17 грудня 2020 р.Справа № 480/2596/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 22.06.20 року по справі № 480/2596/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 06.11.2019 №18-15337/16-19-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" ;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що звернувся до ГУ Дергеокадастру у Сумській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області листом від 26.07.2018 № Б-8304-3641/21-18 відмовило в наданні такого дозволу зазначивши, що від Битицької сільської ради Сумського району не надходило відповіді щодо погодження або не погодження виділення земельної ділянки, вважаючи лист-відмову протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до Сумського окружного адміністративного суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Позивач зазначає, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.
На думку позивача, відповідачем відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області у зв'язку з тим, що бажана до відведення земельна ділянка має інше місце розташування.
Позивач звертає увагу, що відповідно до п. 3 наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 18,12.2018 р. № 18-10075/16-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», керівнику Міськрайонного управління у м. Суми та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області при надходженні погодженого проекту землеустрою щодо ві дведення земельної ділянки вказано забезпечити в Установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
На виконання вказаного наказу, земельна ділянка зареєстрована структурним підрозділом відповідача, а саме Міськрайонним управлінням у м. Суми та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом від 15.03.2019 р. № НВ-5909171592019.
Однак, в оскаржуваному Наказі від 06.11,2019 р. № 18-15337/16-19- СГ, підставою для відмови стало встановлення розбіжностей в наданому проекті документації із землеустрою без будь-якого посилання на правові норми, а тому оскаржуваний наказ є протиправним.
Також, позивач звертає увагу, що відповідач не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.
Отже, на думку позивача, відповідач не має повноважень і підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою та пепеланні земельної ділянки у власність, тому що законодавством (ч. 9 ст. 118 ЗК України) встановлено лише один правомірний варіант поведінки відповідача у даному випадку - затвердити проект землеустрою та надати земельну ділянку у власність.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач звернувся до ГУ Дергеокадастру у Сумській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 34).
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області листом від 26.07.2018 № Б-8304-3641/21-18 відмовило в наданні такого дозволу зазначивши, що від Битицької сільської ради Сумського району не надходило відповіді щодо погодження або не погодження виділення земельної ділянки
Вважаючи лист-відмову протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до Сумського окружного адміністративного суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 р. по справі № 1840/3295/18 задоволено позовні вимоги позивача, а саме: 1) визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 26.07.2018 № Б-8304-3641/21- 18, про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів; 2) зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області згідно заяви ОСОБА_1 від 25.06.2018, зареєстрованої 26.06.2018 за № Б-8304/0/94-18, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 р. по справі № 1840/3295/18 відповідач видав Наказ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» від 18.12.2018 р. № 18-10075/16-18-СГ (а.с. 35).
Позивач з вищезазначеним наказом звернувся до розробника проектної документації - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 для розроблення проекту землеустрою.
Проект землеустрою погоджений відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України, про що зазначено у п. 10 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 27.02.2019 р. № 2506/82-19 (а.с. 22).
Позивач отримав Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5924781500:09:003:0067 від 11.03.2019 р. № ЗВ-9701552332019 (а.с. 9).
В подальшому позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 28.03.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 36).
Листом від 15.04.2019 року № К-5061-2461/21-19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача, що при розгляді наданого проекту землеустрою була встановлена розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки. Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області за №18-10075/16-18-СГ від 18.12.2018 року, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, бажана земельна ділянка має інше місце розташування. Крім того, в даному листі зазначено, що для вирішення питання по суті, позивачу необхідно звернутись до виконавця робіт із землеустрою для доопрацювання згаданого проекту землеустрою (а.с. 37).
Вважаючи лист-відмову протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до Сумського окружного адміністративного суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/1798/19 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 480/1798/19 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 480/1798/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, а саме: 1) визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, яка полягає у не вирішенні питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області; 2) зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.09.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області.
22.10.2019 р. позивач вдруге звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 38).
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 р. у справі № 480/1798/19 відповідач видав наказ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» від 06.11.2019 р. № 18-15337/16-19-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої проекту землеустрою щодо відведення розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5924781500:09:003:0067, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: під час розгляду наданого проекту землеустрою, встановлено розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки: відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за № 18-10075/16-18-СГ від 18.12.2018 року, виданого на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 по справі за № 1840/3295/18, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, бажана до відведення земельна ділянка має інше місце розташування. На затвердження подано проект землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки, відмінної від земельної ділянки зазначеної на викопіюванні, на яку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Розробником землевпорядної документації не дотримано вимог статті 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зазначеної в поданому на затвердження проекті земельної ділянки з кадастровим номером 5924781500:09:003:0067, замовник документації із землеустрою не отримував. Крім того, земельна ділянка бажана до відведення та на яку видано наказ від 18.12.2018 року за № 18-10075/16-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» знаходиться у приватній власності іншої особи (кадастровий номер 5924781500:09:003:0054), Також довідка із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями видана Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.02.2019 року № 208/175-19, яка надана на підставі наказу Головного управління від 18.12.2018 року за № 18-10075/16-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», не відповідає земельній ділянці на яку розроблений проект землеустрою за кадастровим номером 5924781500:09:003:0067. Статтею 28 Законом України «Про землеустрій» визначено, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією (а.с. 39).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тому за наведених обставин і правових норм вимоги позивача є необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначенні у статті 116 Земельного кодексу України.
Так, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України).
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, який розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Колегія суддів зазначає, що процес отримання земельної ділянки у власність передбачає декілька етапів, а саме:
1) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;
2) розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;
3) затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Підстав для відмови у затвердженні належним чином погодженого Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність законодавством не передбачено.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області.
Наказом “Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою” від 18.12.2018 р. № 18-10075/16-18-СГ надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області (а.с.35).
При цьому позивачем було подано відповідачу на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншої, ніж тієї, на яку наказом від 18.12.2018 р. № 18-10075/16-18-СГ йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Під час розгляду поданої позивачем заяви про затвердження проекту землеустрою та доданого до неї Проекту землеустрою встановлено розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки: відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за № 18-10075/16-18-СГ від 18.12.2018 року виданого на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 по справі за № 1840/3295/18. яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, бажана до відведення земельна ділянка має інше місце розташування.
На затвердження подано проект землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки, відмінної від земельної ділянки зазначеної на викопіюванні, на яку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Розробником землевпорядної документації не дотримано вимог статті 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зазначеної в поданому на затвердження проекті земельної ділянки з кадастровим номером 5924781500:09:003:0067, замовник документації із землеустрою не отримував. Крім того, земельна ділянка бажана до відведення та на яку видано наказ від 18.12.2018 року за № 18-10075/16-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» знаходиться у приватній власності іншої особи (кадастровий номер 5924781500:09:003:0054.
Також довідка із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями видана Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.02.2019 року № 208/175-19 яка надана на підставі наказу Головного управління від 18.12.2018 року за № 18-10075/16-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», не відповідає земельній ділянці на яку розроблений проект землеустрою за кадастровим номером 5924781500:09:003:0067.
Статтею 28 Законом України «Про землеустрій» визначено, що розробники документацргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до публічної кадастрової карти України з кадастровим номером 5924781500:09:003:0054 знаходиться у приватній власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
На підставі ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідач у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен був прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Разом з тим, позивачем було розроблено та подано до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області проект землеустрою на земельну ділянку, на яку Головне управління дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не надавало.
Колегія суддів дійшла вважає, що позивачем не було дотримано вимог ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, зазначеної в поданому на затвердження проекті, позивач не отримувала.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що узгоджується із принципами та завданнями регулювання земельних відносин та порядком набуття права на землю громадянами та юридичними особами.
Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі №806/37/17, яка згідно ч.4,5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тому за наведених обставин і правових норм вимоги позивача є необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року по справі № 480/2596/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року по справі № 480/2596/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 24.12.2020 року