020 до наказу №147 о/с від 09 червня 2020, в частині звільнення ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Покровського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ НП у Дніпропетровській області, зі служби в поліції; поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Покровського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ НП у Дніпропетровській області з 09.06.2020; стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середній заробіток (дохід) в сумі 42464,60 гривень за час вимушеного прогулу, починаючи з 09.06.2020 по 09.09.2020 по дату прийняття судом відповідного рішення. Крім того, позивач просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на свою користь не виплачену йому матеріальну допомогу, відповідно до Наказу МВС України від 03.06.2020 №431 "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину" та Доручення НПУ від 25.06.2020 №7789/01/29-202 "Про організацію заходів спрямованих на забезпечення встановлення додаткової доплати поліцейським, визначеною постановою КМУ від 20.04.2020 №375", в сумі 21323,30 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 р. заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області матеріальної допомоги повернуто позивачу.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить оскаржену ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу із направленням справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Скаржник вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що матеріальна допомога виплачується лише один раз, тому не може входити до складу заробітної плати.
Згідно статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. За приписами цієї процесуальної норми позовні заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із звільненням позивача з публічної служби. Подавши заяву «про збільшення позовних вимог», позивач фактично змінив підстави та предмет позову. Суд першої інстанції обґрунтовано застосував правовий висновок Верховного Суду, відповідно до якого неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (справи № 923/1061/18, № 925/185/19, № 925/186/19).
Повернення позовної заяви в частині стягнення матеріальної допомоги, не обмежує право позивача на звернення до суду із зазначеним позовом, у випадку виникнення спору з при проходженні позивачем публічної служби.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженої ухвали суду, передбачені статтею 320 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 р. в адміністративній справі №160/7766/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 грудня 2020 року та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук