проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"22" грудня 2020 р. Справа № 922/3463/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М., суддя Пушай В.І.
секретар судового засідання Полупан Ю.В.
за участю представників:
прокурора - Горгуль Н.В., посвідчення №057317 від 09.10.2020
позивача - не з'явився;
відповідача - Смуригіна О.О., наказ №51-вк від 20.12.2019, довіреність №12/19 від 23.12.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вх. №2861Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2020 у справі №922/3463/19 (суддя Новікова Н.А., повний текст рішення підписано 30.09.2020)
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків
до Приватного акціонерного товариства “Харківський велосипедний завод”, м.Харків
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 1.940.481,33 грн,
Керівник Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовною заявою до ПрАТ “Харківський велосипедний завод” про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 1.940.481,33 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що земельна ділянка, розташована за адресою: м. Харків, просп. Московський, 118, яка перебуває у власності територіальної громади м. Харкова, використовувалась відповідачем в період з 01.11.2016 по 31.03.2019 за відсутності належним чином оформлених і зареєстрованих речових прав на землю, без внесення орендної плати за цю землю. В якості правових підстав, зокрема посилається на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 125, 126, 206 Земельного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2020 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Харківська обласна прокуратура з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та винести нове, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу прокурор посилається неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (ст. ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 78, 79, 92, 125 Земельного кодексу України) та процесуального права (ст. ст. 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України), а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення. Так, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає наступне: спірна земельна ділянка сформована як об'єкт цивільних прав; суд залишив поза увагою доводи прокурора про те, що Харківською міською радою у відповідності до покладених на неї обов'язків та в межах наданих законом повноважень вжито заходи самоврядного контролю та здійснено відповідний розрахунок безпідставно збережених коштів, а матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження цих обставин; для врегулювання кондиційних правовідносин між сторонами суду потрібно було встановити фактичну площу земельної ділянки, яку використовує набувач майна та розмір безпідставно збережених коштів.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Пушай В.І., Пелипенко Н.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури до розгляду на 24.11.2020. Сторонам по справі надано строк для подачі письмові пояснень, заперечень, відзивів на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України).
Відповідач протягом встановленого судом строку надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№11188 від 16.11.2020), в якому вважає, що суд першої інстанції, повністю встановивши всі обставини справи та надавши оцінку наданим доказам, врахувавши судову практику в справах з подібними правовідносинами, зробив правильні та справедливі висновки про відсутність підстав для задоволення позову прокурора. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області, залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2020 по справі №922/3463/19.
Від керівника місцевої прокуратури №5 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх. №11396 від 23.11.2020), в якій зазначається про безпідставність та необґрунтованість тверджень відповідача.
21.11.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ «ХВЗ» надійшли письмові пояснення по справі (вх.№12825), в яких відповідач підтримує свою позицію по справі, наведену у відзиві на апеляційну скаргу та посилається на судову практику, що сталася в справах з аналогічними правовідносинами.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в судовому засіданні оголошувалась перерва, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2020.
В судовому засіданні 22.12.2020 заслухано пояснення, міркування та аргументи представника прокуратури по суті апеляційної скарги.
Також в судовому засіданні 22.12.2020 заслухано пояснення представника відповідача.
Представник позивача не скористався наданим процесуальним правом на участь в судовому засіданні.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав сторін щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача.
За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні прокурора, представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами вивчення питання законності використання земель на території Основ'янського та Слобідського районів м. Харкова та моніторингу публічної кадастрової карти України місцевою прокуратурою №5 Харківської області встановлено факт використання земельної ділянки по просп. Московському, 118 у м. Харкові без належного оформлення права власності (користування) нею.
Також встановлено, що рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради № 123 від 23.02.1995, № 843 від 25.10.1999, № 332 від 23.04.1997, № 588 від 11.04.2001 ЗАТ “Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського” (код ЄДРПОУ 00232779) надано в тимчасове користування земельну ділянку, по просп. Московський, 118 у м. Харкові, загальною площею 19,9846 га для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд строком до 14.06.2020.
Між Харківською міською радою та ЗАТ “Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського” 29.12.2001 укладено договір на право тимчасового користування землею №2802.
На підставі рішення 35 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1674/14 від 29.10.2014 ПАТ “Харківський велосипедний завод ім. Г.І.Петровського” (код ЄДРПОУ 00232779) надано дозвіл на поділ земельної ділянки загальною площею 19,9846 га для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд по просп. Московський, 118 у м. Харкові.
Рішенням 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання №44/15 від 23.12.2015 ПАТ “Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського” припинено право користування вищевказаною земельною ділянкою (угода про розірвання договору від 19.09.2016), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно внесено запис про інше речове право за №12587951 від 18.11.2015, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №183960023 від 08.10.2019.
За заявою ПАТ “Харківський велосипедний! завод ім. Г.І. Петровського” від 19.10.2015 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,8334 га та присвоєно кадастровий номер 6310136900:01:022:0011, про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (НВ-6302147352015 від 22.10.2015).
Право власності на нежитлову будівлю літ. “К-1” по просп. Московському, 118 у м. Харкові визнано за ПАТ “Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського” на підставі рішення Господарського суду Харківської області у справі № 20/525-03 від 23.09.2003. Відомості про право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно підприємством внесено 22.10.2018. Право власності зареєстровано за ПАТ “Харківський велосипедний завод”, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №183966461 від 08.10.2019.
Відповідно до Загальних положень Статуту ПрАТ “Харківський велосипедний завод” (код ЄДРПОУ: 00232779), затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ “Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського” (протокол загальних зборів № 1/2017 від 26.04.2017) ПрАТ “Харківський велосипедний завод” є новим найменуванням ПАТ “Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського” та є правонаступником ОП “Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського”, ЗАТ “Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського” та ПАТ “Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського”.
Під час обстеження на місцевості встановлено, що на земельній ділянці площею 0,8334 га (кадастровий номер 6310136900:01:022:0011) по просп. Московському, 118 у м. Харкові розташована одна нежитлова будівля літ. “К-1”, право власності на яку з 23.09.2003 по 26.04.2019 зареєстровано за ПрАТ “ХВЗ”, а з 26.04.2019 використовується ТОВ “Селігер-Плюс” без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Місцева прокуратура на адресу Харківської міської ради Харківської області направила лист №35-728вих19 від 16.09.2019 щодо необхідності вжиття заходів самоврядного контролю, складення акту обстеження земельної ділянки та розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
На виконання вищевказаного листа Департаментом територіального контролю Харківської міської ради Харківської області у порядку ст.189 Земельного кодексу України було вжито заходи самоврядного контролю за використанням земельної ділянки, за результатами яких складено акт обстеження земельної ділянки по просп. Московському, 118 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:022:0011) від 04.10.2019.
Згідно акту обстеження земельної ділянки від 04.10.2019, складеного головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ряди Федоровим В.В., з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по просп. Московський, 118 у м. Харкові, нежитлова будівля літ. “К-1” загальною площею 3868,6 кв.м. з 23.09.2003 належить ПрАТ “ХВЗ”, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №183966461 від 08.10.2019 та розташована на земельній ділянці загальною площею 0,8334 га (кадастровий номер 6310136900:01:022:0011 (цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд)).
З урахуванням того, що право користування ПАТ “Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського” земельною ділянкою загальною площею 19,9846 га припинено відповідно до угоди про розірвання від 19.09.2016 та водночас, під час поділу земельної ділянки загальною площею 19,9846 га для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд по просп. Московський, 118 у м. Харкові розроблено та затверджено проектну документацію щодо виділення меж в натурі земельної ділянки загальною площею 0,8334 га (кадастровий номер 6310136900:01:022:0011), на якій розташована нежитлова будівля літ. “К-1”, що належить товариству на праві приватної власності, ПрАТ “ХВЗ” з 19.09.2016 по 26.04.2019 використовує вказану земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. “К-1” без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
За договором купівлі-продажу №635 від 26.04.2019 ПрАТ “ХВЗ” передало ТОВ “Селігер-Плюс” у власність вищевказаний об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля) літ. «К-1».
Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі “.shp” для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова даних про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки.
Окрім цього, прокурор вказує, що на виконання листа Харківської місцевої прокуратури №5 від 16.09.2019 №35-728вих19 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради було проведено остаточний розрахунок безпідставно збережених коштів через відсутність у відповідача укладеного договору оренди земельної ділянки по проспекту Московському 118 у м. Харкові площею 8334кв.м., який здійснений на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради №1269/13 від 25.09.2013, Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2018, рішення Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 “Про затвердження “Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженої рішенням Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013 та введеної в дію з 01.01.2014, відповідно до якого базова вартість, одного квадратного метра земель міста Харкова встановлена у сумі 291,10 грн., яка щорічно підлягає індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель”.
Так, відповідно до розрахунку наданого прокурором:
- за листопад-грудень 2016 року відповідач зберіг у себе грошові кошти у розмірі 126746,26грн.
- за січень-грудень 2017 року відповідач зберіг у себе грошові кошти у розмірі 806104,48грн.
- за січень-грудень 2018 року відповідач зберіг у себе грошові кошти у розмірі 806104,48грн.
- за січень-березень 2019 року включно відповідач зберіг у себе грошові кошти у розмірі 201526,11грн.
Прокурор вважає, що у зв'язку з використанням відповідачем спірної земельної ділянки без достатньої правової підстави розмір недоотриманих доходів за період з 01.11.2016 по 31.03.2019, які підлягають стягненню з відповідача в якості орендної плати за землю складає 1.940.481,33 грн.
Обставини щодо примусового стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 1.940.481,33 грн стали підставою для звернення прокурора до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ПрАТ "ХВЗ".
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив, що надані прокурором розрахунки здійснювались на підставі базової вартості 1 кв. м у м. Харкові без врахування витягу з нормативно-грошової оцінки, що свідчить про їх необґрунтованість та безпідставність.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі матеріально-правова вимога щодо стягнення з власника об'єкту нерухомого майна - ПрАТ "ХВЗ", збитків у вигляді недоотриманих доходів за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій розташований цей об'єкт. Тобто предметом даного спору є сума, нарахована прокурором та позивачем, як доходи, отримані або які можна було б отримати від безпідставно набутого майна, в порядку статей 1212- 1214 ЦК України.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої “абсолютної” безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова частини 1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Колегія суддів зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за користування якою прокурор просить стягнути безпідставно збережені кошти, об'єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.
Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У силу приписів статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
Частиною 1 ст.79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В даному випадку позивачем надано до суду відповідні докази використання протягом заявленого у позові періоду відповідачем спірною земельною ділянкою, що, як наслідок, надає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.
Такого висновку колегія суддів апеляційної інстанції дійшла з огляду на таке.
В основу оскаржуваного рішення суду першої інстанції покладено висновок про те, що прокурором не доведено факту користування спірною земельною ділянкою як об'єктом цивільних прав встановленої площі в період вказаний в позовній заяві, а також не обґрунтовано розрахунок стягуваної суми (орендної плати, збереженої Відповідачем за рахунок майна позивача (коштів), та не підтверджено факту його безпідставного збагачення.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та «Порядку ведення Державного земельного кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 (в редакції станом на 06.10.2015) встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Так, за заявою ПАТ «Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського» від 19.10.2015 здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки комунальної форми власності, загальною площею 0,8334 га та присвоєно кадастровий номер 6310136900:01:022:0011, про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (НВ-6302147352015 від 22.10.2015).
На спірній земельній ділянці розташовано об'єкт нерухомого майна, а саме нежитлова будівля літ. «К-1», що підтверджується звітом з геодезичної зйомки спірної земельної ділянки та актом обстеження спірної земельної ділянки) право власності на яку визнано за відповідачем на підставі рішення Господарського суду Харківської області у справі №20/525-03 від 23.09.2003, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 183966461 від 08.10.2019.
Тобто, наведене свідчить про фактичне використання відповідачем спірної земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, адже за змістом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Отже, нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання відповідачем об'єкту нерухомого майна, яке належать йому, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.
В зв'язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею літ. "К-1" презюмується його користування спірною земельною ділянкою, що кореспондується з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.
Також на користь факту використання відповідачем спірної земельної ділянки як об'єктом цивільних прав свідчить надана відповідачем до суду першої інстанції, довідка №11-11/19 від 11.11.2019 про сплату земельного податку за користування спірною земельною ділянкою за період з 2016 року по 2019 рік у розмірі 351.808,17 гри.
Таким чином, доводи відповідача у справі, що земельна ділянка не сформована як об'єкт цивільних прав протирічать наявним в матеріалах справи доказам.
Щодо розміру неотриманої орендної плати, колегія суддів апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 ст.21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.
Відповідно до частини 1 статті 13 закону України «Про оцінку земель» нормативно-грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
Для визначення розміру орендної плати використовується нормативно грошова оцінка земельних ділянок, як це визначено у статті 289.1 Податкового кодексу України.
Отже, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель.
Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати зроблений на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради №1269/13 від 25.09.2013, Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2018, рішення Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженої рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 та введеної в дію з 01.01.2014, відповідно до якого базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова встановлена у сумі 291,18 грн, яка щорічно підлягає індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель».
Відповідно до ст. 18 Закону «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Згідно ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Нормативна грошова оцінка тієї чи іншої земельної ділянки отримується шляхом застосування відповідної формули, яка затверджена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики № 489 від 25.11.2016.
Рішенням Харківської міської ради №1269/13 від 25.09.2013 затверджений Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.
Відповідно до цього рішення Комунальне підприємство «Міський інформаційний центр» є користувачем програмного комплексу «Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013» за договором з Департаментом земельних відносин, надає доступ до зазначеного програмного комплексу управлінню Держземагентства у м.Харкові Харківської області для надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Департаменту земельних відносин для перевірки даних, що містяться у витягах, та виконання інших функцій у межах повноважень та Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель (правонаступником якого є Департамент територіального контролю) для здійснення відповідних контрольних повноважень.
Отже, управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області уповноважене надавати інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок в межах міста Харкова.
Так, в матеріалах справи наявна інформація управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області про розмір нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки (лист №1658/116-19 від 05.07.2019), який відповідає розміру нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки зазначеному в розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
Також, розрахунок було здійснено з урахуванням акту обстеження земельної ділянки від 04.10.2019 складеного головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Звіту з геодезичної зйомки спірної земельної ділянки від 03.07.2019 та інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області Відділ у м. Харкові №1658/116-19 від 05.07.2019 стосовно розміру нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки.
Крім того, слід зазначити, що відповідачем будь-якого контррозрахунку щодо проведеного Харківською міською радою розрахунку розміру безпідставно збережених грошових коштів також не надано, а також відповідачем жодним чином не спростовано факту використання ним спірної земельної ділянки, а навпаки підтверджено факт сплати земельного податку за її використання за період з 2016 року по 2019 рік.
Таким чином, судом першої інстанції безпідставно не враховано доводи прокурора стосовно вірного розрахунку розміру орендної плати за період з 01.11.2016 по 31.03.2019 на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1203/0/45-19 від 15.07.2019.
З огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що твердження прокурора про використання відповідачем протягом спірного періоду земельної ділянки, площею 0,8334 га по Московському проспекту, 118 в м. Харкові - є такими, що підтверджуються матеріалами справи. А тому, є підстави вважати, що відповідач безпідставно зберіг кошти у вигляді орендної плати за землю, яка є об'єктом цивільних прав. Крім того, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами правильність здійсненого прокуратурою розрахунку розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 236 вказаної редакції ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Проте, рішення суду першої інстанції наведеним вище вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
У зв'язку з тим, що апеляційна скарга прокуратури судом апеляційної інстанції задовольняється, витрати зі сплати судового збору підлягають перерозподілу, а саме: з відповідача на користь прокуратури за подання апеляційної скарги стягненню підлягає сума в розмірі 43.660,85 грн.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 4 ч.1 ст. 275, п.1 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2020 у справі №922/3463/19 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський велосипедний завод» (61068, м. Харків, пр-т Московський, 118, код ЄДРПОУ 00232779) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1.940.481,33 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський велосипедний завод» (61068, м. Харків, пр-т Московський, 118, код ЄДРПОУ 00232779) на користь Прокуратури Харківської області (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету 2800) суму судового збору за подачу позову в розмірі 29.107,22 грн, та за подачу апеляційної скарги у розмірі 43.660,85 грн.
Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 24.12.2020
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Н.М. Пелипенко
Суддя В.І. Пушай