ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.12.2020Справа № 910/13054/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи
за позовом акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі»
до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»
про стягнення 157442,36 грн.,
Представники:
не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - ДП «Центр ДЗК») про стягнення 153692,36 грн., з яких: 127500,00 грн. боргу, 8912,80 грн. 3% річних, 17279,56 грн. інфляційних.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за 34 договорами на виконання робіт з підготовки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для встановлення земельного сервітуту для будівництва. Позивач вважає, що має безумовне право відмовитись від договорів підряду та вимагати повернення раніше сплаченого авансу за договорами на підставі ст. 849 ЦК України.
Суд своєю ухвалою від 04.09.2020 відкрив провадження у справі № 910/13054/20 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відхилив позовні вимоги з огляду на таке:
- додані до позовної заяви копії 34 договорів містять іншу нумерацію, ніж ті, на невиконання яких позивач посилається у позові;
- відсутні банківські виписки, які би довели несплату коштів відповідачем;
- відповідач не одержував лист позивача від 20.02.2018 №11409/1001 про розірвання 34 договорів. Крім того розірвання 34 договорів за однією вимогою не можливе. Відповідач вважає, що розірвання договорів має відбуватись шляхом укладання окремих додаткових угод до кожного з договорів;
- позивач не довів, що відповідач не розпочав проведення робіт;
- наявне прострочення кредитора, оскільки позивач не довів, що надав відповідачеві необхідний пакет документів для початку робіт. Крім того відповідач повідомляв ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» листом від 15.05.2014 № Ц/1039-14 про необхідність надання додаткової документації за договорами від №№ 101.14553, 101.14565, 101.14566, 101.14567, 101.14571, 101.14573, 101.14574, 101.14575, 101.14576, 101.14577, 101.14578, 101.14579, 101.14580, 101.14581, 101.14582, 101.14583, 101.14584 на загальну суму 78750,00 грн. Пункт 3.2. договорів зі змінами внесеними додатковими угодами передбачає, що замовник надає виконавцю пакет необхідних документів для початку робіт. Моментом надання повного пакету документів є дата підписання сторонами акту приймання-передачі переліку документації необхідної для виконання робіт. У разі виникнення зауважень до поданого пакету документів термін виконання робіт збільшується на період усунення цих зауважень. Отже, закінчення строку дії договорів не свідчить про припинення зобов'язань за такими договорами.
Також відповідач зазначив, що розмір штрафних санкцій повинен обраховуватись окремо за кожним договором, як за окремим зобов'язанням, з урахуванням строків встановлених в конкретному договорі.
У свою чергу позивач у відповіді на відзив зазначив таке.
Підписуючи договори сторони присвоїли їм номери, що були вказані у верхній частині першої сторінки договору друкарським способом (так само як і надруковано сам текст договорів). Разом з тим позивач веде облік договорів за допомогою програмного забезпечення «КВАНТ-ЕХО» і ця програма присвоює внутрішній номер договору, що використовується підприємством позивача задля зручності їх обліку. Тому позивач рукописним способом додав у шапці договорів (через рисочку) номер та дату внутрішньої реєстрації договорів. Такі дії позивача жодним чином не впливають на зміст договорів, або умови укладених договорів.
В призначенні платежу в кожному платіжному дорученні вказано і внутрішній номер договору позивача і номер рахунку, що повністю відповідають загальним даті і номеру договору.
За твердженням позивача, оплата коштів від однієї особи на користь іншої особи підтверджується саме платіжними дорученнями.
Вимогу про повернення авансу № 11409/1001 від 20.02.2018 відповідач отримав нарочно, що підтверджується штемпелем Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» з вхідним № 98 від 23.02.2018.
Збитками в даному випадку і є суми сплачених авансів за договорами, роботи за якими виконані не були.
Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог на 3750,00 грн., які позивач помилково не врахував під час складення позовної заяви.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Між публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» (наразі акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі») (замовником) та державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» (виконавцем) було укладено 34 договори на виконання робіт з підготовки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для встановлення земельного сервітуту.
Предметом укладених договорів було зобов'язання виконавця виконати роботи з підготовки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для встановлення земельного сервітуту для будівництва на об'єктах у м. Дніпро та Дніпропетровській області, а замовника - оплатити виконання вказаних робіт.
У розділі 2 вказаних договорів сторони погодили, що: вартість робіт є договірною; оплата здійснюється замовником після укладення договору в порядку 100% попередньої оплати; виконавець приступає до виконання робіт за договором після надходження попередньої оплати.
Всі договори набирають чинності з моменту підписання та діють до 31.12.2018 (згідно з додатковою угодою № 1 до кожного з договорів).
Нумерація договору є не є його умовою, а тому розбіжності в ній, на яку посилається відповідач, не спростовую факт їх укладення.
На виконання умов договорів позивач перерахував відповідачу 142500,00 грн., а саме:
ДоговірПлатіжне дорученняСума
1. 12-50-28-11442 від 28.05.2012105585 від 25.06.20123750,00
2. 12-50-28-11445 від 28.05.2012106304 від 27.06.20123750,00
3. 12-50-28-11441 від 28.05.2012105584 від 25.06.20123750,00
4. 12-50-28-11438 від 28.05.2012105587 від 25.06.20123750,00
5. 12-50-28-11444 від 28.05.2012106303 від 27.06.20123750,00
6. 12-ХХ-09-5778 від 17.07.2012136963 від 26.11.20123750,00
7. 12-ХХ-09-5777 від 17.07.2012136962 від 26.11.20123750,00
8. 12-ХХ-09-5775 від 17.07.2012126679 від 09.10.20123750,00
9. 12-ХХ-09-6016 від 30.07.2012136960 від 26.11.20123750,00
10. 12-ХХ-09-6012 від 30.07.2012136958 від 26.11.20123750,00
11. 12-ХХ-09-6011 від 30.07.2012136957 від 26.11.20123750,00
12. 1204010100430 від 19.11.2012139946 від 10.12.20123750,00
13. 1204010100432 від 19.11.2012139945 від 10.12.20123750,00
14. 1204010100434 від 19.11.2012139947 від 10.12.20123750,00
15. 1204010100428 від 19.11.2012144016 від 27.12.20123750,00
16. 12-ХХ-09-6018 від 30.07.2012136965 від 26.11.20123750,00
17. 12-ХХ-09-6017 від 30.07.2012136961 від 26.11.20123750,00
18. 101.14566 від 12.12.2012149176 від 28.01.20123750,00
19. 101.14583 від 12.12.2012143613 від 26.12.201215000,00
20. 101.14580 від 12.12.2012143611 від 26.12.20123750,00
21. 101.14584 від 12.12.2012143621 від 26.12.20123750,00
22. 101.14571 від 12.12.2012143624 від 26.12.20123750,00
23. 101.14579 від 12.12.2012143617 від 26.12.20123750,00
24. 101.14578 від 12.12.2012143616 від 26.12.20123750,00
25. 101.14577 від 12.12.2012143615 від 26.12.20123750,00
26. 101.14576 від 12.12.2012143618 від 26.12.20123750,00
27. 101.14575 від 12.12.2012143619 від 26.12.20123750,00
28. 101.14582 від 12.12.2012143614 від 26.12.20127500,00
29. 101.14581 від 12.12.2012143612 від 26.12.20123750,00
30. 101.14553 від 12.12.2012143620 від 26.12.20123750,00
31. 101.14567 від 12.12.2012143625 від 26.12.20123750,00
32. 101.14573 від 12.12.2012143623 від 26.12.20123750,00
33. 101.14574 від 12.12.2012143622 від 26.12.20123750,00
34. 101.14565 від 12.12.2012143626 від 26.12.20123750,00
всього:142500,00
У зв'язку з тим, що відповідач не розпочав виконання робіт позивач звернувся до відповідача з вимогою № 11409/1001 від 20.02.2018 про повернення коштів.
Відповідач отримав цю вимогу нарочно, що підтверджується штемпелем Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» з вхідним № 98 від 23.02.2018.
Відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Отже, за змістом цієї норми замовник має безумовне право відмовитись від договорів підряду та вимагати повернення раніше сплаченого авансу за цими договорами.
Правовим наслідком відмови від договорів є їх припинення шляхом дострокового розірвання. Отже, договори є розірваними з 23.02.2018.
Наслідком припинення договорів є відсутність правових підстав для володіння коштами в частині невиконаного зобов'язання. Таким чином, виходячи з приписів п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, вимоги про стягнення 131250,00 грн. є обґрунтованими.
Суд виходить з того, що відповідач не довів що розпочав роботи.
Також відповідач не довів прострочення кредитора.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Позивач, як замовник, користуючись правом наданим ч. 4 ст. 849 ЦК України щодо розірвання договорів підряду на виконання робіт із землеустрою в односторонньому порядку, направив відповідачу вимогу про повернення авансу № 11409/1001 (отримана відповідачем нарочно 23.02.2018 вх. № 98) та, керуючись ст. 530 ЦК України, встановив відповідачу семиденний строк на перерахування (повернення) передоплати.
На дату звернення позивача до суду, відповідач в добровільному порядку не повернув суми передоплати позивачу.
Верховний Суд в постанові № 910/21154/17 від 15.02.2019 зазначає, що договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину. Як наведено вище, має місце: а) одностороння відмова замовника від договору, б) повідомлення виконавця (відповідача) про цю відмову, в) підтвердження факту перерахування передоплати замовником.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі N 910/10156/17.
Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі N 916/1591/17, від 11.11.2018 у справі N 910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі N 912/2709/17.
Саме з такої правової підстави, позивач звернувся з цією позовною заявою про повернення передоплати за вже розірваним в односторонньому порядку договором. Предметом спору є застосування наслідків припиненого в односторонньому порядку правочину, а зокрема, повернення передоплати, як способу безпідставного користування відповідачем коштами позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Тому зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала.
Частиною 2 статті 570 ЦК України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами положень чинного в Україні законодавства авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку, аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.
Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила (постанова Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/1084/18).
Зважаючи на факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з виконання робіт за договором, наявні всі правові підстави для повернення відповідачем отриманих ним від позивача авансових платежів в розмірі 131250,00 грн.
Після звернення позивача з цим позовом до суду, відповідач основний борг на суму 131250,00 грн. не сплатив.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача до стягнення з відповідача підлягають 8912,80 грн. 3% річних та 17279,56 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити повністю позов акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
Стягнути з державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ, 03151, код 21616582) на користь акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» (шосе Запорізьке, 22, м. Дніпро, 49107, код 23359034) 131250,00 грн. боргу, 8912,80 грн. 3% річних, 17279,56 грн. інфляційних втрат, 2361,64 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».
Суддя С. А. Ковтун