09 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/8643/20
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
секретар судового засідання Єфремова О.С.
за участю: представника позивача - Козирєва І.М.,
представника відповідача - Омельчука М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Олена" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
встановив:
10 червня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Мале приватне підприємство "Олена" (далі - МПП “Олена”) із позовом до Київської митниці Держмитслужби України, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби України про визначення коду товару №КТ UA100000-2031-2020 від 7 травня 2020 року;
- визнати протиправною і скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення №UA100530/2020/00266 від 8 травня 2020 року, видану Київською митницею Держмитслужби України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що МПП “Олена” з метою експорту товару, подано до відповідача електронну митну декларацію на товар “Інші вироби з дерева: кілки-покажчики для земляних робіт (осика), 16600 шт., розмірами 2,5-3,0 х 2,5-3,0 х 80-100 см”. Визначено код товару “Інші вироби з дерева: - інші: - інші.” згідно УКТЗЕД - 4421909800. Відповідач, здійснюючи митний контроль, прийшов до висновку, що код товару за УКТЗЕД та опис товару, зазначені в електронній митній декларації, визначені невірно та прийняв рішення про визначення коду товару, яким змінено опис товару, зазначеного у митній декларації на товар “кілки-покажчики для земляних робіт “осика”. У вказаному рішенні відповідач керувався поясненнями до товарних позицій 4421 та 4407 та листом-роз'ясненням Держмитслужби від 14 квітня 2020 року №16-4/16-02-01/7/929. У подальшому відповідачем прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вказані рішення та картка відмови відповідача слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 5 серпня 2020 року на 14:00 із повідомленням учасників справи.
30 липня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.70-73), відповідно до змісту якого відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 6 травня 2020 року посадовими особами митниці, з урахуванням вимог статей 320, 338 Митного кодексу України, (АСАУР 201-1) проведено повний митний огляд товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією №UА100530/2020/021458. В ході проведення огляду встановлено, що в оглянутих місцях знаходиться товар, який за зовнішніми ознаками ідентифікується як товар з деревини у вигляді чотиригранного бруска, з конусовидним загостренням з одного боку. Товар (за виключенням конусовидного загострення з одного боку) має квадратну форму поперечного перерізу, розміром 2,5x2,5 см.; 3,0x3,0 см. Довжина становить 80,0 см.; 100,0 см. За результатами проведення митного огляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 7 травня 2020 року №UА100530/2020/021458. У зв'язку із складним випадком класифікації товару за ЕМД №UA100530/2020/021458 від 6 травня 2020 посадовою особою митного органу 7 травня 2020 року направлено запит №17 у спеціалізований підрозділ - Управління контролю митної вартості, відділ аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією, прогнозування та справляння митних платежів, кодування та класифікації товарів, здійснення митно-тарифного регулювання №2 (у м.Житомир) Київської митниці Держмитслужби.
Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно, до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Відділом аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією, прогнозування та справляння митних платежів, кодування та класифікації товарів, здійснення митно-тарифного регулювання №2 (у м.Житомир) Управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень, відповідно до акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 7 травня 2020 року №UА100530/2020/021458, товаросупровідних документів, технічної документації та листа Держмитслужби України від 14 квітня 2020 року №16-4/16-02-01/7/929, прийнято рішення про визначення коду товару від 7 травня 2020 року №КТ-UА100000-2031-2020, згідно з яким товар задекларований у митній декларації №UА100530/2020/021458 повинен класифікуватись за кодом згідно з УКТ ЗЕД 4407992700.
При прийнятті вказаного рішення було прийнято до уваги, що товар «кілки - покажчики для земляних робіт (осика)» являє собою виріб з деревини у вигляді чотиригранного струганого бруска, що загострений з одного кінця. Товар (за виключенням загостреного кінця) має квадратну форму поперечного перерізу, розмірами 2,5x2,5x80 см та 3,0x3,0x100 см».
При візуальному огляді поздовжнього вигляду структури деревини було встановлено, що в ході виготовлення зазначений товар був механічно відділений вздовж напрямку текстури деревини. Товар звільнений від кори, не шліфований, не полірований, не відноситься до профільованого погонажу, оскільки не має однакового поперечного перерізу по всій довжині і ширині, а краї зразка не мають торцевих з'єднань.
Згідно з описом технологічного процесу виготовлення продукції «кілки - покажчики для земляних робіт (осика)» наданою виробником МПП «Олена» зазначено.
Кругла деревина розпилюється на не обрізну дошку заданої товщини в залежності від товщини поперечного перерізу кілків, з урахуванням припусків на усушку та подальшу обробку. Отримана дошка шляхом пропуску її на повздовжно-пильному верстаті розпилюється на заготовки по розмірах в залежності від ширини поперечного перерізу кілків. Отримані заготовки стругаються на рейсмусі. Оброблені заготовки на торцювальному верстаті торцюються в розмір необхідної довжини кілків, з однієї сторони заготовка загострюються круглою затонкою. Це останній етап процесу після якого виходить готова продукція у вигляді кілка.
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 9 червня 2015 року №401.
В УКТ ЗЕД деревина та вироби з деревини включаються до товарної групи 44.
Виходячи з положень правила 1 ОГП у товарній позиції 4407 класифікуються “Лісоматеріали розпиляні або розколоті уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з'єднання, завтовшки більш як 6 мм”.
У поясненнях до товарної позиції 4407 УКТ ЗЕД зазначено, що до цієї позиції включаються усі види деревинних матеріалів і лісоматеріалів будь-якої довжини завтовшки понад 6 мм, розпиляних чи колотих вздовж напрямку текстури деревини або одержаних струганням чи лущенням. До цих видів деревинних матеріалів і лісоматеріалів включають: брус, планки, обапіл, дошки, рейки тощо, а також вироби, що вважаються рівноцінними розпиляним деревинним матеріалам або лісоматеріалам, які одержують під час обробки на краєобрубувальних верстатах і які мають дуже точні розміри; така обробка забезпечує вищу якість одержуваної поверхні, ніж розпилювання, і робить наступне обтісування непотрібним.
Слід зазначити, що лісоматеріали, які включаються до цієї товарної позиції, не обов'язково повинні мати прямокутний (чи квадратний) поперечний переріз або однаковий поперечний переріз по всій довжині виробу.
Вироби цієї товарної позиції можуть бути обтесані (незалежно від того, чи закруглюються під час цього кути, утворені двома суміжними ребрами), відшліфовані чи з'єднані торцями (наприклад, з'єднані у шип).
Згідно з УКТ ЗЕД у товарній позиції 4421 класифікуються “Інші вироби з дерева”, тобто до цієї товарної позиції включаються усі вироби з дерева, обточені чи оброблені будь-яким іншим способом або виготовлені із застосуванням дерев'яної мозаїки чи інкрустації по дереву, крім виробів, зазначених у іншому місці, незалежно від матеріалу, з якого вони виготовлені.
Виходячи з наведеного вище опису технологічного процесу виготовлення продукції «Кілки - покажчики для земляних робіт (осика)» зазначено при виготовлені товару деревина піддається наступним процесам обробки: розпилюється на не обрізну дошку заданої товщини в залежності від товщини поперечного перерізу кілків, з урахуванням припусків та усушку та подальшу обробку, дошка розпилюється на заготовки по розмірах в залежності від ширини поперечного перерізу кілків. Отримані заготовки стругаються на рейсмусі.
Оброблені заготовки на торцювальному верстаті торцюються в розмір необхідної довжини кілків, з однієї сторони заготовка загострюються круглою затонкою.
З огляду на викладене Київською митницею було прийнято рішення про визначення коду товару від 7 травня 2020 року №КТ-UА100000-2031-2020.
Щодо висновку Житомирської торгово-промислової палати від 29 листопада 2018 року №В-7719, то відповідачем зазначено, що наданий висновок Житомирської торгово-промислової палати щодо визначення коду товару згідно УКТЗЕД від 29 листопада 2018 року №В-7719 не міг бути використаний як документ, що підтверджує визначений код товару у зв'язку із тим, що носить інформаційний або довідкових характер та не міг братись за основу у визначенні коду товару згідно УКТЗЕД.
Щодо картки відмови митним постом «Житомир» Київської митниці Дермитслужби, то відповідач зазначає, що було складено картку відмови у митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100530/2020/00266 з причин, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки відносно декларанта громадянина ОСОБА_1 порушено справу про порушення митних правил за ознаками складу правопорушення передбаченого статтею 472 Митного кодексу України, недекларуванні товарів, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо
найменування товару, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, товар вилучено та передано на склад митниці. З огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що дії посадових осіб митниці при здійсненні контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, відповідають приписам законодавства з питань державної митної справи, а тому підстави для скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про визначення коду товару від 7 травня 2020 року №KT-UA100000-2031-2020 та картки відмови - відсутні.
У підготовчому засіданні суд ухвалами від 5 серпня 2020 року, постановленими у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представників позивача та відповідача про виклик свідків, відклав підготовче засідання на 19 серпня 2020 року на 11:00 для надання представнику позивача часу для надання відповіді на відзив, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 5 серпня 2020 року (а.с.97-98).
13 серпня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.100-102), відповідно до змісту якої вважає доводи відзиву такими, що не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на припущенні, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.
19 серпня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.104-105), в яких зазначив, стосовно висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-7719 від 29 листопада 2018 року, що вказаний висновок був серед документів, які були надані МПП “Олена” до електронної митної декларації, однак не був взятий митним органом до уваги оскільки такий висновок носить лише рекомендаційний та довідковий характер. Крім того, спірний товар подавався до митного оформлення у травні 2020 року, а сам висновок датований 2018 роком, тобто експерт фактично товар не оглядав і навіть, у разі наявності підстав, взяти за основу такий неможливо.
Що стосується зазначення позивачем про те, що в своїх поясненнях директор МПП «Олена» ОСОБА_1 вказав, що в країнах Польща та Словенія вказаний товар закуповується як готовий виріб поштучно і не вимірюється в кубічних метрах як пиломатеріал, то відповідач зазначає, що такі пояснення при проведенні процедур митного контролю та класифікації товару директором не надавались. А також, впливу та значення яким чином закуповується товар поштучно чи потонажно немає, визначення коду товару згідно з УКТЗЕД проводиться згідно з Основними правилами інтерпретації класифікації товарів, затверджених Законом України «Про Митний тариф України».
Також відповідачем зазначено, що відповідно до технологічного процесу виготовлення та обробки деревини, спірний товар відноситься до ознак для класифікації товару у товарній позиції 4407, до якої його митницею і було віднесено.
У підготовчому засіданні суд ухвалою від 19 серпня 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, відклав підготовче засідання на 25 серпня 2020 року на 11:00 з метою підготовки позивачем клопотання про призначення судової експертизи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 19 серпня 2020 року (а.с.107).
20 серпня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення товарознавчої експертизи (а.с.109-110).
У підготовчому засіданні суд ухвалою від 25 серпня 2020 року задовольнив клопотання представника позивача про призначення товарознавчої експертизи та зупинив провадження у справі до отримання результатів проведення експертизи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 25 серпня 2020 року (а.с.112).
30 жовтня 2020 року на адресу суду надійшов експертний висновок від 26 жовтня 2020 року №70/2020 (а.с.137-154).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 18 листопада 2020 року на 15:00.
18 листопада 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити явку у судове засідання свідка, який перебуває у щорічній відпустці (а.с.160).
У підготовчому засіданні суд ухвалою від 18 листопада 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду у судовому засіданні на 9 грудня 2020 року на 14:00, з метою повторного виклику свідків, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 18 листопада 2020 року (а.с.166).
У судове засідання 9 грудня 2020 року прибув представник позивача, який позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити, з підстав, що зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив.
У судове засідання 9 грудня 2020 року прибув представник відповідача, який проти заявлених вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні через безпідставність та відповідно до доводів, які зазначені у відзиві на адміністративний позов та запереченнях на відповідь на відзив.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 6 травня 2020 року директором МПП “Олена” ОСОБА_1 до відділу митного оформлення №1 митного поста “Житомир” Київської митниці Дермитслужби з метою експорту до Данії товарів “Інші вироби з дерева: - кілки - покажчики, для земляних робіт (осика): - 2,5-3,3 х 2,5-3,0 х 80-100 см - 16600 шт. Країна виробництва “UA” загальною вартістю 3164,00 євро подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) типу “ЕК 10 АА”.
ЕМД прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційний номер UA 100530/2020/021458 від 6 травня 2020 року (а.с.12-13).
В графі 33 ЕМД декларантом заявлено код товару згідно УКТЗЕД - 4421909800.
До митного оформлення та контролю, серед інших документів декларантом ОСОБА_1 подано:
- зовнішньоекономічний контракт від 2 квітня 2018 року №8 (а.с.18-20);
- рахунок - фактуру №9-20 від 6 травня 2020 року (а.с.15);
- відвантажувальна специфікація №9-20 від 6 травня 2020 року (а.с.16);
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 6 травня 2020 року №456515 (а.с.14);
- доповнення до договору №34 від 16 квітня 2020 року (а.с.21);
- акт завантаження від 6 травня 2020 року б/н (а.с.22);
- накладні від 6 травня 2020 року;
- фото 6 травня 2020 року;
- висновок Житомирської торгово-промислової палати від 29 листопада 2018 року №В-7719 (а.с.40).
Відповідач, здійснюючи митний контроль, прийшов до висновку, що код товару згідно УКТЗЕД та опис товару, зазначені в ЕМД №UA100530/2020/021458, визначені неправильно і прийняв рішення про визначення коду товару №КТUА100000-2031-2020 від 7 травня 2020 року, яким змінено опис товару, зазначеного в митній декларації №UА100530/2020/021458, на товар «кілки-покажчики для земляних робіт (осика)» являє собою виріб з деревини у вигляді чотиригранного струганого бруска, що загострений з одного кінця. Товар (за виключенням загостреного кінця) має квадратну форму поперечного перерізу, розмірами 2,5*2,5*80см та 3,0*3,0*100 см» та відповідно змінено код товару згідно УКТЗЕД 4421909800 на 4407992700 (а.с.9).
При цьому, як зазначено в оскаржуваному рішенні, відповідач керувався поясненнями до товарних позицій 4407 і 4421 УКТЗЕД та листом-роз'ясненням Держмитслужби від 14 квітня 2020 року №16-4//16-02-01/7/929.
Крім того, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення №UА100530/2020/00266 від 8 травня 2020 року. З якої встановлено, що 6 травня 2020 року посадовими особами митниці, з урахуванням вимог статей 320, 338 Митного кодексу України, (АСАУР 201-1) проведено повний митний огляд товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією №UА100530/2020/021458. В ході проведення огляду встановлено, що в оглянутих місцях знаходиться товар, який за зовнішніми ознаками ідентифікується як товар з деревини у вигляді чотиригранного бруска, з конусовидним загостренням з одного боку. Товар (за виключенням конусовидного загострення з одного боку) має квадратну форму поперечного перерізу, розміром 2,5x2,5 см.; 3,0x3,0 см. Довжина становить 80,0 см.; 100,0 см. За результатами проведення митного огляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 7 травня 2020 року №UА100530/2020/021458. Відділом аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією, прогнозування та справляння митних платежів, кодування та класифікації товарів, здійснення митно-тарифного регулювання №2 (у м.Житомир) Управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень, відповідно до акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 7 травня 2020 року №UА100530/2020/021458, товаросупровідних документів, технічної документації та листа Держмитслужби України від 14 квітня 2020 року №16-4/16-02-01/7/929, прийнято рішення про визначення коду товару від 7 травня 2020 року №КТ-UА100000-2031-2020, згідно з яким товар задекларований у митній декларації №UА100530/2020/021458 повинен класифікуватись за кодом згідно з УКТ ЗЕД 4407992700 (а.с.10-11).
Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням та карткою відмови у прийнятті митної декларації, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України, визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Згідно зі статтею 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, яка складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з урахуванням приміток до розділів і груп та визначальних для класифікації характеристик товару.
Пунктами 2, 3, 4, 12 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 №1863 (далі - Порядок) встановлено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.
УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД, а саме: здійснює підготовку пропозицій про внесення змін до УКТЗЕД у зв'язку із внесенням змін до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення Всесвітньою митною організацією, а також до Комбінованої номенклатури Європейським Союзом; приймає рішення про проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні та запровадження додаткових одиниць виміру; визначає процедуру та встановлює форму рішення щодо класифікації товарів в УКТЗЕД; здійснює розроблення пояснень до товарних підкатегорій УКТЗЕД (національний рівень деталізації товарів) з метою забезпечення однакового тлумачення та застосування УКТЗЕД які мають рекомендаційний характер; здійснює заходи щодо організації роботи з видання та поширення УКТЗЕД і пояснень до УКТЗЕД; поширює інформацію про застосування УКТЗЕД; веде та зберігає еталонний примірник УКТЗЕД (на паперовому та електронному носіях); виконує інші функції, пов'язані з веденням УКТЗЕД.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 Митного кодексу України, для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 Митного кодексу України.
Порядок оформлення картки відмови визначається розділом VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631).
Відповідно до пункту 7.1 Порядку №631 у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку №631.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття МД, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (пункт 7.2 Порядку №631).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1227 у всіх випадках відмови невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно з УКТЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Отже, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією, може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження податкового органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Згідно з частиною 5 статті 69 Митного кодексу України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Суд зазначає, що у справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу правильності визначення коду товару, що експортується позивачем на територію Данії згідно з УКТЗЕД.
Як вбачається з Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
б) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (б) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тіш матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (б), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Так, відповідач вважає, що експортований позивачем товар необхідно класифікувати як «Інші вироби з дерева: кілки-покажчики для земляних робіт (осика), 16600 шт., розмірами 2,5-3.0*2,5-3.0*80-100 см» в товарній позиції 4407 «Лісоматеріали розпиляні або розколоті уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з'єднання, завтовшки більш як 6 мм» за кодом 4407992700 як лісоматеріали: «- - інші: стругані; такі, що мають торцеві з'єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані».
Суд не погоджується із такими доводами відповідача з огляду на наступне.
Перед початком виконання контракту від 2 квітня 2018 року №8 щодо поставки товару і першою експортною поставкою товару МПП “Олена” замовило експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати щодо визначення коду товару згідно УКТЗЕД і отримало висновок №В-7719 від 29 листопада 2018 року, згідно якого кілки-покажчики для земляних робіт відповідають коду: «4421909800 «Інші вироби з дерева; - інші: - - інші.» (а.с.40).
Протягом періоду грудень 2018 року - березень 2020 року МПП “Олена” неодноразово експортувало контрагенту в Данії компанії «WICO TIMBER» APS аналогічні кілки-покажчики для земляних робіт (осика) різними розмірами за кодом згідно УКТЗЕД 4421909800, подаючи разом з митними деклараціями і цей висновок торгово-промислової палати, у тому числі до Житомирської митниці ДФС та Київської митниці Держмитслужби.
Цей же висновок підприємством подано разом із декларацією від 6 травня 2020 року №UA100530/2020/021458, що не заперечується відповідачем.
Оскільки у декларанта були відсутні будь які сумніви в достовірності висновку експерта Торгово - промислової палати в декларації був вказаний саме такий код товару за УКТЗЕД.
Крім того, вироби поставлені замовникам за зовнішньоекономічними контрактами проходили процедуру розмитнення відповідно до Комбінованої номенфатури Європейського союзу за кодом 4421 про що свідчить копія листа контрагента «WICO TIMBER» APS (Данія). Відповідно до змісту якого, протягом 2018-2020 років вони отримували від МПП “Олена” товар «Інші вироби з дерева: кілки-покажчики для земляних робіт (осика)», які оформлялися в митному відношенні згідно Комбінованої номенклатури ЄС в товарній позиції 4421 за кодом 44219999 на рівні 8 знаків, що в свою чергу означає «інші вироби з дерева: - - інші: - інші: інші» (а.с.44-45).
У зв'язку з цим слід зазначити, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (на рівні 6-ти знаків коду) та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (на рівні 7-го та 8-го знаків коду) (стаття 67 Митного кодексу України і ГЖМУ №428 від 21 травня 2012 року).
Пояснення до УКТЗЕД побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року.
A отже класифікація товарів згідно УКТЗЕД має ґрунтуватися на Гармонізованій системі опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, тобто підходи до класифікації одних і тих же товарів в Україні та Європі мають бути однаковими.
Згідно пояснень до УКТЗЕД до товарної позиції 4407 включаються: усі види деревинних матеріалів і лісоматеріалів будь-якої довжини завтовшки понад 6 мм, розпиляних чи колотих вздовж напрямку текстури деревини або одержаних струганням чи лущенням. До цих видів деревинних матеріалів і лісоматеріалів включають: брус, планки, обапіл, дошки, рейки і т.д., а також вироби, що вважаються рівноцінними розпиляним деревинним матеріалам або лісоматеріалам, які одержують під час обробки на краєобрубувальних верстатах і які мають дуже точні розміри; така обробка забезпечує вищу якість одержуваної поверхні, ніж розпилювання, і робить наступне обтісування непотрібним.
Проте, згідно роз'яснень Житомирської торгово-промислової палати від 19 травня 2020 року №13-05-14/432 кілки-покажчики для земляних робіт - це готовий виріб, який не підлягає подальшій обробці, використовуються як покажчики розмітки для проведення дорожньо-будівельних робіт (а.с.42).
Виходячи з цього, кілки-покажчики не можна віднести до лісоматеріалів в товарній позиції 4407, в тому числі і за ступенем обробки, і за назвою, і за цільовим призначенням.
Беручи до уваги пояснення і примітки до групи 44 УКТЗЕД, керуючись Основними правилами інтерпретації класифікації товарів, враховуючи ступінь обробки (технологічний процес (а.с.17), назву та цільове призначення, «кілки-покажчики для земляних робіт (осика)» не представляється можливим віднести до інших товарних позицій, крім - 4421«Інші вироби з дерева».
Згідно з Поясненнями до УКТЗЕД до цієї товарної позиції включаються усі вироби з дерева, обточені чи оброблені будь-яким іншим способом або виготовлені із застосуванням дерев'яної мозаїки чи інкрустації по дереву, крім виробів, зазначених у попередніх товарних позиціях, і крім виробів, визначених в іншому місці, незалежно від матеріалу, з якого вони виготовлені (наприклад примітка 1 до цієї групи), в тому числі: «(3) Театральні декорації; столярні верстаки; верстати для ручного переплетення або оправи книжок; драбини і поперечини; козли; літери, дорожні знаки, покажчики; щити для написів; бирки для садівництва і т.д.; зубочистки; підпірки для дерев, паркани; шлагбауми; жалюзі, підіймальні жалюзі та інші види жалюзі; затички для бочок; шаблони; ролики для пружинних жалюзі; вішалки для одягу; пральні дошки; прасувальні дошки; гачки для одягу; установочні штифти; весла, лопаті, румпелі; труни.».
Враховуючи зазначене, товар «кілки-покажчики для земляних робіт (осика)» відповідають коду: «4421909800 «Інші вироби з дерева: - інші: - - інші.».
Така класифікація буде також відповідати коду товару згідно Комбінованої номенклатури ЄС на рівні 8 знаків - 44219999, як «інші вироби дерева: - - інші: інші: інші».
Відповідач посилається на складний випадок класифікації товарів, що не відповідає дійсності, оскільки протягом 2018 - 2020 років позивач неодноразово здійснював експорт аналогічного товару до країн Європи і жодного разу питання правильної класифікації товару за УКТЗЕД у відповідача не виникало.
Враховуючи те, що 6 травня 2020 року посадовими особами митниці був проведений повний митий огляд товару заявленого до митного оформлення під час якого було встановлено характеристики товару, відповідач дійшов висновку що товар мав бути класифікований за кодом 4407 УКТЗЕД - Лісоматеріали.
Відповідно до УКТЗЕД - група 44 це деревина і вироби з деревини; деревне вугілля.
4407 - лісоматеріали розпиляні або розколоті уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з'єднання, завтовшки більш як 6 мм.
4421 - інші вироби з дерева: 4421909800 - інші.
Крім іншого, в своїх поясненнях директор МПП „Олена” ОСОБА_1 зазначив, що в країнах Польща та Словенія вказаний товар закуповується як готові поштучно і не вимірюється в кубічних метрах як пиломатеріал.
Товар має високий ступінь обробки та його ціна у три рази вище ніж пиломатеріалів зазначеної породи дерева - осики.
Відповідно до Українського академічного тлумачного словнику української мови, кіл - груба палиця (іноді - жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл.
З огляду на зазначене, за кодом 4407 пиломатеріали можуть бути сировиною для виготовлення готових виробів, а вказані кілочки - покажчики вже є готовими виробами для використання за цільовим призначенням і є кінцевим продуктом.
Відповідач посилається на лист Держмитслужби України від 14 квітня 2020 року №16-4/16-02-01/7/929, який не можу бути прийнятий судом до уваги, оскільки у наведеному листі йде мова про інший товар - "Готові вироби з дерева: кілки для кріплення саджанців", які згідно листа мають інший технологічний процес виготовлення, параметри та ступінь обробки. Даний лист було направлено на запит Київської митниці Держмитслужби від 01.04.2020 №7.8-1/15/4/6843 про надання методологічної допомоги щодо класифікації товару "Готові вироби з дерева: кілки для кріплення саджанців", тобто іншого товару при іншій процедурі митного оформлення. Для визначення коду товару Держмитслужба України призначала експертизу в Управлінні експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень, про що зазначено у самому листі. На підставі експертного висновку Держмитслужба України надала Київській митниці методологічну допомогу у визначенні коду товару.
Таким чином поширення Київською митницею рекомендацій Держмитслужби України, викладених у листі від 14 квітня 2020 року №16-4/16-02-01/7/929 на інший товар ніж зазначено у листі є протиправним.
Окремих запитів про надання методологічної допомоги щодо класифікації товару "Вироби з дерева - кілки-покажчики для земляних робіт" Київська митниця до Держмитслужби України не робила. Держмитслужба України експертизу не призначала.
Судом призначено товарознавчу експертизу "Вироби з дерева - кілки-покажчики для земляних робіт". У висновку товарознавчої експертизи від 26 жовтня 2020 року №70/2020 (а.с.138-152) за результатами вивчення технологічного процесу виготовлення кілків-покажчиків для земляних робіт, експерт дійшов висновку, що вироби з дерева - кілки-покажчики для земляних робіт, виготовлені з осики, розміром 25*25*800 мм. В кількості 9600 шт. та розміром 30*30*1000 мм. в кількості 7000 шт., які відправлялись МПП “Олена” згідно митної декларації типу “ЕК 10 АА” №UA100530/2020/021458 від 6 травня 2020 року по своїм характеристикам та відповідно до пояснень до УКТЗЕД з урахуванням правил інтерпретації класифікації товарів (товари класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються) та Пункту ХІІ Пояснень до Правила 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідають характеристикам товарів, які класифікуються у товарній позиції 4421 “Інші вироби з дерева”, код товару (підкатегорія) 4421909800 “--інші”.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо тощо.
Отже, аналізуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що митний орган невірно класифікував вказаний товар згідно з УКТЗЕД, що призвело до прийняття незаконних рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ході розгляду справи відповідач не довів правомірність спірних рішень, у зв'язку з чим необхідно визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби України про визначення коду товару №КТUА100000-2031-2020 від 7 травня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100530/2020/00266 від 8 травня 2020 року, а позовні вимоги МПП “Олена” необхідно задовольнити.
Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір на загальну суму 4204,00 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 4204,00 грн.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов Малого приватного підприємства "Олена" (вул.Островського, 171-А, с. Іванівка, Житомирський район, Житомирська область, 12415, код ЄДРПОУ 20411774) до Київської митниці Держмитслужби України (бульвар Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.
Визнати протиправним і скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби України про визначення коду товару №КТ UA100000-2031-2020 від 7 травня 2020 року.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100530/2020/00266 від 8 травня 2020 року, видану Київською митницею Держмитслужби України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби України на користь Малого приватного підприємства "Олена" 4204 грн 00 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 22 грудня 2020 року.
Суддя Д.М. Гурін