22 грудня 2020 року справа №380/6083/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Кухар Н.А.
секретаря судового засідання Шавель М.М.
за участю:
представник позивача - не прибув,
представник відповідача - Гавриляка Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії»,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Родина" (81700, вул. Шашкевича, 9, м.Жидачів, Львівська область) звернулося в суд з позовом до Державної податкової служби України (04053, пл. Львівська,8, м. Київ), Головного управління ДПС у Львівській області (79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії ДПС України №1629717/31206598 від 11.06.2020 року та № 1728921/31206598 від 14.07.2020 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 905021 від 09.05.2020 року та № 2306003 від 23.06.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 905021 від 09.05.2020 року та № 2306003 від 23.06.2020 року, які прийнято, але реєстрацію зупинено. Повідомлено, що податкова накладна відповідає вимогам п. 1 “Критеріїв ризиковості платника податку”, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами отриманого повідомлення позивачем направлено повідомлення щодо подачі пояснень та копії документів. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №1629717/31206598 від 11.06.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 905021 від 09.05.2020 року та рішення № 1728921/31206598 від 14.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2306003 від 23.06.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ним подано усі підтверджуючі документи. Первинні документи подані на розгляд Комісії засвідчують факт реального надання послуг засобами, які належать позивачу на праві власності або оренди. Просив позов задоволити.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 04 серпня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 24 вересня 2020 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Львівській області.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник відповідача, Головного управління ДПС у Львівській області, подав відзив на позовну заяву, де просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. В рамках ведення господарської діяльності позивачем щодо постачання товарів своїм контрагентам за період травень-червень 2020 року, ТОВ «Родина» було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні від 09.05.2020 року № 905021 та від 23.06.2020 року № 2306003. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку. Враховуючи зазначене, у контролюючого органу були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, а тому оскаржувані рішення є правомірними.
Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначив наступне. Позивач у повідомленнях про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено надав необхідні пояснення щодо відповідностей обсягів продажу обсягам придбання по кодах (оскільки обсяги та асортимент поставки товару контрагентам повністю відповідали обсягам та асортименту отриманого ТОВ «Родина» товару від Постачальників) та в підтвердження цієї інформації долучив первинні документи фінансово-господарської діяльності. Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не перевіряла їх відповідність вимогам чинного законодавства (наявність обов'язкових реквізитів, дотримання встановленої законом форми тощо), не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту та обсягу.
В судове засідання призначене на 21 грудня 2020 року прибув представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без уповноваженого представника.
Заслухавши вступне слово представника відповідача, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Родина" 27 листопада 2000 року зареєстроване як юридична особа; основним видом діяльності згідно КВЕД є 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. ТОВ «Родина» є платником податку на додану вартість.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Гідросенд» (Постачальник) та ТОВ «Родина» (Дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір № 04021603 від 04.02.2016 року відповідно до якого Постачальник надає Дистриб'ютору виняткові права на поширення товару Постачальника на території м. Львів та Львівської області. Товаром Постачальника є продукти харчування під торговою маркою «Кухар Рішельє» та «Кухар Рішельє плюс». Дистриб'ютор перераховує Постачальнику 100% вартості кожної отриманої партії товару.
На виконання умов Договору № 04021603 від 04.02.2016 року ТОВ «Гідросенд» було здійснено поставку ТОВ «Родина» товару, який був предметом вищевказаного договору. Факт поставки товару та прийняття його Дистриб'ютором підтверджується наступними документами: видатковою накладною № ГС-407 від 04.02.2020 року, видатковою накладною № ГС-1282 від 07.04.2020 року, видатковою накладною № ГС-955 від 17.03.2020 року, видатковою накладною № ГС-1573 від 29.04.2020 року, видатковою накладною № ГС-1169 від 31.03.2020 року, видатковою накладною № ГС-779 від 03.03.2020 року, податковою накладною № 24 від 04.02.2020 року, податковою накладною № 129 від 07.04.2020 року, податковою накладною № 233 від 17.03.2020 року, податковою накладною № 467 від 29.04.2020 року, податковою накладною № 550 від 31.03.2020 року, податковою накладною № 22 від 03.03.2020 року, товарно-транспортна накладна № 407 від 04.02.2020 року, товарно-транспортна накладна № 1282 від 07.04.2020 року, товарно-транспортна накладна № 954 від 17.03.2020 року, товарно-транспортна накладна № 1573 від 17.03.2020 року, товарно-транспортна накладна № 1168 від 31.03.2020 року, товарно-транспортна накладна № 778 від 03.03.2020 року, банківську виписку, картку складського обліку матеріалів №КР6577, картку складського обліку матеріалів №КР3654, картку складського обліку матеріалів №КР669, картку складського обліку матеріалів №КР1103, картку складського обліку матеріалів №КР6889, картку складського обліку матеріалів №КР6577, картку складського обліку матеріалів №КР6590, картку складського обліку матеріалів №КР6969, картку складського обліку матеріалів №КР5788, картку складського обліку матеріалів №КР6888, картку складського обліку матеріалів №КР5977, картку складського обліку матеріалів №КР456, картку складського обліку матеріалів №КР6587, картку складського обліку матеріалів №КР6989, картку складського обліку матеріалів №КР0401, картку складського обліку матеріалів №КР0402, картку складського обліку матеріалів №КР5874, посвідчення про якість,
В подальшому товар було реалізовано на підставі договору купівлі-продажу № 2603/19 від 26.03.2019 року, який було укладено між ТОВ «Родина» (Продавець) та ТОВ «Константа ОПТ ТОРГ» (Покупець). Відповідно до вище вказаного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар (продукти харчування) та оплатити його на умовах даного договору.
На виконання умов Договору № 2603/19 від 26.03.2019 року ТОВ «Родина» було здійснено поставку ТОВ «Константа ОПТ ТОРГ» товар, який був предметом договору. Факт поставки товару та прийняття його Покупцем підтверджується копією видаткової накладної № 0905/021 від 09.05.2020 року, копією генеральної довіреності № 1, банківською випискою.
Оплату вказаного товару було здійснено ТОВ «Константа ОПТ ТОРГ» 28 квітня 2020 року.
У відповідності до вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України у зв'язку з проведеною оплатою за товар 09 травня 2020 року ТОВ «Родина» складено податкову накладну № 905021 на суму 131 325,41 грн., в т.ч. ПДВ - 21 887,57 грн.
Вище вказану податкову накладну 25 травня 2020 року було направлено на реєстрацію, проте реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена на підставі того, що коди УКТЗЕТ/ДКПП товару/послуг 04.05, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійний основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів
За результатами отриманого повідомлення позивачем направлено повідомлення щодо подачі пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, для підтвердження інформації зазначеній у податковій накладній
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 1629717/31206598 від 11.06.2020 року відмовлено у реєстрації податкової накладної № 905021 від 09.05.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Позивач вважаючи винесення такого рішення протиправним, подав скаргу на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
За результатами розгляду скарги рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України № 28302/31206598/2 від 24.06.2020 року скаргу ТОВ «Родина» залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 1728921/31206598 від 14.07.2020 року відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2306003 від 23.06.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Як встановлено судом з матеріалів справи між ТОВ «ЕКО-СФЕРА» (Постачальник) та ТОВ «Родина» (Дистриб'ютор) було укладено договір дистрибуції № 14 від 21.03.2018 року відповідно до якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Дистриб'ютору соки, напої, мінеральну воду та інші продовольчі товари
На виконання умов Договору № 14 від 21.03.2018 року ТОВ «ЕКО-СФЕРА» було здійснено поставку ТОВ «Родина» товару, який був предметом вищевказаного договору. Факт поставки товару та прийняття його Дистриб'ютором підтверджується наступними документами: банківською випискою, видатковою накладною № АМЕС0003891 від 10.06.2020 року, видатковою накладною № АМЕС0001694 від 04.03.2020 року, податковою накладною № 12 від 10.06.2020 року, податковою накладною № 11 від 04.03.2020 року, товарно-транспортною накладною № АМЕС0003891 від 10.06.2020 року, товарно-транспортною накладною № АМЕС0001694 від 04.03.2020 року, картку складського обліку матеріалів № СуР303, картку складського обліку матеріалів № СуР304, картку складського обліку матеріалів № СуР306, посвідченням якості.
На виконання умов Договору поставки товару № 22-01/20 від 02.01.2020 року ТОВ «Родина» було здійснено поставку ДП «Львіввугілля» товар, який був предметом договору, а саме - фруктові та овочеві соки. Факт поставки товару та прийняття його Покупцем підтверджується копією видаткової накладної № 2306/003 від 23.06.2020 року, товарно-транспортною накладною № 2306/003,
Оплату вказаного товару було здійснено ВП «Шахта «Межирічанська ДП «Львіввугілля» 15 червня 2020 року.
У відповідності до вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України у зв'язку з проведеною оплатою за товар 23 червня 2020 року ТОВ «Родина» складено податкову накладну № 2306003 на суму 1 424,21 грн., в т.ч. ПДВ - 237,37 грн.
Вище вказану податкову накладну 02 липня 2020 року було направлено на реєстрацію, проте реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена на підставі того, що коди УКТЗЕТ/ДКПП товару/послуг 2009, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійний основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів
За результатами отриманого повідомлення позивачем направлено повідомлення щодо подачі пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, для підтвердження інформації зазначеній у податковій накладній
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 1728921/31206598 від 14.07.2020 року відмовлено у реєстрації податкової накладної № № 2306003 від 23.06.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Не погоджуючись із такими діями і прийнятими рішеннями відповідачів, позивач звернувся із даним позовом до суду про їх скасування та зобов'язання провести реєстрацію податкових накладних.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституція України прямо вказує на законодавчу форму встановлення податку, зокрема зазначає, що тільки законами України встановлюються система оподаткування, податків і зборів (пункт 1 частина 2 статті 92 Конституції України).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з п.п. а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно з приписами норми п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови КМ України від 26.04.2017 № 341, далі Порядок №1246).
Згідно із пунктом 2 цього Порядку податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункт 11 Порядку №1246).
Згідно із пунктом 2 цього Порядку податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункт 11 Порядку №1246).
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200.1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 12 Порядку № 1246).
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми 11.12.2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Цією постановою затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів (далі Порядок № 1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:
D= S/T,
де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:
P = Pм х 1,4,
де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;
Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється
Згідно пункту 7 вказаного Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).
Згідно пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 вказаного Порядку визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як встановлено судом з матеріалів справи підставою зупинення реєстрації податкової накладної №№ 905021 від 09 травня 2020 року стало те, що коди УКТЗЕТ/ДКПП товару/послуг 04.05, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійний основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
За результатами отриманого повідомлення позивачем направлено повідомлення щодо подачі пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, для підтвердження інформації зазначеній у податковій накладній було долучено наступні документи: договір № 04021603 від 04.02.2016 року договір дистрибуції № 14 від 21.03.2018 року, банківські виписки, дистриб'юторський договір № 04021603 від 04.02.2016 року, товарно-транспортну накладну № АМЕС0003891 від 10.06.2020 року, посвідчення про якість, видаткову накладну № 2306/003 від 23.06.2020 року, видатковою накладною № АМЕС0001694 від 04.03.2020 року, видатковою накладною № АМЕС0003891 від 10.06.2020 року, договором оренди № 02-01/20 від 02.01.2020 року.
Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Суд зауважує, що з огляду на приписи ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України об'єктивними ознаками неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов'язку можуть бути визнані обґрунтовані сумніви (розумні припущення тощо) контролюючого органу в наявності у спірних правовідносинах об'єкта оподаткування податком на додану вартість, тобто реальний ризик виписування особою податкової накладної за відсутності визначеної кодексом першої події.
В оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме з наданих позивачем документів складені з порушенням законодавства та яких саме документів, передбачених вичерпним переліком, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Оскаржуване рішення не містить мотивів не врахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не перевіряла їх відповідність вимогам чинного законодавства (наявність обов'язкових реквізитів, дотримання встановленої законом форми тощо), не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.
У той же час, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень, свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу положень частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
У відзиві на позовну заяву, податковий орган вказав, що за результатами розгляду інформації та копії документів, наданих позивачем на розблокування податкових накладних, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1629717/31206598 від 11.06.2020 року та № 1728921/31206598 від 14.07.2020 року. Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугувало ненадання платником податків необхідного обсягу документів на розблокування податкової накладної для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті відповідно до чинного законодавства.
Як уже було зазначено вище, позивачем було подано письмові пояснення та копії документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною № 905021 від 09.05.2020 року та № 2306003 від 23.06.2020 року при цьому, в оскаржуваних рішеннях контролюючий орган не вказує причин їх неврахування повністю чи в окремій частині.
Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані платником податків є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, вказує на протиправність рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.
Суд приходить до висновку, що подані до контролюючого органу позивачем письмові пояснення та копії документів підтверджують здійснення позивачем господарської операції, по якій складено податкову накладну №905021 від 09.05.2020 року та № 2306003 від 23.06.2020 року. Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять, що є достатнім для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН.
Господарські операції, за наслідками яких складено зазначені податкові накладні, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності, є фактичними та підтверджуються первинними документами. А тому, являються безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем не було надано копії всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У даному випадку судом встановлено, що рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 905021 від 09.05.2020 року на суму 131 325,41 грн. в тому числі ПДВ 21 887,57 грн. та № 2306003 від 23.06.2020 року на суму 1 424,21 грн. в тому числі ПДВ 237,37 грн.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну № 905021 від 09.05.2020 року та податкову накладну № 2306003 від 23.06.2020 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 905021 від 09.05.2020 року та податкову накладну № 2306003 від 23.06.2020 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Так, відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з підпунктом 201.16.4. пункту 201.16. статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до приписів пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день, зокрема, прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Аналіз цих положень дозволяє зробити висновок, що ДФС України реєструє податкову накладну в тому числі на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.
З огляду на фактичні обставини справи суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 905021 від 09.05.2020 року та податкову накладну № 2306003 від 23.06.2020 року.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Під час розгляду справи відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не надано суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття оскаржуваних рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Родина" до Державної податкової служби, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1629717/31206598 від 11.06.2020 року та № 1728921/31206598 від 14.07.2020 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 905021 від 09.05.2020 року та № 2306003 від 23.06.2020 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Родина" (81700, вул. Шашкевича, 9, м.Жидачів, Львівська область)
Відповідач1 - Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039).
Відповідач2 - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) .
Повне судове рішення складено 24.12.2020 року.
Суддя Кухар Н.А.