22 грудня 2020 року Справа № 280/6984/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4340-50 У від 11.02.2020;
2) зобов'язати відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці позивача з єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки у розмірі 29 293,44 грн.
Крім того, просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір та суму всіх витрат на професійну правничу допомогу.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в системі “Електронний суд” та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Тивоненко Д.В., який діє на підставі Ордеру на надання правової (правової) допомоги серія АР №1024426 від 30.09.2020.
Ухвалою суду від 07.10.2020 залишено без руху позовну заяву, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням причин його пропуску та наданням доказів їх поважності.
Ухвалою суду від 26.10.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано від Головного управління ДПС у Запорізькій області докази направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4340-50 У від 11.02.2020 на адресу ОСОБА_1 з інформацією про дату отримання.
В ухвалі про відкриття провадження у справі від 26.10.2020 суддя зазначив, що в даній справі оскаржується вимога №Ф-4340-50 У від 11.02.2020, однак позов подано до суду 02.10.2020, тобто майже через 8 місяців після винесення оскаржуваного рішення.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначає, що позивач оскаржувану вимогу від відповідача не отримував, про її існування дізнався 29.09.2020 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, які були надіслані йому у відповідь на відповідний адвокатський запит.
Необхідно зазначачити, що для ухвалення обґрунтованого рішення за результатами розгляду заяви про поновлення процесуального строку необхідно з'ясувати, чи виконано контролюючим органом свій обов'язок щодо направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача, чи отримував позивач оскаржувану вимогу та чи поважними є причини пропуску ним строку звернення до суду з даним позовом. Для цього суду потрібно надати можливість сторонам представити суду відповідні докази в обґрунтування своєї позиції з даного питання.
Таким чином, є всі підстави стверджувати, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі будь-які висновки щодо своєчасності (несвоєчасності) звернення до адміністративного суду з позовом є передчасними, а отже вирішення даного питання необхідно здійснити з урахуванням позиції відповідача на підставі наданих ним відповідних доказів.
11.11.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та витребувані судом докази (вх.№54239), з яких судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4340-50 У від 11.02.2020 отримана позивачем 26.02.2020.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку… У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Таким чином, у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, вимога про сплату єдиного внеску може бути оскаржена протягом десяти календарних днів з дня її отримання.
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала позовну заяву. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі, підтверджені належними доказами, обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.
Представник позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду стверджує, що позивач оскаржувану вимогу від відповідача не отримував, про її існування дізнався 29.09.2020 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, які були надіслані йому у відповідь на відповідний адвокатський запит.
Разом з тим, відповідач надав до суду докази отримання позивачем оскаржуваної вимоги 26.02.2020, у зв'язку з чим твердження представника позивача, наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, виявились недостовірними.
Таким чином, звернення до суду з даним позовом відбулось майже через 8 місяців після того, як позивач дізнався про існування оскаржуваної ним вимоги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом є недостовірними, а тому не визнаються судом поважними.
Належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно частини третьої ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, відсутність підстав для його поновлення, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 241, 243, 248 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити дії.
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, він має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено 22 грудня 2020 року.
Суддя М.О. Семененко