22 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12555/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
секретарі судового засідання Сколишеві О.О.,
за участі позивача Арабулі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №160/12555/20 (головуючий суддя першої інстанції Лозицька І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 07.10.2020 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Соборного відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просила зобов'язати відповідача негайно здійснити конкретні дії - провести службове розслідування з метою пошуку і подальшого повернення їй зниклих з матеріалів кримінального провадження важливих медичних документів померлої дочки ОСОБА_2 , переданих слідчій Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровської області для тимчасового користування, як доповнення для проведення комісійної судово-медичної експертизи, яка так і не проводилась, а саме:
1) оригінал медичного висновку доктора Король від 23.06.2016 року (в ламінаті);
2) доплерографія артерій нижніх кінцівок від 01.07.2016 року (в ламінаті);
3) доплерографія судин верхніх кінцівок від 01.07.2016 року (в ламінаті);
4) доплерографія вен нижніх кінцівок від 01.07.2016 року (в ламінаті);
5) оригінал медичного висновку доктора Гольдфарб від 14.12.2017 року (в ламінаті);
6) оригінал медичного висновку доктора Максименко від 15.12.2017 року (в ламінаті);
7) диски MPТ га КТ в кількості 3 шт. (підписані).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що зверталась 05.06.2020 року до начальника Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області з проханням провести службове розслідування для повернення зниклих у кримінальному провадженні важливих медичних документів її дочки. Проте, до теперішнього часу не отримала відповіді та службове розслідування не проведено, що свідчить про бездіяльність відповідача.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за даним позовом, суд першої інстанції зазначив, що з аналізу ч.1 ст.2 КАС України вбачається, що публічно-правовим спором за цим кодексом є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. Органи поліції під час здійснення своїх повноважень в спірних правовідносинах виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Отже, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Здійснюючи перегляд рішення суду в порядку апеляційного провадження, колегія суддів зазначає про таке.
Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті адміністративного провадження за даним позовом, суд першої інстанції врахував приписи Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши, що такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому, посилаючись в ухвалі на п.4 ч.1 ст.171 КАС України, суд першої інстанції не зазначив, за правилами якого судочинства належить розгляду даний спір.
В оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що спірні відносини, які виникли між ОСОБА_1 та Соборним відділенням поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, не є управлінськими, а також те, що адміністративний суд не має повноважень на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
Проте, в ухвалі суду не зазначено, на підставі якої норми КПК України суд дійшов такого висновку, що перешкоджає апеляційному суду зробити висновок про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Крім того, згідно тексту позову та доданих до нього документів вбачається, що 05.06.2020 року ОСОБА_1 зверталась до начальника Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області з клопотанням провести службове розслідування для повернення зниклих у кримінальному провадженні важливих медичних документів її доньки, яке отримано відповідачем 05.06.2020 року (а.с.46-47). Як зазначає позивач, до теперішнього часу вона не отримала відповіді та службове розслідування не проведено, що свідчить про бездіяльність відповідача.
Проте, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі будь-якої оцінки вказаному документу та наслідкам його розгляду у розрізі статті 19 КАС України взагалі не надано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року винесена без дослідження норм КПК України та інших вище зазначених питань, тобто передчасно, а тому відповідно до вимог статті 320 КАС України належить скасуванню, а справа належить поверненю до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 25, 29, 30, 243, 250, 315, 320, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №160/12555/20 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №160/12555/20 скасувати.
Справу №160/12555/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 22 грудня 2020 року.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак