Справа № 263/3660/20
Провадження № 2/263/1518/2020
18 грудня 2020 року м.Маріуполь
Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шевченко О.А., при секретарі Ковальовій О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивачка звернулась до суду із позовною заявою про визначення їй додаткового строку в два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її племінниці ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , рідний брат позивачки. Після його смерті відкрилась спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1 . Право власності померлого на зазначене домоволодіння підтверджувалась свідоцтвом про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , однак за життя ОСОБА_3 не встиг оформити право власності. Мати померлого ОСОБА_5 після закінчення строку на прийняття спадщини 17.08.2007 року отримала в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину майна свого сина ОСОБА_3 , донька померлого ОСОБА_2 з невідомих причин не оформила документально спадщину на Ѕ частину майна померлого. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , яка є також матір'ю позивачки. Після її смерті відкрилась спадщина на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 . Після звернення до приватного нотаріуса з метою підготовки документів на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_5 , позивачці стало відомо, що інша Ѕ частина жилого будинку АДРЕСА_1 на той час не була оформлена на ім'я ОСОБА_2 , доньку померлого ОСОБА_3 . Після звернення до Приморського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі позивачці стало відомо, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, крім позивачки, спадкоємиці четвертої черги за законом, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає. Враховуючи те, що позивачці не було відомо про смерть племінниці, вона не подала заяву про прийняття спадщини, таким чином пропустивши встановлений законом строк. Враховуючи викладене, позивачка просила визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк на прийняття спадщини в два місці.
Ухвалою суду від 24 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.
25.11.2020 року на адресу суду від представника відповідача за довіреністю на дійшов відзив, у якому зазначено, що на думку відповідача, позивачка не надала суду постанову нотаріуса про відмову у відкритті спадкової справи, що є підставою для звернення до суду.
Від позивачки ОСОБА_6 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, на позовних вимогах наполягала, просила задовольнити позов у повному обсязі.
Від представника Маріупольської міської ради надійшла заява про розгляд справи без представника Маріупольської міської ради, у якій не заперечували проти задоволення позовних вимог.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09 березня 1959 року, актовий запис №6.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 09.02.2004 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Маріуполя Донецької області.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 08.09.1983 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 09.09.1983 року уклали шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_10 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 03.10.2019 року Приморського районного у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області.
Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_5 є власником Ѕ частки будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 18 січня 2020 року Виконавчим комітетом Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, актовий запис №45.
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 06 березня 1959 року Шустовецької селищної ради Хмельницької області підтверджується, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 17.07.2007 року, зареєстрованого державним нотаріусом Другої маріупольської державної нотаріальної контори Царьовою І.В., спадкоємцем Ѕ частини майна після смерті ОСОБА_3 є його мати ОСОБА_5 .
Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №59523823 від 21.02.2020 року, зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця..
Таким чином, ОСОБА_1 , відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем третьої черги після померлої ОСОБА_2 .
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до ч. 1 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що своєчасно спадщину не прийняла через те, що їй було невідомо про смерть її племінниці, оскільки остання не підтримувала зв'язок з родиною.
При цьому ст. 64 Конституції передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини особа вправі бути юридично необізнаною.
Таким чином, суд вважає, що оскільки прийняття спадщини є правом особи, а позивач в інший спосіб захистити своє право не може ніж звернутися до суду, то позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням двомісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Такого висновку суд дійшов і враховуючи правову позицію, яку висловив Верховний Суд України в постанові від 26 вересня 2012 року по справі № 6-85цс12 за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм частини 3 ст. 1272 ЦК України, згідно якої право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила частини 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення частини 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Суд вважає, що викладені у позовній заяві обставини доведені належними доказами, а тому приходить до висновку, що встановлений строк на прийняття спадщини пропущений позивачем з поважної причини.
За таких обставин, слід визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини строком два місяці, з дня набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 211; 265 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини після смерті племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Донецького апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 23 грудня 2020 року.
Суддя О.А.Шевченко