23 грудня 2020 року Справа № 160/16937/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (відповідач-1); держави Україна в особі Міністерства юстиції України (відповідач-2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
18.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (відповідач-1); держави Україна в особі Міністерства юстиції України, в якій позивач просить:
- визнати бездіяльність Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) щодо невиконання у тримісячний строк, встановлений законом, рішення суду у справі № 199/3969/2019 протиправною;
- визнати бездіяльність Держави України в особі Міністерства юстиції України (01001 м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо незабезпечення виконання рішення суду у справі № 199/3969/2019 протиправною;
- зобов'язати Державу Україна в особі Міністерства юстиції України здійснити забезпечення виконання рішення суду у справі № 199/3969/2019;
- зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити безспірне списання коштів Державного бюджету України для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду в сумі 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на підставі рішення суду у справі № 199/3969/2019;
- стягнути з Держави України за рахунок бюджетних коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного казначейського рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України, на користь ОСОБА_1 11250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконною бездіяльністю Державної казначейської служби України.
Крім того, у позовній заяві позивач висловив клопотання, яким просив суд зобов'язати Державу Україна в особі Міністерства юстиції України подати у місячний строк з дня проголошення рішення звіт про виконання рішення Дніпровського окружного адміністративного суду у даній справі, а також зобов'язати Державну казначейську службу України подати у місячний строк з дня проголошення рішення звіт про виконання рішення Дніпровського окружного адміністративного суду у даній справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2020 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Так, п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Як слідує з позовної заяви, у якості відповідача-1 позивачем зазначено Державну казначейську службу України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, водночас позовні вимоги в частині щодо визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання у тримісячний строк, встановлений законом, рішення суду у справі №199/3969/2019 та щодо зобов'язання здійснити безспірне списання коштів Державного бюджету України для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду в сумі 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень на користь позивача на підставі рішення суду у справі №199/3969/2019 заявлені безпосередньо до Державної казначейської служби України, а не до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, при цьому, позивачем жодним чином не обґрунтовано необхідність залучення останнього у якості відповідача у цій справі та не заявлено безпосередньо до нього жодних позовних вимог, в той час, як Державна казначейська служба України та Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області є двома різними юридичними особами та суб'єктами владних повноважень з відмінними повноваженнями.
За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій чітко визначитися з відповідачем-1, до якого він бажає пред'явити свої позовні вимоги, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки п.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем додано до позовної заяви оригінал банківської квитанції № 0.0.1943943881.1 від 16.12.2020 року про сплату судового збору у розмірі 878,00 грн. Однак, судовий збір сплачено не у повному розмірі.
Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено три позовні вимоги, а саме: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо невиконання у тримісячний строк, встановлений законом, рішення суду у справі №199/3969/2019 та зобов'язання останнього здійснити безспірне списання коштів Державного бюджету України для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду в сумі 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень на користь позивача на підставі рішення суду у справі № 199/3969/2019 (вимога немайнового характеру); 2) визнати протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо незабезпечення виконання рішення суду у справі №199/3969/2019 та зобов'язання останнього здійснити забезпечення виконання рішення суду у справі № 199/3969/2019 (вимога немайнового характеру); 3) стягнути з Держави України за рахунок бюджетних коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного казначейського рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України, на користь позивача 11250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконною бездіяльністю Державної казначейської служби України (вимога майнового характеру).
Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.
Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).
Приписами пп 5 п.1 ч.1 ст.4. Закону України “Про судовий збір” визначено, що за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди встановлено ставку судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).
Таким чином, за заявлені позивачем позовні вимоги повинно бути сплачено судовий збір у загальному розмірі 2522,40 грн. (840,80грн. х 3).
Враховуючи вищевикладене, позивачем сплачено судовий збір не у повному обсязі, а тому позивачеві слід доплатити судовий збір у сумі 1644,40грн. (2522,40 - 878,00 грн. = 1644,40 грн.) на реквізити суду:
Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
Відповідно до п. 8 гл. 10 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка “Копія”.
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис ”Копія” ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов'язково зверху цього паперу робиться напис: ”Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів”, вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Однак, в порушення вищевказаних вимог, додані до позовної заяви копії документів для суду та для відповідачів засвідчені лише частково.
Також, відповідно до частин 1, 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 , проте, документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності вказаної особи до матеріалів позовної заяви не долучено (копія документу, що посвідчує особу позивача), у зв'язку із чим, у суду відсутня можливість ідентифікувати особу підписанта поданого адміністративного позову та з'ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1)документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
За наведених обставин, позивачеві слід подати завірену належним чином копію документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документ, що посвідчує особу позивача) для суду та відповідачів.
Також відповідно до п. п. 6, 7, 11 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, а також не надано власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (відповідач-1); держави Україна в особі Міністерства юстиції України (відповідач-2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій чітко визначитися з відповідачем-1, до якого він бажає пред'явити свої позовні вимоги, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, відповідно до вимог п.1 ст.161 КАС України;
- оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 1644,40грн.;
- належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для суду та для відповідачів;
- завіреної належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документа, що посвідчує особу позивача) для суду та відповідачів;
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Турова