17 грудня 2020 р.Справа № 520/12431/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника відповідача Лиски К.О.
представника позивача Олійник І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.07.20 року по справі № 520/12431/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання дій протиправними, скасування припису та постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просила суд:
- визнати дії Головного управління Держпраці у Харківській області з проведення 25.09.2019 інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на предмет використання найманої праці протиправними;
- скасувати припис про усунення виявлених порушень від 10.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П;
- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС.
В обґрунтування позову позивач зазначала, що під час проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, ТЦ "Барабашово" на предмет використання найманої праці, проведеного у період з 25.09.2019 року по 10.10.2019 року, відповідачем було вчинено протиправні дії. При цьому, припис Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П та постанова від 25.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС є незаконними, необґрунтованими, а отже такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем не було допущено жодних порушень в частині допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення про прийняття на роботу працівників. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року дміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування припису та постанови - задоволено частково.
Скасовано припис про усунення виявлених порушень від 10.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П.
Скасувано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС.
У задоволенні решти позовних відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляціній скарзі зазначає, що ОСОБА_2 працює реалізатором у ФОП ОСОБА_1 протягом року, без оформлення трудового договору.
Відповідач вважає, що в порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України зазначеного працівника було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач зазначає, що за результатами інспекційного відвідування позивача посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області було складено акт інспекційного відвідування від 10.102019 № ХК6506/299/2НД/АВ із детальним описом виявлених порушень та припис про усунення виявлених порушень № ХК6506/299/2НД/АВ/П від 10.10.2019.
Відповідач вважає, що акт складений за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 був складений інспекторами праці правомірно, оскільки такі дії є службовою діяльністю посадових осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання позивачем законодавства про працю. Акт інспекційного відвідування не є правовим актом індивідуальної дії, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки позивача. Акт інспекційного відвідування має інформативний характер, на підставі якого керівник відповідача в разі наявності порушень приймає відповідну постанову.
На думку відповідача, доводи позивача стосовно протиправності складання відповідачем припису про усунення виявлених порушень є безпідставними та такими, що не узгоджуються з вищенаведеними приписами чинного законодавства України, а отже вимога позивача, щодо скасування припису про усунення виявлених порушень № ХК6506/299/2НД/АВ/П від 10.10.2019 не підлягає задоволенню.
Позивач надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому серед іншого зазначено, що доводи, наведені апелянтом у апеляційній скарзі не спростовують оскаржуване рішення, а навпаки - підтверджують його у цій частиш.
Позивач звертає увагу, що підставою для задоволення вимог позивача у частині скасування припису про усунення виявлених порушень і постанови про накладення штрафу послугувало встановлення відсутності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1, ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. Так, на підставі наданих доказів судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює господарської діяльності на ТЦ "Барабашово", а отже не може перебувати у трудових відносинах із ОСОБА_2 , яка знаходилась у торгівельному приміщенні НОМЕР_1 .
Позивач вважає, що відповідачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували його позицію та спростовували доводи позивача з цього приводу. Апеляційна скарга не містить спростувань правомірності рішення суду у цій частині.
Позивач зазначає, що відповідачем не наведено конкретні норми матеріального та процесуального права, які порушені судом першої інстанції; не зазначено, які саме обставини з'ясовані не у повному обсязі та яким саме аргументам не надано оцінку.
На думку позивача, рішення суду першої інстанції у даній справі є законним, тобто таким, що прийняте на підставі норм матеріального права та у відповідності до норм процесуального права. Апеляційна скарга ГУ Держпраці у Харківській області носить формальний характер та не спростовує законності оскаржуваного відповідачем рішення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що інспекційне відвідування відносно позивача було здійснено відповідно до пп.3 п.5 Порядку № 823 за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Зі змісту наданих представником відповідача під час розгляду справи пояснень встановлено, що рішення керівника ґрунтувалось на інформації, отриманій зі звернення громадянина ОСОБА_3 від 16.09.2019 вх. № ГУ-9690834.
Відтак, судом встановлено, що враховуючи вищевикладене, керівником Головного управління Держпраці у Харківській області було прийнято рішення про доцільність призначення контрольного заходу, у зв'язку із чим було видано наказ від 23.09.2019 року № 1667 про проведення інспекційного відвідування щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
На підставі наказу від 23.09.2019 року № 1667 було оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування №02.03-03/2976 від 23.09.2019 року.
Як встановлено під час судового розгляду справи, відповідно до наказу та направлення про проведення інспекційного відвідування інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області було здійснено вихід на об'єкт відвідування ФОП ОСОБА_1 для проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 .
Матеріали справи свідчать, що інспекційне відвідування позивача посадовими особами Головного управління Держпраці в Харківській області було розпочато 25.09.2019 за фактичними адресами здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 , магазин контейнерного типу № НОМЕР_1 , ТЦ «БАРАБАШОВО».
При цьому, у зв'язку з ненаданням інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування посадовими особами відповідача 25.09.2019 року було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК6506/299/НД, а також вимогу про надання документів № ХК6506/299/ПД, відповідно до якої зобов'язано позивача надати відповідні документи, зокрема, довідку Управління статистики про включення підприємства до ЄДРПОУ, трудові договори, накази за період з 01.01.2019 по 25.09.2019, повідомлення органів ДФС про прийняття працівників на роботу за період з 01.01.2019 по 25.09.2019, особові картки форми П-2 за період з 01.01.2019 по 25.09.2019, звіти ЄСВ за 2019, пояснення щодо фактичного місця здійснення діяльності за адресою: м. Харків, ТЦ «БАРАБАШОВО» у строк до 04.10.2019, і яку було вручено ФОП ОСОБА_1 під особистий підпис.
Водночас, матеріали справи містять копію заяви позивача від 25.09.2019 року, відповідно до якої останньою на запит Головного управління Держпраці в Харківській області стосовно фактичного місця здійснення діяльності за адресою м. Харків, ТЦ «Барабашово» повідомлено, що діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснюється виключно за адресою АДРЕСА_2 з використанням поточного рахунку, відкритого в АТ «СКАЙ БАНК», а з ТЦ «БАРАБАШОВО» м. Харків ФОП ОСОБА_1 ніяких договірних відносин щодо організації торгових місць і фактичну діяльність не здійснює.
Як встановлено зі змісту наданих представником відповідача пояснень, на виконання вказаної вище вимоги ФОП ОСОБА_1 було надано запитувані документи.
Водночас, представником відповідача вказано, що позивачем не було спростовано обставин того, що особа, опитана при інспекційному відвідуванні, ОСОБА_2 фактично допущена до роботи без належного оформлення трудових відносин, що підтверджується серед іншого і відео інспекційного відвідування та особистими письмовими поясненнями останньої.
З огляду на зазначене, представником відповідача під час розгляду справи вказано, що 04.10.2019 року посадовими особами відповідача було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК6506/299/Н, а також складено вимогу про надання документів № ХК6506/299/ПД, відповідно до якої зобов'язано позивача надати пояснення з питань найманих працівників, які зазначають, що працюють у ФОП ОСОБА_1 у приміщеннях магазинів контейнерного типу ТЕ 612, НОМЕР_2 у ТЦ «БАРАБАШОВО» у строк до 10.10.2019 року.
Зазначену вимогу про надання документів було вручено ФОП ОСОБА_1 , під особистий підпис.
Матеріали справи свідчать, що 10.10.2019 року позивачем було подано до канцелярії відповідача заперечення по акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ХК6506/299/2НЛ від 04.10.2019 року, відповідно до змісту яких продубльовано заяву від 25.09.2019 року. Також позивачем того ж дня було подано до канцелярії відповідача заперечення до вимоги про надання документів №ХК6506/299/2ПД від 04.10.2019 року, відповідно до змісту яких додатково повідомлено, що оскільки фактичне місце діяльності ФОП ОСОБА_1 здійснюється виключено за адресою АДРЕСА_2 з використанням поточного рахунку, відкритого в АТ «СКАЙ БАНК», а з ТЦ «БАРАБАШОВО» м. Харків ФОП ОСОБА_1 ніяких договірних відносин щодо організації торгових місць і фактичної діяльності не здійснює, то надати пояснення з питань найманих працівників, які необґрунтовано зазначають, що працюють у ФОП ОСОБА_1 в невідомих для останньої магазинах контейнерного типу у ТЦ «БАРАБАШОВО» вона не може.
Отже, як підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, за результатами проведення інспекційного відвідування посадовою особою відповідача складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 10.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ, відповідно до якого встановлені порушення законодавства, зокрема: порушення ч.1, ч.3 ст. 24 КЗпП України: працівників фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Також в акті вказано, що під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування 25.09.2019 року за фактичним місцем здійснення діяльності ФО-П ОСОБА_1 , за адресою здійснення діяльності: м. Харків, ТЦ «БАРАБАШОВО» у приміщенні магазину контейнерного типу №ТЕ 612 знаходилась 1 особа яка виконувала роботу в інтересах ФОП ОСОБА_1 , а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виконувала роботу реалізатора у приміщенні магазину контейнерного типу № ТЕ 612 за адресою: м. Харків, ТЦ «БАРАБАШОВО». При цьому, зазначено, що на відеореєстратор та письмово вказана особа зазначила, що працює на посаді реалізатора у ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудового договору приблизно один рік, з режимом роботи з 7 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин, а також у суботу та неділю з 7 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин, за що отримує заробітну плату на місяць 4000,00 грн.
На підставі висновків акту відповідачем було складено припис про усунення виявлених порушень від 10.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П.
Матеріали справи свідчать, що позивачем 25.10.2019 року було направлено на адресу відповідача скаргу на припис від 10.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П, відповідно до змісту якої повідомлено, що ОСОБА_2 раніше перебувала у трудових відносинах із позивачем - працювала реалізатором на підставі укладеного трудового договору від 01.09.2010. Робочим місцем ОСОБА_2 був магазин контейнерного типу на території ТЦ «Барабашово», який використовувався позивачем на підставі договору оренди. В той же час, вказано, що 30.11.2015 року трудовий договір між позивачем та ОСОБА_2 було припинено за її власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію, після чого 07.12.2015 року позивач припинила провадження діяльності на території ТЦ «Барабашово». Відтак, позивачем було вказано, що про підстави перебування ОСОБА_2 на ТЦ «Барабашово» їй не відомо.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 10.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ посадовою особою відповідача 25.10.2019 року винесено постанову №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої за порушення ч.1, ч.3 ст. 24 КЗпП на позивача накладено штраф у розмірі 125190,00 грн.
Позивач, вважаючи дії Головного управління Держпраці у Харківській області з проведення 25.09.2019 інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, ТЦ "Барабашово" на предмет використання найманої праці, припис про усунення виявлених порушень від 10.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС протиправними з огляду на недопущення нею порушень, на які посилається відповідач, звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами не відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Як передбачено Положенням про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці № 84 від 03.08.2018 року, Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до пп.11 п.4 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів у частині реєстрації у регіональному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів; виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Як передбачено приписами ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено положеннями п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 року, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до положень ч.5 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Як передбачено положеннями пп.3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю підставами для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Відповідно до п.6 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об'єктом відвідування законодавства про працю.
Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.
З матеріалів справи вбачається, що інспекторами Головного управління Держпраці Харківській області відповідно до наказу та направлення про проведення інспекційного відвідування було здійснено вихід на об'єкт відвідування ФОП ОСОБА_1 для проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 .
Підставою для видання наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 23.09.2019 № 1667 вказано за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, в тому числі прийнятим на підставі звернень гр. ОСОБА_3 від 16.09.2019 року №ГУ-9690291, №ГУ- 9690834.
Позивач, обґрунтовуючи протиправність дій Головного управління Держпраці у Харківській області з проведення 25.09.2019 інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, ТЦ "Барабашово" на предмет використання найманої праці, послалась на обставини порушення посадовими особами відповідача ч.3 ст.6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме позивача не було ознайомлено з підставою проведення позапланового заходу, а також в супереч вимогам ч.3 ст. 7 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у направленні на перевірку не зазначено конкретне місцезнаходження об'єкту діяльності позивача у ТЦ «Барабашово», щодо якого планувалось проведення перевірки та не вказано тип заходу (плановий чи позаплановий), дату початку та дату закінчення заходу контролю. Водночас, позивачем вказано, що відповідно до п.10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів, а перебіг строку для проведення інспекційного відвідування починається з дня наступного за днем надання об'єктом відвідування документів і пояснень, що свідчить про обставини того, що інспекційне відвідування мало бути розпочато не раніше 04.10.2019 року і дії посадових осіб відповідача з проведення перевірки 25.09.2019 року, а саме опитування осіб, відібрання від них пояснень) були вчинені поза межами встановленого для цього строку. Крім того, позивачем вказано, що в порушення ч.11 ст. 4 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» захід контролю щодо позивача за вірогідним місцем провадження її діяльності у ТЦ «Барабашово» було здійснено без її особистої присутності або присутності її представника, що з огляду на положення п.16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю не дає інспекторам праці права на здійснення будь-яких інших дій окрім складення акту про неможливість проведення інспекційного відвідування.
Колегія суддів вважає, що доводи позивача стосовно ненадання їй посадовими особами відповідача під час виходу 25.09.2019 року для проведення інспекційного відвідування документів, які були підставою призначення такого інспекційного відвідування, не можуть вважатися судом належними та обґрунтованими з огляду на обставини того, що перелік документів, які аналізувались керівником територіального органу під час прийняття рішення про доцільність призначення інспекційного відвідування відносно позивача, визначений у наказі від 23.09.2019 року № 1667.
Слід зазначити, що на підставі вказаного наказу було оформлено направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 23.09.2019 року №02.03-03/2976, копію якого було отримано позивачем 25.09.2019 року, про що свідчить особистий підпис останньої.
Колегія суддів звертає увагу, що направлення на проведення заходу містить в собі зазначення про підставу для проведення інспекційного відвідування позивача, а саме за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
При цьому, Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю не регламентована вимога, щодо зазначення типу заходу, оскільки тип заходу не встановлюється з огляду на проведення контрольного заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування.
Позивач не заперечує обставини здійснення допуску інспектора праці, проте стверджує, що вона не мала змоги побачити посвідчення інспектора праці.
Як встановлено з матеріалів справи, посадовими особами відповідача було проведено захід контролю у формі інспекційного відвідування, за результатами чого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 10.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ.
Колегія суддів звертає увагу, що положеннями п.10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема, під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Як передбачено положеннями абз.8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509), яким визначено механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю, передбачених ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю.
Положеннями п.2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (надалі за текстом - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно із п. 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Згідно із положеннями п. 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Як передбачено п. 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
Відповідно до п. 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю припис є обов'язковим для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Згідно з положеннями пункту 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Відповідно до п. 22 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 8 пункту 5 цього Порядку.
З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, про припис про усунення порушень, фактично зобов'язує суб'єкта відвідування у встановлений перевіряючими строк усунути виявлені порушення.
Як передбачено положеннями ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
З пояснень представником позивача встановлено, що відповідачем на запит адвоката про надання копій документів, які послугували підставою для проведення перевірки, було надано копію звернення фізичної особи без зазначення її імені, у якому йшлося про порушення позивачем діючого трудового законодавства. Так, позивачу стало відомо, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області подано до суду копію вказаного звернення із зазначенням імені скаржника, яким виявився ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивачем вказано, що оскільки їй зазначена особа не відома, то представник позивача звернулась до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області із запитом щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання скаржника. Відповідно до отриманої відповіді ОСОБА_3 не був зареєстрований на території міста Харкова та Харківської області. Крім того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відсутні відомості про квартиру номер АДРЕСА_4 , де ніби то проживає скаржник.
Зазначені обставини, на думку позивача, дають підстави стверджувати про те, що ОСОБА_3 є вигаданою особою, а скарга про порушення трудового законодавства ФОП ОСОБА_1 насправді подана іншою особою, дійсне ім'я та адреса проживання якої приховані аби неможливо було відібрати від неї пояснення та з'ясувати про зазначення неправдивих відомостей у скарзі. При цьому, позивачем вказано, що зазначені обставини свідчать про порушення відповідачем порядку призначення інспекційного відвідування.
Колегія суддів вважає останні обґрунтованими, проте зазначає, що обставини проживання або не приживання скаржника на території м. Харкова або Харківської області не могли бути відомі відповідачу станом на момент призначення інспекційного відвідування позивача. Крім того, відповідно до норм діючого законодавства відповідач не наділений повноваженнями перевірки місця проживання скаржників.
З матеріалів справи встановлено, що приписом Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення порушень від 10.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П у строк до 10.11.2019 року зобов'язано позивача усунути виявлене під час проведення інспекційного відвідування порушення, а саме: працівників фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначені висновки відповідачем також було покладено в основу прийняття оскаржуваної у даній справі постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС, зі змісту якої вбачається, що під час проведення заходу контролю у формі інспекційного відвідування 25.09.2019 року за фактичним місцем здійснення діяльності ФО-П ОСОБА_1 , за адресою здійснення діяльності: м. Харків. ТД «БАРАБАШОВО» у приміщенні магазину контейнерного типу №ТЕ 612, знаходилась 1 особа яка виконувала роботу в інтересах ФО-П ОСОБА_1 , а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виконувала роботу реалізатора у приміщенні магазину контейнерного типу №ТЕ 612 та на відео реєстратор та письмово повідомила, що працює на посаді реалізатора у ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудового договору приблизно один рік, з режимом роботи з 7 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин, у суботу - неділю з 7 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин із отриманням заробітної плати 4000,00 грн. на місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно із положеннями ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Положеннями ст.48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Отже, трудовий договір характеризується, зокрема, тим, що працівники не здійснюють самостійної організації трудової діяльності та не виконують таку роботу на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, з урахуванням трудового розпорядку та з урахуванням ведення табелю відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин.
Так, відповідн до Постанови Кабінету міністрів України № 413 від 17.06.2015 року "Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування позивача було встановлено порушення останнім вимог законодавства, що не було спростовано позивачем, оскільки не надано жодних документів стосовно оформлення трудових відносин із вказаною у акті інспекційного відвідування особою.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована підприємцем 01.03.2006 року та перебуває на спрощеній системі оподаткування (є платником єдиного податку 2 групи з 01.01.2012).
При цьому, основним видом господарської діяльності позивача є виробництво іншого верхнього одягу (код за КВЕД 14.13).
Зі змісту наданих позивачем пояснень встановлено, що спочатку вона здійснювала свою діяльність лише за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, в подальшому, 24.09.2008 року позивачем з ТОВ "ХарОптТорг" було укладено договір оренди №58133/н-08, відповідно до умов якого вона отримала у користування торгівельний павільйон у торгівельному центрі в районі станції метро "Академіка Барабашова", код об'єкта оренди 21-03-000ТЕ612, строком до 31.12.2015.
Позивачем у судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначено, що у зв'язку зі зміною розміру орендної плати договір оренди павільйону було укладено на нових умовах 09.03.2012 року та строк його дії також був до 31.12.2015 року.
В подальшому, у зв'язку із закінченням строку дії вказаного договору 24.11.2015 року позивачем було укладено договір оренди №380296/н, відповідно до умов якого у користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЗУТТЯ-ОПТ" надавався цей же павільйон строком до 31.12.2016 року (код об'єкту оренди було змінено його новим власником на НОМЕР_3 ). При цьому, 07.12.2015 року між позивачем та ТОВ "ВЗУТТЯ-ОПТ" було укладено угоду про розірвання цього договору, згідно з якою останнім днем строку його дії було визначено 31.12.2015 року.
З пояснень представника позивача встановлено, що про обставини здійснення позивачем господарської діяльності на території ТЦ "Барабашово", нею повідомлялось до ДПІ у Київському районі м. Харкова шляхом подання 12.01.2012 року повідомлення встановленої форми про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність та після припинення дії договору оренди позивач 15.12.2015 року надала відповідне повідомлення до податкового органу.
Матеріли справи також містять відповідь ТОВ «ВЗУТТЯ-ОПТ» від 06.02.2020 року №129/210 на адвокатський запит представника позивача, зі змісту якого вбачається, що в період з 01 квітня 2016 року (з дати отримання у користування об'єктів торгівельного центру) торгівельний об'єкт з кодом С-002-21-0249 (стара нумерація 21-03-000ГЕ612) у суборенду ОСОБА_1 не передавався.
Також, позивачем під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що дійсно 01.09.2010 року між нею та гр. ОСОБА_2 було укладено трудовий договір, відповідно до якого остання була прийнята позивачем на роботу за безстроковим трудовим договором на посаду реалізатора у торгівельний павільйон № НОМЕР_1 у ТЦ "Барабашово".
Як підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зазначений трудовий договір зареєстровано у Харківському міському центрі зайнятості 01.09.2010 за № 10775, у відповідності до діючого на той час законодавства. В подальшому, вказаний трудовий договір було розірвано з 30.11.2015 року згідно з наказом № 1 від 29.11.2015 у зв'язку із виходом на пенсію ОСОБА_2 .
Позивачем вказано, що обставини розірвання із ОСОБА_2 трудового договору послугували підставою для припинення договору оренди торгівельного павільйону у ТЦ "Барабашово", оскільки ОСОБА_2 відмовилась продовжувати працювати після виходу на пенсію, а нового працівника позивачу знайти не вдалось.
Отже, судом першої інстанції встановлено, що на час проведенні інспекційного відвідування позивач здійснювала господарську діяльність тільки за адресою АДРЕСА_2 та не здійснювала жодної господарської діяльності в ТЦ «Барабашово», про що і повідомляла відповідача.
Колегія суддів дослідивши надані представником позивача пояснення ОСОБА_2 , справжність підпису якої було засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жиляєвою Н.В., встановила стосовно обставин перебування у магазині контейнерного типу ТЕ 612 у торгівельному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 25.09.2019 та щодо перебування у трудових відносинах із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ОСОБА_2 повідомила наступне, що вона дійсно працювала у позивача з 2010 по 2015 рік реалізатором у магазині контейнерного типу НОМЕР_1 на території ТЦ «Барабашово», її звільнення з роботи було зумовлене виходом на пенсію, після чого вона більше не працювала у ФОП ОСОБА_1 .
При цьому, ОСОБА_2 вказано, що у зв'язку із тим, що пенсії, яку вона отримує їй не вистачає на життя, вона постійно шукає додаткові джерела для існування, але постійно працювати через похилий вік вона не може. Як зазначено ОСОБА_2 , напередодні, 25.09.2019 року до неї звернулась знайома жінка, яка разом з нею працювала реалізатором на ТЦ "Барабашово" (у сусідньому магазині) та повідомила, що реалізатор, яка працює у тому ж магазині, що й я колись (ТЕ 612), шукає собі підміну на кілька днів, на що ОСОБА_2 погодилась її підмінити.
Також, ОСОБА_2 вказано, що на її запитання знайома сказала, що ОСОБА_1 вже кілька років як не орендує цей контейнер. За таких обставин вона опинилась у вказаному магазині контейнерного типу ТЕ 612 у день проведення інспекційного відвідування.
При цьому, у зазначених поясненнях вказано, що коли 25.09.2019 року у магазин прийшли перевіряючі, вони не представились, не надали жодних документів, які посвідчують їх особу та на підставі яких здійснювалась перевірка, а також не запитували документів, які посвідчують її особу. ОСОБА_2 вказано, що під час візиту перевіряючих вона розгубилась, перелякалась, не знала що відповідати на їх запитання та, боючись "підставити" реалізатора, яку підміняла (аби її роботодавець не довідався про її відсутність), не маючи часу на роздуми, сказала, що працює у ФОП ОСОБА_1 (оскільки колись у неї працювала у цьому ж магазині).
Саме тому на деякі запитання перевіряючих вона давала плутані відповіді, а на деякі не відповідала, а оскільки ФОП ОСОБА_1 більше не проводить діяльність у магазині ТЕ 612, то вважала, що жодних негативних наслідків від того, що повідомила про роботу у неї, ОСОБА_1 не зазнає.
Колегія суддів дослідивши відеозапис розмови із ОСОБА_2 зазначає, що зазначений запис не дає підстав вважати, що зазначеною особою було надано пояснення стосовно роботи у позивача.
Крім того, відповідачем не було направлено відповідний запит задля встановлення особи, якою орендується або здійснюється діяльність у магазині контейнерного типу ТЕ 612 у торгівельному центрі «Барабашово», в якому здійснювалось інспекційне відвідування стосовно позивача.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідач, посилаючись на встановлення обставин порушення позивачем положень законодавства, не надав до суду належних доказів, які б підтверджували перебування вказаної особи у трудових відносинах із позивачем, а доводи представника відповідача стосовно здійснення належного фіксування такого порушення у акті інспекційного відвідування не підтверджено належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування припису про усунення виявлених порушень від 10.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.10.2019 року №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС.
Також, колегія суддів, звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації.
Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами не відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року по справі № 520/12431/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року по справі № 520/12431/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 24.12.2020 року