29 жовтня 2020 року справа № 580/576/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаращенка В.В., за участю:
секретаря судового засідання Хіврич В.В.,
представника Головного управління ДПС у Черкаській області: Гусак І.Ю. - за посадою; представника КП «ВодГео»: Трушкова В.Л. - за довіреністю,
розглянувши за правилами загального нозовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за первісним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до комунального підприємства «Водгео» про стягнення податкового боргу та за зустрічною позовною заявою комунального підприємства «Водгео» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування податкових- повідомлень рішень, -
Головне управління Державної податкової служби України в Черкаській області звернулось до суду з позовною заявою до комунального підприємства «ВодГео», в якій просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, з рахунків платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ та за рахунок готівки кошти на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області податковий борг в сумі 4883699,16 грн.
В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Черкаській області зазначило, що комунальне підприємство «Водгео» має непогашений податковий борг перед бюджетом з наступних податків:
- рентної плати за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ в сумі 758632,72 грн. Залишок несплаченої пені, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України складає 65919,25 грн.
- податку на додану вартість на суму 3230401,06 грн. Залишок несплаченої пені, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України складає 199544,52 грн.
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 894665,38 грн. Залишок несплаченої пені, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України складає 63799,96 грн.
Ухвалою суду від 19 лютого 2020 року відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.
10 березня 2020 року до суду надійшов зустрічний позов комунального підприємства «ВодГео» у даній справі, обґрунтований тим, що до складу позовних вимог за первісним позовом про стягнення податкового боргу в сумі 4883699,16 грн входять суми за вимогами про стягнення грошових сум з податку на доданку вартість, згідно податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС України №0070895012 від 26.04.2019 на суму 189281,96 грн., згідно податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС України №034845004 від 06.09.2019 на суму 46315,90 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0186425004 від 05.12.2019 на суму 40275,94 грн., №0070945012 від 26.04.2019 на суму 26000,35 грн., при цьому комунальне підприємство «ВодГео» вважає вказані суми неузгодженими зобов'язаннями, оскільки податковий орган приймаючи зазначенні податкові повідомлення-рішення не аналізував, чи був у діях КП «ВодГео» склад податкового правопорушення.
За твердженням КП «ВОДГЕО» у липні та серпні 2015 року згідно постанови КМУ №375 від 04.06.2015 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню» отримано субвенцію на відшкодування різниці в тарифах на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, яка використана на погашення заборгованості за електроенергію перед ПАТ «Черкасиобленерго», а саме: 5225626 грн. на погашення різниці в тарифах за послуги водопостачання та водовідведення, використано на погашення заборгованості за спожиту енергію, згідно платіжних доручень № 1 від 31.07.2015 на суму 3058405,00 грн., № 2 від 20.08.2015 на суму 216721,00 грн. Як наслідок проведених операцій КП «ВодГео» скористався податковим кредитом з ПДВ відповідно до пункту 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, але дана операція не відобразилася на електронному рахунку КП «ВодГео», підтверджується деклараціями з ПДВ, що подавались до ДФС в установленому порядку. Крім того, платіжним дорученням № 5 від 10 грудня 2015 року на суму 208986,00 грн. та платіжним дорученням № 6 від 28 грудня 2015 року на суму 1182611,00 грн. КП «ВОДГЕО» здійснило погашення податкового боргу з ПДВ, але зазначені суми не відобразились на електронному рахунку КП «ВОДГЕО» в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
КП «ВОДГЕО сплатило платіжними дорученнями №№ 5, 6 податковий борг 208986,00 грн. та 182611,00 грн. відповідно, однак названі суми (208986,00 грн. та 182611,00 грн.( 208986,00 +182611,00 = 391597,00 грн.) як сплата податкового боргу з ПДВ, не зараховані.
КП «ВОДГЕО» посилається на те, що вчинивши всі дії, які від нього залежали, сформувавши та передавши на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні не має можливості їх зареєструвати з причин, що не залежить від КП «ВОДГЕО», сума, що обліковується в ЄРПН, як така, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні є значно меншою, ніж сума на яку КП «ВОДГЕО» має право відповідно до закону.
Податкове повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 0070895012 містить у собі штрафну санкцію у розмірі 189281 грн. 96 коп. (штраф у розмірі 20%) за затримку сплати податку на додану вартість на суму 946409,8 грн., строк затримки кореспондується з календарною датою 31.01.2018 - строку прийняття рішення ДФС України №5682/6/99-99-11-01-01-25 за скаргою КП «ВОДГЕО», коли сума податку на додану вартість нарахована відповідачем за зустрічним позовом згідно акту перевірки від 03.10.2017 №389/23-00140107/30794986 (Про результати планової документальної виїзної перевірки комунального підприємства «ВОДГЕО», код за ЄДРПОУ 30794986 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017) ним почала вважатись як узгоджена, є помилковим.
КП «ВОДГЕО» стверджує, що в матеріалах справи міститься акт від 28.03.2019 №1889/23-0050-12-007/30794986 про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та податкове повідомлення-рішення №0070945012 від 26.04.2019 на суму 26000,35 грн. штрафу за затримку реєстрації податкових накладних. Відтак позивач за первісним позовом службовим листом № 1505/23-00-50-04-013 від 20.02.2020 визнав, що КП «ВОДГЕО» дійсно сформувало та подало на реєстрацію податкові накладні, що свідчить про відсутність бездіяльності, як складової частини вини, в діях платника податку. Позивач за первісним позовом не заперечує факту сплати КП «ВОДГЕО» заборгованості з ПДВ за платіжними дорученнями №№5,6 та їх не зарахування з невідомих, не передбачених законом підстав.
В зв'язку з чим, комунальне підприємство «ВодГео» за зустрічним позовом просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Черкаській області та зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області зарахувати в рахунок погашення боргу з податку на доданку вартість сплачені грошові кошти за відповідними платіжними дорученнями та відобразити таку сплату в єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0070895012 від 26.04.2019, №034845004 від 06.09.2019, №0186425004 від 05.12.2019 та №0070945012 від 26.04.2019.
Ухвалою від 13.07.2020 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
16.09.2020 представник Головного управління ДПС у Черкаській області подала до суду клопотання про зменшення позовних вимог, зазначивши, що борг з рентної плати за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ в сумі 758632,72 грн. погашено повністю. Борг з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення залишився несплаченим у сумі 34021,30 грн. У урахуванням наведеного остаточно просила стягнути з КП «Водгео» податковий борг в сумі 3264422,36 грн.
В судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Черкаській області позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечила.
Представник комунального підприємства «Водгео» проти задоволення первісного позову заперечував та наполягав на задоволенні зустрічного позову.
У додаткових поясненнях представник КП «ВОДГЕО» зазначив, що останнє є комунальним унітарним підприємством, що здійснює діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, має майно на праві господарського відання, власником майна є Смілянська міська рада, тому перед зверненням до суду Головне управління ДПС України у Черкаській області повинно на підставі пункту 96.1 статті 96 ПКУ звернутись до Смілянської міської ради як до власника майна з поданням щодо виділення коштів на погашення податкового боргу КП «ВОДГЕО» на найближчій сесії Смілянської міської ради.
З системного аналізу пунктів 96.1, 96.2 та 96.3 цієї статті вбачається те, що у разі несплати комунальним підприємством податкового боргу, а також відсутності у нього майна, яке можливо внести в податкову заставу та відчужити, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно. Передумовою стягнення податкового боргу є звернення податкового органу до органу місцевого самоврядування з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків.
В матеріалах справи відсутні дані про звернення Головного управління ДПС у Черкаській області до Смілянської міської ради з приводу виділення коштів на погашення податкового боргу КП «ВОДГЕО», тому позовні вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області вимоги є необґрунтованими.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство «Водгео» зареєстроване, як юридична особа за ідентифікаційним кодом - 30794986 та перебуває на обліку як платник податків і зборів.
Перевіряючи твердження КП «Водгео» щодо незарахування платежів згідно платіжного доручення №5 від 12.12.2015 на суму 208986,00 грн., суд звертає увагу, що воно відображено в обліковій картці КП «Водгео» та погашає податкові зобов'язання, що виникли на підставі: податкової декларації з податку на додану вартість №9152854036 від 17.07.2015 на суму 94632,79 грн.; недоїмки по рішенню ОДПС про розстрочення грошових зобов'язань від 30.06.2015 року №43 на суму 2923,89 грн.; недоїмки по рішенню ОДПС про розстрочення грошових зобов'язань від 28.08.2018 року №75 на суму 99000,00 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість №9237331197 від 19.11.2015 на суму 12429,32 грн.
Платіжне доручення №6 від 28.12.2015 на суму 182611.00 грн. відображено в обліковій картці КП «Водгео» та погашає податкові зобов'язання, що виникли на підставі: погашено боргу по пені в сумі 37477,54 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість №9237331197 від 19.11.2015 на суму 111115,68 грн.; недоїмки по рішенню ОДПС про розстрочення грошових зобов'язань від 28.08.2018 №75 на суму 34017,78 грн.
В контексті наведеного суд наголошує, що згідно п. 87.9 ст. 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
З урахуванням наведеного, суд визнає необґрунтованими доводи КП «Водгео» щодо неврахування сум ПДВ, сплачених згідно платіжних доручень №5 від 12.12.2015 та №6 від 28.12.2015, в рахунок погашення податкового боргу.
Щодо посилання на протиправність податкових повідомлень-рішень №0070895012 від 26.04.2019, №034845004 від 06.09.2019, №0186425004 від 05.12.2019 та №0070945012 від 26.04.2019, суд зазначає, що вказаними рішеннями комунальному підприємству «Водгео» нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ. Порушення строків їх сплати повністю підтверджується даними облікової картки КП «Водгео». В свою чергу, останнє не надало доказів сплати цих зобов'язань у визначені Податковим кодексом України строки.
Щодо посилань КП «Водгео» на необхідність звернення до Смілянської міської ради з приводу виділення коштів на погашення податкового боргу, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
За змістом положень п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.
Нормами Податкового кодексу України також встановлено особливий порядок погашення податкового боргу державних підприємств (стаття 96 Податкового кодексу України), проте такі особливості не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.
Норми статті 96 Податкового кодексу України застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №826/8951/15, за позовом податкового органу до органу управління майном державного підприємства.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставними посилання КП «Водгео» на необхідність звернення до Смілянської міської ради з приводу виділення коштів на погашення податкового боргу.
Матеріалами справи встановлено, що за комунальним підприємством «Водгео» обліковується податковий борг перед бюджетом в сумі 3264422,36 грн.
Податковий борг з податку на додану вартість на суму 3230401,06 грн., що виник згідно наступних документів:
- податкової декларації з податку на додану вартість №9050945375 від 20.03.2019 терміном сплати 30.03.2019 на суму 298310,00 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9077644102 від 18.04.2019 терміном сплати 30.04.2019 на суму 313752,00 грн.;
- акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 28.03.2019 року №1892/23-00-50-12- 007/30794986 та податкового повідомлення-рішення №0070895012 від 26.04.2019 на суму 189281,96 грн.;
- акту про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 28.03.2019 №1889/23-00-50-12-007/30794986 та податкового повідомлення-рішення №0070945012 від 26.04.2019 на суму 26000,35 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9104116732 від 20.05.2019 терміном сплати 30.05.2019 на суму 276349,00 гри.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9131905511 від 20.06.2019 терміном сплати 30.06.2019 на суму 252318,00 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9158806799 від 22.07.2019 терміном сплати 30.07.2019 на суму 189069,00 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9186617013 від 20.08.2019 терміном сплати 30.08.2019 на суму 183206,00 грн.;
- акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 13.08.2019 №4195/23-00-50-12-007/30794986 та податкового повідомлення-рішення №034845004 від 06.09.2019 на суму 46315,90 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9215148354 від 19.09.2019 терміном сплати 30.09.2019 на суму 359858,00 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9244256156 від 18.10.2019 терміном сплати 30.10.2019 на суму 423270,00 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9276146030 від 20.11.2019 терміном сплати 30.11.2019 на суму 158188,00 грн.;
- акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки КП «Водгео» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість від 30.10.2019 №63/23-00-05-0805/30794986 та податкового повідомлення- рішення №000333508 від 20.11.2019 на суму 93,39 грн.;
- акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 13.11.2019 №1397/23-00-50-04-007/30794986 та податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 №0186425004 на суму 40275,94 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9305148416 від 18.12.2019 терміном сплати 30.12.2019 на суму 274569,00 грн.
Залишок несплаченої пені, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України складає 199544,52 грн.
Також за комунальним підприємством «Водгео» обліковується податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 894665,38 грн., що виник згідно наступних документів:
- розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9310154735 від 08.02.2019 терміном сплати 21.02.2019 на суму 194192,28 грн.;
- розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9094221603 від 10.05.2019 терміном сплати 20.05.2019 на суму 199758,24 грн.;
- акту від 11.04.2019 №2205/23-00-50-12-007/30794986 про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету та податкового повідомлення-рішення №0072765012 від 07.05.2019 на суму 38838,45 грн.;
- розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9168630139 від 01.08.2019 терміном сплати 19.08.2019 на суму 212243,13 грн.;
- акту від 09.08.2019 №4150/23-00-50-12-007/30794986 про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету та податкового повідомлення-рішення №0130855004 від 29.08.2019 на суму 16600,00 грн.;
- розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9259962361 від 06.11.2019 терміном сплати 19.11.2019 на суму 276146,63 грн.
Залишок несплаченої пені, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України складає 63799,96 грн.
У зв'язку з частковим погашенням заборгованості несплаченою залишилась заборгованість з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 34021,30 грн., що з урахуванням заборгованості з податку на додану вартість 3230401,06 грн. загалом складає 3264422,36 грн.
У відповідності до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.4 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПК України).
Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 ПК України).
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).
ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
В силу вимог п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст.59 ПК України).
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, податковим органом сформовано податкову вимогу від 05.08.2015 №1563-23 на суму податкового боргу 213864,75 грн., яка вручена уповноваженій особі КП «Водгео». В подальшому сума податкового боргу збільшилась, тому стягненню підлягає вся сума податкового боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати КП «ВодГео» у встановлені законодавством строки податкового боргу в повному обсязі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника в рахунок погашення податкового боргу у сумі 3264422,36 грн. та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 87.1 ПК України не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Отже, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість можуть спрямовуватись на погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Щодо вимог про стягнення податкового боргу за рахунок готівки суд зазначає, що позивач не надав доказів наявності у відповідача облікованих готівкових коштів. Посилання позивача про формування КП «ВодГео» статутного капіталу суд вважає безпідставними, оскільки позивач не навів посилань на нормативно-правові акти, які вказують про обов'язковість його формування в готівковій формі. Також позивач не надав доказів використання відповідачем реєстраторів розрахункових операцій та проведення касових операцій в готівковій формі, тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області є частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
При цьому, вимоги зустрічного позову комунального підприємства «Водгео» задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, тому підстави для розподілу судових витрат податкового органу на сплату судового збору, відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову, понесені комунальним підприємством «Водгео» судові витрати слід залишити за останнім.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області до комунального підприємства «Водгео» про стягнення податкового боргу задовольнити частково.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих комунальне підприємство «Водгео» та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в сумі, що не перевищує податковий борг з податку на додану вартість (20705 м. Сміла, вул. Я. Водяного, 45, код ЄДРПОУ 30794986) на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, віл. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) податковий борг в сумі 3264422 (три мільйони двісті шістдесят чотири тисячі чотириста двадцять дві) 36 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В задоволенні зустрічної позовної заяви комунального підприємства «Водгео» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування податкових-повідомлень рішень - відмовити повністю.
Сума судового збору сплачена за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області розподілу не підлягає.
Сплачену суму судового збору за подання зустрічної позовної заяви залишити за комунальним підприємством «Водгео».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідні положення та п. 3 Прикінцеві положення КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 21.12.2020.
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
Суддя В.В. Гаращенко