24 грудня 2020 р. Справа № 480/2036/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 01.06.20 року по справі № 480/2036/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення надбавки та грошової допомоги,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції України в Сумській області, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Сумській області щодо невиплати надбавки у розмірі 15% за роботу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по липень 2016 року, та з грудня 2016 року по 19.09.2019 включно;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Сумській області на користь ОСОБА_1 невиплачену надбавку у розмірі 15 % за роботу в умовах режиму обмежень за період з 07.11.2015 по липень 2016 року, та з грудня 2016 року по 19.09.2019 включно з урахуванням індексації, індексу інфляції та грошової допомоги при звільнені, з урахуванням відповідної надбавки;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.09.2019 по день постановлення судом першої інстанції рішення у даній справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач незаконно зменшив грошове забезпечення позивача, як працівника поліції, шляхом невиплати доплати до посадового окладу поліцейського, який проходить службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов'язками постійно працював з відомостями, що становлять державну таємницю, за період з 07.11.2015 по липень 2016 року, та з грудня 2016 року по 19.09.2019 включно, яка повинна виплачуватись працівнику поліції згідно Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 414. Враховуючи, що Головне управління Національної поліції у Сумській області не провело остаточного розрахунку з ОСОБА_1 в день звільнення, позивач вважає, що має право на відшкодування середнього заробітку за час затримки такого розрахунку на підставі ч. 1 статті 117 КЗпП України.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення надбавки та грошової допомоги - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що доступ до державної таємниці позивачу було припинено лише наказом Сумського РВП від 07.10.2019 №4д хоча звільнено з посади 19.09.2019 наказ №411 о/с. Отже, за весь час служби з 07.11.2015 по 19.09.2019 мав доступ до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності "цілком таємно” та "таємно".
Позивач вважає, що судом першої інстанції не надано повну правову оцінку документам та доказам які містяться у матеріалах справи, а саме не взято до уваги відповідь ГУ Національної поліції в Сумській області від 03.01.2020 № 13/м-1 в якій відповідачем зазначено, що згідно листа Сумського РВП від 03.01.2020 ОСОБА_1 під час перебування в займаних посадах працював з матеріальними носіями секретної інформації (а.с. 52)
Також, позивач зазначає, що на його думку, судом першої інстанції не взято до уваги відповідь на адвокатський запит Сумського районного відділу поліції де безпосередньо проходив службу Яловець С.В. про те, що Позивач відповідно до номенклатури посад працівників Сумського РВП, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, посади, які займав ОСОБА_1 у період проходження служби в органах національної поліції, передбачають наявність допуску до державної таємниці. Мав допуск до державної таємниці за ф.2(два), наданий розпорядженням УСБУ в Сумській області від 20.10.2014 №109д. За час перебування в займаних посадах ОСОБА_1 систематично працював з матеріальними носіями секретної інформації, (а.с. 68-69).
Судом першої інстанції не взято до уваги наявні в матеріалах функціональні обов'язки заступника начальника сектору кримінальної поліції Сумського РВП ГУНП в Сумській області від 29.03.2018 (а.с. 87- 88), посадову інструкцію заступника начальника сектору кримінальної поліції Сумського РВП ГУНП в Сумській області від 14.06.2018 (а.с. 89- 92).
Надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Позивач наголошує, що якщо обсяг функціональних обов'язків за певного посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці, така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.
Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов'язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.
Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов'язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов'язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв'язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону №3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.
Позивач вважає, що бездіяльність Головного управління Національної поліції у Сумській області не повинна впливати на реалізацію права позивача на отримання надбавки в ромірі 15 % відповідно до Закону України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 р. № 3855-ХІІ. Приписами ст. 30 Закону України № 3855-ХІІ визначено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідач надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача в якому зазначено, що надбавка за службу в умовах режимних обмежень встановлюється за певною посадою на підставі відповідного наказу припиняється з дати звільнення поліцейського з цієї посади як однієї із підстав для припинення виплати надбавки.
Отже, на підставі наказу ГУНП в Сумській області від 23.08.2016 №229 о/с «Про надання, припинення доступу до державної таємниці, встановлення надбавки від посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень» оперуповноваженому Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 було встановлено надбавку в розмірі 15% до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень з 17.08.2016.
Проте в подальшому ОСОБА_1 був звільнений з вказаної посади та відповідно До підпункту 1 пункту 1 ст. 65 Закону України № 580-VIII призначений 09.12.2016 в порядку просування на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області на підставі наказу ГУНП в Сумській області від 09.12.2016 №411 о/с.
Відповідач зазначає, що виплата надбавки була припинена з дня звільнення з посади, за якою вона була встановлена. Саме наказ про звільнення з посади є підставою для припинення виплати надбавки.
Накази про встановлення позивачу надбавки за займаними ним посадами в спірний, період з 07.11.2015 по липень 2016 року та з грудня 2016 року по 19.09.2019 ГУНП в Сумській області не приймалися, у зв'язку з відсутністю мотивованих рапортів керівника структурного підрозділу.
Отже, у ГУНП в Сумській області у спірний період не було правових підстав для нарахування позивачу відповідної надбавки за відсутності Наказів про встановлення позивачу такої надбавки за займаними ним посадами.
Відповідач також наголошує, що наявність допуску до державної таємниці у позивача за під час проходження служби на посадах старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області та заступника начальника сектору кримінальної поліції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області не тягне за собою обов'язку автоматично нарахувати та виплачувати надбавку за роботу в умовах режимних обмежень.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом заступника начальника ВК УКЗ ГУНП в Сумській області від 07.11.2015 № 60/с ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого Сумського районного відділення поліції ГУНП в Сумській області (а.с. 11).
Наказом т.в.о. начальника ВРТЗІ ГУНП в Сумській області від 23.08.2016 № 229 о/с установлено надбавку в розмірі 15 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень лейтенанту поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженому Сумського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, з 17.08.2016 (а.с. 11).
Наказом начальника ГУНП в Сумській області від 04.12.2015 № 73о/с надано доступ до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності "цілком таємно" та "таємно", згідно з функціональними обов'язками лейтенанту поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженому Сумського районного відділення поліції (а.с. 43).
Наказом заступника начальника ВК УКЗ ГУНП в Сумській області від 09.12.2016 № 411 о/с призначено ОСОБА_1 старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, звільнивши його з посади оперуповноваженого Сумського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (а.с. 14).
Наказом начальника ГУНП в Сумській області від 06.01.2017 № 13 о/с надано доступ до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності "цілком таємно" та "таємно", згідно з функціональними обов'язками лейтенанту поліції ОСОБА_1 , старшому оперуповноваженому сектору кримінальної поліції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (а.с. 44).
Наказом заступника начальника ВК УКЗ ГУНП в Сумській області від 21.09.2017 № 357 о/с призначено ОСОБА_1 заступником начальника сектору кримінальної поліції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, звільнивши його з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (а.с. 12).
Наказом начальника ГУНП в Сумській області від 10.10.2017 № 394 о/с надати доступ до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності "цілком таємно" та "таємно", згідно з функціональними обов'язками лейтенанту поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника сектору кримінальної поліції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (а.с. 45).
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 19.09.2019 № 352 о/с ОСОБА_1 , заступника начальника сектору кримінальної поліції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (а.с. 13).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушення прав позивача діями відповідача не знайшло підтвердження при розгляді даної справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 1 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 94 Закону № 580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» далі - постанова № 988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Кабінетом Міністрів України постановлено виплачувати надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірах та порядку, визначених законодавством (пп. 2 п. 5 Постанови № 988).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які, зокрема, визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції (далі Порядок №260).
Відповідно до п. 7 розділу II Порядку № 260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов'язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання їм допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.
З матеріалів справи вбачається, що в матеріалах справи міститься лист Відділу режиму та технічного захисту інформації ГУНП в Сумській області від 20.05.2020 № 588/26/01-2020, в якому зазначено, що під час проходження служби на посаді оперуповноваженого Сумського РВП ГУНП в Сумській області, ОСОБА_1 отримував надбавку до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень.
Вказану надбавку ОСОБА_1 встановлено наказом керівника ГУНП в Сумській області від 23.08.2016 № 229о/с на підставі мотивованого рапорту, що надійшов від керівника Сумського РВП ГУНП в Сумській області до ВРТЗІ ГУНП в Сумській області.
Накази ГУНП про встановлення надбавки за посадами старшого оперуповноваженого СКП Сумського РВП та заступника начальника СКП Сумського РВП не видавалися, оскільки мотивовані рапорти від керівника Сумського РВП ГУНП в Сумській області у період з 07.11.2015 по липень 2016 року та з грудня 2016 року по 19.09.2019 до ВРТЗІ ГУНП в Сумській області не надходили (а.с. 84).
Крім того, матеріали даної справи також містять копії функціональних обов'язків заступника начальника СКП Сумського РВП ГУНП України в Сумській області лейтенанта ОСОБА_1 (а.с. 87-88), згідно яких серед функціональних обов'язків позивача не передбачено розроблення, виготовлення, облік, зберігання, використання документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, здійснення постійного контролю за станом охорони державної таємниці в умовах режимних обмежень.
Судом першої інстанції витребувано від ГУНП України в Сумській області копії функціональних обов'язків позивача під час проходження ним служби на посадах оперуповноваженого та старшого оперуповноваженого Сумського РВП ГУНП України в Сумській області.
Листом від 27.05.2020 Сумський РВП ГУНП України в Сумській області повідомив, що в Сумському РВП на даний час наявні функціональні обов'язки працівників Сумського РВП, затверджені наказом Сумського РВП від 29.03.2018 № 88, та діючі посадові інструкції, затверджені в червні 2018 року.
Попередні функціональні обов'язки працівників, які діяли у вказаний в запиті період, в архіві райвідділу відсутні. Враховуючи, що ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника начальника СКП Сумського РВП у вересні 2017 року, надати його функціональні обов'язки на посадах оперуповноваженого та старшого оперуповноваженого не видається за можливе (а.с. 86).
Таким чином, дослідивши матеріали справи, наведені норми права та враховуючи те, що у спірні періоди мотивовані рапорти щодо встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 до УРТЗІ ГУНП в Сумській області не надходили, відповідно накази про установлення надбавки в умовах режимних обмежень керівником органу поліції не приймалися, згідно до п. 7 р. ІІ Порядку № 260, отже, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу надбавки за постійну роботу з відомостями, що становлять державну таємницю позивачу, як особі, що має доступ та допуск до державної таємниці за ступенем секретності "цілком таємно", починаючи за період з 07.11.2015 по липень 2016 року, та з грудня 2016 року по 19.09.2019.
Аналогічного правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.08.2019 справа № 820/5122/17.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року по справі № 480/2036/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 по справі № 480/2036/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський Я.М. Макаренко