ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 грудня 2020 року м. Київ № 640/42/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна»
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» (далі - позивач, ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС України), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не виключення запису про нарахування штрафу в розмірі 805594,00 грн, внесеного па підставі уточнюючої декларації з податку на прибуток №9271361435;
- зобов'язати відповідача виключити з інтегрованої картки платника податку на прибуток ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» запис про нарахування штрафу в розмірі 805594,00 грн, винесеного на підставі уточнюючої декларації з податку на прибуток №927161435, шляхом внесення відповідних коригувань в інтегрованій картці платника.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що запис про повторно нарахований штраф у розмірі 805594,00 грн має бути виключено з інтегрованої картки платника, оскільки у позивача відсутній обов'язок повторної сплати штрафу за те ж саме порушення. Позивач зазначає, що інтегрована картка платника є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення у ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість, порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого податкового боргу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Однак, матеріали справи містять звернення позивача про пришвидшення розгляду справи у зв'язку з великим значенням цієї справи для відновлення порушених прав позивача.
Оскільки на день розгляду справи набули чинності зміни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», а також враховуючи те, що Головне управління ДФС у місті Києві перебуває в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв'язку з реорганізацією податкового органу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби», суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування, дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного відповідача - Головного управління ДФС у м. Києві на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Ознайомившись із письмово викладеними доводами позивача, дослідивши подані документи і матеріали, судом встановлені такі обставини справи.
09.02.2017 позивачем подано до контролюючого органу звітну декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, на підставі складеної фінансової звітності за 2016 рік.
У зазначеній декларації позивачем визначено фінансовий результат до оподаткування за даними фінансової звітності у розмірі 164311000,00 грн.
Після застосування коригувань фінансового результату до оподаткування об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств дорівнював - 127117252,00 грн.
В зв'язку з наведеним позивачем здійснено коригування відомостей фінансової звітності за 2016 рік, що призвело до збільшення фінансового результату до оподаткування у 2016 році на 272862000,00 грн.
Відповідно до уточненої звітності за 2016 рік фінансовий результат до оподаткування склав 437173000,00 грн.
Після застосування коригувань фінансового результату до оподаткування об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств дорівнював 149183984,00 грн.
26.02.2018 позивач для виправлення самостійно виявленої помилки відповідно до абз. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу Україна подало уточнюючу декларацію з податку на прибуток №9271360528 за 2016 рік (помилково вказавши в декларації період, що уточнюється - 1 квартал 2016 року).
У фінансовій звітності, поданій разом з уточнюючою декларацією 1, позивачем вказано фінансовий результат до оподаткування у розмірі 437173000,00 грн.
Відповідно, фінансовий результат до оподаткування було відкориговано у сторону збільшення на 272862000,00 грн. Після застосування податкових різниць об'єкт оподаткування в уточнюючій декларації 1 склав 149183984,00 грн.
На підставі таких показників, позивач в уточнюючій декларації 1 відобразило податкове зобов'язання у розмірі 26853117,00 грн, а також в штраф (3%) у розмірі 805594,00 грн. Зобов'язання у розмірі 26853117,00 грн та штраф у розмірі 805594,00 грн позивачем сплачено 19.02.2018 (платіжні дорученнями №282, №30942892 і №14528), тобто до подання Уточнюючої декларації 1.
Однак, 27.02.2018 позивачем виявлено помилку в заповненні уточнюючої декларації 1, а саме виявило, що неправильно вказано звітний (податковий) період, що уточнюється. Для виправлення такої помилки позивач подав ідентичну уточнюючу декларацію з податку на прибуток №9271361435, де правильно зазначило період, що уточнюється - 2016 рік.
Позивач разом з уточнюючою декларацією 2 подав фінансову звітність, яка подавалась з уточнюючою декларацією 1, де зазначено фінансовий результат до оподаткування у розмірі 437173000,00 грн. Відповідно, об'єкт оподаткування в уточнюючій декларації 2 склав так само 149183984,00 грн.
На підставі таких показників позивач в уточнюючій декларації 2 помилково повторно відобразив збільшення податкового зобов'язання у розмірі 26853117,00 грн, а також штраф (3%) у розмірі 805594,00 грн.
Проте, позивачем виявлено, що податкове зобов'язання у розмірі 26853117,00 грн, а також штраф (3%) у розмірі 805594,00 грн в інтегрованій картці платника податку на прибуток відобразилось двічі, оскільки обидві уточнюючі декларації було прийнято та враховано контролюючим органом.
04.04.2018 позивач для виправлення такої помилки та для правильного відображення податкових зобов'язань в інтегрованій картці платника подало уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2016 рік № 9271428641. В уточнюючій декларації 3 позивач вказав зменшення податку на прибуток за 2016 рік на 26853117,00 грн та зменшення суми штрафу на 805594,00 грн.
За результатом подачі уточнюючої декларації 3 стало відображення в інтегрованій картці платника лише зменшення податку на прибуток за 2016 рік на 26853117,00 грн, однак зменшення суми штрафу на 805594,00 грн відображено не було.
Відповідачем проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов'язання) по податку на прибуток ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна», за результатами якої складено акт №2485/26-15-12-12-12/35431993 від 17.04.2018.
В ході перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток. Фактична дата погашення податкового боргу 04.04.2018.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем 07.05.2018 винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0264651212, яким позивачу за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, визначеного підпунктом 57.1 статті 57 Податкового кодекс України та на підставі статті 126 цього Кодексу за затримку на 36, 36, 36, 34, 34 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 25698647,00 грн нарахований штраф у розмірі 20% у сумі 5139729,40 грн;
- №0264671212 від 07.05.2018, яким позивачу за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів визначеного підпунктом 57.1 статті 57 Податкового кодекс України та на підставі статті 126 цього Кодексу за затримку на 24 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 2298867,00 грн нарахований штраф у розмірі 10% у сумі 229886,70 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 13.07.2018 №23437/6/99-99-11-03-01-25 скарга позивача задоволена, а податкові повідомлення-рішення від 07.05.2018 №0264651212 та №0264671212 - скасовані.
У зв'язку з наведеним, 27.07.2018 позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві зі зверненням №009/07-2018 щодо виключення з ІКП ТОВ Катерпіллар запису про нарахування штрафу у розмірі 805594,00 грн, внесеного на підставі уточнюючої декларації з податку на прибуток №9271361435.
Листом №51830/10/26-15-12-08-14 від 23.03.2018 ГУ ДФС у м. Києві повідомило про відсутність підстав для задоволення заяви позивача.
10.09.2018 позивач звернулось до ДФС України зі скаргою на бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо не виправлення технічної помилки в інтегрованій картці платника податку на прибуток та просило виключи з ІКП ТОВ Катерпіллар відповідний запис.
У листі №31958/6/99-99-12-03-06-15 від 02.10.2018 ДФС України зазначила про відсутність підстав для скасування самостійно поданих уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток та коригування картки особового рахунку позивача і скасування нарахованого штрафу (3%) згідно поданої уточнюючої декларації з податку на прибуток у сумі 805596,00 грн.
Стверджуючи про наявність підстав для визнання бездіяльності ГУ ДФС у м. Києві щодо не виключення запису про неврахування штрафу в розмірі 805594,00 грн, внесеного па підставі уточнюючої декларації з податку на прибуток №9271361435 протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом при вирішення спору по суті вираховується таке.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За приписами статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Згідно з абзацом 1 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Як свідчать матеріали справи, 09.02.2017 позивачем подано до контролюючого органу звітну декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, а 26.02.2018, 27.02.2018 та 04.04.2018 подавав уточнюючі декларації з самостійно виправленими показниками.
Згідно платіжних доручень позивачем сплачено податок на прибуток (платіжні доручення: №282 від 19.02.2018 на суму 26257000,00 грн, №30942892 від 19.02.2018 на суму 596117,00 грн, №14528 від 19.02.2018 на суму 805594,00 грн).
Контролюючим органом, згідно наведених в акті перевірки висновків, розцінені як такі що спрямовані на погашення податкового боргу по факту подання позивачем вищезазначених уточнюючих декларацій податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, тому, податкове правопорушення, на думку контролюючого органу, полягає у порушені строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Разом з тим, рішенням Державної фіскальної служби України №23437/6/99-99-11-03-01-25 від 13.07.2018 податкові повідомлення-рішення від 07.05.2018 за №0264651212 та №0264671212.
У Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок №422) зазначено, що інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов'язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від'ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.
Пунктом 2 розділу 2 Порядку № 422 встановлено, що розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17) та від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а).
У справі, що розглядається встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами відсутність податкового боргу у позивача, що не спростовано відповідачем.
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про результати адміністративного оскарження (рішення органу ДФС про результати розгляду скарги (заяви)) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів КПР, змінюється на «Вручено, адміністративний розгляд») та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку) зменшення такої суми.
У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо узгоджених сум нарахованих грошових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 23.04.2019 у справі №825/3211/15-а.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 01.07.2020 у справі 640/8980/19 наголошує, що відображенням в електронному кабінеті, інтегрованій картці та інших інформаційних системах ДПС інформації про наявність у платника податків грошового зобов'язання (в т.ч. нарахування пені) на підставі податкового повідомлення-рішення, що вважається скасованим, порушуються права платника податків.
Наявність в інтегрованій картці платника неправомірно обліковуваного податкового боргу, дає право контролюючим органам застосовувати положення статті 87 Податкового кодексу України відповідно до якої поточна сплата платником податків його самостійно нарахованих податкових зобов'язань зараховується в рахунок сплати податкового боргу.
Отже, в інтегрованій картці платника одночасно погашається податковий борг, який обліковується протиправно, а також виникає новий борг за самостійно нарахованими платником податковими зобов'язаннями, що в подальшому може привести до застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату та нарахування пені. Отже, неправомірне відображення в інтегрованій картці платника сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, має безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв'язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат.
Визнання податкового повідомлення-рішення скасованим, з однієї сторони, нівелює обов'язок платника податків зі сплати донарахованих таким податковим повідомленням-рішенням грошових зобов'язань, а з іншої - виключає наявність правових підстав для відображення відповідних грошових зобов'язань в інтегрованій картці платника. Водночас, протиправне відображення грошових зобов'язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав, очевидно вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних інтегрованої картки платника в цілях поновлення порушених прав.
За висновком суду, встановлені у цій адміністративній справі обставини свідчать про те, що у контролюючого органу не було передбачених чинним податковим законодавством підстав для відмови позивачу у виключені запису про штраф в розмірі 805594,00 грн, внесеного па підставі уточнюючої декларації з податку на прибуток №9271361435, оскільки ДФС було визнано, що порушення своєчасної сплати грошового зобов'язання по поданих податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств є не доведеним та передчасними.
Аналогічна правова позиція викладалась Верховного Суду у постанові від 25.03.2020 (справа №826/9288/18).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, зазначеного у постанові від 19.02.2019 у справі №825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права товариства, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням встановлених фактичних обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст.2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у м. Києві щодо не виключення запису про нарахування штрафу в розмірі 805594,00 грн, внесеного па підставі уточнюючої декларації з податку на прибуток №9271361435.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити з інтегрованої картки платника податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» запис про нарахування штрафу в розмірі 805594,00 грн, внесений на підставі уточнюючої декларації з податку на прибуток №927161435, шляхом внесення відповідних коригувань в інтегрованій картці платника.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13845 (тринадцять тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 91 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, код ЄДРПОУ - 55431993)
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ - 43141267)
Суддя Н.А. Добрівська