ПОСТАНОВА[1]
14 грудня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвокат Аветисяна Р.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року, -
ПостановоюСолом'янського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.06.2020 року о 03 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. І.Пулія, 5-Б, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови,від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, тобто порушиввимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам; працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння безпідставно, оскільки транспортним засобом він не керував, не роз'яснили ОСОБА_1 процесуальні права та наслідки у разі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року, мотивуючи тим, що строк на апеляційне оскарження строк пропустив з об'єктивних причин, оскільки копія судового рішення йому не вручалася, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова була оприлюднена 17 серпня 2020 року.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки у матеріалах справи відсутні дані, що спростовували би наведені апелянтом підстави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , його захисника Аветисяна Р.М., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у тому числі відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка полодіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У судовому засіданні апеляційної ОСОБА_1 , не заперечуючи факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, наполягав, що транспортним засобом він не керував, а лише знаходився у припаркованому автомобілі, дії працівників поліції до нього були упередженими.
У судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Аветисян Р.М. пояснив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки дії працівників поліції були незаконними, такими що порушують права ОСОБА_1 , оскільки докази, що він керував автомобілем, в матеріалах справи відсутні, а відтак протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку складений безпідставно.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 за № 536040 від 16 червня 2020року щодо ОСОБА_1 , що 16.06.2020 року о 03 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. І.Пулія, 5-Б з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, тобто порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 266 КУпАП і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Обставини, викладені у протоколі, підтверджуються даними відеозапису, з якого вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому Законом порядку та роз'яснили його права. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, що було зафіксовано інспекторами поліції та про що складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Досліджені апеляційним судом докази є належними доказами у розумінні ст. 252 КУпАП та у своїй сукупності доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку.
Твердження ОСОБА_1 про те, що транспортним засобом він не керував, були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції і свого підтвердження не знайшли, зокрема суд встановив, що підставою зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 є порушення п. 19.1а ПДР України, а саме керування транспортним засобом у темну пору доби без увімкненого ближнього (дальнього) світла фар, за що на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу; постанова інспектора поліції про накладення штрафу ОСОБА_1 не оскаржувалася; крім того ОСОБА_1 підтвердив, що на місце події приїхав на своєму автомобілі, яким керував; із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля на місці водія.
Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення. З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції.
Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено такихпорушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційногосуду О.М. Сітайло
Справа № 33/824/3903/2020
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий суддя у 1-й інстанції: Єсауленко М.В.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.