Справа № 640/9709/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.
21 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом у якому просив:
- визнати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, оформлене протоколом Міжвідомчої комісії від 16.05.2019 № 6 про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” - протиправним та скасувати;
- зобов'язати Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність, а саме на 1 січня 2019 року, з урахуванням виплаченої суми в розмірі 144 000,00 гривень відповідно до Закону України “Про Національну поліцію”.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Міністерство у справах ветеранів України, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
17 листопада 2020 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 20.04.2000 року по 06.11.2015 року; з 07.11.2015 року по 18.12.2015 року - в органах Національної поліції України.
Як вбачається з наказу Головного Управління Національної поліції у м. Києві від 17.12.2015 № 114 о/с, ОСОБА_1 було звільнено зі служби 18.12.2015 відповідно пп. 2 (через хворобу) п. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію України”.
09.06.2016 відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві № 523 о/с було внесено зміни до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 17.12.2015 № 114 о/с в частині стажу для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, який склав 19 років 04 місяці 01 день.
Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 18.02.2016 серії АГ № 0006950 ОСОБА_1 було встановлено 60% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності з 18.02.2016 року.
Згідно довідки МСЕК від 30.03.2017 серії АВ № 0514998 ОСОБА_1 було встановлено 3 групу інвалідності з 01.03.2017 із причиною інвалідності: “захворювання, так пов'язане з проходженням служби в ОВС”.
У подальшому ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності у розмірі 112 000 грн.
Після повторного огляду МСЕК згідно довідки від 30.10.2017 серії АВ № 0771761 ОСОБА_1 було встановлено 2 групу інвалідності з 23.10.2017 довічно із причиною інвалідності: “захворювання, так пов'язане з проходженням служби в ОВС”.
У подальшому ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу з урахуванням вже виплаченої суми у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності у розмірі 32 000 грн.
Постановою центральної медичної (військово-лікарської комісії МВС України) від 18.02.2019 № 8 ОСОБА_1 було встановлено захворювання, яке “так одержано під час безпосередньої участі в проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення”.
Після повторного огляду МСЕК згідно довідки від 20.03.2019 серії АВ № 1054579 ОСОБА_1 було підтверджено 2 групу інвалідності з 20.03.2019 довічно, однак причина інвалідності: “захворювання одержане під час безпосередньої участі в проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення”.
У зв'язку із зміною причини інвалідності ОСОБА_1 28.03.2019 отримав посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_1 .
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП у м. Києві із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з безпосередньою участю в АТО.
01.04.2019 року за № П-601-оп/125/05/11-2019 ГУ НП у м. Києві було повідомлено ОСОБА_1 , що для отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського в зв'язку з захворюванням, одержаним під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, варто звернутись до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.
03.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності.
08.04.2019 року за № 1454/03/05.1-19 Міністерством у справах ветеранів України, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України було повідомлено позивачу, що його заява розглядатиметься на засіданні Міжвідомчої комісії та буде прийнято відповідне рішення, про що його буде додатково повідомлено.
17.05.2019 року за № 1936/02/05.1-19 Міністерством у справах ветеранів України, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України було повідомлено позивачу, що згідно з протоколом Міжвідомчої комісії від 16.05.2019 № 6 прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у зв'язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про Національну поліцію”.
Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 7 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551) особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом “б” пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв'язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 11-13 частини другої статті 7 Закон № 3551) до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
- військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року №336 затверджено Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, який визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, деяких категорій осіб (далі - одноразова грошова допомога) (далі - Порядок №336).
У пункті 2 Порядку №336 зазначені особи, які є одержувачами одноразової грошової допомоги.
Згідно підпункту 4 Порядку №336 у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.
За змістом листа Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України, позивач отримав одноразову грошову допомогу відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Закону України “Про національну поліцію”.
Нормами пункту 4 частини 1 статті 97 вищевказаного Закону передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Згідно пункту 9 розділу IV Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 у разі коли одержувачі ОГД одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших актів законодавства України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав, за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності у розмірі 112 000 грн.
Після повторного огляду МСЕК згідно довідки від 30.10.2017 серії АВ № 0771761 ОСОБА_1 було встановлено 2 групу інвалідності з 23.10.2017 довічно із причиною інвалідності: “захворювання, так пов'язане з проходженням служби в ОВС”.
У подальшому ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу з урахуванням вже виплаченої суми у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності у розмірі 32 000 грн.
Постановою центральної медичної (військово-лікарської комісії МВС України) від 18.02.2019 № 8 ОСОБА_1 було встановлено захворювання, яке “так одержано під час безпосередньої участі в проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення”.
Після повторного огляду МСЕК згідно довідки від 20.03.2019 серії АВ № 1054579 ОСОБА_1 було підтверджено 2 групу інвалідності з 20.03.2019 довічно, однак причина інвалідності: “захворювання одержане під час безпосередньої участі в проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення”.
Тобто, має місце зміна причин інвалідності, нова група інвалідності позивачу не встановлювалася.
Разом з тим, відповідно до положень Закону №3551 право на отримання одноразової грошової допомоги пов'язано із встановленням інвалідності, а не зміною її причини.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності відповідно до Закону України “Про Національну поліцію”, та не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” є правильними.
Згідно з пунктом 8 Порядку №336 особи, зазначені в абзацах другому, третьому, четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку, подають міжвідомчій комісії заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності.
Так, пункту 9 Порядку №336 передбачено, що міжвідомча комісія розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Глущенко Я.Б.
Суддя Черпіцька Л.Т.