23 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5849/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області, Відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,
13.10.2020 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької міської ради Полтавської області, Відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про зобов'язання зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він є власником 1/5 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . З 2012 року не проживає за вказаною адресою у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання до Російської Федерації, повертатися не збирається. 05.05.2020 в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про зняття з реєстрації місця проживання, на яку отримав відмову у зв'язку з не поданням необхідних документів. Вважає відмову незаконною, оскільки вона прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
30.10.2020 на електронну адресу та 05.11.2020 засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позов (а.с.40-42, 49-51), в якому представник Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради просив відмовити в задоволенні позову. У зв'язку з тим, що разом із заявою не було надано документу, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання, заявнику було відмовлено в знятті з реєстрації місця проживання, на підставі пункту 11 Правил реєстрації місця проживання.
05.11.2020 до суду надійшов відзив на позов (а.с.66-67), в якому представник Кременчуцької міської ради Полтавської області просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що відмовляючи у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , орган реєстрації діяв правомірно на підставі та в межах повноважень, передбачених законодавством України.
Протокольною ухвалою від 05.11.2020 відкладено розгляд справи на 10:00 01.12.2020.
Протокольною ухвалою від 01.12.2020 відкладено розгляд справи на 11:30 17.12.2020.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 задоволено заяву представника позивача про участь представника у розгляді справи в режимі відеоконференції. Доручено Крюківському районному суду м. Кременчука 17.12.2020 проведення відеоконференції у даній справі.
Відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с.98).
З веб-сторінки Крюківського районного суду м. Кременчука (https://kr.pl.court.gov.ua/sud1615/pres-centr/news/1041971/) встановлено, що наказом виконуючого обов'язків голови Крюківського районного суду м. Кременчука №06.49 від 16.12.2020 року, в період з 16 по 30 грудня 2020 року, введено карантинні обмеження, зокрема, призупинено проведення судових засідань в режимі відеоконференції між Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області та іншими судами.
Суд зважає на статтю 258 КАС України якою визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Провадження у справі №440/5849/20 відкрито 19.10.2020.
Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що сторонами надано до суду заяви по суті, визначені статтями 160, 162 КАС України, а також з урахуванням введених постановою КМУ №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19" (зі змінами та доповненнями) карантинних заходів на території держави, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 є власником 1/5 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14-19).
Зазначена обставина не є спірною між сторонами.
05.05.2020 ОСОБА_2 в інтересах позивача, через Центр надання адміністративних послуг в м.Кременчуці, звернулася до Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради із заявою про зняття з реєстрації місця проживання (а.с.54).
До заяви було додано: квитанцію про сплату адміністративного збору; засвідчену копію з оригіналу довіреності від 19.06.2019, яка видана ОСОБА_1 ОСОБА_2.; засвідчену копію з оригіналу паспорту громадянки України та довідку про реєстрацію місця проживання представника ОСОБА_2 (а.с.55-58).
06.05.2020 у задоволенні заяви було відмовлено, оскільки до заяви не додано необхідних документів передбачених у пункті 26 Правил реєстрації місця проживання, а саме: "відсутній документ до якого вносяться відомості щодо зняття з реєстрації місця проживання (паспорт громадянина України), особою не надано військово-обліковий документ встановленого зразка з необхідною відміткою та в документі, що підтверджує повноваження як представника (довіреність), особа зазначена як громадянин іншої країни, а також відсутнє рішення яке надає дозвіл щодо виїзду на постійне місце проживання особи до іншої держави" (а.с.54 зворотній бік).
Не погоджуючись з відмовою у знятті з реєстрації місця проживання, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку позовним вимога позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами, або підставою для їх обмеження.
Згідно зі статті 7 вказаного Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;
- судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.
Відповідно до статті 91 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" підставами для відмови в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання є наступні:
- особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;
- у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;
- для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.
Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання осіб в Україні а також форми необхідних для цього документів визначають Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207.
Згідно п. 26 Правил № 207 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
1) заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11;
2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
3) свідоцтва про смерть;
4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
5) інших документів, які свідчать про припинення:
- підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні);
- підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту);
- підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
Разом із заявою особа подає:
1) документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору;
2) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку)
У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:
1) документ, що посвідчує особу представника;
2) документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
Відповідно до п. 27 Правил працівник органу реєстрації:
- перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві;
- приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи;
- вносить відомості про зняття з реєстрації місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.
- оформляє і видає довідку про зняття з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 16, дітям, які не досягли 16 років, та громадянам, які мають паспорт громадянина України у формі картки, а також вилучає раніше видану довідку про реєстрацію місця проживання для подальшого знищення;
- повертає особі або її представнику документ, до якого внесені відомості про зняття з реєстрації місця проживання, довідку про зняття з реєстрації місця проживання, а також документи, які подавалися.
Пунктом 11 Правил визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:
- особа не подала необхідних документів або інформації;
- у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;
- звернулася особа, яка не досягла 14 років.
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Судом встановлено, що підставою для відмови в знятті з реєстрації місця проживання слугувало те, що до заяви не було додано всіх необхідних документів, а саме: паспорта громадянина України та військового квитка позивача.
Зі змісту довіреності (а.с.21) вбачається, що довіритель ( ОСОБА_1 ) зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Має паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_2, видний УМВС Росії по Ханти-Мансійському автономному округу- Юрга 25.05.2018 року.
Факт відсутності позивача за місцем реєстрації підтверджується також актом від 18.02.2016 №154-м, затверджений заступником генерального директора з правових питань ТОВ "Житлорембудсервіс", якими засвідчується те, що ОСОБА_1 дійсно не проживає за адресою реєстрації (а.с.20).
З приводу не надання паспорту громадянина України, суд зазначає, що паспорт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п. 8 постанови Верховної Ради України "Про затвердження положення про паспорт громадянина України та паспорт громадянина для виїзду за кордон" до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Відтак, паспорт ОСОБА_1 мав би вважатись недійсним у зв'язку з невиконанням обов'язку вклеїти фотокартку громадянина України після досягнення ним 45-річного віку.
Суд звертає увагу на те, що у цій справі відсутній будь-який спір про право цивільне або житлове.
Крім того, у цій справі питання реалізації права на проживання (реєстрацію) регулюються як законодавством України і Російської Федерації, так і міжнародними актами.
Свобода пересування та вибір місця проживання на території будь-якої держави, в якій людина перебуває на законних підставах, є одним з суттєвих особистих прав, яке прямо або побічно гарантується в ряді документів Ради Європи і підтверджується рішеннями Європейського Суду з прав людини.
Право на свободу пересування встановлене пунктами 1 і 2 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Воно націлене на забезпечення будь-якій особі права на свободу пересування в межах території та право залишати цю територію, яка передбачає право поїхати в будь-яку країну на вибір цієї особи. Право людини на свободу пересування та вільний вибір місця проживання закріплене у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, Конституції України.
Так, ст. 13 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання у межах кожної держави. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно обирати місце проживання в межах цієї території. Частина 1 ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права гарантує кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, у межах цієї території право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання.
Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування.
Оскільки пунктом 26 Правил реєстрації місця проживання передбачено, що орган реєстрації має право зняти з реєстрації місця проживання фізичну особу на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням, а позивач фактично припинив користування вищезазначеною квартирою і висловив намір припинити правовий зв'язок з даним місцем реєстрації, що ніким не заперечується, належним способом захисту, який відповідатиме інтересам позивача, а також не суперечитиме закону, є зобов'язання органу реєстрації повторно розглянути та вирішити питання про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що відповідач під час вирішення питання повинен дослідити та врахувати об'єктивну неможливість подачі заявниками окремих документів, передбачених Порядком, принцип верховенства права та пріоритету норм міжнародного законодавства, яке визнає за людиною право на вільний вибір місця проживання без імперативної прив'язки до країни походження.
Зважаючи на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
На прохання позивача питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги,2, м.Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 24388300), Відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (вул. Гагаріна, буд. 14, кв. 36,Кременчук, Полтавська область) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Відділ ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради повторно розглянути та вирішити питання про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко