Провадження № 22-ц/803/8934/20 Справа № 201/7661/20 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О.С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 2
16 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Єлізаренко І.А, Свистунової О.В.,
при секретарі - Пивоваровій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2020 року про вжиття заходів забезпечення позову
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири та земельної ділянки, поділ майна подружжя,
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.
В порядку забезпечення позову заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав нерухомого майна та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних, та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам та будь-яким державним реєстраторам - державним та приватним нотаріусам, державним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно спірного нерухомого майна, яке зареєстроване за ОСОБА_1 , а саме:
- земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:225:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39612223 від 09 лютого 2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 862964212101 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Н.М.);
- квартири АДРЕСА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39611816 від 09 лютого 2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 860641212101 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Н.М.);
- квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 67 кв.м.;
- квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 56,1 кв.м.
Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вжиті заходи забезпечення позову є неспівмірними із позовними вимогами, судом не встановлено існування обставин, що можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду. Крім того, позивач не має відношення до майна, що було продане ОСОБА_1 .
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири та земельної ділянки, поділ майна подружжя.
28 серпня 2020 року позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно спірного нерухомого майна, яке зареєстроване за ОСОБА_1 , а саме:земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:225:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39612223 від 09.02.2018р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 862964212101 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Н.М.); квартири АДРЕСА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39611816 від 09.02.2018р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 860641212101 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Н.М.); квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 67 кв.м.; квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 56,1 кв.м.;
В обґрунтування заяви позивач посилалася на те, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 придбали спірні квартири шляхом участі в пайовому будівництві. ОСОБА_3 працює державним службовцем, він не хотів відображати в декларації придбання майна за великі кошти, тому майно було зареєстроване за матір'ю відповідача. У 2017 році сторони вирішили придбати таунхаус, внесли завдаток. Сторони позичили кошти в загальній сумі 12 000 доларів США, після чого придбали земельну ділянку і будинок-таунхаус по АДРЕСА_1 за 87 000 доларів США та оформили на мати відповідача - ОСОБА_1 . Сторони планували проживати в будинку, проте сімейне життя не склалося.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2020р. шлюб між сторонами розірвано.
Відповідач не бажає поділити нерухоме майно, придбане в період шлюбних відносин та зареєстрованого шлюбу, тому позивач звернулася із цим позовом до суду. З Реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізналася, що 28 серпня 2020 року мати відповідача - ОСОБА_1 продала квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 56,1 кв.м. Тому позивач просила забезпечити позов, оскільки набуте у шлюбі майно може бути відчужене на користь третіх осіб, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, керуючись ст. ст.149,150 ЦПК України, дійшов обґрунтованих висновків про доцільність забезпечення позову шляхом накладення заборони вчинення дій щодо спірного майна.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що вжиті заходи забезпечення позову є неспівмірними, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки між сторонами виник спір щодо нерухомого майна, а позов майнового характеру дозволяється забезпечувати забороною вчиняти певні дії щодо майна, що належить відповідачу і знаходиться у нього або в інших осіб.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має враховувати практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України», право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, характер спірних правовідносин, судом першої інстанції у відповідності з положеннями ст.150 ЦПК України правомірно забезпечено позов для захисту матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, ОСОБА_2 у своїй заяві про забезпечення позову посилається на те, що відповідачем ОСОБА_1 була продана квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 56,1 кв.м.
За змістом положень Глави 10 ЦПК України, забезпечення позову полягає в обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Враховуючи, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 56,1 кв.м не перебуває у власності відповідача у справі, заборона вчинення дій щодо цього майна не може бути застосована як забезпечення позову ОСОБА_2 , оскільки призведе до порушення прав інших осіб, що не залучені до участі у справі.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції в частині заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав нерухомого майна та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних, та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам та будь-яким державним реєстраторам - державним та приватним нотаріусам, державним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносноквартири АДРЕСА_3 , загальною площею 56,1 кв.м.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2020 року про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав нерухомого майна та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних, та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам та будь-яким державним реєстраторам - державним та приватним нотаріусам, державним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносноквартири АДРЕСА_3 , загальною площею 56,1 кв.м. - скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.
В іншій частині ухвалу суду - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю.Петешенкова
Судді: І.А.Єлізаренко
О.В.Свистунова