Рішення від 22.12.2020 по справі 904/8389/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020м. ДніпроСправа № 904/8389/17

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

про виселення з приміщення нежитлової будівлі та стягнення 247 955, 93 грн заборгованості по орендній платі, неустойки і комунальних послуг по оренді

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від позивача: Руденко С.О., довіреність № б/н від 13.10.2020, представник;

від позивача: Дон Р.Ю., довіреність № б/н від 13.11.2020, представник;

від позивача: Васильєв А.М., довіреність № б/н від 23.10.2020, представник;

від відповідача: Микуленко В.В., довіреність б/н від 28.08.2017, представник;

від третьої особи: не з'явився.

ПРОЦЕДУРА

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича, в якому просило:

- виселити Фізичну особу-підприємця Ментія Валентина Вікторовича з нерухомого майна, а саме: нежитлового вбудованого приміщення (реєстраційний номер 663865112110) загальною площею 280 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, 14-а, яке належить Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця";

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 109 440, 39 грн заборгованості з орендної плати по договору оренди № 12/02-3832-ОД за лютий-травень 2017 року, 101 111, 38 грн неустойки за квітень-травень 2017 року та 37 404, 16 грн. заборгованості за утримання та комунальні послуги орендованого майна за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2018, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі №904/8389/17 скасовано, справу № 904/8389/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 у справі № 904/8389/17 позов задоволено частково:

- Фізичну особу-підприємця Ментія Валентина Вікторовича виселено з нерухомого майна, а саме, з нежитлового вбудованого приміщення (реєстраційний номер 663865112110) загальною площею 280 кв.м, що перебувало на балансі Державного підприємства "Придніпровська залізниця", яке розміщене за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, буд, 14-а, і належить Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця";

- з Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" стягнуто 1 600 грн судового збору;

- з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь з Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича стягнуто 21 146, 40 грн судового збору та 13 728 грн витрат на проведення експертних досліджень;

- в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 247 955, 93 грн заборгованості по орендній платі, неустойки і комунальних послуг по оренді відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 у справі № 904/8389/17 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Судом стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 109 440, 39 грн заборгованості з орендної плати, 37 404, 16 грн заборгованості за утримання та комунальні послуги орендованого майна, судовий збір у сумі 7 174, 33 грн та витрати на експертне дослідження у сумі 6 864 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2019 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 904/8389/17 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 37 404, 16 грн заборгованості за утримання та комунальні послуги орендованого майна за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року залишено без змін.

В іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 904/8389/17 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 скасовано, справу № 904/8389/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2020 справу № 904/8389/17 передано на розгляд судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 22.01.2020 справу № 904/8389/17 прийнято до свого провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.02.2020.

Ухвалою суду від 17.02.2020 відкладено підготовчого засідання на 10.03.2020.

Ухвалою суду від 10.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.04.2020.

Ухвалою суду від 02.04.2020 призначено підготовче засідання на 18.05.2020.

Приймаючи до уваги проведення превентивних заходів щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями), ухвалою суду від 18.05.2020 розгляд справи у межах підготовчого провадження було відкладено без визначення дати наступного судового засідання. Про дату, місце та час наступного судового засідання постановлено учасників справи повідомити додатково.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, яким було передбачено продовження процесуальних строків на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно із Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відтак, перебіг процесуальних строків у даній справі розпочався з 06.08.2020, а 20-денний строк на подання клопотань про продовження цих строків - закінчився.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких клопотань від учасників справи про продовження процесуальних строків, ухвалою суду від 13.08.2020, з урахуванням принципу розумності процесуальних строків, призначено підготовче засідання у справі на 14.09.2020 . Зобов'язано представників сторін надати суду документи, що підтверджують:

- повернення об'єкту оренди власнику майна та/або письмові пояснення з цього питання;

- інформацію про стан розрахунків сторін з орендних платежів, послуг утримання та комунальних послуг (детальний акт звіряння взаєморозрахунків з початковим сальдо та орендним платежем - 01.10.2017, по комунальним - 01.10.2020 і по дату судового засідання).

14.09.2020 від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 14.09.2020 відкладено підготовче засідання на 29.09.2020.

28.09.2020 позивач засобами електронного зв'язку подав, на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2020, клопотання про долучення до матеріалів справи актів звірки взаємних розрахунків по строкам згідно з ухвалою суду.

В судовому засіданні 29.09.2020 представники відповідача та третьої особи заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості виконати вимоги ухвали суду від 13.08.2020.

Ухвалою суду від 29.09.2020 підготовче засідання відкладено на 21.10.2020.

05.10.2020 від Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на вимогу ухвали суду від 13.08.2020 надійшли письмові пояснення, в яких третя особа просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки вважає позивача не належним орендодавцем, а додаткові угоди, укладені між позивачем та відповідачем, недійсними з огляду на те, що договір оренди було припинено з 08.09.2016.

07.10.2020 відповідач подав пояснення (заперечення) на пояснення АТ "Укрзалізниця" від 14.09.2020 та надані до суду акти звірки взаєморозрахунків.

20.10.2020 позивач подав додаткові пояснення із урахуванням викладеної у постанові позиції Верховного Суду та письмових пояснень відповідача і третьої особи.

Ухвалою суду від 21.10.2020 відкладено підготовче засідання на 11.11.2020; позивача зобов'язано до 30.10.2020 надати письмові пояснення щодо пояснень (заперечень) відповідача, з урахуванням наданих ним доказів, та надіслати їх іншим учасникам справи, докази надсилання надати суду.

29.10.2020 позивач на вимогу ухвали суду від 21.10.2020 подав письмові пояснення.

11.11.2020 відповідач подав заперечення на пояснення АТ "Укрзалізниця" від 29.10.2020, надані до суду за підписом адвоката Руденко С.О. Разом із запереченнями відповідач подав клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Відповідач просить призначити у господарській справі № 904/8389/17 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича, за участю третьої особи - Фонду державного майна України в Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, про виселення з приміщення нежитлової будівлі та стягнення 247 955, 93 грн заборгованості по орендній платі, неустойки і комунальних послуг по оренді, судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

- чи виконано підпис у графі "від ПП Ментій В.В." акту звірки взаємних розрахунків, проведених між Структурним підрозділом "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та ФОП Ментій В.В. станом на 12.12.2016, який нібито вказує на наявність заборгованості ФОП Ментій В.В. по сплаті орендної плати за договором оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, - рукою Ментія Валентина Вікторовича?

Крім того, відповідач просить суд зобов'язати позивача - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" надати до Господарського суду Дніпропетровської області оригінал акту звірки взаємних розрахунків, проведених між Структурним підрозділом "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та ФОП Ментій В.В. станом на 12.12.2016, який вказує на наявність заборгованості ФОП Ментій В.В. по сплаті орендної плати за договором оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009.

Ухвалою суду від 11.11.2020 відкладено підготовче засідання на 24.11.2020. Зобов'язано позивача та відповідача надати акти звірки взаєморозрахунків з посиланням на аркуш справи даного доказу. Також позивача зобов'язано надати письмові пояснення щодо змісту листів Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" від 25.04.2017 № НКМ-07/424 (том 1, арк. с. 58) та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" від 01.06.2017 № 267/ДН-2 (том 1, арк. с. 59); докази надіслання надати суду.

23.11.2020 засобами електронного зв'язку (24.11.2020 через канцелярію суду) від позивача надійшли заперечення на клопотання про проведення експертизи від 11.11.2020.

Від відповідача 23.11.2020 на адресу суду надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області щодо надання розрахунку сплаченої ФОП Ментій В.В. орендної плати по договору оренди нерухомого майна № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009.

В судовому засідання 24.11.2020 представник позивача заявив клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання:

- чи виконано підпис на листі, долученому до матеріалів справи відповідачем, від 18.01.2016 № НГ-9/57-3-2 ОСОБА_1 ?

Клопотання обґрунтовано тим, що у позивача є сумніви щодо підписання листа від 18.01.2016 № НГ-9/57-3-2 ОСОБА_1 , оскільки згідно з наказом ПАТ "Укрзалізниця" від 01.12.2015 № 41/ОС на підписанта цього листа - Тищенка Ю.Г. було покладено виконання обов'язків головного інженера - першого заступника начальника регіональної філії "Придніпровська залізниця". На зазначеній посаді Тищенко Ю.Г. перебував до 29.03.2020.

Відповідач заперечив проти задоволення даного клопотання.

Ухвалою суду від 25.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотань Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича та Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про призначення експертизи; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2020.

17.12.2020 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи наступних доказів: - копій заяв ФОП Ментій В.В. про прийняття заборгованості за оренду нерухомого майна згідно договору № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 за рахунками: № 9 від 10.01.2018, № 190 від 08.09.2017, № 195 від 08.09.2017, № 205 від 10.10.2017, № 210 від 10.10.2017, № 225 від 10.11.2017, № 240 від 11.12.2017, № 23 від 09.02.2018, а також копій фіскальних чеків про перерахування сум, зазначених у заявах; - копію витягу із передавального акту; - копії довіреностей на уповноважених осіб, які підписали листи від 25.04.2017 № НКМ-07/424, від 01.06.2017 № 267/ДН-2.

Відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на те, що позивачем у клопотанні про долучення доказів не було обґрунтовано неможливість вчасного подання цих доказів, клопотання задоволенню не підлягає, а приєднані до нього докази не братимуться судом до уваги.

У судовому засіданні від 09.12.2020 розпочато розгляд справи по суті зі вступного слова учасників. З огляду на значну кількість доказів, які підлягають дослідженню, у судовому засіданні 09.12.2020 оголошено перерву до 22.12.2020, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, зміст якої занесено до протоколу судового засідання від 09.12.2020.

Третя особа участі свого представника у судовому засідання 22.12.2020 не забезпечила; про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засідання 22.12.2020 продовжено розгляд справи по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 22.12.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача (короткий зміст із урахуванням заяв по суті справи, поданих при новому розгляді)

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з 18.08.2015 він є власником нерухомого майна, переданого РВ ФДМУ в Дніпропетровській області відповідачу в оренду відповідно до договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009.

10.03.2016 між сторонами був укладений додатковий договір від 10.03.2016 до основного договору оренди, в якому було зокрема, погоджено, що орендодавцем є - ПАТ "Українська залізниця", розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку листопад 2015 становить 21 616, 88 грн без ПДВ, яку орендар зобов'язаний був сплачувати не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. Однак відповідач неналежно виконував свої зобов'язання з внесення орендної плати за договором оренди, внаслідок чого за лютий-травень 2017 року у нього виникла заборгованість в розмірі 109 440, 39 грн.

Також позивач посилається на невиконання обов'язку за договором від 01.08.2016 № ПР/ДН-2-16-030/НКМ-В щодо відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року.

Крім того, позивач стверджує, що 31.03.2017 договір оренди припинився у зв'язку із закінченням строку його дії відповідно до додаткового договору від 29.11.2016 і орендодавцем у листах № НКМ-07/424 від 25.04.2017 та № 267/ДН-2 від 01.06.2017 було заявлено вимогу щодо повернення майна, проте відповідач не повернув об'єкт оренди за актом приймання-передачі. Тому позивачем відповідно до вимог статті 785 Цивільного кодексу України нарахована та заявлена до стягнення з відповідача неустойки в розмірі 101 111, 38 грн за квітень-травень 2017 року. Вважаючи договір № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 припиненим та не маючи наміру продовжувати орендні відносини, позивачем заявлено вимогу про виселення відповідача із займаного приміщення.

Позиція відповідача (короткий зміст із урахуванням заяв по суті справи, поданих при новому розгляді)

Відповідач проти позову заперечує з огляду на наступні обставини.

Відповідач вважає, що ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" не є стороною договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, не має законних підстав для зміни або припинення правовідносин оренди за цим договором, які виникли між відповідачем та РВ ФДМУ в Дніпропетровській області, тому додатковий договір від 10.03.2016 та всі додаткові угоди до основного договору є недійсними. Відповідно до наказу правління ПАТ "Укрзалізниця" № 071 від 10.02.2016 "Про деякі питання щодо майна ПАТ "Укрзалізниця" філії заборонено будь-які дії щодо передач в оренду майна, набутого товариством під час господарської діяльності, до визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України.

Стосовно додаткового договору від 15.09.2016 до договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2019 відповідач зазначає, що оскільки пунктом 1 цього додаткового договору вносяться зміни в абзац 2 пункту 10.1 основного договору, не змінюючи та не скасовуючи дію абзацу 1 пункту 10.1, відповідно до якого строк дії договору визначений у 2 роки 11 місяців, то при закінченні дії додаткового договору від 15.09.2016 саме 31.10.2016 строк дії основного договору продовжується на строк вказаний в ньому, тобто на 2 роки 11 місяців.

Крім того, відповідач з огляду на початок дії додаткового договору від 15.09.2016, зазначений у пункті 1, номер договору, зазначений у пункті 3 додаткового договору, а також відсутність у додатковому договорі від 15.09.2016 зазначення об'єкту оренди та дійсність дії абзацу 1 пункту 10.1 основного договору, вважає відсутніми підстави стверджувати, що додатковий договір від 15.09.2016 відноситься до предмету спору у справі та до договору оренди № 12/02-3832-ОД.

Доданий до позовної заяви лист № НКМ-07/424 від 25.04.2017, який був відправлений на адресу відповідача 04.05.2017, на думку останнього, не може бути підставою для задоволення позовних вимог, так як в силу норм ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України, строк договору вже був автоматично продовжений. Крім того, як зауважує відповідач, лист № НКМ-07/424 від 25.04.2017 не містить жодних відомостей про припинення дії договору оренди та не містить вимоги про повернення об'єкту оренди. Повторний лист від 01.06.2017 відповідач також вважає неналежним доказом, оскільки доданий до нього опис вкладення має печатку відправлення - 08.06.2017, а доданий корінець рекомендованого поштового відправлення не містить в собі дати його відправки - лише відмітку про отримання якогось поштового відправлення 05.05.2017. Отже, відповідач стверджує, що вимоги про виселення та стягнення неустойки безпідставні.

Стосовно вимог про стягнення заборгованості з орендної плати відповідач наголошує, що вказані вимоги АТ "Укрзалізниця" не можуть бути задоволені. За твердженням відповідача, загальна сума сплаченої, а також переплаченої та стягнутої приватним виконавцем орендної плати становить 480 069, 17 грн, тоді як у позовній заяві ставиться питання про стягнення нібито існуючої заборгованості по орендній платі (за лютий-травень 2017 року) лише у розмірі 109 440, 39 грн.

При первісному розгляді справи відповідач зазначав, що заборгованість з орендної плати за січень-травень 2017 року відсутня і, навпаки, наявна переплата за цей період у розмірі 57 789, 60 грн (том 1, арк. с. 77), оскільки за період з січня відповідач зобов'язаний був сплати 37 231, 55 грн (30% орендної плати), а сплатив 95 021,15 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (том 1, арк. с. 82-89).

Під час нового розгляду справи відповідач вказує на наявність підстав вважати, що заборгованість, яка виникла у результаті несплати за вказані 4 місяці оренди (лютий-травень 2017 року) в сумі 109 440, 39 грн (70% орендної плати), взагалі відсутня з огляду на наступне:

- за 4 місяці (лютий-травень 2017 року) ФОП Ментій В.В., сплачуючи на користь позивача по 30% за кожний місяць орендної плати, сплатив останньому 120% величини місячної орендної плати (тобто, здійснено більш як 100% оплати орендної плати за 1 місяць 2017 року);

- за 3 останні місяці відповідачем вносились завдатки (на загальну суму 25 943, 92 грн), які повинні бути зараховані за три останні місяці оренди, не зважаючи на їх величину (том 2, арк. с. 188-190; том 4, арк. с. 17-25);

- наявна суттєва переплата орендної плати в розмірі 311 468, 14 грн, яка у відповідності до гарантійного листа АТ "Укрзалізниця" № НГ-9/57-3-2 від 18.01.2016 та вимог пункту 3.10 договору повинна була бути зарахована Товариством в рахунок чергових орендних платежів (том 6, арк. с. 77-78);

- у зв'язку з фальсифікацією додаткового договору від 25.10.2016 (що підтверджується висновком експертизи) та штучним, безпідставним, одностороннім підняттям орендної плати, відповідач, починаючи з жовтня 2016 по травень 2017 року (включно), зайво сплатив на користь позивача 20 897, 28 грн без урахування ПДВ (2 612, 84 грн (величина незаконного підвищення орендної плати за додатковим договором від 25.10.2016) х 8 міс.) (том 1, арк. с. 37-38);

- в рахунок орендної плати за договором відповідачем було сплачено 50 000 грн, які були проведені АТ "Укрзалізниця" через свою їдальню (том 6, арк. с. 183);

- відповідно до постанови приватного виконавця Селезньова М.О. від 20.11.2019 про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 60261773 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2019 у даній справі 28.11.2019 проведено опис та арешт майна боржника на загальну суму 147 703, 74 грн, яке передано АТ "Укрзалізниця" (том 6, арк. с. 67-74).

Також відповідач вважає відсутніми й підстави для стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг з опалення на суму 37 404,16 грн за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року, зважаючи на те, що відповідач не підписував договір № ПР/ДН-2-16-030/НКМ-В від 01.08.2016 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009.

Позиція третьої особи (короткий зміст із урахуванням заяв по суті справи, поданих при новому розгляді)

Третя особа проти позову заперечує, посилаючись на те, що 10.03.2016 між ПАТ "Укрзалізниця" та відповідачем був укладений додатковий договір до договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, яким встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, є ПАТ "Укрзалізниця".

На думку третьої особи, єдиним власником спірного майна є держава в особі Кабінету Міністрів України, а тому висновок позивача про те, що він відповідно до ст. 85 Господарського України та ст. 115 Цивільного кодексу України з 21.10.2015 набув право власності на нерухоме майно згідно з договором оренди та став орендодавцем не відповідає вимогам законодавства. Правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності позивача на майно, що є об'єктом оренди за спірним договором на момент підписання додаткової угоди від 10.03.2016 були відсутні. Таким чином, третя особа вважає вказану додаткову угоду такою, що не відповідає умовам самого договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 та суперечить нормам чинного законодавства.

Третя особа вказує, що відповідно до даних, які містяться в базі Етап Оренда та стану надходження орендної плати за договором № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, відповідачем було сплачено завдаток у сумі 8 571, 68 грн платіжним дорученням № 98 від 20.01.2010. Вказаний завдаток було включено в рахунок погашення заборгованості з орендної плати після припинення договору оренди відповідно до наказу Регіонального відділення від 08.09.2016. За твердженням третьої особи, припинення дії договору оренди було зумовлено тим, що починаючи з квітня 2016 року виникла заборгованість з орендної плати до державного бюджету, а також тим, що у вересні 2016 року право власності на орендоване майно зареєстровано за ПАТ "Укрзалізниця".

Враховуючи наведені обставини, третя особа просить у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає позивача не належним орендодавцем, а додаткові угоди, укладені між позивачем та відповідачем, недійсними з огляду на те, що договір оренди було припинено з 08.09.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 904/8389/17 зауважив, що суди першої та апеляційної інстанцій у порушення норм процесуального права не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не повністю виконали вказівки, що містяться у постанові від 05.06.2018. Тому Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень в частині вирішення позовних вимог про виселення з приміщення нежитлової будівлі та стягнення з ФОП Ментій В.В. 109 440, 39 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди № 12/02-3832-ОД за лютий-травень 2017 року, 101 111, 38 грн неустойки за квітень-травень 2017 року за невиконання орендарем обов'язку щодо повернення майна та направлення справи у відповідній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховним Судом наголошено на необхідності врахування судом першої інстанції при новому розгляді викладеного у постановах від 18.12.2019 та від 05.06.2018 у цій справі та надання доводам сторін і поданим ними доказам належної правової оцінки і вирішення спору відповідно до закону.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 904/8389/17 в частині стягнення 37 404,16 грн заборгованості за утримання та комунальні послуги орендованого майна за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року, ухвалену з додержанням норм матеріального і процесуального права, судом касаційної інстанції залишено без змін.

Тож, при новому розгляді справи № 904/8389/17 Господарський суд Дніпропетровської області не вирішує спір по суті в частині вимог про стягнення 37 404,16 грн заборгованості за утримання та комунальні послуги орендованого майна за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року.

За матеріалами справи судом встановлено наступні обставини.

24.12.2009 між Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області (орендодавець), правонаступником якого є третя особа, та Фізичною особою-підприємцем Ментієм Валентином Вікторовичем (далі - орендар, позивач) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3832-ОД (далі - договір; т. 1, арк. с. 22-25).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення, площею 280 кв. м, розміщені за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кириленко, 14-а, на 2-му поверсі, що перебуває на балансі Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 27.08.2009 і становить за незалежною оцінкою/залишковою вартістю 795 505 грн.

Майно передається в оренду з метою продажу промтоварів, продтоварів. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється (п. 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання передачі майна.

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, копія якого надається орендарем орендодавцю у місячний термін з дати його підписання (п. 2.5 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - листопад 2009 року 12 245, 25 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2009 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору).

Згідно з пунктом 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 8 571, 68 грн;

- 30% балансоутримувачу у розмірі 3 673, 57 грн

щомісяця, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

За умовами пункту 3.11 договору зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за три (базових) місяці оренди, який вноситься в рахунок плати за три останні місяці оренди.

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 3.12 договору).

Пунктами 5.2, 5.4, 5.5 договору на орендаря покладено наступні обов'язки:

- своєчасно і у повному обсязі сплачувати оренду плату у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6 цього договору, компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна, в тому числі, сплати податку на землю, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності;

- щомісячно, не пізніше 15 числа, звітувати орендодавцю та балансоутримувачу про внесення орендної плати, скоригованої на індекс інфляції, до державного бюджету та на розрахунковий рахунок балансоутримувача з одночасним наданням копій платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку;

- у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві та балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати / повної або часткової/ орендованого майна з вини орендаря. Один екземпляр акту приймання-передачі строком у три дні надається орендодавцеві.

Згідно з пунктом 10.1 договору цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 24.12.2009 до 23.11.2012. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органом пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача, договір за заявою орендаря щодо продовження терміну дії може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі.

Пунктом 10.7 договору визначено, що реорганізація орендодавця не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників).

Відповідно до пункту 10.13 договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна після припинення договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за поточний місяць користування майном за час прострочення.

Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України (п. 10.14 договору).

На виконання умов договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 орендодавцем було передано, а орендарем прийнято за актом приймання-передачі від 24.12.2009 в оренду приміщення (не житлові вбудовані приміщення) площею 280 кв.м будівлі, що знаходиться на балансі ДП "Придніпровська залізниця" за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, 14-а, вартістю 795 505 грн за незалежною оцінкою на 27.08.2009 (т. 1, зворотний бік арк. с. 26).

Орендар на підставі пункту 3.11 договору згідно з платіжними дорученнями: № 98 від 21.12.2009 на суму 8 571, 68 грн, № 35 від 10.03.2011 на суму 2 857, 23 грн, № 54 від 26 04 2011 на суму 2 857, 23 грн, № 87 від 15.08.2011 на суму 228, 989 грн, № 66 від 23.05.2011 на суму 1 700 грн, № 111 від 13.10.2011 на суму 871, 66 грн, № 97 від 30.07.2012 на суму 4 000 грн, № 100 від 06.08.2012 на суму 1 300 грн, № 86 від 09.07.2012 на суму 3 557, 23 грн (том 2, арк. с. 188-190; том 4, арк. с. 17-25) сплатив завдаток у загальній сумі 25 943, 92 грн.

У матеріалах справи містяться додаткові угоди (додаткові договори) до договору оренди № 12/02-3832-ОД, якими неодноразово продовжувався строк дії даного договору, а саме: додатковою угодою від 05.12.2012 строк дії договору пролонговано з 24.11.2012 по 23.10.2015 (включно); додатковою угодою від 28.12.2015 строк дії договору пролонговано з 24.10.2015 до моменту надання Регіональному відділенню майна переліку майна, що увійшло та не увійшло до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", але не більш ніж по 31.12.2015; додатковим договором від 10.03.2016 строк дії договору продовжено до 31.03.2016; додатковою угодою від 18.03.2016 строк дії договору продовжено до 30.06.2016 (включно); додатковим договором від 18.07.2016 строк дії договору продовжено з 01.07.2016 до 31.07.2016 (включно); додатковим договором від 15.09.2016 строк дії договору продовжено з 01.08.2016 до 31.10.2016 (включно); додатковим договором від 29.11.2016 строк дії договору продовжено з 01.11.2016 по 31.03.2017 (включно) (т. 1, арк. с. 27-36; 39).

Також у матеріалах справи міститься копія додаткового договору від 10.03.2016, відповідно до якого у зв'язку з утворенням Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" сторони (Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" та Фізична особа-підприємець Ментій Валентин Вікторович) погодили, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди № 12/02-3832-ОД, є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (т. 1, арк. с. 31-32).

Відповідно до пункту 4 додаткового договору від 10.03.2016 пункт 3.6 договору оренди № 12/02-3832-ОД викладено в новій редакції: "Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця; одержувач коштів - структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", код ЄДРПОУ одержувача - № НОМЕР_1 /ч.н. 250, банк одержувача - ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" Дніпровське регіональне відділення, МФО 322959 рахунок № НОМЕР_2 , не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним".

Крім того, в матеріалах справи міститься копія акту приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна від 10.03.2016, згідно з пунктами 1, 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди) - нежитлові приміщення, площею 280 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кириленко,14-а, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 04.10.2012 та становить за незалежною оцінкою 806 132 грн. Об'єкт оренди обліковується на балансі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (т. 1, арк. с. 33).

Фізична особа-підприємець Ментій Валентин Вікторович у процесі розгляду справи заперечував укладання додаткових угод в подальшому, але підтвердив, що продовжує користуватись орендованим майном. Використання орендованого майна обґрунтовував посиланням на порядок, встановлений абзацом другим пункту 10.1 договору та законодавством України щодо порядку подовження строку дії договорів.

Відповідно до висновку експерта № 5459-18 від 25.01.2019 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі № 904/8389/17:

- підписи від імені Ментій Валентина Вікторовича: в графі "Орендар" договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 (том 1. арк. с. 29), в графі "Узгоджено:" розрахунку орендної плані до договору оренди без дати (том 1, арк. с. 26); в графі "Прийняв:" акту приймання передачі від 24.12.2009 (том 1, зворотний бік арк. с. 26); в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" додаткового договору від 15.09.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 36) виконані Ментій Валентином Вікторовичем;

- підписи від імені Ментій Валентина Вікторовича: в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" додаткового договору від 10.03.2016 до договору оренди нерухомого майна (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 31); в графі "Орендар В.В. Ментій" (додаток № 1) від 10.03.2016 розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди майна, що обліковується на балансі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (том 1, зворотний бік арк. с. 33); в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" (додаток № 2) акту приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна від 10.03.2016 (том 1, арк. с. 33), виконані не Ментій Валентином Вікторовичем, а іншою особою;

- підписи від імені Ментій Валентина Вікторовича: в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" додаткового договору від 18.03.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1; арк. с. 34); в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" додаткового договору від 18.07.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 35), виконані не Ментій Валентином Вікторовичем, а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису;

- підписи від імені Ментій Валентина Вікторовича: в графі "Узгоджено: В.В. Ментій" (додаток 1) розрахунку орендної плати до договору оренди; в графі "Орендар: ПП Ментій В.В. АДРЕСА_1 . Ментій" додаткової угоди від 05.12.2012 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 27); в графі "Орендар: ФОП Ментій В.В. АДРЕСА_1 . Ментій" додаткової угоди від 28.12.2015 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 28); в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій додаткового договору від 25.10.2016 до договору оренди нерухомого майна від 24.12.2009 № 12/02-3832/ОД (том 1, арк. с. 37); в графі Орендар В.В. Ментій" (додаток № 1) розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди майна, що обліковується на балансі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"; в графі "Сторона 2 Орендар Фізична особа-підприємець В.В. Ментій" додаткового договору від 29.11.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД (том 1, арк. с. 39); в графі "Узгоджено з орендарем В. Ментій" (додаток 1) розрахунку орендної плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна (том 1, арк. с. 30), виконані не Ментій Валентином Вікторовичем, а іншою особою.

З урахування висновку експерта № 5459-18 ОСОБА_2 підписані: договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, акт приймання передачі від 24.12.2009 та додатковий договір від 15.09.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД.

Підписи в додаткових договорах від 10.03.2016, від 18.03.2016, від 18.07.2016, актах від 05.12.2012, від 10.03.2016, розрахунку орендної плати від 05.12.2012, від 28.12.2015 та від 25.10.2016 виконані не Ментієм В.В., а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису.

Правонаступництво Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" стосовно прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, як первісного орендодавця за договором оренди № 12/02-3832-ОД, випливає з положень статей 115, 329, 770 Цивільного кодексу України, статті 85 Господарського кодексу України, статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статей 2, 4, 5, 6 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також підтверджується передавальним актом від 03.08.2015 і зведеним переліком майна державного підприємства "Придніпровська залізниця", що вноситься до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженими Міністром інфраструктури України 18.08.2015, згідно з якими орендоване відповідачем за договором оренди № 12/02-3832-ОД нерухоме майно було передано Державним підприємством "Придніпровська залізниця" до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (т. 1, арк. с. 103-109). Дана обставина встановлена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.02.2020 у справі № 918/792/18 та не підлягає доведенню відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, арк. с. 62-63) об'єкт оренди: нежитлова будівля загальною площею 1 384,3 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, 14а, належить на праві власності Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця"; право власності зареєстроване 14.09.2016, номер запису - 16434506.

Листом № НКМ-07/424 від 25.04.2017 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіонального філії "Придніпровська залізниця" повідомило Фізичну особу-підприємця Ментія Валентина Вікторовича, що протокольним рішенням засідання правління ПАТ "Укрзалізниця" від 29.03.2017 № Ц-57/25, зокрема, ухвалено продовження дії договору оренди від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД до 31.05.2017. При цьому відповідачу запропоновано погодити внесення змін до договору оренди від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД і повернути підписані та скріплені печаткою додаткові договори до 11.05.2017 шляхом передачі через балансоутримувача орендованого майна. До додатку до листа були додані додаткові договори.

Також у цьому листі відзначено, що за вимогою Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", відповідачу необхідно по терміну завершення договорів оренди повернути майно балансоутримувачу протягом трьох робочих днів шляхом підписання акту приймання-передачі, з одночасним погашенням заборгованості по орендній платі та відшкодуванням витрат балансоутримувача.

У підтвердження факту направлення вказаного листа до позовних матеріалів надано фіскальний чек оператора поштового зв'язку від 04.05.2017 (т. 1, арк. с. 57а) та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу Ментія В.В. (т. 1, арк. с. 61).

Листом № 267/ДН-2 від 01.06.2017 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіонального філії "Придніпровська залізниця" повідомило Фізичну особу-підприємця Ментія Валентина Вікторовича, що протокольним рішенням засідання правління ПАТ "Укрзалізниця" від 29.03.2017 № Ц-57/25 ухвалено продовження дії договору оренди № 12/02-3832-ОД, у зв'язку з чим 04.05.2017 направлено лист від 25.04.2017 № НКМ-07/424 та додаткові договори щодо погодження внесення змін до договорів оренди.

Як зазначено в листі від 01.06.2017 № 267/ДН-2, на теперішній час не отримано погоджених орендарем додаткових договорів, термін дії додаткового договору від 28.11.2016 закінчився 31.03.2017. За вимогою ПАТ "Укрзалізниця", відповідачу необхідно по терміну завершення договорів оренди повернути майно балансоутримувачу протягом трьох робочих днів, шляхом підписання акту приймання-передачі, з одночасним погашенням заборгованості по орендній платі та відшкодуванням витрат балансоутримувача (том 1, арк. с. 59.

У підтвердження факту направлення листа № 267/ДН-2 від 01.06.2017 до позовних матеріалів надано фіскальний чек оператора поштового зв'язку від 08.06.2017 (том 1, арк. с. 60) та опис вкладення у цінний лист на ім'я ФОП Ментій В.В. від 08.06.2017 (том 1, арк. с. 61).

Позивач посилається на те, що строк дії договору оренди закінчився 31.03.2017, однак орендоване майно не повернуто, тому просить виселити орендаря з орендованого приміщення, стягнути орендну плату за лютий-травень 2017 року у розмірі 109 440, 39 грн та неустойку за квітень-травень 2017 року в розмірі 37 404, 16 грн.

У процесі нового розгляду справи позивач (на вимогу ухвали суду від 21.10.2020) до письмових пояснень надав актуальний розрахунок суми заборгованості з орендної плати за період лютий-травень 2017 року по договору оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-12/02-3832-ОД від 24.12.2009, згідно з яким заборгованість відповідача за вказаний період становить 42 580, 47 грн (том 6, арк. с. 128). При цьому, позивач не скористався своїм процесуальним правом на зменшення розміру позовних вимог і наполягає на задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати у повному обсязі.

В обґрунтування нарахування відповідачу орендної плати за спірний період у загальному розмірі 119 800, 39 грн позивач посилається на виставлені структурним підрозділом "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" рахунки-фактури (том 1, арк. с. 43-46):

- № 33 від 09.02.2017 (оренда нерухомого майна за лютий 2017 року, 100%) на суму 28 734 грн;

- № 59 від 10.03.2017 (оренда нерухомого майна за березень 2017 року, 100%) на суму 28 734 грн;

- № 82 від 11.04.2017 (оренда нерухомого майна за квітень 2017 року) на суму 28 734 грн, № 106 від 10.05.2017 (оренда нерухомого майна з урахуванням індексу інфляції) на суму 3 460, 87 грн;

- № 125 від 23.05.2017 (оренда нерухомого майна за травень 2017 року) на суму 30 137, 52 грн.

З наданого розрахунку суми заборгованості з орендної плати за період лютий-травень 2017 року по договору оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-12/02-3832-ОД від 24.12.2009 (том 6, арк. с. 128) вбачається, що позивач в рахунок орендної плати за вказаний період зарахував платежі відповідача, здійснені на підставі наступних платіжних документів (том 6, арк. с. 130-137):

- платіжне доручення № 86 від 24.03.2017 на суму 18 374 грн;

- платіжне доручення № 94 від 28.03.2017 на суму 1 400 грн;

- платіжне доручення № 103 від 12.04.2017 на суму 8 960 грн;

- платіжне доручення № 148 від 04.07.2017 на суму 11 702, 50 грн;

- платіжне доручення № 186 від 21.08.2017 на суму 270 грн;

- платіжне доручення № 187 від 21.08.2017 на суму 11 972, 50 грн;

- платіжне доручення № 204 від 12.09.2017 на суму 11 972, 50 грн;

- авізо № 3485 від 11.10.2019 на суму 12 542, 12 грн;

- авізо № 3490 від 17.10.2019 на суму 26 ,30 грн.

Наведені вище обставини і стали причиною виникнення спору у даній справі.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Предметом спору, який підлягає вирішенню при новому розгляді у даній справі, є наявність або відсутність правових підстав для виселення відповідача з орендованого приміщення, стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за лютий-травень 2017 року та 101 111, 38 грн нарахованої позивачем неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим приміщенням за квітень-травень 2017 року.

Враховуючи висновки та зауваження, викладені у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 та від 18.12.2019 у справі № 904/8389/17, суд, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, виходить з наступного.

Щодо позовних вимог про виселення та стягнення неустойки

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться у статті 759 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України).

Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Ментієм Валентином Вікторовичем, як орендарем, 24.12.2009 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3832-ОД. Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців та він діє з 24.12.2009 до 23.11.2012.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об'єкт оренди: нежитлова будівля загальною площею 1 384, 3 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, 14а, належить на праві власності Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" (дата реєстрації 14.09.2016).

Статтею 770 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

У зв'язку з тим, що до позивача перейшло право власності на об'єкт оренди, яке за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване 14.09.2016, і умови договору № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 не містять застереження щодо припинення договору у разі зміни власника майна, то позивач як новий власник майна на підставі статті 770 Цивільного кодексу України набув прав та обов'язків орендодавця за договором № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, що відповідає умовам пункту 10.7 цього договору.

На підставі висновку експерта № 5459-18 від 25.01.2019 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі № 904/8389/17 судом встановлено, що серед наявних у матеріалах справи додаткових угод та додаткових договорів до договору № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, якими змінювались умови даного договору, в тому числі продовжувався строк його дії, відповідачем підписано тільки додатковий договір від 15.09.2016 (том 1, арк. с. 36). Інші додаткові договори, якими продовжувався строк дії договору № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 (зокрема й додатковий договір від 29.11.2016, яким строк дії договору продовжено з 01.11.2016 по 31.03.2017 включно) підписані не відповідачем, тому не можуть враховуватись для визначення строку дії цього договору.

Відповідно до додаткового договору від 15.09.2016 до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 2/02-3832-ОД сторони погодили зміну редакції абзацу пункту 10.1 розділу 10 основного договору на наступну: "Цей Договір діє з 01.08.2016 року по 31.10.2016 року включно. ".

Доводи відповідача щодо належності додаткового договору від 15.09.2016 до іншого договору ніж договір № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 та щодо продовження строку дії основного договору, після закінчення строку дії додаткового договору саме 31.10.2016, на 2 роки 11 місяців не можуть братися до уваги з огляду на очевидні описки, допущені в пунктах 1 та 3 додаткового договору від 15.09.2016.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано сторонами у справі, що після 31.10.2016 відповідач продовжив користування орендованим майном і користується ним на теперішній час.

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також встановлено статтею 764 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно пункту 5.19 договору орендар, у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, зобов'язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю та балансоутримувачу про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копію договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.).

У разі неподання орендарем до орендодавця заяви протягом встановленого цим пунктом договору терміну, або відмови орендодавця від продовження строку дії договору оренди на інший термін, договір припиняє свою дію, а орендар зобов'язаний виселитися у день, визначений договором або кінцевий термін дії договору оренди, та надати орендодавцю акт повернення орендованих площ балансоутримувачу. У разі невиконання цієї умови договору орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за поточний місяць користування майном за час прострочення.

Таким чином, зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини 2 статті 17 та частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди, то такий договір припиняється.

Тобто, зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, тому для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Між тим, пунктом 5.18 договору оренди передбачені умови продовження строку дії договору за ініціативою орендаря (він зобов'язаний письмово повідомити орендодавця - том 1, арк. с. 24).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення орендаря відповідача до орендодавця (позивача) із заявою про продовження строку дії договору у порядку, передбаченому пунктом 5.18 договору, дослідженню судом підлягає питання щодо продовження строку дії договору на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором в порядку, передбаченому частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Матеріали справи не містять доказів звернення сторін договору № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 із заявами про припинення або зміну його умов, які були б подані у період з 01.11.2016 по 30.11.2016. Тому суд, з огляду на відсутність відповідних заяв, дійшов висновку, що договір № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 був автоматично пролонгований після 31.10.2016: з 01.11.2016 по 31.01.2017, з 01.02.2017 по 30.04.2017.

Позивач, посилаючись на те, що додатковим договором від 29.11.2016 строк дії договору № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 встановлений по 31.03.2017, вважає, що орендодавець 25.04.2017 (протягом місяця після закінчення строку дії договору) у листі № НКМ-07/424 від 25.04.2017 заявив про зміну умов договору оренди в частині строку його дії до 31.05.2017, у зв'язку з чим направив орендарю для підписання проєкти додаткової угоди.

За змістом листа № НКМ-07/424 від 25.04.2017 (том 1, арк. с. 58) Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіонального філії "Придніпровська залізниця" повідомило Фізичну особу-підприємця Ментія Валентина Вікторовича, що протокольним рішенням засідання правління ПАТ "Укрзалізниця" від 29.03.2017 № Ц-57/25, зокрема, ухвалено продовження дії договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 до 31.05.2017, у зв'язку з чим направило для підпису додаткові угоди, які просило повернути до 11.05.2017 шляхом передачі через балансоутримувача майна, а також повідомило про необхідність повернення орендованого майна по закінченню терміну дії договору.

Таким чином, зазначений лист позивача містить дві взаємовиключні пропозиції: першу - про внесення змін до договору оренди, а саме про продовження строку дії договору до 31.05.2017 на інших умовах, викладених у проєкті додаткової угоди, та другу - по закінченню терміну договору оренди за вимогою позивача повернути майно.

Позивач, посилаючись на направлення 04.05.2020 листа № НКМ-07/424 від 25.04.2017, на підтвердження доказів направлення вказаного листа надав суду фіскальний чек оператора поштового зв'язку від 04.05.2017 про направлення Ментію В. Рекомендованого листа за № 5000801027812 (т. 1, арк. с. 57а) та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу Ментія В.В. за № 5000801027812 (т. 1, арк. с. 61).

Однак, позивачем не надано суду опису вкладення до цінного листа № 5000801027812, що унеможливлює встановлення змісту поштового відправлення за вказаним номер.

За наведених обставин, вказані докази не можуть свідчити про направлення позивачем 04.05.2017 на адресу відповідача саме листа № НКМ-07/424 від 25.04.2017 та проекту додаткового договору до договору оренди.

Тому суд вважає, що договір № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 з 01.05.2017 було автоматично пролонговано на черговий тримісячний строк, тобто до 31.07.2017 включно.

В листі № 267/ДН-2 від 01.06.2017, адресованому відповідачу, позивач прямо звертає увагу на ту обставину, що ПАТ "Укрзалізниця" не отримало надісланий орендарю поштою лист № НКМ-07/424 від 15.04.2017 та додатковий договір щодо погодження внесення змін до договору оренди № 12/02-3832-ОД. Оскільки термін дії договору оренди № 12/02-3832-ОД згідно з додатковим договором від 28.11.2016 закінчився 31.03.2017, позивач просив відповідача повернути балансоутримувачу орендоване майно протягом трьох робочих днів, шляхом підписання акту приймання-передачі з одночасним погашенням заборгованості по орендній платі та відшкодуванням витрат балансоутримувача.

У підтвердження факту направлення листа № 267/ДН-2 від 01.06.2017 до позовних матеріалів надано фіскальний чек оператора поштового зв'язку від 08.06.2017 (том 1, арк. с. 60) та опис вкладення у цінний лист на ім'я ФОП Ментія В.В. від 08.06.2017 (том 1, арк. с. 61). При цьому, наданий опис вкладення у цінний лист на ім'я ФОП Ментія В.В. від 08.06.2017 не містить даних щодо номеру поштового відправлення, вказаного у фіскальному чеку оператора поштового зв'язку від 08.06.2017, що унеможливлює встановлення належності вказаного опису вкладення до поштового відправлення за № 5000603506942, який вказано у фіскальному чеку оператора поштового зв'язку від 08.06.2017.

Тож, з урахуванням того, що строк дії договору № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 був продовжений на період з 01.05.2017 по 31.07.2017, лист Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіонального філії "Придніпровська залізниця" № 267/ДН-2 від 01.06.2017 на адресу Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича не може вважатися належним доказом звернення орендодавця до орендаря із заявою про припинення договору оренди, поданою протягом одного місяця після закінчення строку дії договору відповідно до норм ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Тим більше, що направлення даного листа не підтверджується достатніми доказами.

З огляду на наведене, після 31.07.2017 мала місце пролонгація дії договору № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 наступний тримісячний строк - з 01.08.2017 по 31.10.2017, тобто на час звернення позивача з позовом до господарського суду строк дії договору № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 не закінчився.

За приписом частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди

Таким чином, підстави для задоволення вимоги позивача про виселення відповідача із орендованого приміщення відсутні.

Надані позивачем під час нового розгляду справи листи про повернення майна від 22.04.2019, від 05.06.2019, від 22.10.2019, від 11.11.2019, від 19.03.2020, від 01.06.2020, від 26.06.2020, від 25.08.2020 (том 6, арк. с. 87-94) не можуть братися судом до уваги, оскільки вказані листи не були підставою позовної вимоги про виселення відповідача з орендованого приміщення при первісному розгляді справи, а зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається лише у винятковому випадку, визначеному ч. 4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим приміщенням за час прострочення в сумі 101 111, 38 грн за період з квітня по травень 2017 суд враховує наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 10.13 договору встановлено, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна після припинення договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за поточний місяць користування майном за час прострочення.

Дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на недоведеність своєчасної відмови орендодавця від пролонгації договору оренди № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, що зумовлює відсутність порушення прав позивача, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 101 111, 38 грн.

Разом з тим, наданий Фізичною особою-підприємцем Ментієм Валентином Вікторовичем до матеріалів справи оригінал додаткового договору від 19.06.2017, відповідно до якого сторони на підставі рішення правління ПАТ "Укрзалізниця" (протокол від 29.03.2017 № Ц-57/25) дійшли згоди викласти абзац другий пункту 10.1 договору в наступній редакції: "Цей договір діє з 01.04.2017 по 31.05.2019" (том 4, арк. с. 16), не приймається судом до уваги з огляду на наявність заперечень Акціонерного товариства "Українська залізниця" проти факту укладення додаткового договору від 19.06.2017, відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження дотримання порядку укладення додаткового договору від 19.06.2017, наявність явних виправлень щодо дати, до якої укладений цей договір, що свідчить про його неукладеність.

Щодо про стягнення заборгованості з орендної плати

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Аналогічні положення містяться в частині 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", чинного на момент виникнення спірних правовідносин,

Відповідно до частин 1 та 4 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1 та 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, також передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати за лютий-травень 2017 року у сумі 109 440,39 грн, нарахування якої здійснено виходячи з розміру орендної плати, визначеного додатковим договором від 25.10.2016 до договору № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009.

Як вже встановлено судом, підписи, зокрема, у додатковому договорі від 25.10.2016 та розрахунку орендної плати від 25.10.2016 виконані не Ментієм Валентином Вікторовичем, а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису, тому здійснений позивачем розрахунок заборгованості, виходячи з розміру орендної плати, визначеного в цій додатковій угоді, є безпідставним.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

До основних засад (принципів) господарського судочинства належать, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України принцип змагальності полягає в обов'язку кожної із сторін доведення обставин, які мають значення для справи і на які вони посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. При цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Диспозитивність господарського судочинства за змістом статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, суд не наділений правом виходу за межі позовних вимог або правом на самостійне визначення або зміну розміру заявлених позовних вимоги, які становлять предмет спору у справі. До повноважень суду належить лише з'ясування обставин справи, дослідження та оцінка наявних у матеріалах справи доказів, визначення доведеності обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, перевірка наданих учасниками справи розрахунків (контррозрахунків) позовних вимог на відповідність положенням законодавства та фактичним обставинам справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за лютий-травень 2017 року в розмірі 109 440,39 грн визнаються судом недоведеними, а подані позивачем у підтвердження цієї заборгованості докази - неналежними, оскільки нарахування орендної плати виходячи з розміру, визначеного додатковим договором від 25.10.2016 до договору № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009, мало місце з жовтня 2016 року до настання спірного періоду, протягом спірного періоду та після нього. Наведені обставини вплинули на загальний стан розрахунків сторін за договором № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стосовно заперечень відповідача в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати та поданих ним доказів в обґрунтування цих заперечень слід зазначити наступне.

Доводи відповідача про необізнаність щодо обов'язку сплачувати позивачу у спірний період орендну плату в розмірі 100% відхиляються судом, оскільки 15.09.2016 відповідачем був підписаний додатковий договір до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2009 № 12/02-3832-ОД із Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" як орендодавцем за договором.

Щодо доводів відповідача стосовно зарахування сплаченої суми завдатку в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за спірний період (лютий-травень 2017 року), суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки завдаток вноситься в рахунок плати за три останні місяці оренди, а матеріалами справи підтверджується продовження строку дії договору оренди після 31.10.2016 (згідно з додатковою угодою від 15.09.2016).

Не заслуговують на увагу суду також і доводи відповідача щодо наявної суттєвої переплати ним орендної плати, яка у відповідності до гарантійного листа АТ "Укрзалізниця" № НГ-9/57-3-2 від 18.01.2016 (том 6, арк. с. 77-78) становить 311 468, 14 грн, та, за твердженням відповідача, згідно з пунктом 3.10 договору повинна була бути зарахована орендодавцем у рахунок чергових орендних платежів. Позивач заперечує факти направлення відповідачу зазначеного гарантійного листа та наявності переплати відповідачем орендної плати в указаному розмірі. Відповідач на надав будь-яких доказів у підтвердження здійснення на користь позивача платежів у сумі, на яку міститься посилання в гарантійному листі № НГ-9/57-3-2 від 18.01.2016, а також не надав і доказів проведення звіряння з орендодавцем, яким зафіксовано зазначену суму переплати. Тож, оскільки гарантійний лист не є ні первинним документом, ні розрахунковим документом, а документів у підтвердження відповідних господарських (розрахункових) операцій не надано, то підстави для зменшення суми наявної заборгованості на суму непідтвердженої переплати відсутні. При цьому, слід наголосити, що суб'єкт господарювання самостійно має забезпечувати зберігання документів, що підтверджують здійснення ним господарських та фінансових операцій, з огляду покладений законом обов'язок з відображення відповідних операцій у бухгалтерському т податковому обліках.

Доводи відповідача про сплату в рахунок орендних платежів за договором № 12/02-3832-ОД від 24.12.2009 грошових коштів у розмірі 50 000 грн, які були проведені АТ "Укрзалізниця" через свою їдальню (том 6, арк. с. 183), не можуть братися судом до уваги під час вирішення даного спору, оскільки в наданих у підтвердження вказаної суми оплати фіскальних чеках міститься посилання на інші номери рахунків, ніж ті, що були виставлені відповідачу на оплату орендної плати у період з лютого по травень 2017 року.

Також не заслуговують на увагу суду і доводи відповідача щодо опису, арешту та передачі АТ "Укрзалізниця" майна ФОП Ментія В.В. на загальну суму 147 703, 74 грн відповідно до постанови приватного виконавця Селезньова М.О. від 20.11.2019 про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 60261773 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2019 у даній справі (том 6, арк. с. 67-74). Накладення виконавцем арешту на рухоме майно боржника, що не підлягає державній реєстрації, після проведення його опису є заходами, які застосовуються до боржника для забезпечення реального виконання рішення, втім не є безпосередньо виконанням рішення (у даному випадку - примусовим стягненням заборгованості). Тому відповідач, з огляду на скасування рішення суду, на виконання якого було видано вказаний вище наказ, не позбавлений права на звернення до суду в порядку, передбаченому розділом V Господарського процесуального кодексу України "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах" та Законом України "Про виконавче провадження".

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги, в частині яких справу № 904/8389/17 направлено на новий розгляд, задоволенню не підлягають.

Суд відзначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що

позивачем понесені такі судові витрати:

1) за подання позову сплачений судовий збір у сумі 5 547, 90 грн (за немайнову вимогу - 1 600 грн та за майнові вимоги - 3 947, 90 грн);

2) за подання апеляційної скарги на рішення від 01.04.2019 сплачений судовий збір у сумі 5 921,85 грн, всього 11 469, 75 грн;

3) за подання касаційної скарги на постанову від 09.09.2019 сплачений судовий збір у сумі 6 400 грн, всього - 17 869, 75 грн;

відповідачем понесені такі судові витрати:

1) за подання апеляційної скарги на рішення від 13.11.2017 сплачений судовий збір у сумі 6 102, 70 грн;

2) за подання касаційної скарги на рішення від 13.11.2017 та постанову від 08.02.2018 відповідачем сплачений судовий збір у сумі 11 095, 80 грн;

3) за подання апеляційної скарги на рішення від 01.04.2019 сплачений судовий збір у сумі 2 400 грн;

4) за подання касаційної скарги на постанову від 09.09.2019 сплачений судовий збір у сумі 4 405, 34 грн, всього - всього 24 003, 84 грн.

Оскільки постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2019 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 904/8389/17 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 37 404, 16 грн заборгованості за утримання та комунальні послуги орендованого майна за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року залишено без змін, а у позовних вимогах про виселення відповідача із займаного приміщення та стягнення з нього на користь позивача 109 440, 39 грн заборгованості з орендної плати та 101 111, 38 грн неустойки за квітень-травень 2017 року Господарським судом Дніпропетровської області за результатами нового розгляду даної справи відмовлено, судові витрати підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином,

судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягнення з відповідача на користь позивача: у сумі 1 402, 65 грн (561, 06 грн (сплаченого за подання позову (в частині задоволених вимог) + 841, 59 грн (сплаченого за подання апеляційної скарги (в частині задоволених вимог);

судові витрати, понесені відповідачем підлягають стягненню з позивача на користь відповідача у сумі 22 264, 55 (5 485, 53 грн (за подання апеляційної скарги на рішення від 13.11.2018 + 11 095, 80 грн (за подання касаційної скарги) + 2 400 грн (за подання апеляційної скарги на рішення від 01.04.2019) + 3 283, 22 грн (за подання касаційної скарги на постанову від 09.09.2019).

За приписами частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням приписів 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягнення з позивача на користь відповідача у сумі 20 861, 90 грн (22 264, 55 грн - 1 402, 65 грн).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Матеріалами справи підтверджується, що за проведення експертного дослідження Фізичною особою-підприємцем Ментієм Валентином Вікторовичем сплачено 13 728 грн.

Враховуючи висновки судової експертизи, часткове задоволення позову, суд відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати сплачені за експертне дослідження покладає порівну на сторін по 6 864 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 202, 233, 238, 240, 241, пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, про: виселення Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича з нерухомого майна, а саме: нежитлового вбудованого приміщення (реєстраційний номер 663865112110) загальною площею 280 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, 14-а, яке належить Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця"; стягнення з Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 109 440, 39 грн заборгованості з орендної плати по договору оренди № 12/02-3832-ОД за лютий-травень 2017 року та 101 111, 38 грн неустойки за квітень-травень 2017 року - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжі ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 861, 90 грн та витрати на експертне дослідження в розмірі 6 864 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.12.2020.

Суддя В.І. Ярошенко