22 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/714/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, про визнання рішень протиправними та поновлення на роботі,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Прокуратури Чернівецької області, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, в якому з урахуванням позовної заяви у новій редакції просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 270 від 10 квітня 2020 року “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки”;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Чернівецької області від 28 квітня 2020 року №216-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Чернівецьку область та органів прокуратури Чернівецької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 29 квітня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаду заступника начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Чернівецьку область, з дати його звільнення;
- стягнути з прокуратури Чернівецької області, на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу.
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Чернівецьку область та стягнення заробітної плати на його користь в межах суми стягнення за один місяць;
- стягнути з відповідачів судові витрати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом прокурора Чернівецької області від 28 квітня 2020 року №216-к останнього звільнено із займаної посади з 29 квітня 2020 року. Підставою прийняття оскаржуваного наказу слугувало рішення кадрової комісії № 1 від 10 квітня 2020 року № 270 “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки”. Зазначений наказ прокурор області видав, керуючись статтею 11 пунктом 2 частини другої статті 41 Закону України "Про прокуратуру", пунктом 3 та підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
Вважає, що наказ про звільнення із займаної посади є протиправним, прийнятим з порушенням вимог ст. ст. 22, 24, 43 Конституції України, ст. ст. 40, 42 КЗпП України, та таким, що підлягає скасуванню з поновленням позивача на посаді, виходячи з наступного.
На думку позивача, положення пункту 1 Розділу І, пунктів 6, 19 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ (далі - Закон № 113) звузили та мінімізували реалізацію позивачем права на захист прав працівників органів прокуратури у зв'язку з непоширенням на нього вказаних вище норм законодавства щодо персонального попередження його не пізніше, ніж за два місяці до вивільнення, недопустимості звільнення під час тимчасової непрацездатності, відпустки, відрядження, а отже суперечать частині третій статті 22 Конституції України щодо недопустимості при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Зазначив також, що протиправним є рішення Першої кадрової комісії № 270 “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки” від 10 квітня 2020 року, з огляду на наступне.
Пунктом 5 розділу III Порядку № 221 передбачено, що прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Наказом Генерального прокурора встановлений прохідний бал (мінімально допустиму кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання Іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів регіональних прокуратур - 93 бали. Тобто, на переконання позивача вказаний прохідний бал встановлений в порушення вимог п.5 розділу III Порядку № 221 - до складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Позивач не погоджується з результатами тестування на загальні здібності через неможливість об'єктивно оцінити інтелектуальні здібності та перевірити загальні навички позивача, оскільки тестування проходило у вечірній час близько 20 години, а вказаному етапу тестування передувало складення позивачем іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Разом з тим, посилаючись на висновки вищого державного навчального закладу України "Буковинського державного медичного університету " зазначив, що складання двох (чи більше) іспитів в один день, перебування в умовах відрядження є факторами надмірного соціально-психологічного впливу на особистість, яка тестується, а тому може вплинути на результати тестування загальних здібностей та навичок, в тому числі і навичок з використання комп'ютерної техніки.
Зазначив й те, що проходив тестування 4 березня 2020 року через 2 дні після виявлення ТОВ “Сайметрікс-Україна” серйозних технічних несправностей і, враховуючи не перенесення дати проходження атестації, відсутність корегування графіку проходження атестації прокурорами регіональних прокуратур, існує сумнів в технічній справності самого програмного комплексу, об'єктивності результатів проходження іспиту, і відповідно в обґрунтованості рішення першої кадрової комісії за результатами оцінювання.
Крім того позивач вважає, що рішення першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №270 від 10 квітня 2020 року прийняте на підставі результатів проходження тестування на загальні здібності та навички, яке не спроможне об'єктивно оцінити професійну компетентність, професійну етику позивача, прийняте із застосуванням програмного комплексу “PSYMETRICS” без відповідної комплексної системи захисту та дозвільних документів, і прийняте на підставі тестування, яке за своїм змістом суперечить поняттю та предмету атестації відповідно до Закону 4312-VI.
Звертав увагу суду, що Порядок проходження атестації не відповідає його поняттю, оскільки не враховує спеціалізацію прокурорів, оцінку їх досягнень, ефективності та результатів роботи тому, що ухвалюючи рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, який не набрав прохідний бал, він не допускається до наступного етапу, який перевіряє відповідність прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, оцінює рівень володіння практичними навичками.
Окрім іншого наголошував на тому, що на час прийняття рішення першою кадровою комісією були відсутні будь-які правові підстави функціонування цієї кадрової комісії, а також повноваження щодо прийняття рішення стосовно атестації позивача.
Вважає, що комісії які наразі працюють у Генеральній прокуратурі, не мають відношення до кадрових комісій обласних прокуратур, призначених провести атестацію прокурорів з метою забезпечення можливості переведення на посаду прокурора в обласних прокуратурах та окружних прокуратур.
Також зазначив, що Офіс Генерального прокурора не є правонаступником Генеральної прокуратури України (він є правонаступником тільки у міжвідомчих міжнародних договорах, укладених Генеральною прокуратурою України - пункт 5 Закону №113-Х1 від 19 вересня 2019 року).
Тобто, “кадрові комісії Офісу Генерального прокурора” та “кадрові комісії обласних прокуратур, які будуть утворені після створення відповідно “Офісу Генерального прокурора” та “обласних прокуратур”, фактично не будуть правонаступниками кадрових комісій, утворених наказами Генерального прокурора та на них не поширюватиметься Порядок №223.
Окрім того Порядок, затверджений наказом №233, за своїм змістом є актом управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, тобто є нормативно-правовим актом.
Вважає, що Генеральний прокурор прийняв цей нормативно- правовий акт за межами своїх повноважень, що суперечить статті 19 Конституції України, частині 2 статті 9 Закону України “Про прокуратуру”, пунктам 9, 11, підпунктам 7, 8 пункту 22 Розділом II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-Х1 від 19 вересня 2019 року.
Зазначив також, що відсутні жодні докази та відомості щодо того, за якими критеріями здійснювався добір членів кадрової комісії. Відтак, на думку останнього, відсутні відомості щодо підтвердження правомірності формування першої кадрової комісії, у тому числі компетентності та наявності необхідних професійних і моральних якостей її членів, які мають необхідний досвід щодо проведення атестації та бездоганну ділову репутацію, володіють тематикою, яка використовується для складання тестів та завдань іспиту.
Окрім того, звертав увагу суду на інші процедурні порушення проходження атестації, які пов'язані з його початковим етапом - подачею відповідної заяви останнім, зокрема вважає, що у такий спосіб законодавець поставив прокурорів та слідчих прокуратури перед вибором подати заяви встановленої форми про намір перейти до органу прокуратури або не подавати таку заяву, наслідком чого буде звільнення із займаної посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру”, що свідчить про очевидне втручання суб'єкта владних повноважень у особисті права і свободи позивача.
В обґрунтування протиправності рішення кадрової комісії також зазначив, що воно не містить ні мотивів, ні обставин, зокрема в рішенні вказано лише кількість отриманих за результатами іспиту балів, однак відсутні аргументи Комісії виставлення саме такої кількості балів та з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення не вказано.
Також, позивач наводив аргументи щодо підстав звільнення з прокуратури Чернівецької області, зокрема зазначив, що проведення реорганізації прокуратури Чернівецької області, як юридичної особи, не може бути підставою для припинення трудових відносин з прокурорами. Відтак, на думку останнього відбулось перейменування однієї із складових системи прокуратури, зокрема, Генеральної прокуратури України - на Офіс Генерального прокурора, без процедури ліквідації чи реорганізації. У зв'язку з цим, вважає, що відсутні ознаки ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймав посаду, тому посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру” є безпідставним.
Крім наведених аргументів позивач зазначив, що був незаконно звільнений із займаної посади, оскільки оскаржуваний наказ прокурора Чернівецької області № 216-к від 28 квітня 2020 року виданий в період тимчасової непрацездатності останнього.
2. Відповідач Чернівецька обласна прокуратура (в ході розгляду справи відбулась заміни сторони) подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Заперечуючи проти позову звертав увагу суду на те, що відповідно до пункту 6 розділу III Порядку прокурор, який за результатами і складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Відтак, у зв'язку з тим, що за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички позивач набрав меншу кількість балів ніж прохідний для успішного складання іспиту, кадровою комісією на підставі п.п. 13, 17 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ, п. 6 розділу І, п. 6 розділу II Порядку, прийнято рішення від 10.04.2020 № 270 про неуспішне проходження позивачем атестації.
Звертав увагу суду, що зазначені норми Закону є спеціальними по відношенню до інших нормативно-правових актів, мають імперативний характер та підлягають безумовному виконанню уповноваженими органами та їх посадовими особами, тому на думку відповідача не можуть братися до уваги доводи позивача про відсутність в оскаржуваному наказі конкретної підстави для звільнення (реорганізація, ліквідація чи скорочення кількості прокурорів прокуратури Чернівецької області).
3. Відповідач (Офіс Генерального прокурора ) подав до суду відзив на адміністративний в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Посилаючись на вимоги закону, що регулюють спірні правовідносини заперечив щодо доводів позивача про те, що передбачене Законом № 113-ІХ проведення атестації є порушенням конституційних прав і свобод останнього та не ґрунтується на вимогах закону.
Вважає, безпідставними доводи позивача з приводу необхідності державної реєстрації наказу від 17.10.2019 № 233 “Про затвердження Порядку роботи кадрових комісій” в Міністерстві юстиції України, оскільки зазначений наказ виданий в межах повноважень, у спосіб та в порядку, визначеному законом.
Крім того звертав увагу суду, що позивачем особисто подано заяву за визначеною формою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію. З огляду на це, останнім надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII (відповідно до вимог пп. 2 п. 19 розділу II Закону № 113-ІХ) і така згода є усвідомленням наслідків неуспішного проходження атестації.
Заперечуючи проти позову також зазначив, що наказом Генерального прокурора від 23.12.2019 № 351, днем початку роботи офісу Генерального прокурора визначено 02.01.2020 року. На даний час процес атестації прокурорів регіональних прокуратур не завершений, отже рішення про початок роботи обласних та окружних прокуратур не приймалося. Відтак, для атестації прокурорів регіональних прокуратур утворено кадрові комісії Офісу Генерального прокурора. З огляду на викладене доводи позивача щодо неправомірності утворення кадрової комісії для атестації прокурорів регіональних прокуратур є безпідставними.
На думку відповідача помилковими є твердження позивача щодо неналежного розгляду кадровою комісією його заяв від 04.03.2020 року та від 05.03.2020 року про повторне проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки внаслідок технічних збоїв під час проходження тестування, оскільки згідно даних системи тестування та відомостями про його результати встановлено, що позивачем завершено тестування. Після тестування відповідні акти не складались, відтак за результатами опрацювання наведених у заяві доводів позивача, комісією не виявлено підстав для її задоволення. Наголошував на тому, що технічний збій під час проведення тестування на загальні здібності відбувся 02.03.2020 року, що призвело до тимчасового зриву тестування, а починаючи з 03.03.2020 року по 05.03.2020 року не було зафіксовано жодної технічної проблеми, які б могли вплинути на результат тестування на загальні здібності, тобто на момент складання (04.03.2020 року) позивачем іспиту, технічних проблем не виявлено.
Щодо твердження про безпідставність та необґрунтованість проведення II етапу атестації оскільки він не пов'язаний з безпосередньо виконуваною роботою зазначив, що тестування на загальні здібності та навички включено до процесу атестації прокурорів з метою з'ясування загального рівня їх здібностей компетентності як однієї з характеризуючих ознак для визначення професійності.
Також на думку відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства доводи позивача стосовно проведення тестування в один день, що вказує на зменшення прав Прокурорів регіональних прокуратур у порівнянні з прокурорами Генеральної Прокуратури України. При цьому зазначив, що часу для підготовки у позивача було достатньо, а проведення двох іспитів в один день пов'язане з необхідністю забезпечення безперечності роботи регіональних прокуратур та оптимізацією витрат часу та ресурсів прокурорів на участь у атестації.
Зазначив і те, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства доводи позивача щодо встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички використанням комп'ютерної техніки з порушенням п.5 Порядку, оскільки відповідно до протоколу засідання першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20.02.2020 № 1 передбачено проведення складання іспитів прокурорами регіональних прокуратур у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день. Оскільки тестування регіональних прокурорів проводилось в один день, то і прохідний бал було затверджено попередньо.
На переконання відповідача не можуть братися до уваги посилання позивача стосовно відсутності апробації програмного забезпечення проведення тестування, сертифікату відповідності, оскільки відповідно до Закону N 113-ІХ та Порядку, відсутні будь-які вимоги щодо необхідності сертифікації комп'ютерного обладнання та апробування питань іспиту.
Також звертав увагу, щодо роз'яснення Буковинського державного медичного університету про вплив на результати тестування загальних здібностей і навичок з використанням комп'ютерної техніки негативного фізичного або психологічного стану, пов'язаного з перебуванням відряджені, проходженням двох етапів атестації в один день та у вечірній час. Зокрема зазначив, що такі роз'яснення не є персоніфікованими і не стосуються саме позивача, а носять загальний характер.
Окрім іншого, наголошував на тому, що з дня набрання чинності Законом № 113-ІХ, а саме з 25.09.2019, особливості застосування до прокурорів положень п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40, статей 42,42-1, ч. ч. 1-3 ст. 49-2, ст. 74, ч. 3 ст. 121 КЗпП України, на які посилається позивач,
встановлюються Законом України “Про прокуратуру”. Тому, з 25.09.2019 року саме цей закон, а не КЗпП України, поширюється на правовідносини між позивачем і прокуратурою Чернівецької області.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІІ В СПРАВІ.
1. 04.06.2020 року ухвалами суду визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено цей строк. Відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано докази по справі.
2. 14.07.2020 року ухвалою суду за клопотанням представника відповідача і представника позивача розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі.
3. 13.08.2020 ухвалою суду витребувано докази по справі.
4. 06.10.2020 року усною ухвалою суду замінено відповідача з прокуратури Чернівецької області на Чернівецьку обласну прокуратуру, і цього ж числа закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.
5. 13.10.2020 року усною ухвалою суду виключено першу кадрову комісію з числа відповідачів.
6. 30.10.2020 року усною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача, щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог, які стосуються першої кадрової комісії, в зв'язку з припиненням цієї юридичної особи - на підставі пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. 04.12.2020 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
2. Представник відповідачів в судовому засіданні подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзивах.
3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу в органах прокуратури починаючи з 25.10.2001 року по 29.04.2020 року, що вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 . (а.с. 43-45, т.1 ) .
2. 10.10.2019 року позивачем складено заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.(а.с.92, т.1)
3. Наказом прокурора Чернівецької області № 830-к від 12.12.2019 року позивача призначено на посаду заступника начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Чернівецьку область. (а.с. 46, т.1)
4. 07.02.2020 року Наказом Генерального прокурора № 77, з метою проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур, у тому числі військових прокуратур регіонів України і об'єднаних сил, утворено першу кадрову комісію в такому складі: Трепак Віктор Миколайович - голова комісії, ОСОБА_2 - член комісії, ОСОБА_3 - член комісії (секретар комісії), делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями: ОСОБА_4 член комісії, ОСОБА_5 член комісії, ОСОБА_6 член комісії. (а.с.126, т.1)
5. 21.02.2020 року Наказом Генерального прокурора № 105 встановлено прохідний бал (93) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур, а також оприлюднення зразка тестових питань та правил складання іспиту. (а.с.90, т.1)
6. Згідно протоколу № 6 засідання Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 04.03.2020 року затверджено список прокурорів, які не успішно пройшли іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки 04 березня 2020 року. (а.с.81-84, т.1)
7. 04.03.2020 року позивачем подано до голови Першої кадрової комісії заяву з проханням надати можливість повторно пройти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності, у зв'язку з тим, що під час проходження другого етапу тестування на загальні здібності комп'ютерна система за допомогою якої перевірялись такі здібності, некоректно працювала, зокрема при переході на інше питання зависала (підвисала). (а.с.81, т.1)
8. 05.03.2020 року позивач звернувся із заявою до голови Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур в якій просив, результати зазначеного іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки стосовно останнього визнати недійсними та надати можливість пройти і скласти іспит із призначенням нового часу (дати) складання, у зв'язку із тим, що під час проведення тестування періодично ставався збій комп'ютерної системи на відведеному комп'ютері та програма тестування функціонувала некоректно. (а.с.97-98, т.1)
Заяву аналогічного змісту позивачем також подано до секретаря Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур. (а.с.99-100, т.1)
9. Згідно рішення № 270 Кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 року “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки”, за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички ОСОБА_1 набрав 87 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту. (а.с.80, т.1)
10. Протоколом № 9 засідання Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 13 квітня 2020 року встановлено, що на адресу Першої кадрової комісії надійшли заяви прокурорів, щодо оскарження результатів тестування на загальні здібності та навички від прокурорів, які не пройшли другий етап 4 березня, зокрема не набрали прохідного балу. У заявах зазначено, що мав місце технічний збій, проте актами це підтверджується лише в одному випадку. Враховуючи, що під час проведення тестування на загальні здібності та навички лише 2 березня 2020 року виникли серйозні технічні проблеми, що призвели до зриву тестування під час його проведення (офіційний лист ТОВ “САЙМЕТРІКС-Україна”), а саме тестування розпочалось лише о 19:00, І група (згідно графіку тестування мало розпочатись 16:30-17:10, ІІ група 18:20-19:00), тестування ІІ групи розпочалось о 21:30. Комісією прийнято рішення про перенесення тестування на додатковий день за заявам осіб тільки за 02 березня 2020 року (протокол № 5 від 02 березня 2020 року). Таким чином, підстави для повторного проходження вказаними прокурорами етапу тестування, передбаченні у п.7 Порядку, відсутні. (а.с.85-87, т.1)
11. Наказом Прокуратури Чернівецької області від 28 квітня 2020 року №216-к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Чернівецьку область та органів прокуратури Чернівецької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України “Про прокуратуру” з 29 квітня 2020 року (підстава рішення № 270 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки Кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 ). (а.с.49, т.1)
12. Судом досліджений лист (письмові роз'яснення ) від 27.05.2020 року від 01.12./3-822 Вищого державного навчального закладу України “Буковинського державного медичного університету”, у якому зазначено, що складання двох (чи більше) іспитів в один день, перебування в умовах відрядження є фактором надмірного соціально - психологічного впливу на особистість, яка тестується. Це може викликати емоційне перенапруження/виснаження або ж надмірну втому, що призводить до тимчасового, зворотного характеру зниження фізичної і розумової працездатності. Якщо затрати функціональних ресурсів є критичними, може виникати нейрофізіологічний конфлікт між діяльністю і відновлювальними процесами індивіда, загострення якого супроводжується дискоординацією і дефіцитом тонізуючої нервової імпульсації.
Отже університет дійшов висновку, що враховуючи світовий практичний досвід зі стандартизації педагогічного контролю (тестування ) знань, вмінь та навичок й стандартизації у забезпеченні якості оцінювання, негативний фізичний або психологічний стан людини негативно впливатиме на результати тестування загальних здібностей та навичок, в тому числі і навичок з використанням комп'ютерної техніки. (а.с.94-95,т.1)
13. Крім того, судом також дослідженні характеристика ділових та особистих якостей тестуємого керівником первинного колективу, листок непрацездатності у відношенні позивача та довідку прокуратури Чернівецької області від 22.05.2020 року № 18-308 вих.20, про те, що середня заробітна плата ОСОБА_1 , яка обчислена виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню з займаної посади 29.04.2020 року, відповідно до постанови КМ України від 08.02.19954 року № 100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”, складає 41286,24 грн. (а.с.47-47,138,139, т.1)
14. 26.05.2020 року листом Офісу Генерального прокурора на адвокатський запит в інтересах позивача повідомлено про те, що Першою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур 20.02.2020 року прийнято рішення про складання прокурорами двох іспитів в один день. Порядком визначені однакові для всіх прокурорів умови складання іспитів, а саме процес атестації проходив в однакових умовах для всіх прокурорів і був ідентичним до процедури атестації прокурорів Генеральної прокуратури України. Також зазначено, що час (годину) проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки Порядком не визначено.
Крім того зазначено, що згідно з отриманою Офісом Генерального прокурора інформацією ТОВ “Сайметрікс - Україна” від 03.02.2020 року іспити у формі анонімного тестування прокурорів на загальні здібності та навички здійснювалися за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості “PSYMETRICS”, який використовується на підставі укладеного ліцензійного договору від 18.12.2018 року № LA/02. (а.с.174-175, т.1)
25.06.2020 року на адресу суду надійшов лист ТОВ “САЙМЕТРІКС - УКРАЇНА” №17/0620, згідно якого встановлено, що ТОВ “САЙМЕТРІКС - УКРАЇНА” було залучено до надання послуг з тестування вербальних та абстрактно-логічних загальних навичок з адаптаційною здатністю прокурорів (надалі за текстом - Тестування), що відбувалося в період з 02 по 05 березня 2020 року, на підставі Договору про закупівлю № 20MR-0397, укладеного з державною агенцією “Екпертіз Франс” (Expertise France) Тестування проводилося за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (надалі за текстом - інструмент “PSYMETRICS” або Інструмент).
Інструмент “PSYMETRICS” складається з різних тестів, - математичного, абстрактно-логічного, вербального та просторового. Для оцінки представників юридичної професії використовуються два тести: абстрактно-логічний та вербальний. Кожен тест оснащений адаптивним механізмом подачі запитань (Computer Adaptive Testing - CAT): кожне наступне запитання подається респонденту із банку запитань автоматично з урахуванням індексу складності попереднього запитання та правильності або неправильності відповіді на нього. Таким чином, при наданні правильної відповіді на запитання, наступне запитання буде запропоноване із підвищеним рівнем складності. Такий механізм забезпечує більш точне вимірювання здібностей кожного респондента.
На підставі адаптивного механізму подачі запитань для кожного респондента забезпечується індивідуальний і неповторній варіант 30 запитань по кожному тесту, але при цьому, нівелюється можливість ознайомлення з запитаннями, що були сформовані респонденту під час тестування, та результатами відповідей на них, а також можливість їх завантаження та збереження в електронному форматі. В Інструменті зберігаються виключно результати за кожним тестом, які видаляються через 3 тижні. З іншого боку, по завершенню кожного тесту на екрані персонального комп'ютера респонденту виводився його результат за кожним тестом, а загальний результат Тестування респондента фіксувався кадровою комісією в відомості безпосередньо по завершенню Тестування.
На підставі викладеного вище повідомлено, що відтворити порядок запитань, сформованих Інструментом в межах Тестування, та відповідно, наданих відповідей на такі запитання неможливо технічно як по респонденту ОСОБА_1 , так і по будь-якому іншому респонденту; ТОВ “САЙМЕТРІКС - УКРАЇНА” не володіє інформацією про місце знаходження відомостей кадрової комісії, в якій зафіксовано результати Тестування ОСОБА_1 . (а.с.198-200, т.1)
15. Згідно відомості про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора вбачається, що ОСОБА_1 набрав - 89 балів; згідно відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки - що ОСОБА_1 набрав - 87 балів (середній бал). (а.с.36-37, 61-62, т.2)
16. Відповідно до листа ТОВ “САЙМЕТРІКС - УКРАЇНА” № 05/0920 від 23.09.2020 року встановлено, що 02 березня 2020 року відбувся збій в роботі серверу, - він не зміг опрацювати одночасно велику кількість запитів. Для вирішення зазначеної проблеми було прийнято рішення проводити тестування групами по 40 осіб (саме такою була пропускна можливість серверу), це призвело до суттєвої затримки в часі (замість тестування одразу всіх прокурорів потрібно було тестувати декілька груп по 40 осіб), але дозволило усунути збій того ж дня. В подальшому залучені ТОВ “САЙМЕТРІКС - УКРАЇНА” фахівці здійснили налаштування серверу на роботу з необхідним обсягом запитів, починаючи з 3 березня жодних збоїв не відбувалося.
В період з 03 по 05 березня 2020 року жодних збоїв та/або технічних проблем в роботі Інструменту або серверу не виникало. Перевірка на належність функціонування Інструменту з урахуванням обсягу навантаження проводилася кожного дня перед початком тестування. Починаючи з 03 березня 2020 року “САЙМЕТРІКС - УКРАЇНА” здійснювало перевірку не лише Інструменту, а й серверу. Копії Актів налаштування та підготовки інструменту “PSYMETRICS” за весь період тестування додаються.
Крім того, тестування вербальних та абстрактно-логічних загальних навичок з адаптаційною здатністю прокурорів, що відбувалося в період з 02 по 05 березня 2020 року, проводилося ТОВ “САЙМЕТРІКС - УКРАЇНА” на підставі Договору про закупівлю № 20MR-0397, укладеного з державною агенцією “Експертіз Франс” 28 лютого 2020 року, а не Міжнародною Організацією Права Розвитку. ( а.с. 7-11, т.3)
17. Відповідно до листа Офісу Генерального прокурора від 03.11.2020 року № 07-654-20 встановлено, що проведення атестації регіональних прокуратур здійснювалось Офісом Генерального прокурора за технічної та організаційної підтримки Міжнародної організації права розвитку, проекту Європейського союзу "PRAVO-JASTICE" (у співпраці з ТОВ "Сайметрікс Україна") та інших міжнародних партнерів .
Зазначив також, що у Офісі Генерального прокурора відсутня інформація що стосується надання інформації про перебування ОСОБА_7 у трудових відносинах з ТОВ "Сайметрікс - Україна", копій наказів про затвердження інструкції з експлуатації автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості “PSYMETRICS”, процедурних норм проведення тестування.
Крім того повідомлено, що кадровими комісіями до Офісу Генерального прокурора не передавалась інформація щодо кількості осіб, які одночасно проходили анонімне тестування на загальні здібності та навички 04.03.2020 року, задіяних при цьому комп'ютерів та щодо адміністратора локальної комп'ютерної мережі і програмного забезпечення. (а.с.102-102,т.3)
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” №113-IX (далі - Закон № 113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Згідно пункту 6 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VІІ.
За приписами пункту 7 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Як встановлено у пунктах 10-14 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-ІХ прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка:
1) професійної компетентності прокурора;
2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тесту завдання оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором (пункт 16 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ).
Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється (пункт 17 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ).
Пунктом дев'ятим розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
3. Наказом Генерального прокурора 03 жовтня 2019 року № 221 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), затверджено Порядок проходження прокурорами атестації, затверджено (далі - Порядок № 221).
Відповідно п. 1 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.
Відповідно до п. 6 розділу І вказаного Порядку № 221 атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Як передбачено п.7 - п.9 розділу І Порядку, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 розділу І Порядку заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді. Заява підписується прокурором особисто.
Відповідно до п. 11 розділу І Порядку особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров'я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
У той же час порядок складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки унормовано розділом ІІІ Порядку.
Розділом ІІІ Порядку № 221 визначено порядок складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Так, у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку.(п.2)
Зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту. (п.3)
Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.(п.4)
Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. (п.5)
Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. (п.6)
4. Відповідно до п. 1 Порядку № 233 порядок роботи кадрових комісій (далі - комісія), що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ, Закону № 1697-VІІ, визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.
Комісії забезпечують:
- проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур;
- здійснення добору на посади прокурорів;
- розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
Під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом №1697-VII, розділом ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, цим Порядком та іншими нормативними актами (п.2 Порядку № 233).
Склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря (п.4 Порядку №233).
За приписами п. 12 Порядку № 233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.
Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. У разі відмови члена комісії підписати рішення або протокол, у такому рішенні або протоколі робиться відповідна відмітка(п.13 Порядку № 233).
Організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії.
Членам робочої групи надається доступ до матеріалів атестації, що формуються відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, для їх обробки та підготовки до розгляду членами комісії (п.16 Порядку № 233).
5. Так, судом встановлено, що 07.02.2020 року наказом Генерального прокурора № 77, з метою проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур, у тому числі військових прокуратур регіонів України і об'єднаних сил, утворено першу кадрову комісію в такому складі: ОСОБА_8 - голова комісії, ОСОБА_2 - член комісії, ОСОБА_3 - член комісії (секретар комісії), делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями: Дрозач Сергій - член комісії, ОСОБА_5 член комісії, ОСОБА_6 член комісії. (а.с.126, т.1).
6. Звертаючись до суду позивач зазначав, що при складанні ним іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної програми відбувались технічні збої програмного забезпечення, зокрема вказував на не стабільну роботу програми, наявність технічних перебоїв, що вплинуло не правильний результат.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Згідно з даними тестування та відомостей про його результати, тестування з боку позивача було завершено, під час проведення тестування відповідні акти не складалися. Позивач під час проведення тестування жодних заяв до комісії не подавав та фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації.
Сам факт звернення прокурора із заявами про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності, а може свідчити про намагання спростувати або оскаржити отриманий негативний результат.
У разі об'єктивної наявності технічних збоїв під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, та просить з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день, чого в даному випадку не було.
Про такі обставини (технічні збої) позивач міг зазначити також у відомості, в якій розписувався відразу після завершення тестування, засвідчуючи отриманий результат, але останній цього не зробив.
7. Також безпідставні доводи позивача про те, що Офіс Генерального прокурора не довів обставин захищеності програмного забезпечення, забезпечення анонімності, конфіденційності та наявність захисту від втручання третіх осіб.
Слід зазначити, що ні в Законі № 113-ІХ чи Законі № 1697, ні у Порядку № 221 проходження прокурорами атестації чи Порядку роботи кадрових комісій, не вказані вимоги щодо програмного забезпечення, яке може використовуватися для складення іспитів. У зв'язку з цим на кадрові комісії не поширювалися вимоги щодо розробки комплексної системи захисту інформації або отримання сертифікатів чи погоджень від органів державної влади для використання програмного і апаратного забезпечення для проведення іспитів.
Враховуючи, що законодавством не встановлено вимог до захищеності програмного забезпечення, які б потребували погодження третіми особами, відповідач не зобов'язаний отримувати такі погодження.
При цьому, під час тестування було вжито всіх необхідних заходів безпеки, які б гарантували анонімність, конфіденційність та захист від втручання третіх осіб. Зокрема, доступ до серверів та програмного забезпечення мали винятково члени робочої групи кадрової комісії, а доступ до програмного забезпечення за межами приміщення був неможливий. Вказані обставини не спростовані позивачем, а також не доведено зворотнє будь-якими допустимими доказами.
Відповідно до п. 2 розділу V Порядку № 221, у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.
Згідно з п. 7 розділу І Порядку № 221 якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
Під час складення іспиту позивач, як уже зазначено, зі скаргами до членів кадрової комісії не звертався, що свідчить про відсутність у нього будь-яких претензій, зауважень чи звернень до членів комісії з приводу роботи комп'ютерної техніки чи програмного забезпечення у день складання іспиту.
8. Також суд відхиляє доводи позивача в частині посилань на висновки вищого державного навчального закладу України "Буковинського державного медичного університету" з приводу того, що складання двох (чи більше) іспитів в один день, перебування в умовах відрядження є факторами надмірного соціально-психологічного впливу на особистість, яка тестується, а тому може вплинути на результати тестування загальних здібностей та навичок, в тому числі і навичок з використання комп'ютерної техніки. Оскільки, такі роз'яснення не є персоніфікованими і не стосуються саме позивача, а носять загальний характер. Відтак, суд погоджується з аргументами відповідача в цій частині.
9. Окрім того, суд відхиляє доводи позивача, які стосуються проведення тестування в один день, що вказує на зменшення прав Прокурорів регіональних прокуратур у порівнянні з прокурорами Генеральної Прокуратури України. При цьому, суд також погоджується з аргументами відповідачів про те, що часу для підготовки у позивача було достатньо, а проведення двох іспитів в один день пов'язане з необхідністю забезпечення безперечності роботи регіональних прокуратур та оптимізацією витрат часу та ресурсів прокурорів на участь у атестації.
10.Також суд вважає, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства доводи позивача щодо встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички використанням комп'ютерної техніки з порушенням п.5 Порядку, оскільки відповідно до протоколу засідання першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20.02.2020 № 1 передбачено проведення складання іспитів прокурорами регіональних прокуратур у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день. Відтак, оскільки тестування регіональних прокурорів проводилось в один день, то і прохідний бал було затверджено попередньо, що по своїй суті не спростовує дійсних обставин справи щодо набрання меншого балу позивачем, а визначення прохідного балу попередньо навпаки свідчить про прозорість, неупередженість і однаковий підхід до учасників тестування.
11. Крім того, суд критично оцінює доводи позивача стосовно відсутності апробації програмного забезпечення проведення тестування, сертифікату відповідності, оскільки відповідно до Закону N 113-ІХ та Порядку відсутні будь - які вимоги щодо необхідності сертифікації комп'ютерного обладнання та апробування питань іспиту.
12. Слід зазначити й те, що твердження позивача про безпідставність та необґрунтованість проведення II етапу атестації, оскільки він не пов'язаний з безпосередньо виконуваною роботою останнього є безпідставними, оскільки тестування на загальні здібності та навички включено до процесу атестації прокурорів, з метою з'ясування загального рівня їх здібностей, компетентності, як однієї з характеризуючих ознак для визначення професійності.
13. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд також зазначає, що як вже зазначалось вище, підставою для прийняття відносно позивача оскаржуваного рішення Першої кадрової комісії № 270 від 10 квітня 2020 року слугували обставини набрання ним за результатом складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, кількості балів, меншої від прохідного балу.
З аналізу вищенаведених обставин справи та положень Порядку № 221 випливає, що прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки становить 93 бали (згідно наказу Генерального прокурора), а прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
При цьому суд зазначає, що посилання позивача на неможливість використання у практиці приписів Порядку № 221 та Порядку № 233 з приводу того, що вони не пройшли державну реєстрацію та не були опубліковані у офіційних виданнях є неприйнятними, адже вказані нормативно-правові акти не є предметом оскарження у цій справі, є чинними і в судовому порядку не скасовані.
Більш того, пунктом 1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Оскільки Порядки № 221 та Порядки № 233 не зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян і не мають міжвідомчого характеру, вони не підлягають державній реєстрації.
14. З матеріалів справи вбачається та не спростовується позивачем, що останній за результатом іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки набрав 87 балів, що становить менше необхідного мінімально допустимого бала.
Метою проведення атестації прокурорів є надання оцінки їхній професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності. Кожен з етапів атестації прокурорів має на меті проявити і оцінити різні аспекти його професійної підготовки і кваліфікації.
Слід зазначити, що результат складеного прокурором іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки є одним з етапів проходження атестації, тобто самостійним показником визначення рівня його професійної компетентності.
Під час проведення атестації Комісія вирішує питання відповідності прокурора здійснювати свої повноваження, а тому така особа повинна підтвердити свою відповідність за певними критеріями та відповідними показниками у тій послідовності, яку встановила Комісія.
За правилами пункту 16 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ, якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Відтак, суд вважає, що результати атестації позивача на етапі складання ним іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки об'єктивно свідчать про наявність підстав для ухвалення Комісією рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
У пункті 41 звіту Венеціанської Комісії від 25-26 березня 2011 року зазначено, що наразі можливий консенсус щодо обов'язкових елементів (як формальних, так і матеріальних або субстантивних) поняття “верховенство права”, зокрема, таких, як законність, в тому числі прозорий, підзвітний і демократичний порядок введення законів у дію; правова визначеність; заборона свавілля; доступ до правосуддя у незалежних і неупереджених судах, в тому числі судовий контроль за адміністративними актами; дотримання прав людини; недискримінація та рівність перед законом.
Тобто, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог “якості” закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. У рішенні від 10 грудня 2009 року “Михайлюк та Петров проти України” (заява №11932/02) зазначено, що <… вираз “згідно із законом” насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві, він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступно відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права…>.
Мета, процедура та правові наслідки атестації прокурорів чітко визначені та врегульовані Законом № 113-ІХ. Положення цього закону, що регулюють процедуру проходження атестації прокурорів, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Вказане підтверджується поданням позивачем заяви про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
15. Отже, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, зваживши всі аргументи та доводи сторін, суд вважає, що Перша кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, приймаючи спірне рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 113-ІХ, з дотриманням принципів пропорційності та законності.
16. Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на невідповідність вимог Закону № 113-ІХ положенням Конституції України, оскільки гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України є завданням Конституційного Суду України і саме цей орган судової влади наділений повноваженнями приймати рішення та давати висновки у справах щодо конституційності, зокрема, законів та інших правових актів Верховної Ради України Повноважень адміністративного суду стосовно дослідження відповідності або невідповідності законів положенням Конституції України чинним законодавством України не передбачено.
Отже, підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині скасування рішення кадрової комісії задоволенню не підлягають, а доводи позовної заяви не спростовують наведених вище висновків суду.
17. Щодо позовних вимог про скасування наказу про звільнення позивача та поновлення на займаній посаді, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як зазначено вище, наказом від 28 квітня 2020 року № 216-к позивача звільнено з посади прокурора. заступника начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Чернівецьку область та органів прокуратури Чернівецької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закону № 1697-VII ) з 29 квітня 2020 року.
Обґрунтовуючи позов в цій частині позивач звертав увагу суду, що у пункті 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII наявність двох окремих підстав для звільнення покладає на роботодавця обов'язок щодо зазначення в наказі про звільнення конкретної підстави, визначеної цим пунктом. Натомість, відсутні будь-які відомості щодо ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому позивач обіймав посаду, тому посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII є безпідставним. Також, не підтверджено відповідними доказами та не доведено скорочення кількості прокурорів.
Суд критично оцінює такі доводи позивача, виходячи з наступного.
В даному випадку юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача є не закінчення процесу ліквідації чи реорганізації або завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події - прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури. Таке рішення щодо останнього прийнято кадровою комісією № 1 10.04.2020 й після його надходження вирішено питання про його звільнення.
Пункт 19 р. II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ не передбачає в якості умови для звільнення прокурора саме наявність факту ліквідації, реорганізації або скорочення посад прокурорів.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивачем 10.10.2019 подано Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
У даній заяві позивач підтвердив своє бажання пройти атестацію, вказав на ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, що визначені Порядком № 221, зокрема і щодо того, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї із підстав, передбачених пунктом 19 Розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-ІХ, його буде звільнено з посади прокурора.
Подаючи заяву про переведення на посаду прокурора в обласну прокуратуру та про намір пройти атестацію, позивач цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування.
Тобто, позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, передбачених Законом № 113-ІХ.
В іншому випадку, позивач мав право відмовитись від проведення такої атестації та не подавати відповідної заяви чи окремо оскаржувати відповідний Порядок проходження прокурорами атестації, чого останнім зроблено не було.
Крім того, п. 6 р. II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України “Про прокуратуру”.
Законодавець, ввівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури зазначив, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю.
18. Посилання позивача на положення Кодексу законів про працю України, суд вважає помилковим. Водночас зазначає, що правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Конституція України, Закон № 1697-VII та інші закони України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 4 Закону № 1697-VII).
Згідно з частиною 3 статті 16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.02.2015 у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2018 (справа № 803/31/16), від 30.07.2019 (справа №804/406/16), від 08.08.2019 (справ № 813/150/16), що в силу частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.
Отже, положення Кодексу законів про працю України не підлягають застосуванню до правовідносин щодо звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Саме така позиція висловлена Верховним Судом і у рішенні від 08.10.2019 у справі №804/211/16.
Так, загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді наведені у статті 51 Закону № 1697-VII.
Згідно пункту 9 частини 1 статті 51 Закону № 1697-VII, прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Частиною 5 статті 51 зазначеного Закону визначено, що на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пункту 9 частини 1 цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, переважного права на залишення на роботі, переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
За таких обставин, застосування до спірних правовідносин загальних засад трудового законодавства є безпідставними, оскільки питання пов'язані із проходженням прокурорами публічної служби та звільнення з підстав, що оспорюються в даному позові, врегульовані спеціальними законодавчими актами.
19. Між тим, як вже було зазначено вище, законодавець, ввівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, зазначив, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю.
Отже, в даному випадку юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону № 1697-VII є не завершення процесу ліквідації, реорганізації чи процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події, зумовленою наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації останнього .
20. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
21. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
22. В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, заява N 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
23. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, про визнання рішень протиправними та поновлення на роботі - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач - Чернівецька обласна прокуратура (вул. Кордуби, 21-А,м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ: 02910120)
Відповідач - Офіс Генерального прокурора - (вул. Різницька,13/15, м. Київ, 01011, код ДРПОУ: 00034051 )
Суддя О.В. Боднарюк