Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
21 грудня 2020 року № 520/12318/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по перерахунку належної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в значно меншому розмірі ніж гарантоване державою розмір, який в усіх випадках не може бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нараховувати та виплачувати належну ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, обчисленої в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, встановленим на час нарахування та виплати пенсії, без обмеження розміру пенсії по інвалідності;
- допустити негайне виконання рішення суду, відповідно до частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем було допущено протиправні дії щодо перерахунку належної їй пенсії по інвалідності в значно меншому розмірі ніж гарантований державою розмір, який в усіх випадках не може бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 21.09.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив, в якому вказано, що відповідач не погоджується з вимогами позивача та заперечує проти заявленого позову, оскільки відповідач діяв у відповідності до норм діючого законодавства, а пенсія позивачу нарахована і виплачується у встановленому чинним законодавством порядку та розмірі.
Ухвалою суду від 26.10.2020 року розгляд справи №520/12318/2020 ухвалено, зокрема, здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи та особою з інвалідністю, яка має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та належить до першої категорії потерпілих, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 , виданим 28.10.2019 р., та довідкою до акта МСЕК серії 10 ААА №261365.
При цьому, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності, призначену згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учасник ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС 1-ї категорії.
Матеріали справи свідчать, що 17.02.2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок належної їй пенсії по інвалідності, відповідно до її бажання отримувати пенсію в розмірі, обчисленому з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року; застосовувати в відношенні розміру належної їй пенсії імператив статті 54 Закону № 796, відносно якого розмір належної пенсії в усіх випадках не може бути меншим ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.02.2020 року №882/03.8-20 позивача у відповідь на її заяву від 17.02.2020 року повідомлено, що розмір її пенсії розраховано відповідно до п. 11 та 13 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.11.2011 року №1210. При цьому, вказано, що для проведення перерахунку пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року та встановленні розміру пенсії не нижче восьми мінімальних пенсій підстави відсутні.
У позовній заяві позивачем вказано, що у 1990 році, потерпілим від Чорнобильської катастрофи було обіцяно, що буде зроблений перерахунок заробітної плати, отриманої працюючими з урахуванням підвищено та надбавок за виконання роботи в умовах іонізуючого випромінювання, починаючи з 26 квітня 1986 року, з моменту аварії. Такий перерахунок не було здійснено, так як держава 28.02.1991 року прийняла Закон Української РСР № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким Україна визнала всю відповідальність за завдане позивачу пошкодження здоров'я, втрату працездатності внаслідок ліквідації мною Чорнобильської катастрофи, та зобов'язалася відшкодувати завдану шкоду (стаття 13 Закону № 796). При цьому, позивачем вказано, що питання не проведеного перерахунку належної їй підвищеної заробітної плати за роботу в зоні відчуження Чорнобильської катастрофи було врегульовано наданням права отримувати пенсію по інвалідності в розмірі, який в усіх випадках не може бути нижчим ніж: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком (ст. 54 Закону № 796). Також, позивачем зазначено, що 28 грудня 2014 року Верховна Рада України змінила редакцію статті 54 Закону № 796 та в новій редакції відсутні гарантії держави мінімального розміру пенсії потерпілим від Чорнобильської катастрофи, праве встановлювати мінімальний розмір пенсії надано Кабінету Міністрів України. Як зазначено позивачем з 01.01.2015 року набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України № 1210, якою понижений мінімальний гарантований розмір пенсії по інвалідності для потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в 7 разів (замість 8 мінімальних пенсій, постановою встановлено розмір 1,25). Отже, як зазначено позивачем, розмір її пенсії по інвалідності був значно знижений відповідачем. Так, в грудні 2019 року позивач отримала пенсію по інвалідності в розмірі 1972 грн, замість 9828 гривні (6 х 1638 грн. = 9828 грн.). на думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, оскільки відповідач, не застосовуючи в відношенні неї первісну редакцію статті 54 Закону № 796, яка існувала до 28 грудня 2014 року, порушує імперативи статей 22, 56 та 58 Конституції України.
На думку позивача, зазначені дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права позивача.
Як встановлено судом зі змісту позовної заяви, позивач порушення своїх прав пов'язує із нездійсненням відповідачем виплати їй пенсії з грудня 2019 року із застосуванням первісної редакції ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка існувала дол. 28.12.2014 року.
Отже, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Згідно із положеннями ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону від 06 червня 1996 року №230/96-ВР, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону від 06 червня 1996 року №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по IIІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Зміни, внесені п.п. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо розміру державної пенсії та додаткової пенсії, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Відповідно до Конституції України закон про Державний бюджет України діє з 1 січня по 31 грудня календарного року.
При цьому, як встановлено судом Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року № 3491-VI доповнено пунктом 4 розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" та встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Враховуючи вищевикладену норму, слід дійти висновку, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" законодавчо закріплено надання повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення інших, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" № 745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року.
Вказаною постановою визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд зазначає, що відповідно до висновку Конституційного суду України, викладеного у рішення №3-рп/2012 від 25.01.2012 року, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Також судом встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року №1622-VII визначено, що норми і положення ст.20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного Фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
При цьому, як встановлено судом, з 01 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також в той же час залишався чинним і Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
Разом із тим, відповідно до ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
З огляду на вищевикладене, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом, а саме Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, з 01 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись територіальними органами Пенсійного фонду України у розмірі та на підставі ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, саме з 03.08.2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" надано повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як встановлено судом, Законом України № 76 VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року внесено зміни, зокрема, і до статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796- XII. Вказаний закон набрав чинності з 01.01.2015.
Згідно зі ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно п. 11 вказаного Порядку мінімальний розмір пенсії для осіб з інвалідністю ІІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 13 цього ж Порядку в редакції, що діяла у спірний період, встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах: для осіб з інвалідністю ІІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою - 170,82 гривні.
Таким чином, виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, проводилась у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з пунктом 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог.
Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі, регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Суд зазначає, що приписами ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що відповідач правомірно здійснює виплати позивачу пенсії у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, оскільки у останнього відсутні правові підстави для перерахунку та виплати позивачеві державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
Крім того, доводи позивача стосовно того, що зміни в редакції Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які набули чинності з 01.01.2015 року, звужують права громадян та суперечать Конституції України, суд зазначає, що вказані зміни не визнані Конституційним Судом України неконституційними, а тому підлягають застосуванню.
Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Зазначений висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.02.2018 року у справі №619/2262/17 та від 08.08.2019 року у справі №127/13736/16-а.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.