Справа № 210/5940/20
Провадження № 3/210/2984/20
іменем України
"18" грудня 2020 р.
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, мешкає: АДРЕСА_1
за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 КУпАП.
Постановою суду від 05 листопада 2020 року матеріали справи повернуто до Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області для до оформлення, а саме - кваліфікації дій особи відносно якої складено протокол згідно чинного законодавства.
Вимоги вказані судом у постанові не виконані, недоліки не усунуто.
Згідно з протоколом серії ВАБ №010781, 09.10.2020 року близько 15 годин 25 хвилин за місцем мешкання АДРЕСА_1 , вчинив фізичне насильство в сім'ї у відношенні дружини ОСОБА_2 ..
Дії гр. ОСОБА_1 інспектором Халіним А.С. кваліфіковані за ст. 173-2 КУпАП.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, -
Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
В статті 221 КУпАП зазначений вичерпний перелік статей та частин статей цього Кодексу, справи про адміністративні правопорушення передбачені якими, розглядають судді районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів.
Натомість інспектор не зазначає в протоколі за якою частиною статті 173-2 КУпАП він кваліфікує дії ОСОБА_1 , кожна з яких визначає різну адміністративну відповідальність за вчинене правопорушення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до положень ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, та встановлені скорочені строки розгляду справи, однак явка в судове засідання для дачі пояснень ОСОБА_1 не зкабезпечена.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Крім того, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП складом адміністративного правопорушення є вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, суб'єктом даного правопорушення є особа, яка вчинила насильство, дії якої понесли наслідки у вигляді фізичної чи психологічної шкоди здоров'ю потерпілого.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Статтею 3 цього ж закону передбачено, що його дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Враховуючи положення закону, у протоколі має бути зазначена конкретна особа (прізвище, ім'я, по батькові), відносно якої вчинено фізичне насильство та додані докази, що особа, яка здійснила протиправні дії є суб"єктом адміністративної відповідальності за домашнє насильство, а не формальне посилання на те, що певна особа вчинила домашнє насильство.
До протоколу не надано належних доказів у підтвердження того, що ОСОБА_2 , є членом сім'ї чи колишнім членом сім"ї особи, відносно якої складено протокол та докази, які підтверджують завдання шкоди здоров"ю - повідомлення швидкої допомоги, огляди лікаря, пояснення потерпілої,тощо .
Крім того, об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Натомість, всупереч положенням ст. 256 КУпАП, в проколі складеному відносно ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення не розкрито та не конкретизовано, а лише зазначено, що вчинено фізичне насильство у відношенні дружини ОСОБА_2 , жодних підтверджуючих документів що останні є подружжям, ведуть спільне господарство, мешкають разом суду не представлено.
До протоколу долучена лиши копія рапорту, який не може бути належним доказом, оскільки є внутрішнім документом та не є поясненнями особи по справі.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №010781 від 14.10.2020 року відсутні будь-які дані про свідків (понятих) з місця події.
З представленого суду рапорту читко встановлено, що повідомлення про насильство надійшло від сторонніх людей, однак останні не були допитані у якості свідків.
Суд констатує, що в даному випадку співробітники поліції взагалі не залучили свідків (понятих), які були очевидцями подій, що не відображено в протоколі про адміністративні правопорушення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення та позбавлений можливості змінювати кваліфікацію вчиненого правопорушення.
Встановлені судом порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі та долучених до них матеріалів, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. За вказаних обставин суд позбавлений можливості, на виконання ст. 245 КУпАП, своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно до ст. 7 КУПАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 ознак домашнього насильства у вигляді фізичного насильства, а так само, що ОСОБА_2 є дружиною особи, яка притягується до відповідальності, а також з урахуванням того, що явка ОСОБА_1 не була забезпечена та його дії не кваліфіковані згідно чинного законодавства, в суду відсутня можливість всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання скарги через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: О. В. Чайкіна