16 грудня 2020 р.Справа № 816/1144/16
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: П'янової Я.В. , Перцової Т.С. ,
за участю: секретаря судового засідання - Губарєвої В.А.
представника позивача - Плескача В.Ю.
представника відповідача - Тур Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року (суддя Головко А.Б.; м. Полтава; повний текст рішення складено 19.06.2020) по справі № 816/1144/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана"
до Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області
про скасування індивідуальної податкової консультації,
21 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" (надалі також - позивач, ТОВ "Фірма Світлана") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про скасування індивідуальної податкової консультації від 24.02.2016 № 708/10/16-31-15-04-30.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 у справі № 816/1144/16 скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 20.02.2020 рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи вище вказані судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що індивідуальна податкова консультація №708/10/16-31-15-04-30 від 24 лютого 2016 року надавалась відповідачем на запит Товариства від 15 липня 2015 року, а відтак повинна була містити відповіді на порушені в ньому питання щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства, втім зміст цього запиту судами не досліджувався, при цьому суди обмежились лише посиланням на те, що Товариство просило надати роз'яснення певних питань, пов'язаних із застосуванням податкового законодавства; до того ж запит як такий в матеріалах справи відсутній й судами не витребовувався, а отже за таких обставин не можна вважати, що судами була надана обґрунтована оцінка оскаржуваній податковій консультації.
Також у справі, яка розглядається, суди, хоча й встановили, що позивач є власником нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку з питання наявності/відсутності обов'язку зі сплати земельного податку за землю, на якій воно розташоване, і виник спір у даній справі (що було предметом наданої йому індивідуальної податкової консультації), в той же час залишили поза увагою доводи Товариства, наведені останнім в позовній заяві (та в подальшому викладеним й в касаційній скарзі), про те, що воно є платником єдиного податку та використовує належне йому нежитлове приміщення в своїй господарській діяльності, а тому звільняється від сплати земельного податку на підставі підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України, за змістом якого платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року провадження у справі відкрито та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року залучено до участі у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування індивідуальної податкової консультації в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі також - ГУ ДПС у Полтавській області).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 24.02.2016 № 708/10/16-31-15-04-30.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" (код ЄДРПОУ 23811936) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального права, а саме: пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14, ст. 52, ст. 53, пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269, п. 286.1 ст. 286, п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу України, та процесуального права - ст. 72, 90, 242 КАС України, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у частині задоволених позовних вимог та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову ТОВ "Фірма Світлана" відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на правомірність оскарженої позивачем податкової консультації, оскільки ТОВ "Фірма Світлана", як власник нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку, є платником земельного податку за площі під таким приміщенням з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території, незалежно від того чи зареєструвало товариство право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежитловим приміщенням. Зазначає, що постанови Харківського апеляційного адміністративного суду та Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 816/3988/15 містять висновок про те, що згідно із пунктом 287.8 статті 287 Податкового кодексу України, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Отже, при наданні податкової консультації були враховані висновки вказаних судових рішень.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.07.2015 ТОВ "Фірма “Світлана” звернулось із запитом до ДПІ у м. Полтаві про надання роз'яснення щодо порядку сплати земельного податку відповідно до положень підпункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України, а саме, просило пояснити: "Чи зобов'язане підприємство сплачувати плату за землю (земельну ділянку) по АДРЕСА_1 ? І якщо зобов'язане - чи потрібно сплачувати її у формі податку на землю чи у формі орендної плати за землю?" (т. 1 а.с. 203)
За результатами розгляду зазначеного запиту відповідачем надано письмову податкову консультацію від 14.08.2015 № 4555/10/16-01-11-03-58 , в якій після аналізу норм законодавства було роз'яснено, що якщо строк дії договору оренди землі закінчився і він належним чином не був поновлений, підприємство повинно сплачувати земельний податок на площу під таким приміщенням з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності.
Не погодившись із наданою податковою консультацією, вважаючи її такою, що суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, позивач звернувся до суду із позовом про визнання консультації протиправною, скасування вказаної консультації та зобов'язання контролюючого органу надати нову податкову консультацію з питань, порушених у запиті.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 у справі № 816/3988/15, позовні вимоги ТОВ "Фірма Світлана" задоволено в повному обсязі, визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 14 серпня 2015 року № 4555/10/16-01-11-03-58; зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області повторно розглянути запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" від 15.07.2015 про надання податкової консультації відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуваннями висновків суду.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016, скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 по справі № 816/3988/15 в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області повторно розглянути запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" від 15.07.2015 про надання податкової консультації відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуваннями висновків суду, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову в цій частині; в іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року по справі № 816/3988/15 залишено без змін.
04.01.2016 позивач звернувся з письмовим запитом № 22/10 від 04.01.2016 про надання індивідуальної податкової консультації до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області з урахуванням висновків суду по справі № 816/3988/15 про скасування індивідуальної податкової консультації ДПІ у м. Полтаві від 14.08.2015 № 4555/10/16-01-11-03-58 /а.с.60/.
Листом від 19.01.2016 № 593/10/16-01-11-03-55 ДПІ у м. Полтаві повідомила позивача про направлення зазначеного звернення до Головного управління ДФС у Полтавській області відповідно до приписів пункту 52.4 ст. 52 Податкового кодексу України / а.с. 27/.
24.02.2016 ГУ ДФС у Полтавській області надано ТОВ “Фірма “Світлана” податкову консультацію № 708/10/16-31-15-04-30, у якій роз'яснено, що позивач, незважаючи на те, що не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежитловим приміщення, як власник цього нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку за площі під таким приміщенням з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території відповідно до пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України /а.с.28/.
Вважаючи консультацію № 708/10/16-31-15-04-30 від 24.02.2016 такою, що прийнята без урахування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 у справі № 816/3988/15, що порушує вимоги статті 53 Податкового кодексу України, ТОВ “Фірма “Світлана” оскаржила її до суду.
З урахуванням того, що податкова консультація № 708/10/16-31-15-04-30 від 24.02.2016 за своїм змістом не змінилась та відповідачем не враховано позицію суду, викладену у постанові по справі №816/3988/15 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при наданні податкової консультації від 24.02.2016 № 708/10/16-31-15-04-30 відповідачем не було враховано висновків, викладених у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 по справі № 816/3988/15 (яка на момент надання нової податкової консультації набрала законної сили).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Згідно пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Матеріали справи свідчать, що на виконання судових рішень по справі № 816/3988/15, відповідачем надано нову податкову консультацію від 24.02.2016 № 708/10/16-31-15-04-30 (т. 1 а.с. 28).
Між тим, податкова консультація від 24.02.2016 № 708/10/16-31-15-04-30 року, яка, як зазначено в самій консультації, складена з урахуванням висновків Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 816/3988/15, за своїм змістом не змінилась, відповідачем не враховано позицію суду, викладену у постанові по справі № 816/3988/15.
Так, у податковій консультації контролюючим органом зазначено, що незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежитловим приміщення, він як власник цього нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку за площі під таким приміщенням з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території відповідно до пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України.
Проте постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є особи, яким такі земельні ділянки передаються у постійне користування або у власність згідно з нормами ЗК України, а саме - підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об'єднання власників будинків.
Відповідно до пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Згідно із пунктом 287.8 статті 287 Податкового кодексу України, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Власники квартир (приміщень) у багатоквартирних житлових будинках, в свою чергу, не належать до кола платників земельного податку за земельні ділянки під такими будинками, а фактично відшкодовують сплачені суми земельного податку підприємствам, установам і організаціям, що здійснюють управління цими будинками, та об'єднанням власників будинків у складі сум за утримання будинків та прибудинкової території з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території.
Вищезазначеним рішенням суду також встановлено, що КП "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради є організацією, що здійснює управління цим будинком.
Відповідно до ст.ст. 129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Стосовно посилання відповідача на правову позицію щодо застосування норми статті 287 Податкового кодексу України, висловлену у постанові Верховного суду України від 02.12.2015 у справі № 826/3130/15, суд першої інстанції правильно зазначив, що спірним питанням у цій справі є дотримання відповідачем вимог положень статті 53 Податкового кодексу України щодо надання індивідуальної податкової консультації з урахуванням висновків суду у справі № 816/3988/15. Таким чином вищевказаними доводами представник відповідача намагається переглянути висновки рішення суду у справі № 816/3988/15, яке набрало законної сили, що суперечить принципу юридичної визначеності.
Таким чином, при наданні податкової консультації від 24.02.2016 № 708/10/16-31-15-04-30 відповідачем не було враховано висновків, викладених у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 по справі № 816/3988/15 (яка на момент надання нової податкової консультації набрала законної сили).
Крім того, колегія суддів, враховуючи висновки Верховного Суду, що стали підставою для скасування судових рішень попередній інстанцій у цій справі, зазначає наступне.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК юридична особа чи фізична особа-підприємець можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПК та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.2 статті 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
У пункті 269.2 статті 269 ПК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому главою 1 розділу XIV цього Кодексу (за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності).
Згідно з підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПК платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності і земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
Таким чином, виходячи з вищевикладених норм Закону, спрощена система оподаткування не звільняє суб'єкта господарювання від виконання податкових зобов'язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 частини 297 ПК, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.
Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб'єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності. Можливість звільнення від сплати цього податку за інших умов, наприклад, коли окремо надається в найм будівля, її частина чи нежиле приміщення без земельної ділянки, на якій розміщена перелічена нерухомість, не встановлена.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Фірма Світлана" є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 33.
Разом з тим, ТОВ "Фірма Світлана" перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку 3 групи, відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 від 01.01.2012 року, в якому вказано, що видом господарської діяльності Товариства є “надання послуг перукарнями та салонами краси”; місцем провадження господарської діяльності визначено м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 33. (т. 2 а.с. 162-164)
Підпункт 4 п.297.1 ст. 297 ПК України передбачає, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно ( в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку 1-3 груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку 4 групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Відтак, наявність двох умов надання пільги, а саме використання позивачем власного нежилого приміщення у своїй господарській діяльності та наявність у нього статусу платника єдиного податку 3 групи, обумовлює звільнення його від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності на майно (в частині земельного податку).
Таким чином, використання ТОВ "Фірма Світлана" земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 33, для провадження господарської діяльності, звільняє позивача, як платника єдиного податку 3 групи, від обов'язку сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, що не було враховано контролюючим органом при наданні податкової консультації.
Зважаючи на те, що спірна індивідуальна податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду визнається судом протиправним і скасовується, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації ГУ ДФС у Полтавській області від 24.02.2016 № 708/10/16-31-15-04-30.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року по справі № 816/1144/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.В. П'янова Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 24.12.2020 року