23 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/4881/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправним дії командира Військової частини НОМЕР_1 (роботодавець) ( НОМЕР_2 ) у не виплаті вихідної допомоги як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при звільненні в зв'язку із скороченням штату;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 (роботодавець) ( НОМЕР_2 ) провести виплату вихідної допомоги при звільненні в зв'язку із скороченням штату, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 39 161,07 грн;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 (роботодавець) ( НОМЕР_2 ) провести виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних при звільненні сум з розрахунку відповідно до довідки від 10.10.2020 №726 середньоденна заробітна плата на день звільнення 31.07.2020 становила 669,42 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що невиплата відповідачем вихідної допомоги при звільненні є протиправною бездіяльністю. При цьому позивач вважає, що відсутність коштів у державного органу не може бути підставою невиплати належних працівникові сум та не звільняє його від відповідальності.
Ухвалою судді від 30.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-денний строк для надання відзиву на позов.
Від відповідачів у встановлений ухвалою суду строк, надійшли відзиви на позов, у яких позовні вимоги не визнають, зазначають про безпідставність вимог позивача та просять суд відмовити у задоволенні вимог позивача.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив про хибність думки відповідачів щодо невиплати вихідної допомоги і наголосив, що така невиплата спричиняє відповідальність і додаткові витрати, адже кваліфікується як порушення абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
В період з 29.05.2015 по 31.07.2020 позивач працював у Військовій частині НОМЕР_1 на посадах державної служби, що підтверджується записами в трудовій книжці, та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 3.
З 01.01.2020 Військова частина НОМЕР_1 зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 яка є в прямому підпорядкуванні командира Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2020 №64ДС позивача було звільнено з посади в зв'язку з скороченням штату (а.с.13).
Позивач вважав, що при звільнені в зв'язку з скороченням штату йому не була виплачена вихідна допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, що становить 39 161,07 грн, яка була розрахована в Військовій частині НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з такими діями Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 звернувся до нього з письмовим зверненням 31.07.2020, щодо не проведення грошової виплати за період роботи в військовій частині по день звільнення, в тому числі і допомоги як чорнобильцю (а.с.15).
Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь від 11.08.2020 №502/2/15/1233 та роз'яснено порядок виплати вихідної допомоги (а.с.16).
Позивач вважає протиправною відмову роботодавця про не виплату йому вихідної допомоги при звільненні в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати згідно ст.22 Закону України від 28.02.1991 №796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
В силу прямої дії ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компенсації та пільги громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, визначені Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796).
Пунктом 1 ч.1 ст.22 Закон №796 передбачено виплату допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати у разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників.
В свою чергу, механізм використання обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики, визначено Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936 (далі - Постанова №936).
Відповідно до п.4 Постанови №936 виплата вихідної допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів міських за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян.
Пункт 5 Постанови №936 визначає, що соціальні виплати, доплати (види допомоги), зокрема допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати у разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Так, на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2020 №64ДС, відповідно до п.5 Постанови №936 керівництвом Військової частини до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради подано наступні документи:
- реєстр отримувача компенсаційних виплат і допомог певних видів (військова, частина НОМЕР_2 ); розрахунок видатків, пов'язаних із виплатою компенсацій громадянам, постраждалим, внаслідок аварій на ЧАЕС; розрахунок видатків, пов'язаних із виплатою компенсацій та допомог і наданням пільг, відповідно до Закону №796.
Станом на момент розгляду справи Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради кошти на відшкодування витрат, пов'язаних із виплатою компенсацій громадянам, постраждалим внаслідок аварій на ЧАЕС на рахунки Військової частини не перераховані.
Суд зазначає, що відшкодування витрат, пов'язаних із виплатою компенсацій громадянам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС здійснюється через Управління праці та соціального захисту населення з Державного бюджету по КПКВ 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС».
Відповідно до ст.51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.
За таких обставин Військова частина НОМЕР_2 , як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом.
Військова частина це бюджетна організація, підпорядкована Міністерству оборони України, у своїй діяльності керується Законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра оборони України і являється структурним підрозділом Міністерства Оборони України. Основні фонди матеріальні цінності військової частини є державною власністю, перебувають у сфері управління Міністерства оборони України і закріплені за військовою частиною на праві оперативного управління. Командир військової частини, як військовослужбовець Збройних Сил України несе повну відповідальність за його стан та діяльність, ефективне використання закріпленого за ним державного майна, витрачення грошових коштів, контроль за виконанням договірних зобов'язань.
В даному випадку, ані Військова частина НОМЕР_2 ані Військова частина НОМЕР_1 не може виплатити допомогу у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати за рахунок коштів заробітної плати працівників, грошового забезпечення військовослужбовців та взагалі є неналежним відповідачем у справі, оскільки розпорядником вказаних коштів для виплати, у відповідності до п.4 Постанови №936 є Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради.
Відповідно до ст.23 та ст.116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Також слід звернути увагу, що у Військовій часині НОМЕР_1 в період 01.09.2020 по 14.09.2020 проводилось інспекційне відвідування Управління Держпраці у Чернігівській області, в ході якого було складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №25-01-062/0448, яким було встановлено, що порушень з боку Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення розрахунку із ОСОБА_1 не виявлено. Вказана перевірка проводилася за заявою (скаргою) ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області, щодо законності розрахунку при звільненні та отримання ним усіх належних йому при звільненні виплат.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що виплата спірної допомоги при звільненні відповідно до п.4 Постанови №936 у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів міських за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, а отже позовні вимоги є безпідставні, оскільки заявлені до неналежного відповідача.
В силу положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом обставини, що підтверджені належними та допустимими доказами, суд приходить висновку, що у позові ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ).
Відповідач-1 - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ).
Відповідач-2 - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_5 ).
Повний текст рішення суду складено 23.12.2020.
Суддя Л.О. Житняк