Постанова від 23.12.2020 по справі 420/2141/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2141/20

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_2 (далі - Заявник, Стягувач, ОСОБА_2 ) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із заявою до ОСОБА_1 (далі - Боржник, ОСОБА_1 ), в якій просила суд замінити стягувача з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 05.08.2009 року за реєстровим № 6066 з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на неї.

Заява мотивована тим, що 05.08.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 6066 про звернення стягнення на нерухоме майно:

- садовий будинок під номером АДРЕСА_1 ;

- садовий будинок під номером АДРЕСА_2 ;

- садовий будинок під номером АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку під номером АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку під номером ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку під номером АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку під номером АДРЕСА_7 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .. Наведене нерухоме майно на підставі Договору іпотеки № РМ-8МЕ502/003/2007, посвідченого 18.05.2007 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т. С. за реєстровим № 2896, передане в іпотеку Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»).

На даний час право вимоги по Кредитному договору № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року та Договору іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року, укладених між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , перейшло та належить ОСОБА_2 у зв'язку з укладенням 31.01.2020 року між нею та ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» договорів про відступлення права вимоги по вказаним договорам.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року по справі № 420/2141/20, крім іншого, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року заяву задоволено; замінено стягувача з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 05.08.2009р. за реєстровим № 6066 з Публічного Акціонерного Товариства «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166) на ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає її такою, що винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати її повністю та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона посилається на те, що в матеріалах справи відсутні копії Договору про відступлення права вимоги за Договором іпотеки № РМ- SME502/003/2007 від 18.05.2007 року між первісним кредитором ПАТ «ОТП Банк» та першим новим кредитором ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а також Договору факторингу від 31.01.2020 року № б/н між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що унеможливлює встановлення законної передачі права вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки до заявника ОСОБА_2 .. Також в матеріалах справи відсутній Кредитний договір від 22.03.2006 року за № CNL-OAJ/102/2006 та такий договір апелянт з ПАТ «ОТП Банк» не укладав, тому і відступлення права вимоги за даним кредитним договором не може бути, оскільки його не існує.

Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано, а заявником не доведено того факту, що заявник - фізична особа ОСОБА_2 не мала права складати договори про відступлення права вимоги, оскільки відступлення права вимоги від 31.01.2020 року містить умови, притаманні договору факторингу та за своєю юридичною природою і є договором факторингу. А заміна кредитора на фізичну особу діючим законодавством не допускається. Факторинг є фінансовою послугою, яка підлягає обов'язковому ліцензуванню, яке відсутнє у заявника. ОСОБА_2 не є банком або іншою фінансовою установою, тому не може бути іпотекодержателем за договором іпотеки, а нотаріус не може посвідчувати Договір про відступлення права вимоги, укладений з фізичною особою. Апелянт також вказує на те, що ОСОБА_2 не є банком або іншою фінансовою установою, тому не може бути іпотекодержателем за договором іпотеки, а нотаріус не може посвідчувати Договір про відступлення права вимоги, укладений з фізичною особою. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них можуть бути лише банки.

Разом з цим, сторона посилається на порушення Заявником строку на пред'явлення виконавчого напису нотаріуса № 6066 від 05.08.2009 року до виконання, оскільки він сплинув ще 05.08.2012 року, а також на незаконне отримання Заявником вказаного виконавчого напису нотаріуса. На думку скаржника, заміна стягувана у виконавчому написі № 6066 чинним законодавством не передбачено, так як виконавче провадження за ним не відкрито. Заміна сторони виконавчого провадження розглядається в порядку цивільного судочинства.

Більш того, апелянт зазначає, що Заявником подано до іншого суду позов до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, неможливо одночасне стягнення подвійної грошової суми за виконавчим написом та за виконавчим листом, тому провадження по цій справі необхідно закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Заявниця надала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № СМ-SME502/003/2007, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит строком до 18 травня 2017 року у розмірі 312 500, 00 доларів США, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, які передбачені цим Договором. Цільове використання кредиту - придбання нерухомого майна (а.с. 6-9).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що випливають за кредитним договором № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року, між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 18 травня 2007 року укладено Договір іпотеки № PM-SME502/003/2007, який посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С. за реєстровим № 2896, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку ЗАТ «ОТП Банк» нерухоме майно, а саме:

- садовий будинок під номером

АДРЕСА_8 АДРЕСА_9 ;

- садовий будинок під номером АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку під номером АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку під номером ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку під номером АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку під номером АДРЕСА_7 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 10-15).

В подальшому, ЗАТ «ОТП Банк» змінило найменування з ЗАТ «ОТП Банк» на ПАТ «ОТП Банк», погодженого НБУ 18.06.2009року, реєстраційний номер 273, та Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», що вбачається з офіційного інтернет-представництва Національного банку України (https://bank.gov.ua/).

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 грошових зобов'язань по Кредитному договору № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року у ОСОБА_1 станом на 27.07.2009 року виникла заборгованість за прострочення виконання зобов'язань, тому 05 серпня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., на підставі п. 17 ч. 1 ст. 34, ст. ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 1. Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172, вчинено Виконавчий напис за реєстровим № 6066, яким запропоновано звернути стягнення на вищезазначене нерухоме майно (а.с. 16).

26 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» (є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк») та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфеля, за умовами якого до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли усі права ПАТ «ОТП Банк» як кредитора за кредитним договором № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року та як іпотекодержателя за договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року.

31 січня 2020 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» укладено Договір факторингу №б/н, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передає, а фактор ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» приймає право вимоги, що належить клієнту і стає кредитором за Кредитним договором № СМ- SME502/003/2007 від 18.05.2007 року, в розмірі заборгованості по кредитному договору (а.с. 17-19).

Крім того, в цей же день 31 січня 2020 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» уклало з ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» Договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року, посвідченого 31.01.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В. за реєстровим № 55, відповідно до якого первісний іпотекодержатель ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передає та відступає новому іпотекодержателю ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за Договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року (а.с. 20-21).

На підставі Акту приймання-передачі документів первісний іпотекодержатель ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передав, а новий іпотекодержатель ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» прийняв оригінал Договору іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року (а.с. 22).

В свою чергу, 31 січня 2020 року ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» укладено з фізичною особою ОСОБА_2 . Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого кредитор ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» відступає за плату новому кредитору ОСОБА_2 належні йому права вимоги за Кредитним договором № CM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора за Кредитними договорами, та приймає на себе всі його права та обов'язки за Кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором. При цьому новий кредитор набуватиме статус правонаступника кредитора відповідно до чинного законодавства України, у виконавчому провадженні, пов'язаному з правом вимоги (а.с. 23-25).

На виконання зазначеного Договору, ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» передало, а фізична особа ОСОБА_2 прийняла наступну документацію: Кредитний договір № CM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року та Додаток № 1 до Кредитного договору № CM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року, про що між Сторонами укладено Акт приймання-передачі документації за Договором про відступлення права вимоги від 31.01.2020 року (а.с. 26).

Крім того, в цей же день 31 січня 2020 року ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» уклало з фізичною особою ОСОБА_2 . Договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року, посвідченого 31.01.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В. за реєстровим № 58, відповідно до якого первісний іпотекодержатель ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» передає, а новий іпотекодержатель ОСОБА_2 приймає всі права вимоги за Договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород- Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С. за реєстровим № 2896 (а.с. 27-28).

На підставі Акту приймання-передачі документів первісний іпотекодержатель ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» передало, а новий іпотекодержатель ОСОБА_2 прийняла оригінал Договору іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року (а.с. 29).

Таким чином, до ОСОБА_2 перейшли всі права ЗАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за Кредитним договором № CM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року та Договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року, тому мають місце підстави для заміни стягувача у виконавчому документі - виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. від 05.08.2009 р. за реєстровим № 6066 про задоволення вимог кредитора шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що належить боржнику. На підставі чого ОСОБА_2 звернулась до суду із відповідною заявою в порядку ст. 379 КАС України.

Розглянувши заяву по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про її обґрунтованість та наявність підстав для її задоволення з огляду на те, що на підставі правочину відступлення права вимоги за іпотечним договором відбулася заміна іпотекодержателя, відтак ОСОБА_2 , як правонаступник, набула права стягувача за вказаним виконавчим написом.

Вирішуючи спірне питання, судова колегія враховує таке.

Частиною 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Рішення (виконавчі документи), які підлягають примусовому виконанню визначені статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема - виконавчих написів нотаріусів (п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ (абзац 1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Положеннями абзацу 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (ч. 1 ст. 379 КАС України).

Системний аналіз статті 379 КАС України та частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником відбувається у разі вибуття останньої зі спірних правовідносин і може здійснюватись виключно судом за поданням державного виконавця, а також за заявою заінтересованої особи.

Заміна сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса здійснюється судом у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2019 року по справі № 810/432/17, від 22 липня 2019 року по справі № 822/1659/18, від 26 лютого 2020 року по справі № 826/7981/17 у подібних правовідносинах, і колегія суддів не вбачає підстав відступати від неї.

Доводи скаржника про те, що заміна стягувана у виконавчому написі нотаріуса за № 6066 чинним законодавством не передбачено, так як виконавче провадження за ним не відкрито не приймається судовою колегією до уваги, оскільки спростовується вище встановленими обставинами по справі.

Крім того, колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта про те, що розгляд питання щодо заміни сторони виконавчого провадження повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства та з цього приводу зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 року по справі № 826/7941/17 дійшла висновку, що в порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов'язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. В свою чергу, спори, пов'язані з виконанням рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) мають бути вирішені адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 379 КАС України.

Отже, нормами Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи в сукупності норми ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 379 КАС України, зазначала, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Положеннями ч. 1 ст. 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

За приписами ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 517 ЦК України обумовлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 4 ст. 379 КАС України).

Колегія суддів зауважує на тому, що статтею 379 КАС України та частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено коло осіб, які можуть звертатись із заявою (поданням) про заміну сторони виконавчого провадження, якими є державний виконавець та заінтересовані особи.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 379 КАС України (у вищезгаданій редакції) за заявою заінтересованої сторони, якою може бути правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Як встановлено судовою колегією на основі наявних у справі доказів, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис від 05.08.2009 року за № 6066, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , для задоволення вимог ПАТ «ОТП Банк» на суму 2 463 782, 15 грн.

26 листопада 2010 року ПАТ «ОТП Банк» (є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк») було відступлені права вимоги до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 рок та договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року на підставі Договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 26.11.2010 року.

В подальшому ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило права вимоги за кредитним договором № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 рок та договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року на користь ТОВ «Стандарт Фінанс Групп» на підставі Договору факторингу №б/н від 31.01.2020 року та Договору про відступлення права вимоги за Договором іпотеки від 31.01.2020 року.

У свою чергу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило права вимоги за кредитним договором № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 рок та договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року на користь ОСОБА_2 на підставі Договору про відступлення права вимоги за кредитним договором від 31.01.2020 року та Договору про відступлення права вимоги за Договором іпотеки від 31.01.2020 року.

Отже до ОСОБА_2 перейшло право вимоги, яке виникло з Кредитного договору № CM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року та Договору іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року, які були укладені між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ..

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано положення матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про можливість заміни сторони виконавчого провадження у зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги, з яким погоджується судова колегія.

Доводи апелянта з приводу подання ОСОБА_2 до іншого суду позову до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також на неможливість одночасного стягнення подвійної грошової суми за виконавчим написом та за виконавчим листом, у зв'язку з чим провадження по цій справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Як встановлено судовою колегією, в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-2823/11 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ТОВ «ТРІСМЕГІСТ» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07.09.2011 року по справі № 2-2823/11, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21.05.2014 року, стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ТОВ «ТРІСМЕГІСТ» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» загальну суму заборгованості за кредитним договором № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року в розмірі 2 639 749, 50 грн., що згідно курсу НБУ складає 331 985 доларів США 59 центів; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 850 грн. витрат по сплаті судового збору та 60 грн. витрат по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; стягнуто з ТОВ «ТРІСМЕГІСТ» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 850 грн. витрат по сплаті судового збору та 60 грн. витрат по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На виконання вказаного заочного рішення суду Київським районним судом м. Одеси були видані відповідні виконавчі листи.

19.02.2020 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси із заявою, в якій просила суд замінити сторону виконавчого провадження по справі № 2-2823/11, де боржником є ОСОБА_1 , з вибулого стягувача - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ОСОБА_2 ..

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07.09.2011 року по справі № 2-2823/11 замінено сторону виконавчого провадження у справі № 2-2823/11 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ТОВ «ТРІСМЕГІСТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року, де боржником є ОСОБА_1 та ТОВ «ТРІСМЕГІСТ», з вибулого стягувача - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ОСОБА_2 ..

На теперішній час зазначена ухвала суду місцевого суду не набрала законної сили, оскільки переглядається в апеляційному порядку в Одеському апеляційному суді згідно інформації щодо стадій розгляду судових справ в Одеському апеляційному суді, яка викладена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за цим посиленням (https://court.gov.ua/fair/sud4813).

Отже, враховуючи вищезазначене, вбачається, що предмет та підстави заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчих листах, яка подана до Київського районного суду м. Одеси, безпосередньо стосується цивільної справи № 2-2823/11 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «ТРІСМЕГІСТ» заборгованості за кредитним договором № СМ-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року та які не перебувають на примусовому виконанні.

Разом з тим, предмет та підстави заяви ОСОБА_2 по даній справі стосується питання про заміни стягувача у виконавчому написі нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 05.08.2009 року за № 6066, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , для задоволення вимог ПАТ «ОТП Банк» на суму 2 463 782, 15 грн., який також не перебуває на примусовому виконанні.

За таких обставин, предмет та підстави заяви ОСОБА_2 по даній справі та у справі № 2-2823/11 відрізняються та не є подібними, тому відсутні підстави для закриття провадження по цій справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються колегією суддів, оскільки фактично ґрунтуються на незгоді ОСОБА_1 із укладеними правочинами, на підставі яких до ОСОБА_2 перейшло право вимоги за Кредитним договором № CM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року та Договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 року. Водночас, оскільки вказані правочині у судовому порядку недійсними не визнавались, судова колегія виходить з презумпції правомірності правочинів.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 294, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, про заміну сторони виконавчого провадження - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець

Попередній документ
93748022
Наступний документ
93748024
Інформація про рішення:
№ рішення: 93748023
№ справи: 420/2141/20
Дата рішення: 23.12.2020
Дата публікації: 28.12.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про заміну сторони виконавчого провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.10.2020)
Дата надходження: 19.10.2020
Предмет позову: заміну сторони виконавчого провадження,-
Розклад засідань:
12.05.2020 10:30 Одеський окружний адміністративний суд
10.09.2020 10:00 Одеський окружний адміністративний суд
22.09.2020 11:00 Одеський окружний адміністративний суд
01.10.2020 10:30 Одеський окружний адміністративний суд
23.12.2020 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд
24.06.2021 00:00 Касаційний адміністративний суд