Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3377/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Кривчач Руслана Петровича, м. Харків
до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", сел. Березівське, Дергачівський район
про стягнення 989870,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Нечитайло М.О., ордер № 126555 від 16.11.2020 року
відповідача - не з'явився
Позивач -Фізична особа-підприємець Кривчач Руслан Петрович, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", сел. Березівське, Дергачівський район, в якій просить суд стягнути з відповідача 989870,00 грн. заборгованості за договором поставки № 01/08/2018 від 01 серпня 2018 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 16 листопада 2020 року на 12:20 годин.
Підготовче засідання, призначене на 16 листопада 2020 року, не було проведено у зв'язку з відсутністю судді Хотенця П.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 листопада 2020 року призначено проведення підготовчого засідання у справі на 09 грудня 2020 року на 11:00 годин.
08 грудня 2020 року через канцелярію суду, Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" подано клопотання (вхідний № 28698) про розгляд справи без участі відповідача та його представника, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.
09 грудня 2020 року через канцелярію суду, Фізичною особою-підприємцем Кривчач Русланом Петровичем подано заяву (вхідний № 28821) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи надані докази.
Протокольною ухвалою суду від 09 грудня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 21 грудня 2020 року на 12:20 годин.
21 грудня 2020 року представником позивача надано заяву про початок розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, суд протокольною ухвалою від 21 грудня 2020 року на підставі 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України закриває підготовче провадження та призначає справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засідання підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому клопотанні просить розглядати справи без участі відповідача та його представника. Також у наданому клопотанні проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01 серпня 2018 року між Фізичною особою-підприємцем Кривчач Русланом Петровичем (позивачем, постачальником) та Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" відповідачем, покупцем) укладено договір поставки №01/08/2018.
Згідно пункту 1.1 договору поставки №01/08/2018. постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця: пілети соснових порід (в подальшому -"продукція"), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію згідно умов цього договору.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.3. договору поставки від 01 серпня 2018 року загальна вартість продукції, що поставляється за цим договором складає загальну вартість всієї поставленої продукції покупцю, що засвідчується підписаними уповноваженими представниками сторін видаткових накладних на продукцію. Датою оплати продукції вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Пунктом 3.1. договору поставки №01/08/2018. передбачено, що поставка здійснюються партіями, по факту отримання та узгодження відповідних замовлень покупця.
Згідно пунктів 8.1.-8.2. договору поставки від 01 серпня 2018 року цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 липня 2019 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за даним договором та відповідальність за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору поставки №01/08/2018 від 01 серпня 2018 року позивач в період з 30 січня 2020 року по 31 березня 2020 року здійснив поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 242 тонни, за ціною 4 235 грн./тонна, на загальну суму 1 024 870 грн., а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується підписаними обома сторонами: видатковою накладною №1 та рахунком-фактурою №01 від 30 січня 2020 року за поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 22 тонни, за ціною 4 235 грн./тонна, на загальну суму 93170,00 грн.; видатковою накладною №2 та рахунком-фактурою №02 від 05 лютого 2020 року за поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 22 тонни, за ціною 4235 грн./тонна, на загальну суму 93170,00 грн.; видатковою накладною №3 та рахунком-фактурою №03 від 08 лютого 2020 року за поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 22 тонни, за ціною 4235 грн./тонна, на загальну суму 93170,00 грн.; видатковою накладною №4 та рахунком-фактурою №04 від 17 лютого 2020 року за поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 22 тонни, за ціною 4235 грн./тонна, на загальну суму 93170,00 грн.; видатковою накладною №5 та рахунком-фактурою №05 від 25 лютого 2020 року за поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 22 тонни, за ціною 4235 грн./тонна, на загальну суму 93170,00 грн.; видатковою накладною №6 та рахунком-фактурою №06 від 03 березня 2020 року за поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 22 тонни, за ціною 4235 грн./тонна, на загальну суму 93170,00 грн.; видатковою накладною №7 та рахунком-фактурою №07 від 04 березня 2020 року за поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 22 тонни, за ціною 4235 грн./тонна, на загальну суму 93170,00 грн.; видатковою накладною №8 та рахунком-фактурою №08 від 11 березня 2020 року за поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 22 тонни, за ціною 4235 грн./тонна, на загальну суму 93170,00 грн.; видатковою накладною №9 та рахунком-фактурою №09 від 17 березня 2020 року за поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 22 тонни, за ціною 4235 грн./тонна, на загальну суму 93170,00 грн.; видатковою накладною №10 та рахунком-фактурою №10 від 26 березня 2020 року за поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 22 тонни, за ціною 4235 грн./тонна, на загальну суму 93170,00 грн.; видатковою накладною №11 та рахунком-фактурою №11 від 31 березня 2020 року за поставку паливних гранул (пілетів) 6 мм. загальною кількістю 22 тонни, за ціною 4235 грн./тонна, на загальну суму 93170,00 грн.
Гарантійним листом № 126 від 13 лютого 2020 року відповідач гарантував цйснити оплату в сумі 211750,00 грн. за поставлену пілети у строк до 01 серпня 2020 року.
Гарантійним листом № 208 від 30 березня 2020 року відповідач гарантував погасити кредиторську заборгованість у сумі 813120,00 грн. за пілети соснових порід до 01 серпня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач сплатив на користь Фізичної особи-підприємця Кривчач Руслана Петровича 35000,00 грн. за паливні гранули згідно з рахунком №1 від 30 січня 2020 року, що підтверджується копією платіжного доручення №938 від 22 травня 2020 року.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача за договором поставки №01/08/2018 від 01 серпня 2018 року на дату подання цього позову складає 989870,00 грн.
Посилання відповідача на те, що господарські відносини, які є предметом розгляду справи, виникли поза межами дії договору поставки № 01/08/2018 від 01 серня 2018 року, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки 13 листопада 2020 року між сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості за договором поставки №01/08/2018 від 01 серпня 2018 року.
Відповідно до пункту 1.1. договору від 13 листопада 2020 року про реструктуризацію заборгованості за договором поставки №01/08/2018 від 01 серпня 2018 року в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за продукцію (пілети соснових порід), що виникла у боржника перед кредитором станом на 13 листопада 2020 року та не погашена відповідно до умов договору поставки №01/08/2018 від 01 серпня 2018 року, шляхом розстрочення на 10 календарних місяців без відстрочення її погашення.
Згідно пункту 2.1. договору від 13 листопада 2020 року про реструктуризацію заборгованості за договором поставки №01/08/2018 від 01 серпня 2018 року сума заборгованості, що підлягає реструктуризації, становить 989870,00 грн., що підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків, який в обов'язковому порядку додається до договору та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 2.2. договору від 13 листопада 2020 року про реструктуризацію заборгованості за договором поставки №01/08/2018 від 01 серпня 2018 року боржник зобов'язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в пункті 1 договору, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку боржника на поточний рахунок кредитора відповідно до графіка погашення заборгованості згідно з додатковм № 2, який є його невід'ємною частиною не пізніше вказаної дати відповідного місяця.
Згідно пункту 7.1. договору від 13 листопада 2020 року про реструктуризацію заборгованості за договором поставки №01/08/2018 від 01 серпня 2018 року договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 серпня 2021 року.
Таким чином, заборгованість Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" перед позивачем складає 989870,00 грн.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Таким чином, дослідивши умови договору поставки №78 від 09 січня 2019 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Щодо визначеної позивачем суми витрат на професійну (правничу) допомогу, то суд зазначає наступне.
Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Із запровадженням змін до ГПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц викладено правову позицію про те, що вимога частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (аналогічна норма міститься у частині 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України) щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Станом на час прийняття рішення у цій справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. Однак, як у позовній заяві так і у заяві, позивач зазначає про свій намір подати такі докази.
Суд звертає увагу, що з дати ухвалення рішення по даній справі, позивач має присічний строк на представлення документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат в розмірі 15000,00 грн., що зумовить застосування судом правого механізму охопленого пунктом 3 частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (ухвалення додаткового рішення).
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 14848,05 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (62363, Харківська область, Дергачівський район, сел. Березівське, РНОКПП 02648432) на користь Фізичної особи-підприємця Кривчач Руслана Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 989870,00 грн. заборгованості за договором поставки № 01/08/2018 від 01 серпня 2018 року та 14848,05 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "22" грудня 2020 р.
Суддя П.В. Хотенець