ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 грудня 2020 року м. Київ № 640/21584/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,
за участі представника позивача - Вербового Р.П., представника відповідача - Тільного А.О.,
розглянувши в рамках загального позовного провадження справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест»
до Головного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2020 № 06802615050105,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест" (код ЄДР 39066158) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДР 39439980), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.04.2020 № 06802615050105.
Позиція позивача.
Позивач зазначає, що в період з 28.01.2020 року по 10.03.2020 року ГУ ДПС у м. Києві проводилась планова виїзна документальна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2019.
За результатами даної перевірки складено Акт №203/26-15-05-01-05/39066158 від 17.03.2020 про результати документальної планової виїзної перевірки на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, яке позивач вважає протиправним.
Позивач зазначає, що (1) на думку ГУ ДПС у м. Києві TOB «ІК «УБІ» порушило п/п. 134.1.1. ПК України, п.7 П(с)БО 15 «Дохід» та занижено дохід за III квартал 2019 року.
Мова йде, як зазначає позивач, про «інший фінансовий доход від дисконтування позики».
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до укладеного Договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 33-ф від 18.11.2014 року з ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», товариство отримало поворотну фінансову допомогу 140 000 000,00 грн.
Сума поворотної фінансової допомоги на безвідсотковій умові надавалась товариству із строком - до вимоги її повернення, але на строк не більше 10 календарних місяців.
В ході перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до бухгалтерського обліку по Договору станом на 30.09.2019 обліковується заборгованість у розмірі 64 749 700, 00грн.
Позивач зазначає, що підставою для висновків про порушення стало, на думку ГУ ДПС у м. Києві, необхідність дисконтування залишку неповернутої фінансової допомоги на загальну суму 64 749 700, 00 грн. за середньою річною обліковою ставкою рефінансування НБУ у розмірі 17,5 % з розрахунку включно по IV квартал 2024 року. Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві визначено, що нібито фінансовий дохід від дисконтування позики повинен складати 45 063 193,00 грн.
Позивач не погоджується з вищевказаними в Акті перевірки висновками ГУ ДПС у м. Києві, вважає їх помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті невірного тлумачення умов укладеного договору та чинного законодавства України.
Так, позивач вважає, що вказаний в Акті перевірки розрахунок суми амортизації позики не може бути застосований до короткострокової безвідсоткової кредиторської заборгованості та впливати на визначення товариством фінансового результату до оподаткування станом на 30.09.2019 року, оскільки умовами Договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги була передбачена можливість погашення суми короткострокової безвідсоткової заборгованості за першою вимогою Позикодавця, але на строк не більше 10 календарних місяців.
Відповідач дійшов висновку, що TOB «ІК «УВІ» занижено податок на прибуток на підставі того, що TOB «ІК «УВІ» не здійснило амортизацію дисконту фінансових витрат позики.
Однак, як наголошує позивач, довгострокові зобов'язання, це зобов'язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців, натомість зазначає, що договором була передбачена можливість погашення суми короткострокової безвідсоткової заборгованості за першою вимогою позикодавця, але на строк не більше 10 календарних місяців.
Позивач також зазначає, що у разі, якщо договір короткостроковий (до року), але так і частково не погашений у строк, то будь-яке його прострочення на строк понад рік, на переконання позивача, не робить його довгостроковим. Жодним нормативним актом не передбачено зобов'язання щодо дисконтування короткострокових, але прострочених боргів.
З урахуванням положень профільних актів, позивач звертає увагу, що визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної заборгованості.
Доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.
Зазначається також, що будь-яка безпроцентна поворотна фінансова допомога не повинна оцінюватися за теперішньою (поточною) вартістю, адже на такий борг відсотки не нараховують.
Позивач також звертає увагу, що тільки 29.10.2019 набули чинності зміни до П(с)БО № 11 «Зобов'язання» (наказ Мінфіну України від 16.09.2019 № 379), відповідно до яких, зокрема, будь-яка довгострокова заборгованістю підлягає дисконтуванню, незважаючи на питання платності або безоплатності, а перевірка питань дотримання вимог податкового законодавства проводилась ГУ ДПС у м. Києві за період з 01.10.2018 по 30.09.2019.
У позові наголошується, що визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах.
Натомість, як зазначає позивач, ГУ ДПС у м. Києві при розрахунку дисконту застосовує формулу, що не визначена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку.
Разом із тим, як зазначає позивач, при веденні бухгалтерського обліку та при складанні фінансової звітності застосовувало у період, який перевірявся, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.
Наголошує у зв'язку з цим, що платник податків, який здійснює ведення бухгалтерського обліку за національними стандартами не має обов'язку дисконтувати кредиторське зобов'язання.
Таким чином, як вважає позивач, розрахунок, застосований контролюючим органом за формулою дисконтування заборгованості товариства є неправомірним, оскільки товариство використовує норми П(С)БО.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства в частині заниження доходу від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості (на дату балансу) є помилковими та не підтвердженими нормами чинного законодавства.
Крім того (2), позивач зазначає, що зі змісту Акту перевірки вбачається, що перевіряючі дійшли висновку про те, що TOB «ІК «УБІ» в порушення п/п. 134.1.1 ПК України, п.10 П(с) БО 18 «Будівельні контракти», нібито занижено дохід у загальному розмірі 13 817 234,00 грн., в тому числі за 9 місяців 2019 року в сумі 13 817 234 грн.
Крім того, як зазначено у позові, ГУ ДПС у м. Києві вважає, що в порушення пп. 134.1.1 ПК України, п.10 П(с) БО 15 «Дохід», п.4 П(с) БО 18 «Будівельні контракти» товариством нібито занижено дохід у загальному розмірі 58 880 427 грн., в тому числі за 9 місяців 2019 року в сумі 58 880 427,00 грн.
В контексті наведеного позивач зазначає, що з початку 2019 року відбувалось поетапне призупинення виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва та перенесення термінів введення в експлуатацію об'єктів на рік.
Крім того, значно зменшились доходи товариства у зв'язку зі зменшенням попиту на квартири та приміщення в об'єктах будівництва, що будувались за участі товариства.
Було розпочато переговорний процес з іншими будівельними компаніями щодо добудови незавершених житлових будинків та подальшої передачі квартир та приміщень інвесторам.
Позивач акцентує увагу на тому, що такі негативні тенденції відповідно відобразились і на доходах ТОВ «ІК «УБІ».
Додає, що фактично у періоді, який перевірявся, забудовник ТОВ «ІК «УБІ» здійснював операції: будівництво житлових комплексів за адресом: Харківське шосе, 210 у Дарницькому районі міста Києва, вул. Жилянська, 28 у Голосіївському районі м. Києва, бульвар Кольцова, 7-а у Святошинському районі міста Києва, будівництво житлового будинку за адресом вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі міста Києва. ТОВ «Фінансова компанія «Житло-капітал» є управителем коштів на фінансування перелічених об'єктів будівництва та перераховує кошти забудовнику ТОВ «ІК «УБІ».
Позивач звертає увагу, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 по взаємовідносинам з контрагентом з ТОВ «Фінансова компанія «Житло-капітал» за І та II квартал 2019 року надходження до ТОВ «ІК «УБІ» від ТОВ «Фінансова компанія «Житло-капітал» становили 161 453 179,46 грн., за III квартал 2019 року становили значно менше - 37 547 000,00 грн. (надходження по об'єкту будівництва вул. Жилянська, 28 у Голосіївському районі м. Києва взагалі відсутні), в VI кварталі 2019 р. надходження становили 20 277 119,64 грн.
Крім того, як зазначає позивач, у зв'язку зі зменшенням обсягу будівельних робіт, які мало виконувати ТОВ «ІК «УБІ» (об'єкти будівництва для завершення робіт передані іншому забудовнику), відповідно зменшилась і планова реалізація.
У взаємозв'язку з наведеним, позивач, крім іншого, зазначає, що із врахуванням наведеного, в акті перевірки не допускається відображення суб'єктивних припущень та висновків щодо дій суб'єкта господарювання, які не підтверджені належними первинними документами, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку.
З огляду на вищевикладене, позивач вважає розрахунки, які проведено ГУ ДПС у м. Києві, в тому числі щодо визначення планового доходу за III квартал 2019 помилковими, такими що розраховані відповідно до суб'єктивних припущень та не відповідають нормам П(с)БО 15 «Дохід», П(с)БО 18 «Будівельні контракти».
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позову.
Щодо визначення іншого фінансового доходу від дисконтування позики, відповідач зазначає, що до перевірки надано договір поворотної фінансової допомоги №33-ф від 18 листопада 2014 року укладений між ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест». Сума поворотної фінансової допомоги за цим договором становить 140 000 000 грн. Фінансова допомога надається до вимоги її повернення, але на строк, не більше ніж 10 календарних місяців. Строк позовної давності становить десять років.
Відповідач у відзиві зазначає, що в ході перевірки встановлено, що відповідно до бухгалтерського рахунку 6853 «Розрахунки з кредиторами» по Договору поворотної фінансової допомоги №33-ф від 18 листопада 2014 року станом на 30.09.2019 обліковується довгострокова кредиторська заборгованість у розмірі 64 749 700 гривень.
Згідно з наданими до перевірки документами первісний термін погашення фінансової допомоги був більше ніж дванадцять місяців як зазначено в договорі №33-ф від 05.07.2016: «п.3.1. Фінансова допомога надається до вимоги її повернення, але на строк, не більше ніж 10 календарних місяців. Строк позовної давності становить десять років».
Протягом перевіряємого періоду, як зазначає відповідач у відзиві, згідно Картки рахунка 6853 «Розрахунки з іншими кредиторами» отримано від ТОВ «Укрбуд Девелопмент» фінансову допомогу в сумі 37 968 000 грн., ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест» повернуло фінансову допомогу в сумі 17 200 000 грн. з урахуванням залишку на початок перевіряємого періоду (43 981700 грн) станом на 30.09.2019 залишок неповернутої фінансової допомоги на загальну суму 64 749 700 гривень.
Відповідач зазначає, що справедлива вартість дорівнюватиме величині усіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за обліковою ставкою НБУ або ринковою ставкою відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строками, типом ставки відсотка та іншими ознаками).
Продисконтована довгострокова кредиторська заборгованість у розмірі 64 749 700 грн. за наведеною в акті формулою дисконтування, інший фінансовий доход від дисконтування позики має бути визнаний ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест» за 9 місяців 2019 року та повинен складати в загальному розмірі 45 063 193 грн., в т.ч. по періодам: III квартал 2019 року - 45 063 193 грн.
На думку відповідача, в порушення п.п. 134.1.1 ПК України, п.7 П(с)БО 15 «Дохід», товариством занижено дохід у загальному розмірі за III квартал 2019 рік - 45 063 193 гривень.
Щодо зменшення доходів від планової реалізації, відповідач зазначає, що розрахунок планової реалізації об'єктів, доходу - затверджений директором ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест»: 4 квартал 2018 року в сумі 1 413 657 084 грн., І та II квартали 2019 року в сумі 1 668 717 088 грн., III квартал 2019 року 1 561 418 522 гривень.
У відзиві також зазначається, що ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест» в III кварталі 2019 року зменшило планову реалізацію, дохід на загальну суму 107 298 566 грн. на підставі довідки, затвердженої директором без економічних показників, які спричинили таке зменшення (цін які змінюють вартість фіксованого набору матеріальних ресурсів і послуг в даний період часу). Розрахунок планової собівартості об'єктів, затверджений директором є незмінним за 4 квартал 2018 та І, II, III квартали 2019 року у загальній сумі 1 503 348 728 гривень.
Відповідач додає, що згідно з даними Держстату України, 1998-2020 (Дата останньої модифікації: 04.02.2020) встановлено зростання індексу цін на будівельно-монтажні роботи у III кварталі 2019 року.
За даними перевірки розраховано вартість фіксованого набору матеріальних ресурсів і послуг, а саме як змінилась планова собівартість об'єктів на суму 1 503 348 728 грн. в даний період часу III квартал 2019 року в порівнянні з попереднім.
За даними перевірки економічно обґрунтована планова собівартість об'єктів на суму 1 503 348 728 грн. в період часу III квартал 2019 року збільшилась, за рахунок інфляції, на суму 1 539 367 090 грн., різниця на загальну суму 2 956 951,65 грн. яка зменшує спрогнозовану вартість будівництва - дохід за будівельними контрактами на суму таких відхилень 2 956 951,65 гривень.
Таким чином, на думку відповідача, ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест» в III кварталі 2019 року безпідставно та не обґрунтовано зменшило планову реалізацію на загальну суму 107 298 566 грн. на підставі довідки затвердженої директором без економічних показників які спричинили таке зменшення, що призвело до заниження доходів які нараховуються відповідно ступеня завершеності виробництва (операцій з надання послуг).
За даними товариства, визначені доходи які нараховуються відповідно ступеня завершеності виробництва (операцій з надання послуг) за III квартали 2019 року в сумі 251 757 715,65 грн., за даними перевірки 265 574 949,8 грн., встановлено заниження доходу у загальному розмірі 13 817 234 грн., в тому числі за 9 місяців 2019 року у сумі 13 817 234 гривень.
Таким чином, на думку відповідача, в порушення пп. 134.1.1 ПК України, п. 10 П(с)БО15 «Дохід», п. 4 П(с)БО18 "Будівельні контракти", відносно товариства встановлено заниження доходу у загальному розмірі 58 880 427 грн., в тому числі за 9 місяців 2019 року в сумі 58 880 427гривень.
Додатково, відносно першого питання (позики), відповідач звертає увагу, що згідно з п. 11 П(С)БО28 «Зменшення корисності активів» теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються, виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п'яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п'яти років.
Відповідач зазначає, що ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.
При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.
Отже, як зазначає відповідач у відзиві на позов, на дату виникнення кредиторської заборгованості боржник має визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов'язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов'язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою.
Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 «Доходи».
Відповідно до п.5 П(С)БО 11 «Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги, що не змінюється суть та строки зобов'язань за позиками, оскільки статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою.
Відтак, відповідач вважає висновки за результатами перевірки законними та обґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити.
Встановлені судом обставини.
У даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються, а матеріалами справи підтверджуються обставини проведення перевірки, зміст претензій контролюючого органу, які викладені вище, формування акту перевірки, прийняття оскаржуваного рішення.
Так, місцезнаходження ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест», відповідно до реєстраційних даних: 03039, м. Київ, пр-т Валерія Лобановського, буд. 123, кв. (офіс) 43. Перевіркою встановлено, що фактично ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» знаходиться за адресою: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, 6/10. ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» взято на податковий облік в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 25.01.2014 за № 265014008815. Станом на дату підписання акта перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. У періоді, який перевірявся, ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» було платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, ЄСВ, військового збору. Товариство є платником ПДВ з 01.03.2014, індивідуальний податковий номер: 390661526505.
В ході перевірки посадовим особам ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» запити не надавались.
Запити на проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» відомостей стосовно відносин з суб'єктами господарювання - контрагентами не направлялись.
Крім іншого, відповідно до наказу № 3 від 29.12.2017 встановлено такі принципи, методи та процедури при відображенні господарських операцій в обліку і складанні фінансової звітності ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест», зокрема: бухгалтерський облік господарських операцій підприємство здійснює згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку, який складений відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.
Для цілей податкового обліку позивач застосовує національні стандарти бухгалтерського обліку (п. 3.1.1. Акту перевірки).
Перевіркою формування доходу та фінансового результату до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку встановлено, що (1), надалі - «перший епізод»)) у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.10.2018 по 30.09.2019 встановлено їх заниження у загальному розмірі 58 880 427 грн., в тому числі за 9 місяців 2019 року в сумі 58 880 427 гривень.
Зазначається, що до перевірки надано договір поворотної фінансової допомоги №33-ф від 18 листопада 2014 року укладений між ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест». Предмет договору: за цим договором Сторона 1 надає Стороні 2 поворотну фінансову допомогу, а Сторона 2 зобов'язується повернути їх Стороні 1 у строк та на умовах, визначених Договором. Сума поворотної фінансової допомоги за цим договором становить 140 000 000 (сто сорок мільйонів грн. 00 коп.).
Відсотки не нараховуються.
Фінансова допомога надається Стороні 2 Стороні 1 до вимоги її повернення, але на строк, не більше ніж 10 календарних місяців.
Строк позовної давності становить десять років.
В ході перевірки встановлено, що відповідно до бухгалтерського рахунку 6853 «Розрахунки з кредиторами» по Договору поворотної фінансової допомоги №33-ф від 18 листопада 2014 року станом на 30.09.2019 обліковується довгострокова кредиторська заборгованість у розмірі 64 749 700 гривень.
В Акті перевірки зазначається, що згідно з п/п 14.1.257 ПК України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсації у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
У даному випадку, як вбачається із змісту та сутності вищезгаданого договору, передбачена ним поворотна фінансова допомога відповідає наведеним вище умовам та кваліфікації за п/п 14.1.257 ПК України.
Надалі ж, в Акті перевірки зазначається, що поворотна фінансова допомога відповідає визначенню поняття «фінансовий інструмент», наведеного в п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти».
Фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого.
На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи, за деякими винятками, оцінюються за їх справедливою вартістю (п. 30 П(С)БО 13)
Пунктом 10 П(С)БО 13 передбачено, що фінансовий актив або фінансове зобов'язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною - укладачем угоди щодо фінансового інструмента.
В Акті перевірки зазначається, що на практиці при наданні поворотної фінансової допомоги сторони (позикодавець та позичальник) укладають договір. Тому надана поворотна фінансова допомога є фінансовим активом для позикодавця та фінансовим зобов'язанням для позичальника.
Керуючись п. 29 П(С)БО13, позичальник повинен первісно оцінити фінансові зобов'язання (позику) та відобразити її в обліку за фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості зобов'язань (суми позики) і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням фінансового інструмента.
Справедлива вартість отриманої позики дорівнюватиме величині усіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ринковою ставкою відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строками, типом ставки відсотка та іншими ознаками). Різниця між сумою позики та її справедливою вартістю, як зазначає відповідач, є доходами.
В Акті перевірки зазначається, що дисконтування - приведення вартості майбутніх платежів до значення на теперішній момент. Воно відображає той економічний факт, що сума грошей, наявна в цей момент, має більшу вартість, ніж рівна їй сума, яка з'явиться в майбутньому.
Майбутня вартість - вартість інвестованих в справу грошових коштів через визначений проміжок часу з урахуванням встановленої ставки відсотка.
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 «Доходи».
Доходи - збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного.
Викладаючи свою позицію в Акті перевірки, відповідач також зазначає, що відповідно до п. 7 П(с)БО15 «Дохід» визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
У даному випадку, як вбачається з Акту перевірки, відповідач має на увазі «інший фінансовий доход від дисконтування позики».
До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
Проценти визнаються в тому звітному періоді, до якого вони належать, на основі бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди.
Між тим, в Аті перевірки відповідач формує власну тезу про те, що у разі відстрочення платежу за кредитами, позиками, продукцію, товари, роботи, послуги тощо з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги, тощо), така різниця визнається заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. Тобто, як вважає відповідач, заборгованість за процентні доходи відображається в періоді їх нарахування.
Далі в Акті перевірки зазначається, що відповідно до П(С)БО 11 «Зобов'язання», встановлено наступне: Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.
Відповідач в Акті перевірки акцентує увагу, крім іншого, на тому, що довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями. Згідно п. 10 П(С)БО 11 довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання. Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Згідно п. 5. П(С)БО 11 зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Відповідно до п.6. П(С)БО11, з метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: довгострокові; поточні; непередбачені зобов'язання; доходи майбутніх періодів.
Надалі в Акті перевірки відповідач зазначає, що згідно п. 7 П(С)БО 11 до довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; довгострокові забезпечення.
Згідно п. 8 П(С)БО11, зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.
З урахуванням наведеного відповідач в Акті перевірки констатує, що згідно наданих до перевірки документів первісний термін погашення фінансової допомоги був більше ніж дванадцять місяців, що однак, не відповідає фактичним обставинам.
При цьому, в Акті перевірки відповідач цитує положення договору від 05.07.2016: «п.3.1. Фінансова допомога надається Стороні 2 Стороні 1 до вимоги її повернення, але на строк, не більше ніж 10 календарних місяців. Строк позовної давності становить десять років.
Посилаючись на п/п. 134.1 ПК України, в Акті перевірки відповідач додає, що справедлива вартість дорівнюватиме величині усіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за обліковою ставкою НБУ або ринковою ставкою відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строками, типом ставки відсотка та іншими ознаками).
Відповідач визначає ставку дисконтування за середньою річною обліковою ставкою рефінансування НБУ. У 2019 році діяли такі облікові ставки НБУ: з 01.01.19 по 25.04.19 (115 днів) - 18%; з 26.04.19 по 18.07.19 (84 дні) - 17,5%; з 19.07.19 по 05.09.19 (49 днів) - 17%; з 06.09.19 по 24.10.19 (25 днів) - 16,5%. Середня річна ставка визначається в Акті перевірки за формулою середньої зваженої: ((18 х 115) + (17,5 х 84) + (17 х 49) + (16,5 х 25)): (115 + 84 + 49 + 25) = (2070 + 1470 + 833 + 412,5): 273 = 4785,5 ; 273 = 17,5%.
Таким чином, як зазначено в Акті перевірки, середньозважена ставка станом на 30.09.2019 становить 17,5 % (квартальна 5,8333%= 17,5 %/3).
За висновком відповідача операція дисконтування при одноразовому платежі наприкінці строку зводиться до формули: *PV = FV/(1 +і)п, де FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; І - ставка дисконтування (середньозважена ставка по кредитах облікова ставка НБУ); п - строк (число періодів).
Продисконтована за Актом перевірки довгострокова кредиторська заборгованість у розмірі 64 749 700 грн. за наведеною формулою дисконтування наведена в таблиці в Акті перевірки.
Вирішуючи в цій частині спір по суті (за «першим» епізодом «інший фінансовий доход від дисконтування позики») слід зазначити, що відповідач сформував свою позицію, ґрунтуючись на висновку про статус позики як довгострокової, висновок про що, у свою чергу, ґрунтується не на обумовленому строку виконання зобов'язань, а на встановленому строку позовної давності, що вочевидь є різними правовими категоріями/інструментами як за своєю суттю, так і за наслідками застосування.
Відповідач, посилаюсь на П(с)БО 11 «Зобов'язання» та П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», наполягає на тому, що боргові зобов'язання за договором позики підлягають дисконтуванню з метою приведення номінальної суми заборгованості до справедливої вартості. Як наслідок, відповідач вважає, що позивачем занижено дохід внаслідок недисконтування заборгованості за справедливою вартістю.
Слід зазначити, що відповідно до п/п. 134.1.1. ПК України, на порушення якого посилається відповідач в Акті перевірки, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
За загальним правилом, для цілей бухгалтерського обліку отримана поворотна фінансова допомога є зобов'язанням (п. 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання») та, враховуючи те, що вона підлягає погашенню грошовими коштами, таке зобов'язання є фінансовим інструментом (фінансовим зобов'язанням) (п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти»).
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що доходи, це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Відповідно до п.7 П(с)БО 15 «Дохід», на порушення якого посилається відповідач в Акті перевірки, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
До складу фінансових доходів, на що посилається відповідач, включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
Проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди (абзац п'ятий пункту 20 П(с)БО 15 «Дохід»).
Проценти - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству (п. 4 П(с)БО 15 «Дохід»).
При цьому, відповідно до П(с)БО 15 «Дохід» доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.
У свою чергу, відповідно до п. 10 П(С)БО 11 "Зобов'язання" (в редакції, яка діяла у період, який перевірявся), на який посилається відповідач, довгострокові зобов'язання, на які нараховують відсотки, відображають у балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов і виду зобов'язання.
В кореспонденції з цим слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 12 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» довгострокову дебіторську заборгованість, на яку нараховують проценти, відображають у балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості й умов її погашення.
У свою чергу, деталізуючи наведене, слід додати, що відповідно до П(С)БО 11 довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.
Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Відповідно до п. 8 П(с)БО 11 зобов'язання (в редакції, яка діяла у період, який перевірявся), на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.
Для цілей бухобліку отримана поворотна фінансова допомога є зобов'язанням (п. 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання») та, враховуючи те, що вона підлягає погашенню грошовими коштами, таке зобов'язання є фінансовим інструментом (фінансовим зобов'язанням) (п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти»).
З наведеного у сукупності вбачається, що правила дисконтування із включенням суми дисконту до інших доходів поширюються на довгострокові зобов'язання.
У даному випадку, що визнається і відповідачем, за вищевказаним договором фінансова допомога надається на строк, не більше ніж 10 календарних місяців, тобто менше 12 місяців (для кваліфікації позики довгостроковою термін погашення має складати більше ніж дванадцять місяців) і цей строк є первісним терміном виконання, сторони не укладали додаткових угод щодо збільшення строку виконання. При цьому, вказана позика э поворотною, безвідсотковою (одна з умов кваліфікації позики як довгострокової та застосування правил про теперішню вартість - нарахування/сплата відсотків), не є зобов'язанням, яке не підлягає погашенню, а відтак, позика за викладеною у договорі суттю зобов'язань, кваліфікується у період, який перевірявся, як поточне зобов'язання, у зв'язку з чим застосовані відповідачем правила П(С)БО11 та П(С)БО13 для цілей застосування п. 7 П(с)БО15 «Дохід», тобто дисконтування позики як довгострокового зобов'язання із включенням до доходу результату застосування власної формули, є безпідставними, що у свою чергу зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування відповідачем так званого «іншого фінансового доходу від дисконтування позики», що, у свою чергу, вказує на протиправність, безпідставність оскаржуваного рішення, що ґрунтується на висновках акту перевірки за даним епізодом.
Головною помилкою відповідача є прирівняння (ототожнення) строку виконання зобов'язань та строку позовної давності із застосуванням саме останнього для створення вочевидь штучних передумов для формування позивачу безпідставного доходу. Суд нагадує, що строк (термін) виконання - це певний період (момент) у часі, коли повинно бути виконано зобов'язання.
У свою чергу позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Прострочення строку виконання зобов'язання, враховуючи правила П(с)БО, яке первісно визнане поточним, само по собі не перетворює зобов'язання у довгострокові.
При цьому, для застосування у даному випадку принципу "превалювання сутності над формою" (ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») для цілей іншої кваліфікації строку виконання та характеру зобов'язань, ніж зазначено у договорі, відповідач в Акті перевірки не навів навіть обґрунтованих припущень, відносно того, що встановлюючи строк виконання не більше 10 місяців, сторони угоди мали інші наміри щодо строку виконання зобов'язань.
Більш того, ГУ ДПС у м. Києві при розрахунку дисконту застосовує формулу, яка застосовується за правилами МСФЗ, однак нормативно не встановлена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку, які застосовуються товариством.
Чинним законодавством України не визначено та не затверджено методологію розрахунку (визначення) справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов'язань.
З наведеного у сукупності також вбачається, що у свою чергу товариство не зобов'язано визначати методологію оцінки фінансових зобов'язань самостійно, а податковий орган не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики, висновок щодо чого не заперечений у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 640/19241/18.
Навіть у випадку правомірності висновків відповідача щодо правильності застосування наведених вище норм профільного законодавства, П(с)БО 11 «Зобов'язання» та П(с)БО 13 «Фінансові інструменти», на які посилається відповідач в Акті перевірки, не містять правил визначення ставки (формули) дисконтування та амортизації дисконту, а позивач, як визнається і відповідачем, для цілей ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, використовує саме національні П(с)БО і не застосовує Міжнародні стандарти фінансової звітності і бухгалтерського обліку.
Наведене додатково вказує на безпідставність висновків Акту перевірки та спірного рішення, які у даному випадку не ґрунтуються на нормах профільного законодавства.
Що стосується подальших висновків акту перевірки (надалі - «другий епізод»), відповідач в акті перевірки зазначає, що відповідно до наказу №3 від 29.12.2017 встановлено такі принципи, методи та процедури при відображенні господарських операцій в обліку і складанні фінансової звітності ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест»: формування доходів проводиться згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 18; оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться шляхом вивчення виконаної роботи. Сума видатків, здійснених на певну дату включає лише ті видатки, які відображають об'єм наданих послуг на таку ж дату; відображення витрат підприємством на рахунках з обліку витрат здійснюється за статтями та економічними елементами витрат відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
В Акті перевірки зазначається, що згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», визначені методи визнання доходів та витрат протягом виконання будівельного контракту:
Посилаючись на положення пунктів 3 - 12 цього П(с)БО 18, відповідач зазначає, що фактично у періоді, що перевірявся забудовник ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест» здійснювало операції: Будівництво житлових комплексів за адресою Харківське шосе, 210 у Дарницькому районі м. Києва; вул. Жилянська, 28 у Голосіївському районі м. Києва; бульвар Кольцова, 7-а, у Святошинському районі м. Києва; вул. ЩекавицькІй, 46 у Подільському районі м. Києва; будівництво житлового будинку за адресою вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі м. Києва.
Згідно документів наданих до перевірки ТОВ «Фінансова компанія «ЖИТЛО- КАПІТАЛ», код 35393445 є управителем коштів на фінансування перелічених об'єктів будівництва (діє в інтересах установників і здійснює управління ФФБ з метою фінансування спорудження об'єктів будівництва згідно із законодавством, правилами ФФБ) та перераховує кошти забудовнику ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест».
Доходи ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест» нараховуються самостійно відповідно ступеня завершеності виробництва (операцій з надання послуг), який визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному період у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані.
Доходи за даними перевірки розраховуються згідно прикладу, розрахунку доходів наведеного в Положенні (стандарту) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти".
За період з 01.10.2018 по 30.09.2019 доходи нараховуються відповідно ступеня завершеності виробництва (операцій з надання послуг) = Фактичні витрати при виконанні будівельного контракту / Очікувані загальні витрати за будівельним контрактом X Розрахунок планової реалізації затверджений директором.
Згідно наданих до перевірки документів на бухгалтерському рахунку 231 «Основне виробництво» (робіт, послуг) обліковуються оприбутковані витрати за якими нараховуються доходи ДТ 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».
Розрахунок планової реалізації затверджений директором ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест».
Розрахунок планової собівартості об'єктів, затверджений директором, планові витрати 4 квартал 2018 та І, II, III квартали 2019 є незмінними.
За Актом перевірки товариство у 3 кварталі 2019 зменшило планову реалізацію на загальну суму 107 298 566 гри. на підставі довідки, затвердженої директором без економічних показників, які спричинили таке зменшення (цін які змінюють вартість фіксованого набору матеріальних ресурсів і послуг в даний період часу). Розрахунок планової собівартості об'єктів, затверджений директором є незмінним за 4 квартал 2018 та І, II, III квартали 2019 року у загальній сумі 1 503 348 728 грн.
Згідно даних Держстату України, 1998-2020 (Дата останньої модифікації: 04.02.2020) встановлено зростання індексу цін на будівельно-монтажні роботи у III кварталі 2019 року.
Індекс цін на будівельно-монтажні роботи - це те, як змінюється вартість фіксованого набору матеріальних ресурсів і послуг в даний період часу в порівнянні з попереднім. Обчислюється індекс наступним чином: вибірковий перелік підприємств, які виконують будівельні роботи, надають свої кошториси. На їх підставі фахівці Держстату розраховують опосередковану вартість будівельно-монтажних робіт за видами споруд і потім порівнюють з попереднім місяцем, кварталом або роком, обчислюючи індекс.
Обчислюється індекс наступним чином: вибірковий перелік підприємств, які виконують будівельні роботи, надають свої кошториси. На їх підставі фахівці Держстату розраховують опосередковану вартість будівельно-монтажних робіт за видами споруд і потім порівнюють з попереднім місяцем, кварталом або роком, обчислюючи індекс.
Учасники будівельного ринку використовують індекс цін на будівельні робіт для того, щоб спрогнозувати вартість будівництва на етапі проектування.
За даними перевірки в Акті розраховано вартість фіксованого набору матеріальних ресурсів і послуг, а саме як змінилась планова собівартість об'єктів на суму 1 503 348 728 гри. в даний період часу ПІ квартал 2019 року в порівнянні з попереднім, за формулою: Планова собівартість III квартал 2019 року = планова собівартість X індекс цін липень 2019 X індекс цін серпень 2019 X індекс цін вересень 2019 року. Розрахунок собівартості в період часу III квартал 2019 року наведено в Акті перевірки.
За даними перевірки планова собівартість об'єктів на суму 1 503 348 728 грн. в період часу Ш квартал 2019 року збільшилась, за рахунок інфляції, на суму 1 539 367 090 грн., різниця на загальну суму 2 956 951,65 грн. зменшує спрогнозовану вартість будівництва - дохід за будівельними контрактами на суму таких відхилень 2 956 951,65 гривень:
Таким чином, за Актом перевірки, ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест» в III кварталі 2019 року безпідставно зменшило планову реалізацію на загальну суму 107 298 566 грн. на підставі довідки затвердженої директором без економічних показників які спричинили таке зменшення, призвело до заниження доходів які нараховуються відповідно ступеня завершеності виробництва (операцій з надання послуг).
В порушення п/п. 134.1.1 ПК України, п. 10 П(с)БО 18 "Будівельні контракти", як зазначено в Акті перевірки, товариством занижено доходу у загальному розмірі 13 817 234 грн. в тому числі за 9 місяців 2019 року в сумі 13 817 234 грн.
І таким чином сформовано висновок - в порушення п/п. 134.1.1 ПК України, п. 10 П(с)БО 15 «Дохід», п.4 П(с)БО 18 "Будівельні контракти" ТОВ «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест» встановлено заниження доходу у загальному розмірі 58 880 427 грн. в тому числі за 9 місяців 2019 року в сумі 58 880 427 гривень.
Відповідно, перевіркою правильності визначення податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету за період з 01.10.2018 по 30.09.2019 встановлено його заниження на загальну суму 10 598 477 грн., в тому числі за три квартали 2019 року на суму 10 598 477 гривень.
Товариством сформовано заперечення до Акту перевірки, а після їх відхилення та прийняття спірного рішення, оскаржено це рішення в адміністративному порядку.
Відповідно до спірного рішення товариству донараховано 10 598 477 грн. за основним платежем та 5 299 239 грн.
У запереченнях та скарзі позивач, крім іншого, наголошував, що згідно з п. 3 П(с)БО 18 «Будівельні контракти» доходи і витрати протягом виконання будівельного контракту визнаються з урахуванням ступеня завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат цього контракту може бути достовірно оцінений.
Але, якщо кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом не може бути оцінений достовірно, то: дохід визнається в сумі фактичних витрат від початку виконання будівельного контракту, щодо яких існує імовірність їх відшкодування; витрати за будівельним контрактом визнаються витратами того періоду, протягом якого вони були зазнані.
У разі відсутності імовірності відшкодування витрат дохід не визнається. (п. 7 П(с)БО 18 «Будівельні контракти»).
Якщо на дату балансу існує імовірність того, що загальні витрати на виконання будівельного контракту перевищуватимуть загальний дохід за цим будівельним контрактом, то очікувані збитки визнаються витратами звітного періоду з включенням фактичних витрат на виконання цього будівельного контракту до собівартості реалізації, (п. 8 П(с)БО 18 «Будівельні контракти»).
Позивач наголошував, що з початку 2019 року відбувалось поетапне призупинення виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва та перенесення термінів введення в експлуатацію об'єктів на рік, що на даний час є загальновідомим фактом.
Крім того, значно зменшились доходи TOB «ІК «УБІ» у зв'язку зі зменшенням попиту на квартири та приміщення в об'єктах будівництва, що будувались за участі ТОВ «ІК «УБІ».
Було розпочато переговорний процес з іншими будівельними компаніями щодо добудови незавершених житлових будинків та подальшої передачі квартир та приміщень інвесторам.
Такі негативні тенденції відповідно відобразились і на доходах ТОВ «ІК «УБІ».
Відповідно до п.11 П (с) БО 18 «Будівельні контракти» дохід за будівельним контрактом оцінюється за справедливою вартістю активів, які вже отримані або підлягають отриманню. Оцінка доходу протягом виконання будівельного контракту переглядається у разі: погодження із замовником відхилень та/або претензій, які змінюють ціну будівельного контракту в періоди після його укладання; зміни узгодженої ціни будівельного контракту з фіксованою ціною за наявності умов, що передбачають її зміни.
Згідно з п.12 П(с)БО 15 «Дохід» якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг).
Позивач наголошував на тому, що фактично у періоді, що перевірявся забудовник ТОВ «ІК «УБІ» здійснювало операції: будівництво житлових комплексів за адресою: Харківське шосе, 210 у Дарницькому районі міста Києва, вул. Жилянська, 28 у Голосїйвському районі м. Києва, бульвар Кольцова, 7-а у Святошинському районі міста Києва, будівництво житлового будинку за адресою вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі міста Києва. ТОВ «Фінансова компанія «Житло- капітал» є управителем коштів на фінансування перелічених об'єктів будівництва та перераховує кошти забудовнику ТОВ «ІК «УБІ».
Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 по взаємовідносинам з контрагентом з ТОВ «Фінансова компанія «Житло-капітал» за І та II квартал 2019 року надходження до TOB «ІК «УВІ» від ТОВ «Фінансова компанія «Житло-капітал» становили 161 453 179,46 грн., за III квартал 2019 року становили значно менше - 37 547 000,00 грн. (надходження по об'єкту будівництва вул. Жилянська, 28 у Голосіївському районі м. Києва взагалі відсутні), в VI кварталі 2019 р. надходження становили 20 277 119,64 грн.
Крім того, як зазначав позивач у запереченнях та скарзі, у зв'язку зі зменшенням обсягу будівельних робіт, які мало виконувати ТОВ «ІК «УВІ» (об'єкти будівництва для завершення робіт передані іншому забудовнику), відповідно зменшилась і планова реалізація.
Однак, вказані аргументи, які вбачаються судом за вагомі, значимі та обґрунтовані, відповідачем не враховані, наявні матеріали не містять жодної оцінки цих аргументів з боку відповідача.
Вирішуючи спір в цій частині, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 44.2. ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти" визначає методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов'язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності.
Відповідно до пункту 3 П(с)БО 18 доходи і витрати протягом виконання будівельного контракту визнаються з урахуванням ступеня завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат цього контракту може бути достовірно оцінений.
Пункт 4. Ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом може визначатися за одним з наведених методів: вимірювання та оцінка виконаної роботи; співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі; співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом.
Пункт 5. Кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом з фіксованою ціною може бути достовірно оцінений за наявності одночасно таких умов: можливості достовірного визначення суми загального доходу від виконання будівельного контракту; імовірного отримання підрядником економічних вигод від виконання будівельного контракту; можливості достовірного визначення суми витрат, необхідних для завершення будівельного контракту, і ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом на дату балансу; можливості достовірного визначення та оцінки витрат, пов'язаних з виконанням будівельного контракту для порівняння фактичних витрат за цим будівельним контрактом, з попередньою оцінкою таких витрат.
Пункт 6. Кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом за ціною "витрати плюс" може бути достовірно оцінений за наявності одночасно таких умов: імовірного отримання підрядником економічних вигод від виконання будівельного контракту; можливості достовірного визначення витрат, пов'язаних з виконанням будівельного контракту, незалежно від імовірності їх відшкодування замовником.
Пункт 7. Якщо кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом не може бути оцінений достовірно, то: дохід визнається в сумі фактичних витрат від початку виконання будівельного контракту, щодо яких існує імовірність їх відшкодування; витрати за будівельним контрактом визнаються витратами того періоду, протягом якого вони були зазнані.
У разі відсутності імовірності відшкодування витрат дохід не визнається.
Пункт 8. Якщо в наступних звітних періодах не існує невизначеності, яка перешкоджала в попередніх періодах отриманню достовірної оцінки кінцевого фінансового результату за будівельним контрактом, то дохід і витрати, пов'язані з виконанням цього контракту, визнаються згідно з пунктом 3 Положення (стандарту) 18.
Якщо на дату балансу існує імовірність того, що загальні витрати на виконання будівельного контракту перевищуватимуть загальний дохід за цим будівельним контрактом, то очікувані збитки визнаються витратами звітного періоду з включенням фактичних витрат на виконання цього будівельного контракту до собівартості реалізації.
Пункт 9. Суми відхилень, претензій та заохочувальних виплат за будівельним контрактом визнаються доходом, якщо: Існує імовірність отримання економічних вигод; можлива їх достовірна оцінка.
Оцінка доходів і витрат за будівельним контрактом.
Пункт 10. Дохід за будівельним контрактом включає передбачену будівельним контрактом ціну, а також суму відхилень, претензій та заохочувальних виплат за будівельним контрактом.
Пункт 11. Дохід за будівельним контрактом оцінюється за справедливою вартістю активів, які вже отримані або підлягають отриманню.
Оцінка доходу протягом виконання будівельного контракту переглядається у разі: погодження із замовником відхилень та/або претензій, які змінюють ціну будівельного контракту в періоди після його укладання; зміни узгодженої ціни будівельного контракту з фіксованою ціною за наявності умов, що передбачають її зміни.
Пункт 12. Витрати за будівельним контрактом включають: витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням даного контракту; загальновиробничі витрати.
У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У даному випадку, висновки Акту перевірки за цим епізодом фактично сформовані відповідачем виходячи з того, що затверджена директором довідка, не має економічних показників.
Між тим, як вже зазначалося, позивач неодноразово надавав обґрунтування такому рішенню та, як вже зазначалося, звертав увагу на те, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 по взаємовідносинам з контрагентом з ТОВ «Фінансова компанія «Житло-капітал» за І та II квартал 2019 року надходження до TOB «ІК «УВІ» від ТОВ «Фінансова компанія «Житло-капітал» становили 161 453 179,46 грн., за III квартал 2019 року становили значно менше - 37 547 000,00 грн. (надходження по об'єкту будівництва вул. Жилянська, 28 у Голосіївському районі м. Києва взагалі відсутні), в VI кварталі 2019 р. надходження становили ще менший обсяг - 20 277 119,64 грн.
Крім того, у зв'язку зі зменшенням обсягу будівельних робіт, що є загальновідомим, які мало виконувати ТОВ «ІК «УВІ» (об'єкти будівництва для завершення робіт передані іншому забудовнику), відповідно зменшилась і планова реалізація.
Судом враховується, що відповідач мав повний доступ до всієї фінансової інформації, на якій ґрунтується вищезгадане рішення товариства та, відповідно, повинен був, але не надав в Акті перевірки, за результатами розгляду заперечень та у відповіді на скаргу, жодної оцінки аргументам товариства, які, як вже зазначалося, вбачаються ваговими та значимими.
Наведені аргументи взагалі проігноровані з боку ГУ ДПС. Наведене у свою чергу свідчить про порушення з боку податкової служби прав позивача та приписів, визначених в абз. 2 п. 44.6, абз. 2 п. 44.7, п. 56.4., п. 56.8., п. 86.7 ПК України, які в сукупності зобов'язують податкову службу враховувати аргументи платника податків, у т.ч. на етапах адміністративного оскарження, що, відповідно, зумовлює обов'язок податкової служби надати належне обґрунтування у разі відхилення вищезгаданого рішення позивача.
Відповідач нормативно не довів певних формальних вимог до форми такого роду рішень підприємства, яке у даному випадку ґрунтується на фактичному фінансово-економічному стані підприємства та зведених даних бухгалтерського обліку.
Як вже зазначалося, в ході перевірки з боку ГУ ДПС товариству запити не надавались, чим, на думку суду, по суті створювались штучні передумови для донарахування доходу без врахування всіх обставин, які мали значення для формування достовірних висновків Акті перевірки.
Враховуючи наведене, суд вважає, що висновки Акту перевірки не враховують всіх обставин, що мали значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а спірне рішення в цій частині не відповідає критерію обґрунтованості рішень суб'єктів владних повноважень, визначеному у п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, дотримання якого перевіряє суд.
Доводи відповідача за цим епізодом фактично ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, що у сукупності має наслідком створення штучних передумов для прийняття оскаржуваного рішення, в частині, що ґрунтується на наведених вище висновках Акту перевірки.
Відтак, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення в цій частині, яке у зв'язку з цим підлягає скасуванню, у т.ч. як передчасно прийняте - без надання оцінки наявній економічній інформації та стану підприємства, які у сукупності призвели до прийняття вищезгаданого рішення товариства (довідка керівника щодо зменшення планової реалізації).
Доводи відповідача та надані ним матеріали, досліджені та оцінені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі, оскільки відповідачем не доведено перед судом законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 139 КАС України позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати.
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест" (код ЄДР: 39066158; адрес: 03083, м. Київ, пр-т Науки, 83) задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.04.2020 № 06802615050105, прийняте ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДР: 39439980; адрес: 04116, м. Київ, вулю Шолуденка 33/19).
За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДР: 39439980) стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест" (код ЄДР: 39066158; адрес: 03083, м. Київ, пр-т Науки, 83) 21 020,00 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за пл. дор. № 318964 від 09.09.2020.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст рішення суду складений та підписаний 22.12.2020.